Самоосвіта вчителя: безперервний процес зростання

Анкета «Чинники впливу на зростання професійної майстерності»

 Скачати  

Самоосвіта вчителя — чинник професійного розвитку

Самоосвіта вчителя є чи не найголовнішим чинником професійного розвитку. Своєю чергою, професійний розвиток — це нескінченний процес, у якому педагог систематично отримує можливості та досвід зростання і розвитку в професії.

Науковці вирізняють три категорії знань, пов’язаних із навчанням і професійним розвитком педагогів:

• знання, потрібні для практики, — їх отримують у закладах вищої освіти та в межах різних програм професійного розвитку
• практичні знання, засвоєні під час педагогічної діяльності, — для вчителя вони є найважливішими;
• знання про практику — ними оволодівають за допомогою критичного мислення, на основі аналізу власної діяльності, діяльності колег і під час практичних досліджень.

Професійний розвиток весь час потребує активної позиції педагога, адже ніколи не може вважатися завершеним. Самоосвіта вчителя є найважливішим чинником та рушієм кожного вчителя — початкових класів, математики, української мови та кожного із навчальних предметів. Утім зараз професійний розвиток розглядають як довготерміновий процес систематичного надання можливостей і досвіду для зростання й розвитку в професії. Як молоді, так і досвідчені фахівці мають змогу здобувати нові знання.

🥀 Турбота про себе: семінар-практикум

Самоосвіта вчителя: суть поняття

Сутність самоосвіти можна умовно визначити трьома складниками:

• психологічний — самооцінка — невдоволеність — бажання змін
• методичний — опрацювання фахової літератури, відвідування методичних заходів, тренінгів, вивчення курсів тощо
• діяльнісний — дію, роблю — змінююсь сам — змінюю свою професійну діяльність.

Самоосвіта вчителя буде дієвою лише за наявності усіх цих складників.

Розкриємо суть поняття самоосвіта через асоціації на основі інтелектуальної карти:

Скачати інтелект-карту

У школі за організацію самоосвіти вчителів відповідає заступник директора з навчально-виховної роботи. Утім, наскільки відповідально ставиться до цього кожен педагог? Щоб відповісти на це запитання, можна провести анкетування педагогів.

Вчителі в своєму професійному розвитку найбільше покладаються на участь у методичних заходах. Проте якою досконалою не була б система методичної роботи, чи стане отримане теоретичне й практичне знання власним надбанням педагога, залежить лише від нього.

Важливою є мотивація педагогів до самоосвітньої діяльності у психологічному, методичному й практичному (діяльнісному) аспектах. Як реалізувати це завдання в системі методичної роботи та яка роль належить заступнику директора?

Теми самоосвіти вчителя 

Існує практика вибору теми для самоосвіти вчителя. Це пов'язано з традицією укладати план чи щоденник самоосвіти педагога. Такий документ не унормований нормативкою, утім він може стати мотиваційним рушієм для особистого професійного розвитку. Тож відповіді на запити ваших колег в пошуку гугла "теми самоосвіти вчителя початкових класів", "теми самоосвіти вчителя математики" чи іншого предмета — немає. Теми самоосвіти кожен вчитель обирає сам для себе. Передусім це стосується теми, яку зазвичай педагог обирає для поглибленої роботи та напрацьовує власний досвід. Водночас у пригоді стане самоаналіз власних компетентностей — щоб визначити теми для опрацювання упродовж певного періоду, зазвичай навчального року.  

Світ чарівних історій: про сторітелінг чули, а чи застосовували?

• Сторітелінг у роботі з учнями
• Сім основних сюжетів для історій за Крістофером Букером

Мотивація до самоосвіти вчителя: методи та прийоми

Конкретизуємо практичні напрями діяльності завуча щодо шляхів впливу на самоосвіту вчителів.

Насамперед учителям варто запропонувати такі форми й методи під час семінарів-практикумів чи тренінгів, які вони зможуть одразу застосувати практично в роботі з учнями. Практичний компонент має спонукати педагогів самостійно опрацювати джерела, які допоможуть дізнатися більше про запропоновані форми роботи, доповнити та урізноманітнити їх.

Необхідно спрямовувати педагогів до методичних джерел, серед яких:

• посібники
• журнали
• фахова література.

У контексті розвитку сучасних технологій доцільно спонукати педагогів використовувати інтернет-ресурси, «відвідувати» професійні спільноти, де можна знайти фахову інформацію й цікаві практичні розробки.

Важливо переконувати вчителів, що саме від них залежить їхній:

• рівень професійної майстерності
• якість професійного зростання
• авторитет та імідж як педагога.

Потрібно самому бути прикладом щодо самоосвіти, демонструвати відкритість до інновацій. Адже самоосвітня діяльність заступника директора — вагомий чинник змін у діяльності педагогічного колективу.

♥ Забезпечення наступності між ЗДО та НУШ

Отже, заступник директора з навчально-виховної роботи має мотивувати вчителів до самоосвіти. Головне — знайти правильний підхід і дібрати цікаві форми роботи.