Де шукати базовий навчальний план
Базовий навчальний план початкової освіти у 2023-2024 н.р. ґрунтується на положеннях Державного стандарту початкової освіти, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №87. Згідно зі ст.10 Закону України «Про повну загальну середню освіту», за організацію освітнього процесу відповідає заклад освіти з наданими йому автономними правами.
Враховуючи особливості роботи, що дуже актуально в період воєнного стану, заклад освіти розробляє або одну освітню програму для кожної ланки освіти, або наскрізну освітню програму для декількох рівнів освіти (відповідне рішення приймає педагогічна рада (наказ МОН від 19.02.2021 №235). У цій програмі зазначається один із обраних варіантів базового навчального плану, за яким здійснюватиметься навчально-виховний процес у поточному році. Крім нього, у Державному стандарті наведені вимоги до обов'язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти, визначена форма державної атестації.
Як сформувати безпечне і здорове освітнє середовищеУ Державному стандарті початкової освіти визначено:
- вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів
- ключові компетентності учнів
- загальний обсяг навчального навантаження.
Базовий навчальний план початкової освіти:
- визначає загальний обсяг навчального навантаження учнів
- дає цілісне уявлення про зміст і структуру початкової освіти як першого рівня загальної середньої освіти
- встановлює погодинне співвідношення між освітніми галузями за роками навчання
- визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти
- загальну щорічну кількість годин за освітніми галузями.
Для дітей з особливими освітніми потребами визначають кількість годин для корекційно-розвиткової роботи.
Базовий навчальний план визначає рекомендовану максимальну та мінімальну кількість навчальних годин для вивчення кожної освітньої галузі. Нагадаємо дев’ять освітніх галузей, за якими здійснюється освітній процес у початковій ланці. Це:
- мовно-літературна (українська мова та література; мови та літератури відповідних корінних народів та національних меншин, іншомовна освіта)
- математична
- природнича
- технологічна
- інформативна
- соціальна і здоров’язбережувальна
- громадянська та історична
- мистецька
- фізкультурна.
Різниця між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин у кожній освітній галузі може бути перерозподілена на інші освітні галузі, а також на вибіркові освітні компоненти.
ЗЗСО з навчанням мовою корінного народу або національної меншини самостійно здійснюють розподіл навчального навантаження між мовою навчання та іноземною мовою, відображаючи це в навчальному плані. «Українська мова як державна в таких закладах загальної середньої освіти вивчається за освітніми програмами, які враховують мовну підготовку здобувачів освіти та спорідненість між рідною і державною мовами» (п.23 Держстандарту).
Варіанти базового навчального плану початкової освіти. Їх п’ять (Держстандарт початкової освіти):
- для класів (груп) з українською мовою навчання;
- для класів (груп) з навчанням мовою відповідного корінного народу, національних меншин;
- для класів (груп) з українською мовою навчання представників корінних народів, національних меншин;
- для спеціальних закладів (класів) загальної середньої освіти з українською мовою навчання дітей з особливими освітніми потребами;
- для спеціальних закладів (класів) загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини.
Структура базового навчального плану початкової освіти
Має два складники:
1.Інваріантний (обов’язковий для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від форм власності і підпорядкування. Виключення будь-якої освітньої галузі із його списку є неприпустимим, бо це призведе до втрати цілісності і наступності в навчанні). Саме цей варіант передбачає проведення корекційно-розвиткової роботи у спеціальних школах (класах), де навчаються діти з особливими освітніми потребами, при цьому в кожній освітній галузі.
2.Варіативний, який заклад освіти визначає самостійно. Враховує запити здобувачів освіти, особливості організації освітнього процесу. Заклад освіти фіксує його в освітній програмі.
Також за цим складником можна збільшити кількість годин мовно-літературної галузі у закладах освіти з навчанням мовами відповідних корінних народів та національних меншин, щоб учні мали можливість вивчати свою рідну мову. Це частково зроблено за рахунок природничої, соціальної і здоров’язбережувальної, громадянської та історичної і технологічної освітніх галузей, оскільки граничне навантаження на учнів не має перевищити 20 годин на тиждень і 700 на рік.
Інтеграція освітніх галузей – повна або часткова. Її відображають в типовій освітній програмі, освітній програмі ЗЗСО. Слід пам’ятати, що при перерозподілі кількість навчальних годин, які передбачено на кожну освітню галузь, в сумарному їх значенні не зменшується.
Зміст освітніх галузей, крім мовно-літературної та математичної, можна інтегрувати у різній комбінації їх компонентів. Перелік і назви таких інтегрованих предметів фіксують у типовій освітній програмі, освітній програмі ЗЗСО.
Рекомендовано в кінці навчального року проводити пізнавальну практику 5 днів для 1-2 кл. і 10 днів для 3-4 кл.
Алгоритм роботи керівника ЗЗСО
- Опрацювати Державний стандарт початкової освіти
- Розробити типову освітню програму з аналізом наявних варіантів базового навчального плану (додаток 12), відповідно до профілю закладу і вибором одного з них
- Розробити типовий навчальний план, що включає варіативний перелік курсів та предметів
- На основі визначеного навчального плану педагогічна рада укладає «власний» (шкільний) робочий навчальний план як частину освітньої програми закладу, а керівник ЗЗСО затверджує його.
До уваги! При зміні навчального плану результати навчання за освітніми галузями мають залишатись незмінними.
