Мотивація — це система мотивів, що спонукають людину досягнути мети. Мотив (від франц. motif — штовхаю, рухаю) — спонукальна причина дій, вчинків людини; те, що штовхає до дії.
Мотив навчання — внутрішня спонукальна сила, яка залучає особистість до пізнавальної діяльності, стимулює розумову активність.
Мотив навчально-пізнавальної діяльності — потреба учня досягти високого результату в навчанні.
Що свідчить про те, що учень умотивований? Найперше він має «внутрішній двигун», морально-психологічну стимуляцію навчальної діяльності, шукає відповіді на запитання «чому?», «навіщо?», «заради чого я дію?» та прагне досягти успіху.
Зовнішні чинники мотивації навчання — це заходи педагогічного впливу. Вони можуть бути засновані на позитивних стимулах, таких як похвала, нагороди, заохочення, святкування успіхів у класі та сім’ї. У такому разі це позитивна мотивація. Якщо заходи педагогічного впливу засновані на негативних стимулах, таких як критика, приниження, насильство, невдачі, мотивація матеріальними благами, то це негативна мотивація. Наприклад, якщо батьки обіцяють дитині за високі оцінки купити омріяну річ, то рівень навчальних досягнень у такому випадку зросте, але тимчасово, лише поки дитина не отримає обіцяне.
Учні початкових класів часто намагаються добре вчитися для того, щоб похвалила мама, був задоволений тато, отримати схвалення від учителя. Така мотивація хоча й діє протягом кількох перших років навчання, та потім поволі зводиться нанівець. Адже з раннього підліткового віку значимість оцінки дорослого знижується. І тоді освітні результати дітей, які старанно навчалися, аби тішити дорослих, раптово падають.
Інколи мотив соціального схвалення з боку дорослих може послаблюватися вже з 2 чи 3-го класу. У цьому разі слід шукати причину. Так, знижувати мотивацію дитини може неналагоджений контакт з учителем або поява у неї соціальних страхів — не відповідати вимогам, розчарувати, отримати відмову тощо. Аби запобігти цим проблемам, слід з перших років навчання у школі формувати у дитини позитивну й високу навчальну мотивацію.
Мотивація навчальної діяльності учнів початкових класів
Щоб мотивувати учнів до навчальної та пізнавальної діяльності, слід створювати на уроці умови, в яких учні проявлятимуть навчальну активність, та спонукати їх до рефлексії освітнього процесу. Учні мають уміти відповісти на запитання:
Як я навчаюся?
Навіщо я навчаюся?
Як я хочу навчатися?
Що потрібно робити для того, аби навчатися якнайліпше?
Сформулювати відповіді на мотиваційні запитання учнів допоможе цикл занять, які можете завантажити на початку цієї статті. Займатися з учнями пропонуємо 1–2 рази на тиждень після закінчення уроків. Тривалість однієї зустрічі — не більше 45 хвилин.
Мета циклу занять — розвинути пізнавальну активність учнів початкових класів, підвищити навчальну мотивацію, розширити їхній особистий досвід, виявити здібності, сформувати вміння аналізувати діяльність і виступати перед аудиторією.
Сформулювати відповіді на мотиваційні запитання учнів допоможе цикл занять, які можете завантажити на початку цієї статті. Займатися з учнями пропонуємо 1–2 рази на тиждень після закінчення уроків. Тривалість однієї зустрічі — не більше 45 хвилин. 
