Важливість удосконалювання законодавство щодо насильства, жорстокого поводження з дітьми, зокрема булінгу
Протидія булінгу в закладі освіти
Кількість випадків насильства та булінгу, як з боку дорослих щодо дітей, так і серед самих дітей, невпинно збільшується. Аналіз наявних досліджень підтверджує цю тривожну тенденцію. Все більше звернень надходить і до освітнього омбудсмена, що свідчить про гостру необхідність удосконалення механізмів захисту дітей.
Під час розгляду звернень стає очевидним, що постраждалим важко домогтися справедливості та притягнути винних до відповідальності. Попри постійне вдосконалення законодавства, залишається низка проблем, які потребують вирішення для ефективного захисту прав дитини.
Основні проблеми правового регулювання
Короткий строк притягнення до адміністративної відповідальності
Частина судових справ щодо булінгу закривається через закінчення термінів накладення адміністративного стягнення. Закон передбачає, що таке стягнення має бути застосоване не пізніше ніж через три місяці з моменту правопорушення. Внаслідок цього правопорушники часто залишаються безкарними.
За даними Судової влади України, у 2024 році 20,4% справ про булінг було закрито саме через спливання терміну притягнення до відповідальності. Аналогічна проблема спостерігалася і в попередні роки: у 2023 році 9,5% справ мали таку ж саму причину закриття.
Скористайтеся рекомендаціями, які допоможуть виявити ознаки булінгу в класі, щоб припинити цькування на початковому етапі. Скачайте анкету для вчителя «Чи є в класі цькування» та пам’ятку для батьків «Ознаки цькування дитини»
Низький рівень штрафів за булінг
Наразі штраф за цькування становить від 850 до 3400 грн, що є недостатнім стримувальним фактором. Багато батьків та педагогів вважають за краще просто сплатити штраф, замість того щоб проводити виховну роботу з дітьми. Підвищення розміру штрафу могло б стати ефективним механізмом запобігання булінгу.
Безкарність кривдників у навчальних закладах
У практиці Офісу освітнього омбудсмена є випадки, коли особи, які вчиняють насильство або булінг, залишаються працювати в тому ж навчальному закладі або переходять до іншого без жодних наслідків. В українському законодавстві відсутня норма, що передбачала б позбавлення права працювати у сфері освіти для таких осіб.
Відсутність єдиного визначення булінгу
Нормативні документи не містять узгодженого визначення булінгу. Зокрема, Кодекс України про адміністративні правопорушення не враховує змін, внесених до Закону «Про освіту» та Закону «Про охорону дитинства». Також проблема полягає у тому, що в Кодексі відсутня ключова ознака булінгу — систематичність, що ускладнює притягнення кривдників до відповідальності.
Відсутність правового захисту для повнолітніх здобувачів освіти
На осіб, які досягли 18 років, не поширюється дія Закону «Про охорону дитинства», що фактично позбавляє їх можливості захиститися від булінгу в правовому полі.
Неоднозначне трактування поняття «колективу» у визначенні булінгу
Законодавство містить нечітке визначення колективу, що може ускладнювати доведення факту булінгу та захисту потерпілих.
Разом чи окремо діють учасники конфлікту на кожному з етапів медіації, на які запитання шукають відповіді та які очікування можуть бути на кожному етапі
Конфлікт інтересів у комісіях з розгляду булінгу
Законодавство не містить норм щодо усунення членів комісії у разі їхньої причетності до випадку булінгу, що створює загрозу упередженого розгляду справ.
Саме тому освітній омбудсмен підготувала пропозиції щодо змін у законодавстві, які направила до Верховної Ради. Серед них:
- Збільшити строк притягнення до адміністративної відповідальності за булінг до одного року, за аналогією з відповідальністю за керування транспортом у стані сп’яніння.
- Підвищити штрафи за булінг, щоб вони стали реальним механізмом запобігання цькуванню.
- Запровадити заборону на роботу з дітьми для осіб, визнаних судом винними у жорстокому поводженні або булінгу.
- Уніфікувати визначення булінгу у всіх нормативно-правових актах.
- Надати правовий захист повнолітнім здобувачам освіти від цькування.
- Урегулювати питання конфлікту інтересів у комісіях, що розглядають випадки булінгу.
Окрім того, необхідним є ухвалення Типової програми з протидії насильству та жорстокому поводженню з дітьми та Порядку реагування на такі випадки. Ці документи наразі перебувають у розробці Міністерства соціальної політики спільно з іншими державними органами.
Всі ці зміни сприятимуть ефективнішому захисту дітей від насильства та цькування, а також забезпечать реальні механізми покарання для кривдників.
Джерело: Офіс освітнього омбудсмена
