Нова українська школа: від початку до 2029 року

НУШ – це

Нова українська школа — це ключова реформа МОН. Метою є створити школу, в якій буде приємно навчатися.

Ще наприкінці грудня 2016 року на засіданні Кабінету Міністрів України був представлений проект «Нова українська школа (НУШ)» — концепцію глобального реформування системи загальної середньої освіти в Україні на 2017–2029 роки. 

Кілька місяців потому — на початку квітня 2017 року — проект НУШ підтримала Національна рада реформ в Україні та рекомендувала його обговорити й прийняти у Верховній Раді в якнайшвидші строки. Відтак розпочинається відлік принципово нового періоду в історії української системи загальної середньої освіти — Нової української школи.

Накази з основної діяльності: як скласти

Проект Концепції Нової української школи

Розроблення та обговорення проекту Концепції Нової української школи тривали більше трьох років.

Під час підготовки концептуальних засад реформування середньої школи брали до уваги три концепції:

• розвитку освіти України на період 2015–2025 роки, підготовлену Стратегічною дорадчою групою «Освіта» в рамках спільного проекту Міжнародного фонду «Відродження» та БФ «Інститут розвитку освіти»
• середньої загальноосвітньої школи України від Національної академії педагогічних наук України
• «Візія нової української школи», підготовлена спільнотою відповідального вчительства EdCamp Ukraine.

Проголошено курс на впровадження пропозицій і рекомендацій у зміст НУШ та проект нового Закону України «Про освіту». За цей час відбулися десятки відкритих слухань, обговорень і конференцій — спочатку на базі парламентського комітету з питань освіти і науки, а потім у профільному Міністерстві.

До обговорення долучилося фактично все українське суспільство — педагоги, батьки, учні, громадськість, представники владних структур, бізнесу, незалежних експертних груп, а також міжнародні освітні організації та фонди.

2016 року проведено фокус-групи всеукраїнського рівня з цільовими аудиторіями — вчителями, адміністраціями шкіл, батьківською громадськістю, учнями та ін.

Презентація візії НУШ,
де окреслено завдання і перспективи

Зрештою, проект НУШ вступив в активну фазу свого розвитку. У серпні, до початку нового навчального року, провели управлінські наради всіх рівнів для активного провадження ідей НУШ перш за все в початковій школі та донесення цих ідей до педагогічних колективів.

Презентація Концепції НУШ

Протягом січня–березня 2018 року в районах через відділи та управління освіти здійснено чимало заходів з практичної підготовки вчителів початкової ланки до нового Державного стандарту початкової школи згідно НУШ, онлайн-наради, семінари та вебінари, розроблена та втілюється в життя концепція підвищення кваліфікації вчителів-початківців.

План заходів НУШ

НУШ — це Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти на 2017–2029 роки, яка передбачає реалізацію конкретних заходів у 23-х напрямах, зокрема:

• розроблення нових проектів державних стандартів загальної середньої освіти та типових навчальних програм
• запровадження нових державних програм у системі початкової освіти
• розроблення нових професійних стандартів для вчителя
• профілізація старшої школи.

Детально він має такий вигляд

ПЛАН
заходів на 2017–2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»

Реалізація плану дій НУШ

Реалізація плану дій хронологічно має три ключові фази:

1. 2016–2018 роки — початок впровадження НУШ в систему освіти, розроблення та втілення в життя нового Державного стандарту початкової освіти та відповідних програм; містить такі завдання:

• перегляд навчальних планів, програм, їх ґрунтовний аналіз для розвантаження учнів середньої школи та запровадження компетентнісних підходів в освітній процес у початковій школі
• пілотний проект щодо створення 100 опорних базових шкіл у сільській місцевості для практичного відпрацювання взаємодії з громадами та початковими школами
• розроблення і прийняття нового Закону України «Про освіту»
• розроблення конкретного довгострокового плану дій із виконання заходів НУШ
• розроблення та затвердження нових державних стандартів початкової освіти, побудованих на компетентнісній основі
• розроблення заходів з підвищення кваліфікації педагогів початкової школи
• підготовка до створення підручників для учнів нового покоління, навчання їх авторів, експертних груп
• оформлення національної електронної е-платформи електронних курсів та підручників
• дебюрократизація школи — впровадження електронної документації, спрощення обігу документації, створення баз даних нормативної документації у школах
• розроблення проекту нового Закону України «Про загальну середню освіту»
• забезпечення діяльності через створення належних умов для роботи освітньої аналітики та освітньої статистики
• забезпечення участі освітніх закладів у системі міжнародного обстеження якості освіти PISA–2018
• початок реформування системи інспекційного контролю через створення системи забезпечення якості освіти
• державна підтримка різних форм здобуття початкової освіти
• початок освітнього процесу в початковій школі в Україні за новими державними стандартами, що передбачено в новому Законі про освіту.

2. завдання 2019–22 років:

• розроблення, обговорення та затвердження нових стандартів базової середньої освіти
• створення нової системи підвищення кваліфікації педагогічного та управлінського рівнів
• огляд та інвентаризація мережі шкіл та освітніх закладів професійної підготовки для подальшого проектування мережі закладів профільної освіти (ІІІ рівень)
• забезпечення умов для якісного вивчення іноземних мов у відповідності до Стратегії сталого розвитку держави «Україна-2020»
• формування мережі опорних закладів базового рівня освіти (чи не найважливіше завдання)
• обговорення й затвердження професійних стандартів педагогів у початковій та базовій школі
• створення оптимальної мережі органів незалежної сертифікації педагогів
• створення регіональних, обласних установ забезпечення якості освіти
• формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти в ЗЗСО (до 2022 р.)
• створення системи незалежного оцінювання результативності освітнього процесу у базовій школі
• початок діяльності базової школи за новими державними стандартами освіти (з 2022 р.)

3. завдання на 2023–29 роки:

• розроблення, обговорення і затвердження державних стандартів профільної освіти в Україні (з 2023 р.)
• формування оптимальної мережі освітніх закладів профільного рівня (не пізніше 2025 р.)
• створення незалежної системи професійного оцінювання кваліфікації випускників старшої профільної школи
• початок роботи профільної школи в країні за новими стандартами старшої школи (не пізніше 2027 р.)
• перший випуск НУШ (12-й клас) — не пізніше 2029 року. 

Нова українська школа — початкова школа

Державний стандарт початкової освіти впроваджується в освітній процес уже з 2018/2019 навчального року.

Оглянемо ключові аспекти освітньої діяльності початкової ланки освіти в ідеях НУШ:

1. чинники забезпечення якості початкової освіти:

• охоплення навчанням всіх учнів молодшого шкільного віку в державі
• різнобічне застосування успіхів і досягнень дитини, здобутих у дошкільному віці, в освітньому процесі у 1–4-х класах
• створення здоров’язберігального, сучасного та ефективного освітнього середовища молодших школярів
• запровадженя технологій і методик особистісно зорієнтованого, компетентнісного та інтегрованого навчання, виховання й розвитку учнів
• високотехнологічність методів, технік і методик освітнього процесу
• постійний моніторинг та психологічний супровід освітнього процесу в 1–4-х класах
• відповідність професійної підготовки вчителів початкової ланки освіти.

2. місія початкової школи:

• усебічний розвиток особистості дитини відповідно до вікових та психофізіологічних особливостей
• формування в учня 1–4-х класів загальнолюдських цінностей моралі, етики та культури
• розвиток компетентностей та соціальних і життєвих навичок, що нададуть змогу дитині далі жити в соціумі та навчитися в основній школі

3. основні складники парадигми НУШ:

• визначення нового змісту початкової освіти, заснованого на формуванні життєвих суспільно необхідних компетентностей дитини
• покращення професійної мотивації вчителя початкових класів шляхом свободи його творчості та розвитку
• процес виховання, яке наскрізь проходить крізь весь освітній простір
• реальна автономія та самоуправління школи в адміністративних, кадрових, навчально-методичних питаннях
• педагогіка партнерства між всіма учасниками освітнього простору школи
• дитиноцентризм, або орієнтація на потреби учня
• створення нової ефективної структури школи за НУШ
• рівний доступ всіх учнів до якісної початкової освіти
• створення сучасного інформаційного освітнього середовища для дитини.

4. ключові принципи Держстандарту початкової освіти:

• презумпція талановитості дитини — будь-яка дитина має право без обмежень та утисків на здобуття початкової освіти
• цінність дитинства — визнається право дитини на навчання через гру та інші методи
• радість пізнання — організація освітнього процесу через дослідницьку та проектну технологію, щоб приносити радість дитині
• розвиток особистості — формування самостійного та незалежного мислення учнів замість системи непотрібних знань
• здоровий спосіб життя
• безпека учнів

5. поділ системи початкової освіти на цикли:

• І цикл — 1–2-гі класи — організація освітнього процесу на інтегровано-предметній основі з переважанням ігрових методів
• ІІ цикл — 3–4-ті класи — організація освітнього процесу на інтегровано-предметній основі.

Картина освітнього процесу в початковій школі

З огляду на ці аспекти складається така загальна картина початкової освіти:

1. навчання для дітей розпочинається з 6 років (учні з особливими потребами можуть починати навчання з іншого віку
2. все навчання проводитиметься за єдиним Держстандартом без поглибленого вивчення окремих предметів
3. у першому циклі (1–2-гі кл.):

• учні звикатимуть до вимог школи
• навчальні предмети будуть інтегровані або виокремлені в модулі
• обмежено обсяг домашніх завдань
• навчання проводитиметься на діяльнісній основі з переважанням ігрових методів
• вчитель матиме повну свободу вибору чи створення навчальних програм
• оцінки не виставлятимуть
• головні показники якості освітнього процесу — підвищення мотивації учня та його прагнення до подальшої освіти

4. у другому циклі навчання (3–4-ті кл.) буде запроваджене предметне навчання, причому більшість навчальних дисциплін оцінюватимуть

5. державна підсумкова атестація збережена для учнів 4-х класів, але вчителі проводитимуть її лише для моніторингу знань учнів

6. не буде навчальних предметів з навантаженням 1 урок на тиждень (як і на інших рівнях загальної освіти).

Державний стандарт початкової освіти

Державний стандарт початкової освіти визначає цілий ряд вимог і рекомендацій для системи початкової освіти. Головні з них (окрім тих, що розглянуті вище):

1. вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової ланки визначено за 9-мі освітніми галузями:

• мовно-літературна (українська мова та література, мови та літератури відповідних корінних народів і національних меншин, іншомовна освіта)
• математична
• природнича
• технологічна
• інформатична
• соціальна і здоров’язбережувальна
• громадянська та історична
• мистецька
• фізкультурна.

Для кожної освітньої галузі чітко визначено мету й загальні результати навчання учнів. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання, які є основою для подальшого навчання дітей на наступних рівнях загальної середньої освіти

2. Базовий навчальний план початкової освіти визначає:

• загальний обсяг погодинного навчального навантаження для учнів 1–4-х класів
• цілісне уявлення про зміст і структуру початкової освіти як першого рівня загальної середньої освіти
• погодинне співвідношення між освітніми галузями за роками навчання
• гранично допустиме тижневе навантаження учнів та загальну щорічну кількість годин для кожної конкретної освітньої галузі.

Для учнів з особливими освітніми потребами, які здобувають початкову освіту у спеціальних закладах чи окремих спеціальних класах загальної середньої освіти, базовий навчальний план визначає кількість годин для проведення відповідної корекційно-розвиткової роботи

3. Базовий навчальний план початкової школи має чотири основні варіанти:

• для ЗЗСО з українською мовою навчання
• для ЗЗСО з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини
• для спеціальних ЗЗСО чи окремих класів загальної середньої освіти з українською мовою навчання дітей з особливими освітніми потребами
• для спеціальних ЗЗСО чи окремих класів загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини.

4. На основі Базового навчального плану в школі може здійснюватися повна або часткова інтеграція різних освітніх галузей, що відображено в типових освітніх програмах, освітній програмі ЗЗСО.

У процесі інтеграції кількість навчальних годин, передбачених на вивчення кожної освітньої галузі, перерозподіляють так, щоб їх сумарне значення зменшувалося.

Зміст природничої, соціальної і здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, технологічної, інформатичної освітніх галузей інтегрується в різній комбінації їх компонентів, утворюючи інтегровані предмети і курси, перелік і назви яких зазначають у типових освітніх програмах чи власно розробленій освітній програмі закладу освіти.

5. Базовий навчальний план має два складники:

• інваріантний складник є обов’язковим для всіх початкових класів ЗЗСО незалежно від підпорядкування та форми власності, тому виключення будь-якої його освітньої галузі є неприпустимим

Інваріантний складник у спеціальних ЗЗСО чи окремих класах містить корекційно-розвиткову роботу. Її напрями та змістове наповнення визначають з урахуванням особливостей психофізичного розвитку дітей з ООП. Кожна освітня галузь передбачає обов’язкову корекційно-розвиткову роботу

• варіативний складник розподіляє заклад освіти самостійно на свій розсуд, але враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, та відображає все те у шкільній освітній програмі

Інваріантний складник є обов’язковим для всіх початкових класів закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Виключення з інваріантного складника будь-якої з його освітніх галузей є неприпустимим

Варіативності змісту початкової освіти досягають також запровадженням резервного часу в освітній програмі закладу освіти, щоб мати змогу задовольнити освітні потреби учнів та вирівнювати їхні досягнення і розвиток наскрізних умінь

6. ДПА учнів 4-х класів відбуватиметься у формі контрольних робіт задля моніторингу якості освітньої діяльності початкової школи та якості освіти в ній.

7. Держстандарт закріплює конкретні вимоги до загальних результатів навчання учнів та обов’язкових результатів навчання, причому для всіх 9-ти освітніх галузей циклу.

8. У Держстандарті закріплено Базовий навчальний план початкової освіти за формою:

Як бачимо, Нова українська школа — це довгострокова глобальна стратегія докорінних змін в системі загальної середньої освіти, покликана, за словами Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич «…на десятиліття визначити освітній ландшафт України і побудувати в державі суспільство освіченого загалу…»

Матеріали для вчителів

• Порадник для вчителя: Навчально-методичні матеріали
• Модельна навчальна програма для 1 класу та навчально-методичні матеріали (тема тиждня 1 «Я — школяр»)