Як виявити обдарованих учнів у школі

Зазвичай у кожній школі є місцеві знаменитості — обдаровані діти. Завдяки таким учням навчальні заклади чи не найбільше поліпшують свої різноманітні рейтингові показники. Але ж не рейтингами єдиними

  Як підтримати підлітка у кризовій ситуації: 10 порад

Перед тим, як планувати роботу з обдарованими дітьми, озброїмося двома теоріями обдарованості.

Відповідно до першої (соціальної) обдарованою є кожна дитина. Але таланить лише за сприятливих умов розвитку, які необхідно створювати. Інакше природжена дитяча обдарованість з часом може «згаснути».

За другою теорією (біологічною) обдарованість або є, або немає. Навіть якщо не розвивати, талант все одно «проб’є собі шлях», як те було з багатьма відомими людьми.

Оскільки не можна стверджувати про превалювання жодної з теорій, методичні підходи сучасної освіти будуються на певному їх поєднанні.

Як вирізняють обдарованість дітей

Сам термін «обдарованість» лишається дещо умовним, бо ж існує понад сотня його визначень.

Зазвичай обдарованими називають дітей, які:

  • мають високий інтелект та рівень творчості
  • випереджають однолітків у розвитку
  • наділені особливими здібностями до навчання у школі чи до специфічних видів діяльності (і досягають високих результатів у цих видах діяльності)
  • постійно прагнуть праці, яка відповідає їхнім здібностям.

 

Наведемо основні ознаки обдарованої дитини:

  • висока пізнавальна активність
  • оригінальність ідей та творчих продуктів
  • випередження за розумовим розвитком своїх однолітків
  • гнучкість мислення, розвинена фантазія, здатність бачити проблему під незвичним кутом зору
  • ранній розвиток мовлення (дитина має великий словниковий запас, починає рано читати)
  • надання переваги спілкуванню з дорослими та старшими дітьми, оскільки з однолітками нецікаво
  • підвищена потреба в інтелектуальних або творчих навантаженнях, отримання задоволення від цього
  • надання переваги індивідуальній роботі над груповою
  • здатність до довготривалої концентрації уваги на цікавій діяльності
  • схильність виходити за межі поставленого завдання.

 

Отже, обдарованість — це комплекс якостей, серед яких основними складниками є:

 

Коли у родині «надзвичайна» дитина, у батьків це викликає не лише радість. Дехто відчуває тривогу, запитує: «Чи буде моя дитина нормальною? Чи стане щасливою? Чи буде такою як усі?»

Обдарованість — це певна особливість або, в стереотипному сприйнятті, «ненормальність». Така позиція може спричиняти ігнорування унікальних здібностей дитини з боку батьків

Відомо, що найчастіше обдаровані діти знаходять підтримку специфічних здібностей у родинах, які мають спадкові професійні заняття:

  • у родині музикантів швидше виявляється дитина з музичним талантом
  • сім’я спортсменів змалечку підтримує спортивні інтереси свого чада.

Типи обдарованості

Категорія обдарованих дітей неоднорідна.

У науковій літературі зауважують на шести основних типах, які досить легко діагностувати:

  • інтелектуальний

  • спостережливість, гострота мислення, гарна пам’ять забезпечують таким дітям швидке засвоєння матеріалу, легкість у навчанні
  • діти цього типу самостійно поглиблюють знання, читають складну літературу, мають розвинуті аналітичні навички та абстрактне мислення
  • академічний
  • це діти також із високим інтелектом, але мають здібність саме до навчання
  • вміють і люблять вчитися, стають відмінниками й медалістами
  • можуть мати або загальну здатність до навчання або здібності до певної галузі

Часом буває складно розрізнити інтелектуальний та академічний типи обдарованості:

  • академічно здібні учні — це завжди майстри саме навчання у школі, а потім у виші
  • інтелектуали ж мають вищий рівень критичності та самостійності мислення, а тому не завжди вмотивовані до навчання за шкільною програмою
  • художній
  • цей вид обдарованості виявляється у вагомих досягненнях та інтересі до музики, танців, живопису, скульптури, акторської майстерності
  • такі діти змалку багато часу приділяють улюбленому заняттю, створюють оригінальні продукти (малюнки, пісні тощо)
  • креативний
  • дитина нестандартно мислить, створює унікальні проекти, продукує оригінальні ідеї, має особливий погляд на світ, незвичний підхід до розв’язування стандартних ситуацій
  • шкільні програми рідко дають можливість таким дітям реалізувати себе, тому потрібні додаткові творчі завдання, які сприяють виявленню незвичайного бачення світу
  • часто креативні учні не є відмінниками, більше того, незалежність у поглядах може призводити до конфліктів із учителями
  • соціальний
  • діти винятково здібні до лідерства, спілкування та розуміння людей, установлення конструктивних контактів, керування
  • цей тип обдарованості демонструє і високий рівень інтелекту, і розвинуту інтуїцію
  • серед дітей є емоційні лідери та лідери дії:

– у перших на високому рівні розвинута емпатія — здатність до співпереживання — вони є своєрідною «жилеткою», до них постійно звертаються за підтримкою, це чудові психологи

– лідери дії вміють приймати рішення, керувати, захоплювати; такі діти часто виступають публічно, приваблюють однолітків зовнішнім виглядом та впевненістю

Якщо в освітньому середовищі створені умови для реалізації соціально обдарованих дітей, вони беруть активну участь у різних заходах. Якщо ж їм не вдалося проявити себе в шкільному середовищі, вони можуть бути лідерами неформальних, а іноді й антисоціальних груп

  • психомоторний
  • до цього типу відносять учнів, здібних у спорті та в інших галузях, де потрібні розвинуті тонка моторика і координація (рукоділля, авіаконструювання тощо)
  • стереотипно вважають, що спортивно обдаровані учні мають недостатній інтелектуальний розвиток. Дійсно, спортсмени рідко бувають відмінниками в академічному навчанні, але це не через низький інтелектуальний рівень, а з-за браку часу чи й бажання навчатися


Іще дещо про обдарованість

  • вона не пов’язана безпосередньо з навчальною успішністю

Багато відомих людей були «двієчниками» у школі, тож, можливо, це якраз ті самі випадки біологічної теорії

  • але пов’язана з віком

Є певні — сензитивні — періоди для розвитку різних видів обдарованості. Наприклад, спортивні здібності можна побачити і розвивати з раннього дитинства, а наукові — тільки з досягненням зрілого віку

  • їй характерна тимчасовість

Дошкільник, який вражає дорослих високим інтелектом та обізнаністю, у шкільні роки може швидко зрівнятися з рештою однолітків. Скоріш за все така ситуація викликана недостатньою увагою до природних здібностей дитини. Тому часто у шкільній практиці використовують не поняття «обдарована дитина», а термін, який характеризує її потенціал — «дитина з ознаками обдарованості»

 

 

Як відбувається виявлення обдарованих дітей

Основними методами задля виявлення дітей з ознаками обдарованості вважають:

  • спостереження
  • інтерв’ювання, опитування батьків, учителів, учнів
  • психологічна діагностика (тестування).

Найбільш цінну інформацію про дитину та її здібності дає спостереження. Саме на уроці педагог, керуючись знаннями про типи обдарованості, може оцінити рівень пізнавального інтересу та нестандартності мислення. Матеріалом для вивчення може бути продукція дитячої творчості — письмові роботи, малюнки тощо.

 

Виявити учня, здібного, приміром, до вивчення мов, можна навіть за його запитами й інтересами у шкільній бібліотеці.

Експертне оцінювання обдарованості

Часто педагоги визначають незвичайно здібних дітей інтуїтивно, з досвіду. Та все ж варто розробити у навчальному закладі відповідні алгоритми.

Організовуючи процеси на виявлення обдарованих дітей та створення банків даних, зайве масово охоплювати школярів психологічним тестуванням. Ліпше проведіть загальне екранування за допомогою експертного оцінювання.

 

Для цієї методики вчителі, які працюють з дитиною, є експертами, а тому мають оцінити певну якість (обдарованість, творчість тощо) за бальною системою

За результатами виокремлюють учнів, які отримали найбільше експертних балів. Потім із дітьми провадять індивідуальну роботу

Трапляється, експерти неоднозначно оцінюють здібності дитини. Якщо дитина має високі бали від одного з експертів поряд із низькими від іншого, на неї також варто звернути увагу: така ситуація може свідчити про специфічні задатки

 

Індивідуальний освітній маршрут обдарованої дитини

Наукова творчість учнів: проектне навчання на межі дисциплін

Однією з головних проблем, яка виникає при проведенні цієї процедури, є неоднозначне розуміння педагогами понять «обдарованість», «творчість», ототожнення їх із навчальною успішністю тощо. Недостатня підготовка до експертного оцінювання, плутанина понять може привести до хибних результатів. Тому доречно провести попередньо просвітницьку роботу серед педагогічного колективу.

Індивідуальне психологічне дослідження

Після виявлення дітей з ознаками обдарованості (за інформацію від педагогів і батьків) проводять індивідуальне психологічне дослідження кожної дитини. Його мета не підтвердити або спростувати особливі здібності дитини, а визначити унікальний дар, яким володіє учень, його потенціал та потреби.

У такому разі діагностують:

  • інтелект дитини
  • характеристики пізнавальної сфери (мислення, увага, пам’ять)
  • певні специфічні здібності (лінгвістичні, математичні, лідерські, артистичні тощо).

Виявлення обдарованої дитини є лише початком складної праці.

Робота з обдарованими дітьми

Навчальний заклад має створити умови для реалізації можливостей дитини, знявши обмеження, що заважають їй розвивати власні здібності.

Обов’язково під час роботи з обдарованими дітьми необхідна гнучкість в організації навчання. Крім того, найбільш ефективною є максимально індивідуалізована робота — творчі завдання, дослідницька робота тощо.

Якщо вчитель визначає у дитини здібності, які потребують розвитку, він має звернути на це увагу батьків, показати їм шляхи для розвитку дитячого потенціалу:

  • навчання у спеціальному закладі або профільному класі
  • участь у позашкільних формах роботи з обдарованими дітьми, в конкурсах
  • ресурси в інтернеті для самостійного розвитку.

Обдаровані діти особливо потребують позитивної педагогічної уваги. А надати таку підтримку «нестандартному» учню може лише «нестандартний» педагог.

За матеріалами Ганни Колесової,
методиста Славутицького міського методичного центру,
Київська обл.

 

 

 

 

Вебінар ВМДЗ

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді