Основна мета — створити школу, де приємно навчатися, де діти отримують не лише знання, а й уміють їх застосовувати в житті.
Зміни у Законі про повну загальну середню освіту
До того ж, НУШ приємно відвідувати:
- вчителям — адже вони вмотивовані професійно, мають свободу творчості та академічну свободу, більше моделей підвищення кваліфікації, отримують матеріальне стимулювання надбавку за добровільну незалежну сертифікацію
- учням — бо тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боючись висловлювати власну думку, бути відповідальними громадянами
- батькам, які покладаються на співпрацю зі школою та взаєморозуміння.
Що таке Концепція Нової української школи
Слово «концепт» — калька з латинської «conceptus» (поняття), від concipio — збирати, вбирати у себе, представляти, уявляти, формулювати, утворювати тощо.
Власне текст Концепції НУШ доступно пояснює ідеологію змін в освіті, закладених у новому Законі про освіту.
У презентації Концепції «Нова українська школа: Простір освітніх можливостей» представили розуміння:
- формули НУШ
- випускника НУШ
- педагогіки партнерства
- вмотивованого вчителя
- дитиноцентризму й виховання на цінностях
- автономії школи
- структури нової школи.
Структура Концепції НУШ
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Якою є структура НУШ
відеопояснення
Мета і головні компоненти Концепції Нової української школи
Основне завдання вчителя Нової української школи:
- організувати компетентнісне навчання (не знання заради знань — а вміння їх застосовувати в реальному житті, не знати — а вміти користуватися знаннями)
- забезпечити інтегрованість змісту (внутрішньопредметну і міжпредметну) на основі ключових компетентностей — не шляхом механічного об’єднання предметів, а наближення змісту освіти до сенситивних періодів навчання, особливостей сприймання нової інформації тощо.
Кілька прикмет: створює безпечний і комфортний освітній простір у закладі, реалізує власні уявлення про виховання, навчання і розвиток, забезпечує умови для самореалізації дітей та педагогів.
Компетентнісний підхід — це місток, що поєднує школу з реальним світом і тими потребами, які ставить перед людиною життя, здатний забезпечити життєвий успіх у суспільстві знань.
Компетентність — це динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.
Ключові компетентності НУШ
Основні компетентності визначені в:
- Рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради Європи «Про освітні компетенції для навчання протягом життя» від 18.12.2006 (т. зв. Європейські еталонні рамки )
- Концепції «Нова українська школа»
- Законі України «Про освіту».
Навчання та виховання в Новій українській школі
Навчання в НУШ, її ціннісно-світоглядна домінанта ґрунтується на постулатах:
- педагогіки партнерства
- позитивної психології
- філософії дитиноцентризму.
Дитиноцентризм
Основною в освітньому процесі є орієнтація на потреби учня.
Дитиноцентризм в історії виховання є педагогічною течією, заснованою на особливому підході до виховання дитини. Найбільш повне фундаментальне теоретичне осмислення дитиноцентризму здійснив мислитель і засновник нової педагогічної системи Ян Амос Коменський. Він зауважував, що оскільки людина є частиною природи, то розвивається вона за спільними з природою законами, — а отже й навчально-виховний процес має будуватися згідно з цими законами.
Особистісно-орієнтована модель освіти
У центрі навчання в НУШ — особистість учня, його:
- потреби
- мотиви
- попередній досвід
- здібності
- активність
- інтелект
- індивідуально-психологічні особливості
- ціннісні орієнтири.
Зауважте!
Оскільки навчання є антропоцентричним за метою, змістом і формами організації, то всі методичні рішення спричинені особистістю того, хто навчається.
Особистісно-орієнтована модель освіти передбачає створення умов для розвитку особистості:
- гармонійної
- морально досконалої
- соціально активної
- професійно компетентної
- саморозвивальної.
Завдання вчителя в такому разі — скоординовувати і спрямовувати діяльність учнів на:
- формування комунікативних та навчально-пізнавальних потреб
- вироблення узагальнених способів і прийомів навчальної діяльності
- постановку й самостійне вирішення конкретних навчальних завдань (пізнавальних, дослідницьких, перетворювальних, проектних та ін.)
- засвоєння нових знань
- удосконалення вмінь в усіх видах діяльності тощо.
