Як підтримати підлітка у кризовій ситуації: 10 порад
Перед тим, як планувати роботу з обдарованими дітьми, озброїмося двома теоріями обдарованості.
Відповідно до першої (соціальної) обдарованою є кожна дитина. Але таланить лише за сприятливих умов розвитку, які необхідно створювати. Інакше природжена дитяча обдарованість з часом може «згаснути».
За другою теорією (біологічною) обдарованість або є, або немає. Навіть якщо не розвивати, талант все одно «проб’є собі шлях», як те було з багатьма відомими людьми.
Оскільки не можна стверджувати про превалювання жодної з теорій, методичні підходи сучасної освіти будуються на певному їх поєднанні.
Як вирізняють обдарованість дітей
Сам термін «обдарованість» лишається дещо умовним, бо ж існує понад сотня його визначень.
Зазвичай обдарованими називають дітей, які:
- мають високий інтелект та рівень творчості
- випереджають однолітків у розвитку
- наділені особливими здібностями до навчання у школі чи до специфічних видів діяльності (і досягають високих результатів у цих видах діяльності)
- постійно прагнуть праці, яка відповідає їхнім здібностям.
Наведемо основні ознаки обдарованої дитини:
- висока пізнавальна активність
- оригінальність ідей та творчих продуктів
- випередження за розумовим розвитком своїх однолітків
- гнучкість мислення, розвинена фантазія, здатність бачити проблему під незвичним кутом зору
- ранній розвиток мовлення (дитина має великий словниковий запас, починає рано читати)
- надання переваги спілкуванню з дорослими та старшими дітьми, оскільки з однолітками нецікаво
- підвищена потреба в інтелектуальних або творчих навантаженнях, отримання задоволення від цього
- надання переваги індивідуальній роботі над груповою
- здатність до довготривалої концентрації уваги на цікавій діяльності
- схильність виходити за межі поставленого завдання.
Отже, обдарованість — це комплекс якостей, серед яких основними складниками є:
- інтелект
- творчість
- мотивація.
Відомо, що найчастіше обдаровані діти знаходять підтримку специфічних здібностей у родинах, які мають спадкові професійні заняття:
- у родині музикантів швидше виявляється дитина з музичним талантом
- сім’я спортсменів змалечку підтримує спортивні інтереси свого чада.
Типи обдарованості
Категорія обдарованих дітей неоднорідна.
У науковій літературі зауважують на шести основних типах, які досить легко діагностувати:
|
|
|
|
Часом буває складно розрізнити інтелектуальний та академічний типи обдарованості:
| |
|
|
|
|
|
– у перших на високому рівні розвинута емпатія — здатність до співпереживання — вони є своєрідною «жилеткою», до них постійно звертаються за підтримкою, це чудові психологи – лідери дії вміють приймати рішення, керувати, захоплювати; такі діти часто виступають публічно, приваблюють однолітків зовнішнім виглядом та впевненістю Якщо в освітньому середовищі створені умови для реалізації соціально обдарованих дітей, вони беруть активну участь у різних заходах. Якщо ж їм не вдалося проявити себе в шкільному середовищі, вони можуть бути лідерами неформальних, а іноді й антисоціальних груп |
|
|
Як відбувається виявлення обдарованих дітей
Основними методами задля виявлення дітей з ознаками обдарованості вважають:
- спостереження
- інтерв’ювання, опитування батьків, учителів, учнів
- психологічна діагностика (тестування).
Найбільш цінну інформацію про дитину та її здібності дає спостереження. Саме на уроці педагог, керуючись знаннями про типи обдарованості, може оцінити рівень пізнавального інтересу та нестандартності мислення. Матеріалом для вивчення може бути продукція дитячої творчості — письмові роботи, малюнки тощо.
Виявити учня, здібного, приміром, до вивчення мов, можна навіть за його запитами й інтересами у шкільній бібліотеці.
Експертне оцінювання обдарованості
Часто педагоги визначають незвичайно здібних дітей інтуїтивно, з досвіду. Та все ж варто розробити у навчальному закладі відповідні алгоритми.
Організовуючи процеси на виявлення обдарованих дітей та створення банків даних, зайве масово охоплювати школярів психологічним тестуванням. Ліпше проведіть загальне екранування за допомогою експертного оцінювання.
Для педагогів
Однією з головних проблем, яка виникає при проведенні цієї процедури, є неоднозначне розуміння педагогами понять «обдарованість», «творчість», ототожнення їх із навчальною успішністю тощо. Недостатня підготовка до експертного оцінювання, плутанина понять може привести до хибних результатів. Тому доречно провести попередньо просвітницьку роботу серед педагогічного колективу.
Індивідуальне психологічне дослідження
Після виявлення дітей з ознаками обдарованості (за інформацію від педагогів і батьків) проводять індивідуальне психологічне дослідження кожної дитини. Його мета не підтвердити або спростувати особливі здібності дитини, а визначити унікальний дар, яким володіє учень, його потенціал та потреби.
У такому разі діагностують:
- інтелект дитини
- характеристики пізнавальної сфери (мислення, увага, пам’ять)
- певні специфічні здібності (лінгвістичні, математичні, лідерські, артистичні тощо).
Виявлення обдарованої дитини є лише початком складної праці.
Робота з обдарованими дітьми
Навчальний заклад має створити умови для реалізації можливостей дитини, знявши обмеження, що заважають їй розвивати власні здібності.
Обов’язково під час роботи з обдарованими дітьми необхідна гнучкість в організації навчання. Крім того, найбільш ефективною є максимально індивідуалізована робота — творчі завдання, дослідницька робота тощо.
Якщо вчитель визначає у дитини здібності, які потребують розвитку, він має звернути на це увагу батьків, показати їм шляхи для розвитку дитячого потенціалу:
- навчання у спеціальному закладі або профільному класі
- участь у позашкільних формах роботи з обдарованими дітьми, в конкурсах
- ресурси в інтернеті для самостійного розвитку.
Обдаровані діти особливо потребують позитивної педагогічної уваги. А надати таку підтримку «нестандартному» учню може лише «нестандартний» педагог.
За матеріалами Ганни Колесової,
методиста Славутицького міського методичного центру,
Київська обл.