Одним із пріоритетів МОН залишається переорієнтування системи освіти на потреби людини. Усі громадяни мають уміти вчитися протягом життя і мати доступ до якісної системи освіти — на це мають бути спрямовані зусилля фахівців та чиновників у галузі освіти.
Послідовне здобуття освіти можливе за дотримання принципів перспективності й наступності між суміжними ланками освіти — зокрема між дошкільною та початковою, початковою і середньою.
Наступність — це дидактичний принцип забезпечення передумов до шкільного навчання. Суть наступності як загальнопедагогічного методу: педагоги допомагають дитині підготуватися без жодних негативних наслідків для її психіки до навчання в школі.
За час реформування загальної середньої освіти оновлено структуру і змінено зміст освітнього процесу. Дедалі нагальнішим стає питання забезпечення цілісного розвитку особистості на всіх рівнях освіти.
Підтримка особистісного здоров'я: акценти
Цілісність між дошкільною та початковою освітою
Нова українська школа визначає побудову освіти на всіх її ланках з максимальним урахуванням індивідуальних особливостей (фізичних, психологічних, інтелектуальних) кожної дитини незалежно від її вікової групи.
Формула успішної Нової української школи містить такі ключові компоненти:
Компонент | Сутність |
| ► формування компетентностей, які потрібні будуть дитині задля успішної самореалізації в суспільстві |
| ► формування соціально-моральних цінностей |
| ► партнерство між учнями, вчителями та батьками |
| ► орієнтація освіти на потреби учня в освітньому процесі |
| ► засвоєння нового змісту і формування необхідних життєвих компетентностей |
► умови, засоби й технології, необхідні для навчання учнів, освітян і батьків як у закладі освіти, так і поза його межами |
Зрештою, принципи побудови дошкільної та початкової освіти за умов реформування загальної середньої освіти в рамках Концепції Нової української школи мають багато спільного.
Принципи побудови дошкільної та початкової освіти:
- гуманізм як прояв поваги до особистості — доброзичливе, турботливе ставлення до дітей без застосування примусу й насилля
- урахування вікових особливостей дітей і досягнень попереднього етапу розвитку
- визнання самоцінності кожного вікового періоду
- орієнтація на індивідуальні схильності, інтереси, темпи розвитку дітей
- створення умов, комфортних для:
- розвитку пізнавальних та психічних процесів у дітей, їхньої спрямованості на активність у соціумі
- усвідомлення мотивів власної поведінки
- позитивної самооцінки
- самоповаги та ввічливого ставлення до інших
- забезпечення реалізації можливостей і здібностей дитини
Ключові компетентності учня початкової школи
Компетентності учня, окреслені у Держстандарті початкової освіти:
- вільне володіння державною мовою, здатність дитини спілкуватися рідною та іноземними мовами
- математична компетентність
- компетентності в природничих науках, техніці й технологіях
- інноваційність
- екологічна компетентність
- інформаційно-комунікаційна компетентність
- культурні, громадянські та соціальні компетентності
- підприємливість і фінансова грамотність
- навчання впродовж життя.
Важливо!
Окреслені компетентності учня НУШ мають формуватися на ґрунті компетентностей, закладених ще в дошкільному віці.
Ключові компетентності дитини дошкільного віку
Компетентності, які мають бути усталені на етапі дошкільної освіти:
- здоров’язбережувальна
- комунікативна
- предметно-практична
- ігрова
- сенсорно-пізнавальна
- природничо-екологічна
- художньо-продуктивна
- мовленнєва
- соціальна
- особистісно-оцінна.
Провідні види діяльності дітей старшого дошкільного віку мають бути збережені і змістовно доповненні у молодшому шкільному віці. Серед провідних напрямів розвитку старших дошкільників:
- спілкування
- гра
- рух
- пізнання
- господарсько-побутова діяльність
- художньо-естетичний розвиток:
- конструювання
- малювання
- аплікація
- ліплення
- спів
- слухання музики
- хореографія
- театралізація.
Збереження провідних напрямів розвитку сприятиме поступовому переходу до процесу навчання як до нового виду діяльності у першому (адаптаційно-ігровому) періоді початкової освіти. Разом з тим, метою цієї діяльності має бути:
- розвиток різних видів активності дітей
- постійна творча самореалізація
- формування нових компетентностей.
Наскрізні вміння учня
Наскрізні вміння дитини, які є спільними для розвитку ключових компетентностей:
- читання з розумінням
- висловлювання думки (усно й письмово)
- системне та критичне мислення
- здатність логічно обґрунтовувати позицію
- ініціативність
- творчість
- керування емоціями
- конструктивне оцінювання ризиків
- розв’язування проблем і прийняття рішень
- співпраця з іншими.
Основою розвитку ключових компетентностей дітей у початковій школі є базові якості особистості, набуті в дошкільному віці. До останніх належать:
- допитливість
- спостережливість
- самостійність
- ініціативність
- відповідальність
- чуйність
- довільність
- креативність
- міжособистісна позитивна комунікація та інші.
У період від п’яти до шести (семи) років у дітей відбуваються цілісні зміни особистості, в ході ігрової діяльності формуються початкові компетентності, які сприяють переходу до нового етапу розвитку в інших соціальних ситуаціях. Головним завданням для старшого дошкільного віку є формування та розвиток особистісних якостей дитини.
Роботу з дитиною раннього віку педагогам слід не вибудовувати за принципом розвитку окремих психічних процесів, а скеровувати на загальне, максимально різнобічне ознайомлення малюка зі світом предметів, людей і взаємин.
ЗДО і школа:
наступність як ключовий елемент взаємозв'язку
Початкова школа, опираючись на набуття дошкільного дитинства, має забезпечити подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток.
У початкових класах діти укріплюють:
- ціннісне ставлення до рідного краю, держави, української культури
- здатність до критичного мислення та творчого самовираження
- бережливе ставлення до здоров’я тощо.
Зауважте!
Формування нового провідного напряму діяльності (зокрема навчального) в кожному з періодів розвитку дитини не означає скасування напрямів, які були провідними на попередньому етапі.
Освітній процес у початковій школі (відповідно до положень нового Державного стандарту початкової освіти) організовують за циклами, враховуючи вікові особливості фізичного, психологічного і розумового розвитку дітей 6–10 років.
Цикли початкової школи
► адаптаційно-ігровий | ► 1–2 класи | |
► основний | ► 3–4 класи |
Така циклічність сприятиме поступовому, психологічно комфортному переходу дитини від гри до навчання — провідних видів діяльності дошкільного та молодшого шкільного віку.
Забезпечуючи наступність та перспективність у роботі ЗДО і початкової школи, можливо створити умови для всебічного гармонійного розвитку ініціативної, компетентної та самодостатньої особистості на перших суміжних ланках системи безперервної освіти.
Перспективність і наступність між ЗДО і початковою школою: суть реалізації
Реалізація принципів перспективності й наступності у закладах дошкільної та початкової освіти полягає у забезпеченні єдності, взаємозалежності та узгодженості мети, змісту, форм і методів організації освітнього процесу:
- учителі початкових класів мають бути добре обізнаними з освітніми програмами, методами і прийомами розвитку, навчання, виховання дітей старшого дошкільного віку, застосовуваними в закладах дошкільної освіти
- вихователі старших груп мають бути ознайомлені з освітніми програмами і технологіями навчання початкової школи.
Це необхідно, щоб уникнути ситуацій форсування або, навпаки, штучного уповільнення природного темпу розвитку дітей.
Крім того, змістовий і технологічний складові освітнього процесу в ЗДО та початковій школі доцільно узгоджувати з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей.
Елементи навчальної діяльності:
- учбові інтереси
- учбові дії.
Елементи навчальної діяльності формуються у дітей старшого дошкільного віку завдяки:
- навчально-пізнавальній діяльності, спеціально організованій дорослим (навчальні заняття)
- будь-яким іншим, специфічним для дітей тієї чи тієї вікової групи, видам дитячої діяльності, проваджуваних у ЗДО.
Так забезпечується успішне набуття нових компетентностей.
У свою чергу, навчання в початковій школі покликане забезпечити не просто взаємозв’язок сформованих компетентностей з навчальною програмою, а розширити, поглибити й удосконалити попередньо отримані знання, уміння та навички, сформовані ціннісні ставлення, набутий досвід.
Зв’язок змісту дошкільної та початкової освіти
Щоб забезпечити наступність дитячого садка і школи, важливо встановити міцний зв’язок змісту дошкільної та початкової освіти.
У чому полягає цей зв’язок? — У послідовній і поступовій реалізації передбачених програм навчання, розвитку й виховання дітей дошкільного віку, а згодом і освітньої програми для дітей 1 класу початкової школи.
Акценти задля наступності в роботі дошкільного закладу і початкової школи
Вихователь старших груп | Учитель початкових класів |
|
|
|
|
|
Зауважте!
Навчати дитину писемному мовленню — читанню, письму — відповідно до положень Державного стандарту початкової освіти є завданням початкової школи.
Водночас недопустимо штучно уповільнювати індивідуальний темп розвитку дитини, не задовольняючи потреби старших дошкільників.
Практичні рекомендації та картки контролю, щодопоможуть перевірити, як вихователі організовують роботу зформування в дітей культурно-гігієнічних навичок.
Комплексні програми розвитку дітей старшого дошкільного віку
Зміст навчальної роботи з дітьми старшого дошкільного віку втілюється відповідно до чинних комплексних програм навчання, виховання і розвитку, рекомендованих МОН, які орієнтують вихователів на формування індивідуальної особистості дитини, розкриття її творчої спрямованості і розвиток потенційних можливостей.
Однією із таких програм є програма «Впевнений старт» (у новій редакції).
Головні завдання, яких планують досягти за допомогою оновленої програми «Впевнений старт»:
- урівноваження різних напрямів розвитку особистості дитини зі збереженням її цілісності
- забезпечення фундаменту успішності дитини шляхом її діяльносної самореалізації в умовах нових соціальних ситуацій розвитку
- побудова новітньої та зручної системи методичного сервісу для педагогів і батьків.
Матеріали програми утворюють ефективний комплекс освітніх, розвивальних, виховних функцій і змістових напрямів організації життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку в межах їхньої вікової компетентності.
Зауважте!
Обрану освітню програму ухвалюють щороку в серпні рішенням педагогічної ради ЗДО.
Наступність ЗДО і школи:
як забезпечити спільність дій в організації освітнього процесу
Щоб забезпечити наступність між дошкільною і початковою освітою, важливо впровадити єдину і динамічну систему конструктивних дій, спрямованих на розвиток, навчання і виховання старших дошкільників і початківців-школярів, застосування яких буде спільним і для управлінців, і педагогів, і батьків.
Угода про співпрацю між ЗДО та початковою школою
Задля ефективного функціонування такої системи в першу чергу налагодьте взаємодію між закладами освіти (або відповідними структурними підрозділами закладу освіти) на основі угоди про співпрацю.
В угоді про співпрацю визначають:
- мету співпраці
- права та обов’язки кожного закладу освіти.
Угоду укладають директори закладів освіти у червні кожного року.
Схема взаємодії закладів має визначати:
- порядок дій, які будуть корегуватися з урахуванням фактичних умов
- перспективи функціонування закладів освіти (або відповідних структурних підрозділів закладу освіти).
Аспекти співпраці між закладами освіти
Щоб забезпечити наступність у роботі ЗДО і школи, організовуйте методичну роботу за двома напрямами:
- інформаційно-просвітницьким
- практичним.
Інформаційно-просвітницький аспект співпраці між закладами
Важливим елементом наступності дошкільної і початкової освіти є обмін досвідом між вихователями та вчителями початкової школи щодо:
- використання різноманітних форм організації діяльності дітей, ігрових прийомів і методів
- систем роботи з розвитку мовлення
- поетапної соціалізації дитини, формування її пізнавальних процесів.
Для обміну досвідом плануйте індивідуальні та інтерактивні (групові, колективні, колективно-групові) форми методичної роботи. Зокрема, застосовуйте такі форми методичної роботи:
- взаємне почергове відвідування вихователями і вчителями відкритих занять/уроків (або інших форм організації освітньої роботи)
- проведення анкетування педпрацівників з питань забезпечення гармонічного розвитку особистості дитини з метою встановлення напрямків для підвищення їх майстерності
- підготовка і проведення спільних семінарів-практикумів, конференцій, консультацій, педагогічних рад, засідань «круглих столів», тематичних виставок тощо
- організація спільних методичних об’єднань, творчих груп педпрацівників закладів дошкільної освіти і початкової школи
- залучення вихователів та вчителів до участі у проведенні спільних педагогічних проектів, розробленні методичних рекомендацій і порад
- взаємний обмін педагогічним досвідом щодо практичних питань реалізації наступності між дошкільною і початковою ланками освіти
- сприяння і надання допомоги у самоосвіті педагогів, систематичному підвищенні їх фахової майстерності.
Інформаційно-просвітницький аспект взаємодії закладів дошкільної та початкової освіти спрямовуйте і на педагогів, і на батьків. У роботі з батьками передбачайте:
- анкетування щодо питань індивідуального розвитку особистості дітей, рівня досягнення ними дошкільної зрілості з метою надання консультативної допомоги
- ознайомлювальну роботу щодо психологічних закономірностей розвитку дитини старшого дошкільного та молодшого шкільного віку
- Дні відкритих дверей у закладах загальної середньої освіти
- «педагогічні вітальні» у школі з питань створення у закладі психологічно комфортної обстановки для сприйняття дитиною нової соціальної ролі школяра
- батьківські клуби
- інтернет-консультації, вебінари або форумм для батьків тощо.
Практичний аспект співпраці між закладами
Необхідною умовою успішного вирішення завдань наступності є встановлення зв’язку та творчої співпраці між ЗДО і початковою школою на рівні заходів з дітьми.
Напрямки реалізації практичного аспекту співробітництва між освітніми закладами:
- попереднє знайомство педагогів початкової школи зі своїми майбутніми учнями
- відвідування вихователями відкритих уроків, позакласних заходів своїх колишніх вихованців-першокласників з метою спостереження за їх розвитком
- проведення ознайомлювальних екскурсій для дітей
- організація спільних конкурсів, тематичних виставок дитячих робіт, вернісажів тощо
- проведення спільних митецьких заходів у закладах дошкільної та загальної середньої освіти (відвідування музеїв, театралізованих вистав тощо)
- спільна участь старших дошкільнят і школярів у проектній діяльності тощо.
Важливо!
Задля наступності дошкільної і початкової освіти обов’язково має бути узгоджена діяльність психологічних служб закладів.
Взаємодія ЗДО і початкової школи у питанні роботи соціально-психологічних служб включає:
- здійснення спільного психолого-педагогічного контролю за процесом розвитку дітей
- дослідження рівня розвитку основних рис особистості дітей старшого дошкільного віку як передумови успішного навчання у початковій школі
- аналіз умов вдалої адаптації першокласників до шкільного життя
- використання розвивально-корекційних прийомів у роботі з дітьми, які потребують індивідуального підходу
- проведення спільних методичних заходів.
Зміст конкретних заходів (зокрема, теми і питання засідань круглих столів, семінарів-практикумів, педрад, методоб’єднань тощо) зазначають у річних планах роботи ЗДО та ЗЗСО.
Зауважте!
Дотримувати принципу наступності дошкільної і початкової освіти шляхом узгодженості підходів до організації життєдіяльності дитини важливо незалежно від соціально-педагогічних умов здобуття нею освіти — в ЗДО, початковій школі, в Центрі розвитку дітей чи просто в умовах сімейного (домашнього) виховання.
Зберігаючи наступність, ЗДО і школа мають провадити освітню діяльність спільно і системно — всім педагогічним колективом.
Лише об’єднавши зусилля педколективів закладів дошкільної і початкової ланок шкільної освіти, а також отримавши підтримку батьківської громади можливо забезпечити психологічно виважений і успішний для дитини перехід з попереднього рівня освіти на наступний.
За Інструктивно-методичними рекомендаціями щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти (лист МОН України від 19.04.2018 № 1/9-249).