Щоб дитина не плакала в дитсадку: психологічний супровід

Навіть незначні зміни в житті дитини можуть спричинити порушення її емоційного стану, сну, апетиту тощо. Годі й казати про таку важливу подію, як вступ до дошкільного навчального закладу. Для організму дошкільника — це справжнє випробування адаптаційних можливостей, що інколи призводить до розвитку адаптаційного синдрому. Як йому запобігти?

Моніторинг психологічного розвитку дітей: методики

У період адаптації дитини до умов дитячого садка відбувається злам звичного для неї стереотипу життя. Через розлуку з матір’ю та близькими дорослими вона відчуває тривогу, невпевненість, незахищеність тощо.

Дитина входить у доволі складну систему взаємин. Для неї незвично перебувати в колективі 15–20 однолітків. Це значне навантаження для її нервової системи.

Навіть підвищений рівень шуму в групі травмує психіку дитини. Ці та багато інших несприятливих впливів можуть спричинити розвиток у новачка адаптаційного синдрому, супроводжуваного:

  • схудненням
  • пониженням кров’яного тиску
  • погіршенням апетиту та сну.

Новачок переживає стрес через:

  • обернену до сім’ї демографічну ситуацію — один дорослий і багато дітей
  • доволі суворі дисциплінарні правила, за невиконання яких можуть насварити
  • спілкування одразу з багатьма дорослими, які є чужими
  • тривале перебування у великому колективі однолітків

Поради для батьків, щоб полегшити адаптацію дитини

Іноді попри те що дитина встановила контакт із вихователем та однолітками, вільно орієнтується на території дитячого садка, вона все одно страждає через розлуку з батьками, плаче. За таких обставин важливо, щоб батьки були максимально турботливими та чуйними до неї. У жодному разі вони не мають поводитися як настирні наставники чи борці з дитячою вередливістю.

Полегшити перебіг адаптації дитини дасть змогу поступовий її «перехід» із родини до дошкільного навчального закладу. Значну увагу під час цього періоду варто приділяти дитячому режиму дня:

Упродовж адаптаційного періоду батьки мають створити для дитини умови для спокійного відпочинку вдома. У цей час не бажано:

  • ходити з дитиною в гості, адже здебільшого це пов’язано з пізнім поверненням додому
  • влаштовувати гамірні вечірки вдома.

Дитина в цей період і так переобтяжена враженнями, тож не варто перевантажувати її нервову систему.

Для полегшення адаптації необхідно створити таку обстановку, щоб у дитини виникло відчуття неперервного зв’язку між життям у дитячому садку і вдома.

Якщо дорослі хочуть дізнатися, як саме дитина проводить час у дошкільному закладі, їм варто ставити їй конкретні запитання на кшталт:

  • «Що ти намалювала сьогодні?»
  • «Яку ти пісеньку співала?»
  • «В яку гру ви гралися з Марією Олександрівною?».

Так дитина відчує батьківську зацікавленість її життям у дитячому садку. А батькам це дасть змогу визначити справи, заняття і розваги, які найбільше подобаються дитині у садку, й ініціювати їх проведення вдома.

Як знизити ризик захворювання дитини-новачка

У період адаптації новачки часто хворіють. Це зумовлено функціональною незрілістю дитячого організму.

Емоційний шок різко знижує захисні сили дитячого організму. Однак такий хворобливий стан рідко спричинений безпосереднім інфікуванням або недоглядом з боку персоналу ДНЗ. Здебільшого хворіти починають саме ті новачки, які:

  • переживають сильний стрес з відвідуванням дитсадка
  • не можуть звикнути до змін, пристосуватися до нових умов.

Захворювання новачка у період адаптації, навіть у разі інфікування, мають психосоматичну природу — це захисна реакція на психологічний дискомфорт. Нервова система дошкільника зазнає значних навантажень, тому його організм обирає інструменти «психосоматичного захисту»:

  • підвищення температури
  • утруднене дихання
  • блювання
  • шлунково-кишкові розлади
  • висипання на шкірі.

Захворівши, дитина немов «повертається» у звичну домашню обстановку, не відвідує дитячий садок. Такий «відхід у хворобу» від стресогенної ситуації може тривати доти, доки дитина:

  • остаточно не пристосується до умов дитячого садка
  • не відчує себе у безпечному і звичному для неї середовищі.

Запобігти такому «відходу» можна, знизивши інтенсивність її навантаження, тобто скоротивши час перебування дитини в дошкільному закладі.

Зміни в емоційному стані, крім різкого підвищення захворюваності, призводять також до:

  • порушення сну
  • різкого зменшення ваги
  • погіршення фізичного здоров’я в цілому.

Характерною реакцією дитини в період адаптації є відчуття ознобу. Його можна пояснити віковими особливостями периферійного кровообігу в ситуації стресу.

Якщо у дитини мерзнуть ніжки та ручки, подбайте про теплі шкарпетки й кофтинку. Одягнувши їх на дитину, можна знизити імовірність застудних захворювань

До того ж навіть у разі незначного почервоніння зіву або нежитю у дитини слід зробити невеличку перерву — 3-4 дні побути вдома.

Отже, в період адаптації новачка до умов дошкільного закладу його батьки, а також працівники дитячого садка мають:

  • забезпечити психологічний та фізіологічний комфорт
  • намагатися зменшувати навантаження на тендітну дитячу нервову систему
  • максимально полегшити перехід маляти в новий соціальний простір.

Вебінар ВМДЗ

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді