Ефективні форми методичної роботи в дитсадку — це ключ до професійного зростання педагогів. Серед дієвих форм варто насамперед виділити найбільш поширені: семінари-практикуми, що поєднують теорію з практикою, а також майстер-класи для обміну досвідом. Найбільш ефктивними є інтерактивні форми методичної роботи. Наприклад, ділова гра допомагає відпрацювати важливі навички в ігровій формі, а "ажурна пилка" — реалізувати ідею "навчаючи вчуся". Усі форми та методи в сукупності створюють динамічне освітнє середовище, що мотивує педагогів постійно розвиватися.
Існує чимало форм методичної роботи. За кількістю учасників їх поділяють на:
колективні
групові
індивідуальні.
Індивідуальні форми методичної роботи
Індивідуальні форми методичної роботи спрямовані на методичне самовдосконалення та формування індивідуальної, авторської, високоефективної системи педагогічної діяльності кожного вихователя дитячого садка. Так педагог самостійно працює над підвищенням свого фахового рівня та розробляє власну програму самовдосконалення, яка враховує його професійні потреби та інтереси.
Для ефективної організації методичної роботи в ЗДО враховуйте рівень професійної підготовки педагогів. Важливою умовою успішної діяльності як вихователів, так і закладу загалом, є чітке, конкретне планування методичної роботи.
Перед тим як розпочинати методичну роботу з педагогом, проведіть діагностування: опитування, анкетування чи індивідуальну бесіду. Це допоможе визначити, яка проблема йому цікава або в чому він зазнає труднощів. Лише після цього складіть план індивідуального професійного самовдосконалення.
Під час індивідуальної методичної роботи допомагайте педагогам:
підготуватися до участі в роботі методичних об’єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань
розв’язувати проблеми, пов’язані з удосконаленням освітньої діяльності
Аби педагоги займалися самоосвітою і розвивалися, створіть у колективі сприятливий соціально-психологічний мікроклімат. Для цього проведіть тематичний тренінг для педагогів.
Серед перерахованих вище є традиційні та умовно нетрадиційні форми методичної роботи. Нетрадиційними ми зазвичай вважаємо інтерактивні форми: ділові ігри, тренінги, майстер-класи, кейс-технології тощо).
При цьому дедалі більшої популярності набувають самеінтерактивні форми методичної роботи з кадрами, які розвивають у педагогів креативне мислення, здатні подолати їх пасивність та допомагають виробити вміння знаходити нестандартні рішення у проблемних ситуаціях. Такі нетрадиційні підходи до навчання дуже ефективні й водночас цікаві для вихователів, а використання ігрових методів сприяє підвищенню їх інноваційного потенціалу та допомагає уникнути суб'єктивних бар'єрів у спілкуванні (невпевненість, побоювання помилитися, прийняти неправильне рішення тощо).
Засідання методичного об'єднання
Засідання методичного об’єднання – колективна форма методичної роботи в закладі дошкільної освіти, яка забезпечує професійне, культурне та творче зростання педагогів. Під час цих засідань вихователі знайомляться з досягненнями педагогічної науки, обмінюються перспективним педагогічним досвідом, підвищуючи свій фаховий рівень та загальну обізнаність з багатьох питань.
Зазвичай керують методичними об'єднаннями досвідчені вихователі-методисти. Тож за два тижні до засідання розсилайте його членам інформацію про дату і місце проведення, тему, порядок денний, а також план підготовки до засідання.
Готуючись до засідання методичного об’єднанняпроконсультуйте педагогів, допоможіть підібрати потрібну літературу та ознайомте з матеріалами методичного кабінету із запропонованої теми.
Педагогічна рада: форма методичної роботи чи орган управління?
Часто педагогічну раду вважають однією з форм методичної роботи. Утім, це не так. Педагогічна рада — це колегіальний орган управління закладом дошкільної освіти, створений для розв’язання основних питань освітнього процесу (ст. 39 Закону України «Про дошкільну освіту» від 06.06.2024 № 3788-IX).
Останнім часом в закладах дошкільної освіти дедалі популярнішими стають нетрадиційні, інтерактивні форми проведення педради, які допомагають уникнути такого недоліку традиційних форм, як низька активність педагогів, та водночас здатні вирішувати серйозні питання у цікавій формі. Тож відомі вам форми методичної роботи можна використовувати як елементи засідань педагогічної ради.
Зверніть увагу! Щоб не ризикувати перетворити серйозний захід на гру для дорослих, вибір форми проведення заходу обирайте виважено, коректно застосовуючи її під час засідання.
Ділова гра для педагогів
До нетрадиційних форм методичної роботи з педагогічними кадрами дошкільного закладу відносять ділову гру, яка дає змогу відтворити реальну педагогічну діяльність чи умовні педагогічні ситуації. Програвання ситуацій та ролей стає шляхом активної взаємодії педагогів знайти способи вирішення конфліктів, набути конкретні професійні вміння.
Перш ніж проводити ділову гру, ретельно підготуйтеся, оскільки якісний результат цієї форми роботи можливий лише за умови активної взаємодії її учасників.
розробіть сценарій, зокрема уточніть ролі та функції учасників, сформулюйте чіткі правила гри
створіть графічну модель взаємодії педагогів
розробіть систему оцінювання
доберіть методичне і технічне забезпечення.
Процес проведення ділової гри відбувається в кілька етапів. Спершу ознайомте учасників з метою, завданнями та умовами гри, а також поясніть правила проведення гри. Після цього сформуйте групи учасників, розподіливши між ними ролі. Після роботи в групах відбувається наступний етап ділової гри – колективний аналіз ігрових ситуацій та формулювання можливих варіантів розв’язання проблеми. На підсумковому етапі разом з учасниками проаналізуйте саму гру та оцінюють її результати.
Таким чином у процесі ретельно організованої ділової гри відбувається зіткнення різних думок та позицій педагогів, взаємна критика гіпотез і пропозицій, їх обґрунтування і зміцнення, що сприяє появі нових знань та можливостей максимально розкрити творчий потенціал вихователів.
Останнім часом набуває все більшої популярності набувають тренінги – інтерактивні форми групової роботи, які забезпечують активну участь і творчу взаємодію учасників та спрямовані на здобуття педагогами нових знань, розвиток соціально-комунікативних умінь, відпрацювання особистісних навичок тощо.
Вихователь-методист на тренінгу в закладі дошкільної освіти часто виступає у ролі фасилітатора, скеровуючи діяльність та взаємодію учасників на вивчення теми та досягнення мети тренінгу. Тож під час підготовки до тренінгу визначте його мету та завдання, оберіть ефективну форму проведення та складіть план тренінгового заняття. Це допоможе дотримуватися основних моментів, які мають бути опрацьовані в процесі інтерактивної групової роботи з педагогами та досягти очікуваного результату.
Майстер-клас
Майстер-клас — найефективніший сучасний спосіб обміну й поширення передового педагогічного досвіду шляхом прямої коментованої демонстрації прийомів і методів роботи педагога, який отримав визнання у професійному середовищі.
Така форма методичної роботи в закладі дошкільної освіти об’єднує педагогів, які бажають отримати повну інформацію про досвід педагога-майстра, засвоїти й використовувати розроблені й апробовані ним на практиці програми, методики, технології.
Проводить майстер-клас педагог-майстер — висококваліфікований педагогічний працівник, який володіє інноваційним досвідом роботи, має індивідуальний стиль педагогічної роботи, досяг високих результатів у своїй професійної діяльності. У свій час методична служба закладу здійснює його науково-методичний супровід. Тож в період підготовки до проведення майстер-класу надавайте його керівнику практичну допомогу в плануванні та організації роботи, запросіть педагогів закладу до навчання в майстер-класі, а згодом проаналізуйте ефективність діяльності заходу.
Основна мета майстер-класу – підвищення професійної майстерності педагогів — учасників майстер-класу в процесі активної педагогічної взаємодії щодо засвоєння досвіду роботи педагога-майстра.
Завдання майстер-класу
Очікувані результати майстер-класу
Конструювання педагогом-майстром перед учасниками майстер-класу своєї авторської моделі освітнього процесу (чи іншого виду педагогічної діяльності) в режимі педагогічної технології, яку відтворює педагог-майстер
Розуміння учасниками майстер-класу суті авторської системи педагога-майстра
Навчання учасників майстер-класу конкретних навичок, які становлять основу педагогічного досвіду, що транслюється, й способів досягнення очікуваних результатів
Практичне засвоєння учасниками майстер-класу найважливіших навичок у межах досвіду, що транслюється
Демонстрація вміння педагога-майстра проектувати успішну діяльність учасників майстер-класу
Активізація пізнавальної діяльності учасників майстер-класу
Популяризація інноваційних ідей і авторських знахідок педагога-майстра
Підвищення рівня професійної компетентності учасників майстер-класу з основних аспектів діяльності, що демонструється
Надання допомоги учасникам майстер-класу у визначенні завдань їх професійного самовдосконалення.
Підвищення мотивації учасників майстер-класу до формування власного стилю педагогічної діяльності
Кейс-технології
Серед інтерактивних технологій навчання в закладах дошкільної освіти все популярнішими стають кейс-технології – інтерактивні технології навчання педагогів на основі аналізування реальних або вигаданих проблемних ситуацій.
Цінність цього методу навчання полягає в тому, що він не тільки відображає практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, який потрібно засвоїти в процесі вирішенні цієї проблеми. Ця сучасна інтерактивна форма методичної роботи безумовно ефективна, оскільки суміщає навчальну, аналітичну та виховну діяльність вихователів.
З методичного погляду кейс — це спеціально підготовлений навчальний матеріал, у якому описана проблемна ситуація, що запозичена з реальної практики вихователів дитячого садка. Кейси (ситуаційні вправи) мають чітко сформульовану мету, структуру та конкретні завдання, що стоять перед педагогами на кожному етапі роботи над обраною проблемою. Оптимальний обсяг кейса — два-три аркуші.
Щоб спростити підготовку до методичного заходу: план, наочність, завдання
Кейс складається з трьох основних частин: сюжетної, інформаційної та методичної.
Сюжетна частина
Інформаційна частина
Методична частина
Опис ситуації; інформація, що дає змогу зрозуміти, в яких умовах запропонована ситуація, що розвивалася; джерело цієї інформації
Інформація про розвиток подій
Мета і завдання кейса, завдання для педагогів щодо аналізування кейса та вказівки для організатора навчання (вихователяметодиста) щодо викладення запропонованої ситуації
Зверніть увагу! Сюжетна та інформаційна частини можуть тісно переплітатися або бути відносно незалежними одна від одної (якщо інформація розміщена в додатку).
Роботу з кейсами проводьте усім етапів:
Ознайомлення із ситуацією (читання кейса)
Виділення основної проблеми (педагоги мають впевнитися, що зрозуміли завдання)
Проведення мозкового штурму (для активізації педагогів)
Аналізування кейса (читання з фіксуванням усіх чинників або проблем, які стосуються поставлених запитань)
Складання списку ідей і концепцій (визначення послідовності дій, труднощів й способів їх запобіганню)
Розв’язання кейса
Обговорення кейса (педагоги презентують результат роботи над кейсом) .
Зверніть увагу! Щоб не ризикувати перетворити серйозний захід на гру для дорослих, вибір форми проведення заходу обирайте виважено, коректно застосовуючи її під час засідання.
