Відповідь
Відрахування із заробітної плати здійснюють лише у випадках, передбачених законодавством України. Зокрема статтею 127 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (КЗпП) визначено, що відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (далі — роботодавець) для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок. У такому разі роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня виплати неправильно обчисленої суми.
При цьому слід правильно трактувати поняття «лічильна помилка». Як визначено у пункті 24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 № 13, до лічильних помилок належать, зокрема:
- неправильності в обчисленнях
- дворазове нарахування заробітної плати за той самий період.
Однак не можна вважати лічильними помилками ті, що не пов’язані з власне обчисленнями, як-от неправильне застосування норм законів та інших актів, зокрема колективного договору.
Отже, якщо під час нарахування заробітної плати допущено лічильну помилку, то роботодавець має право утримати зайво виплачену суму. Причому розпорядитися щодо утримання необхідно протягом місяця з дня помилкової виплати.
Якщо місячний строк пропущено, то без відповідної заяви працівника роботодавець не має права утримувати зайво виплачену суму заробітної плати. У такому разі наказ (розпорядження) роботодавця — навіть із додатками на документальне підтвердження факту зайвої виплати — не матиме юридичної сили
За згоди працівника повернути зайво виплачену суму заробітної плати роботодавець не видає наказ, оскільки підставами для утримання є:
- бухгалтерська довідка
- письмова заява працівника.
Якщо ж працівник не погоджується повертати зайво виплачену суму заробітної плати, то її відрахування можливе лише в судовому порядку. Так само відбувається відрахування, якщо збитків завдано внаслідок зловживання з боку працівника (фальсифікація документів, приписка тощо).
Окрім того, зайво виплачена сума заробітної плати може бути відшкодована за рахунок особи, дії або бездіяльність якої призвели до збитків.
При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством України — 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові (ст. 128 КЗпП).
