Що таке безпечне освітнє середовище, його ознаки та принципи? Як забезпечити психологічно безпечне середовище? Як створити й упровадити у вашому закладі освіти.
Під час воєнного стану першочергове завдання освітян — створити безпечне середовище й забезпечити право дітей на освіту та нешкідливі умови навчання. До того ж після завершення війни ще тривалий час заклади освіти в Україні продовжать працювати відповідно до вимог про безпечне освітнє середовище. Як зауважив Брюс Шнаєр, американський письменник, криптограф і фахівець з комп’ютерної безпеки, безпека — це процес, а не результат. Поняття «безпека» розповсюджується на багато різних явищ. Безпечним може бути не лише середовище, а й спілкування, пересування, психологічний клімат, умови праці, інформаційний простір.
Освітнє середовище безпечне, коли там:
є безпечні умови навчання і праці
панує комфортна міжособистісна взаємодія
немає будь-яких проявів насильства
дотримані права й норми безпеки всіх учасників освітнього процесу.
Безпечне освітнє середовище — юридичний термін, визначений у статті 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020.
Безпечне освітнє середовище — сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпеки харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин.
приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо)
пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також
унеможливлюють вживання на території закладу освіти
алкогольних напоїв
тютюнових виробів
наркотичних засобів
психотропних речовин.
Отже, безпека — це не лише відсутність потенційних загроз. Поняття «безпечна школа» включає в себе дії, направлені на створення сприятливих умов освітнього процесу.
Створення безпечного освітнього середовища
Державна служба якості освіти розробила рекомендації, які допоможуть керівникам закладів освіти організувати безпечне освітнє середовище і в очному, і в дистанційному, і у змішаному форматах навчання, а також ефективніше змінювати формати залежно від безпекової ситуації.
Нині досить гострою є проблема торгівлі людьми. Як вберегти підлітків від небезпеки? Скористайтесь ідеями авторської програми щодо профілактики торгівлі людьми
Такі негативні явища серед учнівської молоді, як насильство, булінг та кібербулінг, секстинг тощо, не можуть не турбувати громадськість, освітян і батьків. Крім того, під час війни гостро постає питання безпеки учнів. Логічно, що виникає потреба створити безпечний освітній простір у закладі освіти, щоб захистити, убезпечити, запобігти наслідкам впливу на особистість несприятливих чинників.
Для школярів несприятливі впливи середовища зумовлюють:
появу складних ситуацій у міжособистісному спілкуванні —
конфлікти з батьками, друзями, педагогами
непорозуміння з оточенням тощо
прояви психологічного та емоційного насильства:
ігнорування
приниження
погрози
недоброзичливе ставлення тощо
дію несприятливих чинників, пов’язаних із навчанням.
Що передбачає безпечне освітнє середовище
Єдиного визначення поняття «безпека освітнього середовища» немає через різні підходи до розуміння його сутності. Йдеться про три аспекти цього поняття (див. табл.):
Психологічна безпека
Дослідники, які вивчають психологічно безпечне освітнє середовище та коло проблем, пов’язаних з ним, вважають, що психотравмівні ситуації прямо чи опосередковано впливають на фізичне та психічне здоров’я особистості
Зокрема, до психотравмівних ситуацій в освітньому процесі належать:
конфлікти у ланках «учитель–учень», «учень–учень», «учень–батьки»
проблема адаптації в освітньому середовищі
атмосфера конкуренції між однолітками
надмірна вимогливість педагогів
Екологічна безпека
Український педагог Світлана Совгіра зазначає, що екологічно безпечне освітнє середовище — це система психолого-педагогічних умов, впливів і можливостей, які забезпечують захищеність особистості від негативного впливу екологічних чинників, що визначають оптимальність взаємодії зі світом природи
Інформаційна безпека
На думку українського педагога Нелі Кириленко, застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті здійснює масовий глобальний вплив на особистість.
Серед негативного впливу інформації на сучасне освітнє середовище дослідниця виокремлює:
відсутність належних механізмів контролю якості інформації̈, доступної через сучасні телекомунікаційні технології, що породжує проникнення в освітній простір великого обсягу недостовірної інформації
неконтрольоване проникнення інформації сумнівного, агресивного змісту, яка може сприяти виникненню насильства, булінгу, кібербулінгу тощо
Отже, безпечне освітнє середовище забезпечує:
наявність безпечних умов навчання та праці
комфортну міжособистісну взаємодію, сприяючи емоційному благополуччю учнів, педагогів і батьків
відсутність будь-яких проявів насильства та наявність достатніх ресурсів для їх запобігання
дотримання прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника освітнього процесу
Як протидіяти булінгу в школі: про що говорити з батьками
Які принципи безпечне освітнє середовище передбачає? Огляньмо їх значення в таблиці:
⊃ Принцип домінування життя людини як головної цінності
визначає модель мінімальної (необхідної) безпеки
максимально усуває ризики, що загрожують життю як дітей, так і дорослих
⊃ Принцип регіональної специфіки
передбачає облік небезпек і можливих надзвичайних ситуацій того чи того регіону (міста, області, району) під час організації системи безпеки освітнього середовища школи
⊃ Принцип комплексності оцінки небезпек (ризиків)
задає методику оцінки різних педагогічних (освітніх) ризиків (зовнішніх і внутрішніх) на основі комплексного, системно-синергетичного підходів
⊃ Принцип міні-макса
визначає досягнення максимального ефекту безпеки за наявності мінімуму ресурсного забезпечення
⊃ Принцип максимальної ефективності
втілює управління системою заходів і створення педагогічних умов, спрямованих на забезпечення максимальної безпеки освітнього середовища й школи як соціального інституту загалом
Психологічно безпечне освітнє середовище
4 ознаки безпечного освітнього середовища
Якість міжособистісних взаємин, які визначають:
Позитивні чинники:
довіра
доброзичливість
схвалення
толерантність
негативні чинники:
агресивність
конфліктність
ворожість
маніпулятивність.
Захищеність в освітньому середовищі — оцінка відсутності насильства в усіх його видах, формах для всіх учасників освітнього простору.
Часто жертвами насильства стають певні категорії дітей, зокрема ті, які:
мають фізичні недоліки, особливості зовнішності та (або) поведінки
страждають від хвороб
мають низький рівень інтелекту й труднощі в навчанні
відчувають страх перед школою
мають погані соціальні навички або не мають досвіду життя в колективі («домашні діти»).
Щоб унеможливити насильство та створити безпечне освітнє середовище, кожен учасник освітнього процесу повинен мати уявлення не тільки про те, що вважають насильством, а й як мінімізувати ризики та небезпеки і створити умови для внутрішньої безпеки та безпеки референтного довкілля. Це можливо лише завдяки спільній цілеспрямованій діяльності педагогів, учнів і батьків.
Комфортність в освітньому середовищі — оцінка емоцій, почуттів і переживань, що домінують у процесі взаємодії дорослих і дітей в освітньому середовищі закладу.
Нерозвиненість системи психологічної допомоги в освітній установі може призвести до неефективного психологічного супроводу дитини, а у педагогів — емоційного вигорання, і, як наслідок, спричинити професійну деформацію, що і в першому, і в другому випадках є серйозною загрозою психічному здоров’ю особистості.
Задоволеність освітнім середовищем — задоволення базових потреб дитини у:
допомозі та підтримці
збереженні та підвищенні її самооцінки
пізнанні та діяльності
розвитку здібностей і можливостей.
Основна характеристика процесу взаємодії учасників освітнього середовища — це особистісно-довірливе спілкування, відсутність якого спричиняє такі негативні наслідки, як:
емоційний дискомфорт
небажання висловлювати свою точку зору, думку
негативне ставлення до себе
втрата особистої гідності
небажання звертатися по допомогу
ігнорування особистих проблем і труднощів інших дітей та дорослих
Психологічна безпека є головною умовою забезпечення особистісного розвитку всіх учасників освітнього середовища. Ризики та загрози, що деформують освітнє середовище, збільшують імовірність зростання тривожності, конфліктності, агресивності його учасників. Поряд з цим загострюється їх потреба в безпеці та захисті від фізичних і психологічних небезпек.
Основні ознаки психологічно безпечного освітнього середовища:
людиноцентризм і гуманістична спрямованість
взаємодія, вільна від проявів психологічного насилля
референтна значущість і причетність кожного суб'єкта освітнього процесу до конструювання й підтримки психологічної комфортності освітнього середовища.
Заходи щодо створення безпечного освітнього середовища
Антибулінг
частіше практикувати опитування серед учнів щодо відчуття психологічного комфорту у закладі (стосується в тому числі онлайнового середовища закладу, якщо освітній процес відбувається виключно дистанційно)
спонукати педагогів застосовувати позитивне управління класом — уникати покарань, гучних зауважень, водночас впроваджуючи дуже чіткі правила для спілкування/поведінки під час навчання дистанційно та онлайн-уроків
сконцентрувати увагу в роботі з учнями щодо запобігання булінгу безпосередньо на навчальній діяльності. Зокрема, педагоги можуть добирати навчальні матеріали, за допомогою яких учні могли б навчатися розв’язувати міжособистісні конфлікти в мирний спосіб, пропонувати ситуації, у яких учні можуть бути медіаторами під час розв’язання конфліктних питань з однокласниками
включати до уроків, у навчальний матеріал для самостійного опрацювання чи спільного обговорення елементи соціально-емоційного навчання, зокрема розуміння і керування емоціями (у тому числі агресією), емпатія, навички комунікації та вирішення конфліктів.
вивчіть, у яких умовах перебуває дитина, який її досвід переселення, які потреби має, щоб повноцінно розпочати навчання
організуйте спілкування практичного психолога з батьками/опікунами, а також із дитиною. За результатами такого спілкування психолог зможе сформулювати свої рекомендації класному керівникові та педагогам, які працюватимуть із учнями з числа ВПО
запросіть дітей ВПО разом із батьками на адаптаційний візит до школи напередодні початку навчання. Якщо це неможливо, організуйте зустріч онлайн. Так батьки й діти зможуть отримати інформацію про те, як відбуватиметься навчання, познайомляться з педагогами, дізнаються, як відбуватиметься адаптація дитини до навчання в новій школі, до кого можна звернутися по допомогу
вибудовуйте взаємини так, щоб внутрішньо переміщені діти відчували підтримку, однак поряд з тим це не особливо їх виокремлювало серед інших учнів класу
приділіть увагу діагностиці навчальних втрат у новоприбулих учнів, адже може скластися ситуація, коли діти не мали змоги навчатися протягом кількох місяців з початку війни. Цілком можливо, що такі учні потребуватимуть додаткових консультацій для надолуження прогалин у знаннях.
Одним із варіантів усталити систему захисту та безпеки особистості в закладі освіти є створення й запровадження Кодексу безпечного освітнього середовища (КБОС).
Уже напрацьованопозитивний закордонний досвід створення у закладах освіти подібних внутрішніх документів, де прописано правила закладу задля популяризації безпечного освітнього середовища.
Кодекс безпечного освітнього середовища — це внутрішній документ закладу освіти, що:
регулює діяльність закладу щодо запобігання порушенням прав особистості на безпеку
визначає способи підтримання та втручання в ситуації, загрозливі життю, здоров’ю та благополуччю особистості.
У КБОС визначають критерії фізичної, психологічної, соціальної, інформаційної безпеки учнів, відповідно до яких і розробляють конкретні дії, визначають заходи, процедури, що допоможуть учасникам освітнього процесу у випадках ризиків та загроз. У КБОС чітко прописують:
дії, що стосуються захисту дітей від загроз, ризиків під час перебування у закладі
рекомендації щодо забезпечення комфортних умов життєдіяльності учнів і вчителів.
Положення КБОС розроблюють усі учасники освітнього процесу — учні, педагоги і батьки — тобто враховуючи потреби і визначаючи обов’язки кожної групи.
Основні завдання КБОС:
виявити чинники, що перешкоджають безпеці учасників освітнього процесу
відпрацювати систему узгоджених поглядів і уявлень учнів, педагогів, психологів, батьків на освітнє середовище школи
обґрунтувати умови організації безпечного освітнього середовища та вимоги (критерії) до його ефективної організації для кожного учасника освітнього процесу
скласти мінімальну та доступну програму навчання для учнів, педагогів, батьків
сформулювати конкретні рекомендації учням, педагогічним працівникам, адміністрації школи, батькам щодо організації безпечного середовища в закладі
Робота над створенням освітнього середовища не припиняється з досягненням певного результату — це безперервний процес:
реагування на нові виклики життя
пошуку нових можливостей, ресурсів
генерування ідей та правил.
За Методичним посібником «Кодекс безпечного освітнього середовища» (К., 2018; за заг. ред. Т. П. Цюман; схвалено МОН, протокол № 2 від 13.06.2018; реалізував Український фонд «Благополуччя дітей»)
