Страховий стаж: як та навіщо визначати

Щоб оплатити лікарняний працівнику, визначають його страховий стаж. Від нього залежить розмір виплати. Директор — не бухгалтер, але маєте знати, що таке страховий стаж та як його обчислюють. Не дарма ж у народі кажуть, що бухгалтеру вір, але перевір.

Тарифікація: проводьте та заповнюйте документи правильно

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю залежить від страхового стажу: що більший стаж, то більший відсоток виплати. Страховий стаж складається із періодів, кожен із яких зараховують по-різному.

1. Що таке страховий стаж

Страховий стаж — це період/строк, протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який вона та роботодавець або особа сама щомісяця сплачувала страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV).

Соціальні відпустки кому надавати та як скласти наказ

До вас звернувся працівник із проханням надати соціальну відпустку. Не знаєте, як діяти?

ЕКСПЕРТНА ДУМКА

Значення має сума періодів часу, за які застрахована особа набувала страховий стаж. Із суми таких періодів складається загальний страховий стаж.

До страхового стажу також зараховують періоди (ч. 1 ст. 21 Закону № 1105):

• відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
• отримання виплат за окремими видами соціального страхування, наприклад допомоги по безробіттю;
• отримання пенсії по інвалідності.

Ці періоди зараховують до страхового стажу, як періоди, за які сплачено страхові внески відповідно до розміру мінімального страхового внеску.

2. Як набути страховий стаж

Закон № 1105 визначає дві умови. А саме — особа має:

• належати до осіб, які підлягають соціальному страхуванню;
• сплачувати страхові внески.

Коло осіб, що підлягають соціальному страхуванню (ст. 18 Закону № 1105):

• особи, які працюють на умовах трудового договору/контракту на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема в іноземних дипломатичних і консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;
• особи, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема в іноземних дипломатичних і консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб;
• фізичні особи — підприємці;
• члени фермерського господарства.

Аби набути страховий стаж, особі необхідно не просто бути найманим працівником, працювати за цивільно-правовим договором, бути підприємцем чи членом фермерського господарства, а також сплачувати в установлені строки єдиний соціальний внесок.

Тобто, якщо працівник тривалий час перебуває у відпустці без збереження заробітної плати і за нього не сплачували ЄСВ, незважаючи, що він перебуває у трудових відносинах, страховий стаж він не набуває.

3. Чим працівник підтверджує страховий стаж

У різні періоди страховий стаж визначали за допомогою різних документів.

До 28.02.2001

До 28.02.2001 порядок визначення страхового стажу регламентували Правила обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затверджені постановою КМУ від 19.10.1998 № 1658 (далі — Правила).

Застрахована особа набувала страховий стаж, коли перебувала у трудових відносинах. Однак було визначено два періоди часу, за які особи набувавали страховий стаж, навіть коли у трудових відносинах не перебували (п. 4 Правил):

• служба у Збройних силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військах МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, а також в органах внутрішніх справ, час перебування громадян на альтернативній (невійськовій) службі, час перебування на службі в митних органах;
• час навчання у професійно-технічному закладі освіти.

З 28.02.2001 Правила втратили чинність. Однак страховий стаж, який застрахована особа набула до цього періоду, зараховують до її загального страхового стажу.

Документ, за яким визначали страховий стаж, — трудова книжка застрахованої особи.

З 28.02.2001 до 01.01.2011

З 28.02.2001 набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (далі — Закон № 2240).

Закон № 2240 час служби та навчання у професійно-технічному закладі освіти не визначав, як періоди, що зараховують до страхового стажу.

До страхового стажу зараховувався лише:

• час перебування особи у трудових відносинах;
• період, за який приватні підприємці сплачували за себе єдиний податок;
• період, за який особа отримувала виплати за окремими видами соціального страхування, зокрема, допомогу по безробіттю.

Документ, який засвідчував страховий стаж, — трудова книжка. Адже основною умовою набуття страхового стажу був факт перебування особи у трудових відносинах. Період отримання допомоги по безробіттю також зазначали у трудовій книжці.

З 01.01.2011 до 01.01.2016

З 01.01.2011 набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон № 2464). З цього часу умовою зарахування страхового стажу є сплата ЄСВ.

Відомостей з трудової книжки стало недостатньо для визначення страхового стажу. Їй на заміну прийшли відомості про застрахованих осіб з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

З 01.01.2011 порівнюють відомості трудової книжки та дані з реєстру і зараховують до страхового стажу лише ті періоди, які збігаються.

У відомостях з реєстру містяться також періоди, за які ЄСВ сплачувався, проте у трудових відносинах на той момент особа не перебувала.

З 01.01.2016 по сьогодні

Аби обчислити страховий стаж, який застрахована особа набула з 01.01.2016, достатньо відомостей з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Їх надає ПФУ застрахованим особам, а також їх роботодавцям у формі довідок:

• ОК-5;
• ОК-7;
• Додаток № 9.

Це визначено у Положенні про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженому постановою правління ПФУ від 18.06.2014 № 10-1.

З 01.01.2016 особам, що не перебували у трудових відносинах, проте самостійно сплачували або за них сплачували ЄСВ, страховий стаж зараховують до загального страхового стажу.

У довідці за формою ОК-7 вказують період, за який сплачувався ЄСВ. Враховуючи, що до 2011 р. такого виду податку як ЄСВ не існувало, в довідці за формою ОК-7 міститимуться відомості лише про страховий стаж, який особа набула з 2011 року.

Довідка за формою ОК-5 містить відомості про страховий стаж, що набув працівник як після 2011 р., так і раніше.

Дані у довідці ОК-5 неповні, адже пенсійний фонд почав формувати державний реєстр і заносити до нього відомості, залежно від регіону, лише з 1995–2002 рр.

Довідка за формою ОК-5 призначена для визначення страхового стажу для нарахування пенсії. Та використовувати її, щоб визначити страховий стаж для оплати лікарняних, ніхто не забороняє.

У довідці Додаток № 9 конкретно вказують період страхового стажу працівника.

Довідки можна замовити у будь-якому відділенні ПФУ, або на офіційному сайті пенсійного фонду. ПФУ надішле її на електронну адресу.

Довідки є відомостями про застрахованих осіб з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Тому не має значення, яку довідку подасть працівник.

Зміни у Положенні про заклад дошкільної освіти

Уряд оновив Положення про заклад дошкільної освіти. Що зміниться в роботі дитсадків?

ДІЗНАТИСЯ ПЕРШИМИ

4. Як страховий стаж впливає на оплату лікарняного

Для оплати лікарняного має значення не лише те, скільки страхового стажу має працівник / застрахована особа, а й те, у який період часу він його набув.

Закон № 1105 визначає дві умови застосування страхового стажу, а саме якщо застрахована особа:

• хворіє, відновлюється після травми, доглядає за хворою дитиною тощо, лікарняний по тимчасовій непрацездатності потрібно оплачувати залежно від її загального страхового стажу;
• за рік перед лікарняним набула менше ніж 6 місяців страхового стажу, допомогу по тимчасовій непрацездатності потрібно обмежувати розміром мінімальної зарплати, а допомогу по вагітності та пологах розміром двох мінімальних зарплат.

Страховий стаж шість і більше місяців

Допомогу у зв’язку з непрацездатністю виплачують застрахованим особам залежно від страхового стажу в розмірах (ст. 24 Закону № 1105):

• 50% середньої заробітної плати/доходу — страховий стаж до трьох років;
• 60% середньої заробітної плати/доходу — страховий стаж від трьох до п’яти років;
• 70% середньої заробітної плати/доходу — страховий стаж від п’яти до восьми років;
• 100% середньої заробітної плати/доходу — страховий стаж понад вісім років.

Право на оплату лікарняних у розмірі 100% незалежно від стажу мають:

• особи, віднесені до 1–3 категорій осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• один із батьків або особа, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи;
• ветерани війни, зокрема АТО, постраждалі учасники Революції Гідності та особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
• особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»;
• донори, які мають право на пільгу відровідно до статті 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів»;
• особи, реабілітовані відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.

Страховий стаж менше шести місяців

Застрахованим особам, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку мають страховий стаж менше шести місяців, виплачують допомогу (ч. 4 ст. 19 Закону № 1105):

• у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю — виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку;
• у зв’язку з вагітністю та пологами — виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

5. Якщо під час лікарняного стаж збільшився

Якщо у період тимчасової непрацездатності набуто страхового стажу, що дає право на більший розмір виплати, то який відсоток використовувати для оплати лікарняного?

Право на оплату тимчасової непрацездатності виникає з настанням страхового випадку в період роботи, зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом (абз. 2 ч. 1 ст. 19 Закону № 1105).

Тому страховий стаж для оплати лікарняного визначають на дату настання страхового випадку, а саме на день, яким відкрито листок непрацездатності.