Шкільна служба медіації: як організувати
Примирювальна угода: шаблон
Скачати
Що таке медіація та хто такі медіатори
Розглянемо, чим медіація відрізняється від інших способів вирішення спорів та кого називають медіатором у конфлікті.
Медіація — це процедура примирення сторін будь-якої конфліктної ситуації під час добровільних переговорів. Медіація як спосіб врегулювання конфліктів є альтернативою директивному розв’язанню конфліктів чи їх ігноруванню. Переговори проводить медіатор.
Медіатор — це посередник, навчений проводити переговори для примирення. Медіатор — нейтральна особа, він не підтримує жодної зі сторін у конфлікті, не займає роль порадника, адвоката, обвинувача. Його завдання — допомагати учасникам конфлікту просуватися етапами примирювальної процедури і знаходити рішення.
Функції служби медіації
Розглянемо функції медіації та які переваги має медіація серед інших способів розв’язання спорів.
Функції шкільної служби медіації:
- формувати психологічно безпечний простір закладу освіти;
- гарантувати захист прав кожного учасника освітніх взаємин.
Служба медіації розвиває навички конструктивної взаємодії у конфліктах, навчає їх розв’язувати, а також підвищує якість спілкування в освітній системі.
Мета медіації — ухвалити рішення, яке влаштує кожну сторону конфлікту. Таке рішення називають медіативною, або примирювальною угодою.
Головне для учасників служби медіації — знати структуру процесу примирення, пройти навчання медіативного підходу і потім реалізовувати його в примирювальних програмах під час конфліктів, транслювати ідеї та цінності медіативного підходу в школі.
Склад шкільної служби медіації
До шкільної служби медіації входять учні, педагоги і батьки, які володіють технікою медіації. Зокрема служба може включати групу дорослих та групу рівних.
Група дорослих — педагоги, батьки та старшокласники.
Група рівних — учні, які допомагають ровесникам розв’язувати їхні конфлікти, а також поширюють у школі ідеї медіації.
До служби медіації зазвичай входять від чотирьох до восьми учнів 5—11-х класів, які пройшли навчання медіації, педагог, керівник служби, і ще від чотирьох до десяти учнів, які знають суть медіації та допомагають основному складу. Така допомога полягає в публікації інформації про медіацію у соцмережах школи, виготовленні плакатів про медіацію, розповіді про неї іншим учням.
До учнів-медіаторів не має бути вимог щодо їх успішності, хобі, обов’язкової наявності лідерських якостей тощо. Головне, щоб учень хотів навчитися медіації і за своїми пізнавальними здібностями міг це зробити.
Найімовірніше, дорослим учасником служби медіації у своєму класі стане класний керівник. Але можна запропонувати участь у ній і колегам. Групи медіаторів у школі формують лише добровільно. Примушувати до участі не можна.
Керує службою медіації зазвичай педагог. Це може бути директор школи, заступник директора, соціальний педагог, практичний психолог чи будь-який педагог, який має авторитет в учнів і колег. Склад служби затверджує директор школи наказом.
Разом чи окремо діють учасники конфлікту на кожному з етапів медіації, на які запитання шукають відповіді та які очікування можуть бути на кожному етапі
Етапи та варіанти медіації
Служба медіації в школі — це дитячо-доросла команда. Якщо в команді будуть лише дорослі, це знизить довіру до неї та її популярність. Якщо тільки діти, то буде складніше підтримувати систематичну діяльність служби. Але різні конфлікти бажано розв’язувати різним складом.
Є три варіанти роботи служби медіації залежно від того, хто її проводить. Медіацію можуть проводити:
- дорослий, наприклад, якщо конфлікт стався між двома дорослими учасниками освітнього процесу;
- спільно дорослий і підліток з-поміж навчених медіації;
- підлітки (звертаються до дорослого лише за потреби).
Етапи медіації:
- Підготовчий: знайомство медіатора та сторін конфлікту
- Попередні зустрічі
- Пошук варіантів виходу з конфліктної ситуації
- Примирювальна зустріч
- Укладання примирювальної угоди
- Рефлексія
Отже, служба медіації в школі дає змогу в разі конфлікту швидко знаходити оптимальний варіант його розв’язувати. До служби варто залучати всіх учасників освітнього процесу. Так рішення буде об’єктивним, виваженим і збалансованим.