Інтерактивні методи навчання
Інтерактиви у роботі з педагогами
Що таке «інтерактивне навчання»
Термін «інтерактивний» походить від англійських слів «inter» — «взаємний» та «act» — «діяти», і означає «знаходитись у постійному діалозі, бути активним учасником». Відповідно, інтерактивне навчання — це навчання, побудоване на активній взаємодії викладача та учнів.
Принципи інтерактивного навчання
Принцип активності | Долучайте усіх учасників до активного спілкування, обговорення і вирішення задач |
Принцип зворотного зв'язку | Заохочуйте обговорювати висловлені аргументи чи заперечення |
Принцип експерименту | Спонукайте шукати нові шляхи вирішення поставлених задач |
Принцип довіри | Розвінчуйте стереотип суворого вчителя та пасивного учня, який сприймає готову інформацію |
Принцип рівності поглядів | Не нав'язуйте власну позицію, а лише висловлюйте свою думку нарівні з іншими учасниками навчального процесу |
Мета інтерактивного навчання:
- розвивати комунікативні навички
- створювати комфортні умови та сприятливе емоційне середовище для всіх учасників заняття
- формувати навички роботи в команді та вміння висловлювати свої думки
- викликати інтерес до навчання та внутрішню мотивацію
- розкривати творчий потенціал.
Інтерактивні методи навчання: визначення
Інтерактивні методи навчання — нетрадиційна форма навчальної діяльності. Цей термін виник у теорії проблемного навчання — складника особистісно орієнтованої концепції навчання. Особливість проблемного навчання — діти займаються дослідницькою діяльністю і так вчаться формулювати запитання й проблеми, перевіряти власні гіпотези. Основний метод розв’язання конфліктів — діалог.
У методичному полі часто зустрічається ототожнення термінів «інтерактивні методи навчання» та «активні методи навчання». Проте ці поняття не тотожні.
Активні методи та форми навчання — зорієнтовані активізувати пізнавальну діяльність учасників шляхом постановки та розв’язання проблемних ситуацій та завдань. Це може бути проблемна лекція чи інша форма роботи.
Інтерактивні методи навчання, окрім того, що активізують, спрямовані ще й на активну міжособистісну взаємодію учасників. Головна їхня характеристика — міжособистісна взаємодія, якої досягають територіальним розміщенням учасників заняття і організацією їх спільної діяльності в малих групах.
Інтерактивні методи навчання: класифікація
Інтерактивні методи навчання — це спосіб взаємодії усіх учасників навчально-виховного процесу, під час якого слухачі перестають грати пасивну роль і активно долучаються до роботи.
Скачайте презентацію «Інтерактивні методи навчання»
Інтерактивні технології навчання роблять освітній процес більш цікавим та ефективним у дитячому садку, школі чи іншому закладі освіти.
Згідно з навчальною пірамідою, яку 1980-х розробив Національний тренінговий центр (штат Меріленд, США), ми запам'ятовуємо із того, що чуємо, лише 5%, в той час як 90 % інформації фіксуємо, коли навчаємо інших. Тож організовуйте освітній процес таким чином, щоб учні могли засвоїти якомога більше матеріалу, відчуваючи себе максимально комфортно.
Класифікацій інтерактивних методів навчання існує чимало. Розглянемо деякі з них.
За послідовністю застосування
Вступні | Налаштовують на робочий процес, створюють доброзичливу атмосферу на занятті, ознайомлюють з темою та завданнями: «Продовж речення» |
Основні | Розв'язують ключові проблеми: «Мозковий штурм», «Театралізовані ігри», «Карусель» |
Завершальні | Наштовхують на рефлексію та підсумки: «Сенкан», «Вернісаж» тощо. |
Допоміжні | Використовуються за потреби. Знімають напругу, допомагають змінити вид роботи: «Передай посмішку» |
За принципом активності (М. В. Кларін)
Фізичні | Зміна місця роботи, складання пазлів, малювання, створення наочності тощо |
Соціальні | Формулювання запитань, відповідей та аргументів |
Пізнавальні | Виступи, доповнення, коментарі, пошук та добір інформації |
Олена Пометун виокремлює такі інтерактивні форми навчання:
Кооперативне | Робота в парах, трійках, малих або великих робочих групах: «Карусель», «Акваріум» тощо. |
Колективно-групове | «Мікрофон, «Мозковий штурм», «Ажурна пилка» |
Ситуативне моделювання | Рольові ігри, інсценізації, драматичні замальовки |
Опрацювання дискусійних питань | Дискусія, метод «Прес» або «Займи позицію» |
Інтерактивні ігри
Рольові та ділові ігри є інтерактивними по суті і за формою проведення.
Рольова гра — це інтерактивна форма навчання, яка імітує виникнення проблеми. Учасникам представляють завдання (описують проблему) та розподіляють ролі для його виконання. Наприклад, за допомогою рольової гри можна зімітувати батьківські збори в групі закладу дошкільної освіти.
Зазвичай рольова гра проходить в кілька етапів, коли відбуваються:
- взаємодія учасників — кожен відповідно до своєї ролі може погоджуватися чи не погоджуватися з думкою інших, висловлювати свою думку
- корегування — ведучий повідомляє у процесі гри нові умови, деякі відомості, що впливають на спосіб виконання завдання, змінюють русло обговорення
- оцінювання результатів обговорення та підбиття підсумків.
Рольові та ділові ігри ефективні у базовій та старшій школі, а також у методичній роботі з педагогами. Приклади окремих інтерактивних ігор розглянемо далі.
Інтерактивні вправи
Інтерактивні вправи — найпростіші і найпоширеніші в навчальній діяльності. Це інтерактивні вправи для знайомства, визначення очікувань, об’єднання учасників у групи, проведення рефлексії, вправи-криголами. Їх використовуйте як конструктор на різнихї етапах заняття чи уроку. Варіюйте інтераткивні вправи з огляду на тему і мету заходу — і матимете цікаві авторські розробки, що максимально відповідають потребам ваших вихованців, учнів чи колег.
Як організувати інтерактивну роботу на занятті
- залучіть до роботи усіх без винятку учнів, давши завдання залежно від індивідуальних особливостей кожного
- подбайте про психологічну готовність учнів
- створіть комфортне середовище шляхом доброзичливого спілкування
- заздалегідь підготуйте приміщення для вільного пересування учасників
- виявляйте терпимість та толерантність до будь-якої думки
- вислухайте всіх учасників, поважаючи їх погляди
- будьте уважними до побажань учнів під час формування груп
- не застосовуйте на одному занятті більше трьох інтерактивних вправ
- пам'ятайте, що інтерактивні уроки оптимально проводити при невеликій кількості учасників.
→ Інтерактивна освіта сьогодні
Перед застосуванням інтерактивних методів навчання озвучте або сформулюйте спільно з учасником правила поведінки на занятті. Наприклад, такі:
- кожна озвучена думка — важлива
- неправильних думок не існує
- не бійтеся висловлюватись
- ми всі — рівні партнери
- обговорюємо думки, а не людей
- висловлюємося чітко, лаконічно, предметно
- слухаємо одне одного
- озвучуємо лише обґрунтовані докази.
Інтерактивні методи навчання в ЗДО
Використання інтерактивних методів навчання у закладах дошкільної освіти — необхідна умова успішного розвитку вихованців.
Інтерактивні технології навчання:
- сприяють розвитку творчого мислення, упевненості в собі
- викликають бажання висловлювати думки та допитливість
- розвивають уяву та фантазію
- зміцнюють інтелект
- розвивають особистісні якості — сміливість, вміння доводити думку та шукати аргументи.
Дитина до 6 років багато запитує і бажає, аби її слухали. Доповідач у цьому віці її не зацікавлює. Використовуйте інтерактивні ігри та вправи — вони задовольнять потребу вихованців у спілкуванні та висловленні своїх думок.
Назва методу | Зміст інтерактивного методу |
Мікрофон | Діти разом із вихователем утворюють коло. Передаючи одне одному імітований або іграшковий мікрофон, висловлюють свої думки на задану тему — запропоновані до розгляду питання чи проблеми. Висловлювання не обговорюються |
Дебати | Діти разом із вихователем утворюють коло та, передаючи один одному імітований або іграшковий мікрофон, висловлюють свої думки на задану тему — запропоновані до обговорення питання чи проблеми. Висловлювання обговорюються: діти ставлять одне одному запитання, відповідають на них, шукаючи спосіб розв’язання проблеми |
Удвох | Діти утворюють робочі пари та виконують запропоноване завдання |
Ланцюжок | Діти утворюють робочі пари, обговорюють завдання та вносять свої пропозиції в імітований ланцюжок — скажімо, у таблицю, де представлений хід казки у малюнках або умовних позначках, або самі утворюють «ланцюжок дій», «потяг» тощо |
Снігова куля | Діти об’єднуються у малі групи і обговорюють проблемне питання, ситуацію або виконують спільне завдання, домовившись про чітку послідовність дій кожного члена групи |
Синтез думок | Діти об’єднуються у малі групи, виконують певне завдання, наприклад малюнок на аркуші паперу, та передають його в іншу групу, учасники якої доопрацьовують виконане завдання |
Коло ідей | Кожний учасник або кожна група виконує однакове завдання — обдумує певне питання, а потім вносить свої пропозиції, ідеї тощо |
Загальний проєкт | Діти об’єднуються у кілька груп. Групи отримують різні завдання, кожне з яких спрямоване на розв’язання певного аспекту однієї проблеми. А потім кожна група представляє свій варіант розв’язання цієї проблеми |
Асоціативна квітка | Діти об’єднуються у кілька груп. На дошці закріплюють «середину» квітки з зображенням певного поняття. Кожна група добирає словаасоціації, картинкиасоціації до цього поняття |
Інтерактивні технології навчання у школі
Організовуючи навчання, виступайте у ролі його модератора та консультанта. Спонукайте учнів до творчості та виявлення ініціативи.
Структура уроку з використанням інтерактивних технологій навчання
Для ефективного проведення уроку, на якому застосовуєте інтерактивні методи навчання, не пропускайте важливих етапів роботи.
Мотивація | Зацікавте учнів темою уроку під час розповіді чи бесіди з ними, продемонструйте наочність |
Оголошення теми, мети та завдань | Спонукайте учнів розуміти зміст їхньої навчальної діяльності |
Викладення навчального матеріалу | Надайте учням необхідну інформацію за темою, щоб на її основі вони могли виконати вправи |
Виконання інтерактивних вправ | Сприяйте засвоєнню учнями навчального матеріалу шляхом інтерактивної діяльності з презентацією її результатів |
Рефлексія | Спонукайте учнів до усвідомлення набутого ними досвіду під час уроку |
Підбиття підсумків | Поясніть зміст здійсненої роботи, наголошуючи на тому, що учні можуть постійно вдосконалювати отримані знання |
Інтерактивні методи навчання в початковій школі
Працюючи з дітьми 1-4-х класів, враховуйте їхні вікові особливості — потребу в динамічній зміні завдань, фізичній активності та наочності. Використовуйте різноманітні інтерактивні ігри для дітей молодшого шкільного віку та інші рухливі форми роботи.
Приклади використання інтерактивних методів навчання в початковій школі
Метод «Конвеєр». Закріпить на дошці малюнок Мудрої сови, а навколо неї — приклади для усної лічби. Зробіть це таким чином, щоб відповідь першого прикладу стала початком наступного.
Ефективно виконувати це завдання в малих групах. Аркуш із прикладами передається у групі по колу, а кожен її учасник розв'язує одне із завдань. Перемагає та команда, яка перша дійде до останнього прикладу.
Метод «Броунівський рух». Цей метод можна використати, наприклад, на уроці природознавства, вивчаючи тему «Природні зони України».
У різних частинах класу розкладіть картки з описом природних зон. На кожній окремій картці вкажіть конкретну характеристику, не зазначаючи зони.
Діти повинні, вільно пересуваючись приміщенням, зібрати лише ті картки, в яких вказані особливості саме «їхньої» природної зони. Використовуйте цей та інші інтерактивні методи навчання на уроках природознавства для закріплення та узагальнення знань.
Також ви можете застосовувати методи навчання, описані вище для роботи з дошкільниками.
Інтерактивні методи навчання в базовій та старшій школі
Працюючи з учнями 5-11-х класів, використовуйте складніші форми роботи на уроці. Методи інтерактивного навчання ефективні на уроках з кожного навчального предмета.
- Запропонуйте учням об’єднатися в групи для наступних вправ: «Два — чотири — усі разом», «Карусель», «Акваріум», «Діалог», «Синтез думок», «Коло ідей» тощо. Це популярні інтерактивні методи навчання на уроках української та світової літератури, географії та інших природничих дисциплін. З їх допомогою ви розвиватимете навички спілкування, вміння учнів висловлюватися, критично мислити, переконувати, вести дискусію.
- Щоб навчити дітей долати стереотипи, аналізувати матеріал, порівнювати та переконувати, використовуйте технології «Броунівський рух», «Мозковий штурм», «Аналіз ситуацій», «Мозаїка», «Дерево рішень», «Мікрофон». Зокрема доцільно використати ці інтерактивні методи навчання на уроках історії.
- Щоб забезпечити максимальну свободу інтелектуальної діяльності та формувати навички співпраці, застосовуйте технології ситуативного моделювання: конференції, рольові ігри та інсценізації, драматичні замальовки.
- Використовуючи «Дебати», «Незакінчений ланцюжок», «Займи позицію», «Зміни позицію», «Метод ПРЕС», ви сприятимете розвитку критичного мислення учнів та формуватимете навички публічного виступу і дискутування.
- «Літературна вікторина», «Літературне лото», «Істинне і хибне» — вдалі форми на уроках літератури.
- Гра як інтерактивна форма навчання є одним із найбільш дієвих способів залучити учнів до роботи, розвиваючи їхні пізнавальну й емоційно-особистісну сфери. Ігри на уроці активізують учнів, адже вони розпочинають швидше розв’язувати завдання, інтенсивніше співпрацюють між собою.
- Вчителі-мовники активно використовують гру як метод. Використання інтерактивних технологій на уроках англійської мови сприяє розвитку мовлення, прагненню самостійно знайти відповіді на сформульовані запитання.
Розглянемо деякі методи навчання на уроках детальніше.
«Акваріум» нагадує гру «Що? Де? Коли?». Учні об’єднуються у декілька груп, кожна з яких отримує конкретне завдання. По черзі учасники кожної групи сідають на стільці в центрі класу й обговорюють отримане завдання впродовж 3-5 хв, відтак група ухвалює рішення. Решта учнів класу лише стежать, чи дискусія відбувається за встановленими правилами, в обговорення не втручаються. Після закінчення відведеного часу вони висловлюють думки щодо почутого, дають відповіді на запитання:
- Чи ви погоджуєтеся з рішенням групи?
- Чи було це рішення достатньо аргументованим?
- Який з аргументів ви вважаєте найпереконливішим?
Після цього обговорює своє завдання інша група і т. д.
«Незакінчений ланцюжок» дає змогу виявити думки учнів щодо певних питань, проаналізувати, наскільки їх зацікавила тема уроку тощо. Для проведення вправи за цією технологією заздалегідь сформулюйте перелік із початками речень і запропонуйте учням завершити їх. Наприклад:
«На уроці мене зацікавила інформація про...»;
«З отриманої інформації я зробив (зробила) висновок, що...».
«Літературне лото»: учні працюють у парах. Суть гри полягає в поєднанні елементів в одне ціле або встановленні відповідності між ними, як-от:
- літературні поняття та їх визначення
- назви творів та імена авторів
- імена героїв та їхні репліки
- частини прислів’їв, приказок тощо.
Наприклад, на підсумковому уроці з української літератури в 11-му класі під учням запропонували встановити відповідність між літературним напрямом і його ознакою:
«Романтика вітаїзму» | Прагнення до об’єктивності та достовірності зображення дійсності |
Авангардизм | Відтворення особистих вражень, спостережень, відчуттів від об’єктивної реальності |
Імпресіонізм | Пафос оптимізму, активна дія вираження сильних почуттів |
Реалізм | Поєднання символістських, імпресіоністичних, неоромантичних, барокових елементів із фольклором |
Кларнетизм | Підвищена емоційність у вираженні почуттів, переживань, психологічного напруження |
Експресіонізм | Руйнування традиційних художніх законів, форм |
«Мозковий штурм» — спільне розв’язання проблеми завдяки використанню особливих прийомів обговорення.
Він передбачає такі етапи, як:
- генерація ідей усіма учасниками
- вибір найліпшої ідеї
- аналізування найліпшої ідеї.
Дізнайтеся, як застосовувати під час інтерактивного уроку сторітелінг та чим можуть допомогти шкільні проєкти.
Інтерактивні методи навчання педагогів
Завдяки інтерактивним методам роботи під час взаємодії з колегами найліпше засвоюється нова інформація, формуються корисні вміння, а головне — продукуються інноваційні ідеї. Тож інтерактивні ігри та вправи «оживляють» методичну роботу і є максимально корисними для педагогів.
Метод модерації
Метод модерації дає змогу організувати спілкування, структуруючи та спрямовуючи групову роботу. Об’єднавши учасників групи в команду, модератор підбурює їх діяти в єдиному ключі задля розроблення в найкоротші строки конкретних пропозицій, націлених на розв’язання тієї чи тієї проблеми.
Завдання модератора — спонукати колектив до прийняття професійно грамотного рішення, дотримуючись нейтральної позиції.
Залежно від очікуваного результату, він має змогу скеровувати їхню увагу на такі аспекти:
- співпраця, ознаками якої є кооперація
- взаємна підтримка
- розвиток ідей одне одного
- змагання, коли всі зусилля мобілізуються на перемогу, що значно підвищує продуктивність колективу.
Інтерактивні ігри та вправи: приклади
Метод кейсів
Метод кейсів називають ще методом аналізування конкретних ситуацій. Адже кейс (англ. case — випадок, справа, прецедент) — це докладний опис реальної ситуації. Розрізняють кілька видів ситуацій:
- проблема, яку необхідно розв’язати чи дійти висновку, що це неможливо
- оцінка, коли потрібно здійснити критичний аналіз прийнятого рішення, надати мотивований висновок щодо представленої ситуації та способів її розв’язання
- ілюстрація представляє ситуацію і пояснює причини її виникнення, описує процедуру розв’язання, яку необхідно обґрунтовано прийняти або ж відхилити
- випередження описує порядок застосування прийнятого рішення, який використовують для тренування, вправляючись у застосуванні набутих теоретичних знань.
Розігрування ролей є ефективним методом для виконання організаційних, управлінських та психолого-педагогічних завдань.
У діловій грі відтворюють предметний і соціальний зміст очікуваної моделі професійної діяльності. З огляду на це метод ділової гри дає змогу розвивати професійне мислення педагогічних працівників. Адже ціллю ділової гри є нове рішення, знайдене завдяки професійному досвіду її учасників.
Ознайомившись із принципами, умовами та особливостями інтерактивного навчання, ви зможете впевнено використовувати відповідні методи на заняттях. Це дасть змогу зробити співпрацю цікавою, ефективною та сучасною.
У статті використано матеріали:
Валентини Борщ, учителя української мови і літератури Галицької загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів, Ніжинський р-н, Чернігівська обл.,
Таміли Бережної, старшого наукового співробітника відділу дослідження підготовки вчителів Інституту модернізації змісту освіти, канд. пед. наук,
Ольги Байер, доцента кафедри дошкільної освіти Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, канд. психол. наук.,
Олени Саприкіної, доцента кафедри дошкільної та початкової освіти Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, канд. пед. наук