Формувальне оцінювання — це оцінювання для навчання
Формувальне оцінювання — це інтерактивне оцінювання прогресу учнів, що дає змогу вчителю відповідно адаптувати освітній процес, опираючись на дані відстеження особистісного розвитку дітей та хід набуття ними навчального досвіду й компетентностей.
Чим особливе формувальне оцінювання і чому ми розглядаємо його як оцінювання для навчання, а не оцінювання навчання.
Формувальне оцінювання — інструмент навчання
Розпочнімо з ціннісних орієнтирів оцінювання НУШ. Вони такі:
оцінювання має бути справедливим, об’єктивним, незалежним, доброчесним
оцінювання є частиною освітнього процесу
оцінювання має здійснюватися на засадах компетентнісного підходу
учні мають бути активними, здійснювати само- та взаємооцінювання
кожна школа та вчитель мають право на власну систему оцінювання
Формувальне оцінювання є інструментом навчання, тобто процесу здобуття компетентностей. Пригадаймо, що це означає. Результати навчання оцінюють, щоб надати учням інформацію про прогрес в оволодінні відповідними знаннями і вміннями. Оцінювання відбувається регулярно, постійно, а увагу не фокусують лише на кінцевій оцінці чи кількох способах оцінювання. Тобто постійне оцінювання, що триває впродовж усього вивчення тем навчального предмета, називається формувальним. Воно надає зворотний зв’язок учням упродовж вивчення навчальної теми.
Мета формувального оцінювання
Мета формувального оцінювання в освітньому процесі:
підтримати навчальний поступ учнів
формувати в дитини упевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках
діагностувати досягнення учня на кожному з етапів навчання
вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню
підтримувати бажання навчатися й прагнути максимально можливих результатів
запобігати побоюванням помилитися.
Для вчителя формувальне оцінювання надає можливість оцінювати процес навчання учнів, а не результат, тому воно триває постійно — від перших днів перебування дитини в школі. Так педагог має змогу:
відстежувати особистісний поступ дитини, хід опановування нею навчального матеріалу
Що дає формувальне оцінювання учням? Перегляньте відеокоментар:
Інструменти формувального оцінювання
Формувальне оцінювання та засоби для його впровадження різноманітні і багатоваріантні. Їх зручно класифікувати на інструменти (техніки, методи, прийоми) для рефлексії, зворотного зв'язку від вчителя до учня, самооцінювання, взаємооцінювання. Окремо розглядають алгоритм діяльності вчителя із впровадження формувального оцінювання. Усі ці інструменти та техніки детально опрацьовуємо в онлайн-курсі Практика формувального оцінювання
Далі у статті розглянемо приклади технік формувального оцінювання, якими зможете скористатися в роботі з учнями.
Формувальне оцінювання: приклади
Інструменти (техніки) самооцінювання
Мета самооцінювання – допомогти учню визначити шляхи покращення свого навчання. Учень самостійно встановлює відповідність своєї роботи критеріям, визначає потреби, планує подальший прогрес. Ось кілька інструментів (технік) самооцінювання:
Журнали / «бортовий журнал»
Щоденники / «щоденник успіху»
Аркуші / форми / листи самооцінювання
Чеклісти / експрес-картки / анкети
Паузи для роздумів
SMS: думка з 15 слів
Шкали / діаграми самооцінювання
Ескіз-рефлексія
Техніка самооцінювання навчальної діяльності наприкінці тижня
Що було найлегше / найскладніше на цьому тижні?
Які стратегії навчання добре спрацювали?
Що я виберу наступного разу?
Які звички в навчанні працюють в навчанні?
Яку звичку / навичку я буду розвивати наступного тижня?
Інструменти (техніки) взаємооцінювання
Пригадаймо багатозначне вчительське «А тепер поміняйтеся зошитами з сусідом і перевірте роботи один одного». Ця вправа дотична до формувального оцінювання. По-перше, бали, виставлені сусідом або просто однокласником, не сприймаються так серйозно, як оцінка вчительська, а отже, діти менше переживатимуть. А, по-друге, дивитися на роботи очима експерта, а не тільки виконавця, дуже корисно. Як же зробити ефективну перевірку всередині класу?
Дайте чіткі критерії! Це дуже схоже на вправу з чеклістом, але стосується конкретного завдання. Так, після написання твору учні мають перевірити себе за приблизним планом:
Чи є у мене вступ?
Чи не почав я твір із аргументації? (Якщо почав, треба переробити)
Чи є у мене пояснення тези?
Чи навів я два приклади до своїх аргументів?
Чи сформулював висновок? тощо.
За таким планом можна перевіряти як самого себе, так і сусіда. Дайте чіткі критерії до коментарів та зауважень. Якщо діти працюють у групах чи парах, то вони мають уміти давати якісний зворотний зв’язок.
Зауважте! Взаємооцінювання — вид діяльності, який потрібно використовувати дуже делікатно та обережно. Адже коли ми делегуємо учням функцію оцінки іншого учня, можуть виникнути непорозуміння та образи. Тому нам доцільно говорити не про взаємооцінювання, а про навчання учнів надавати відгук на роботу товариша, і робити це максимально коректно, конструктивно та позитивно
Метод «3─2─1». Надаємо 3 похвали, 2 питання та 1 рекомендацію / пораду на роботу товариша
Аналогічний прийом — «Дві зірки і бажання». Учитель пропонує учням визначити два позитивних моменти — «дві зірки» у відповідях одне одного. Додатково учні можуть виокремити момент, який потребує доопрацювання, — «бажання». коли потрібно відзначити позитивне, потім поставити уточнювальне запитання, а потім вже дати свою рекомендацію щодо того, що не сподобалося тощо.
У чому позитив формувального оцінювання? Воно дає вчителеві змогу порівняти здобутки учня зі стандартизованими критеріями. Ці критерії не залежать від того, який рівень навчальних досягнень має клас, школа, у якій він навчається. Ми фіксуємо особистий поступ учня в навчанні та досягнення ним конкретних очікуваних результатів, зазначених у державних стандартах.
За традиційного оцінювання оцінки, зазвичай, орієнтовані на норму, яка склалася в конкретному класі, школі. Тож навчальні результати учня здебільшого порівнюють з досягненнями умовно «середнього» учня. А умовна «норма» у кожному навчальному закладі своя. Зміни ж полягають у тому, що оцінювання має орієнтуватися на критерії, тобто «досяг чи не досяг зазначеного в стандарті результату». З’ясувавши це, ми можемо сформулювати об’єктивне оціночне судження про стан навчання дитини, а не порівнювати його результати з менш чи більш успішними однокласниками.
Ще раз виокремимо мету формувального оцінювання:
скорегувати діяльність учителя та учня, щоб поліпшити результат навчання;
навчити учня самостійно оцінювати свої результати навчання, щоб будувати індивідуальну освітню траєкторію.
Цінність формувального оцінювання окреслимо детальніше за Концепцією нової української школи. Формувальне оцінювання дає змогу:
Відстежувати особистісний розвиток дитини, хід опанування нею навчального досвіду (компетентностей).
Вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку учня/учениці.
Діагностувати досягнення дитини на кожному з етапів процесу навчання.
Вчасно виявляти проблеми й запобігати їхньому нашаруванню.
Мотивувати учня/ученицю до прагнення здобути максимально можливі результати.
Виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, відсутність побоювання помилок, упевненість у власних можливостях і здібностях.
Опрацюєте нові підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів. Опануєте алгоритм, інструменти та методи формувального оцінювання. Використовуватимете запропоновані приклади технік рефлексії, зворотного зв'язку, самооцінювання та взаємооцінювання, а також розроблятимете власні
Молодшим школярам притаманна особливість сприймати оцінку як оцінювання себе, а тому негативну оцінку вони розуміють як вияв негативного ставлення до себе з боку вчителя.
З огляду на цю вікову особливість, учитель має використовувати формувальне оцінювання молодших школярів. Таке оцінювання в 1-му класі включає два обов’язкових компоненти:
доброзичливе ставлення до учня як до особистості
позитивне ставлення до зусиль учня, спрямованих на розв’язання задачі (навіть якщо ці зусилля не дали позитивного результату).
У роботі з молодшими школярами застосовна система лише позитивних оцінок. Педагог оцінює зусилля кожного, враховуючи індивідуальні здібності учнів. Тож дуже важливі фрази, які використовує вчитель у процесі оцінювання.
Ключова і невід’ємна частина процесу оцінювання — формування здатності учнів самостійно оцінювати власний поступ. Тому основне завдання вчителя початкової школи — закласти у першокласників позитивну адекватну самооцінку, що стосується особистісних якостей, досягнень і можливостей. Інструменти для виконання цього завдання:
не протиставляти дітей одне одному
порівняння роботи дитини (її відповіді, дії тощо) з тим, як вона працювала раніше, аби стимулювати виконати наступне завдання ліпше
акцент лише на позитивній динаміці досягнень учнів. Знову звертаємо увагу на фрази, якими вчитель супроводжує процес навчання і оцінювання.
Основні функції оцінювання: формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна.
Формувальна та діагностувальна функції — пріоритетні й взаємодоповнюють одна одну.
Щоб реалізувати формувальну функцію оцінювання, педагог відстежує динаміку навчального поступу учня, визначає його навчальні потреби та з огляду на результати спрямовує освітній процес на підвищення ефективності навчання.
Діагностувальна функція дає змогу виявити досвід навчальної діяльності учня відповідно до поставлених цілей, з’ясувати передумови отриманих результатів, причини утруднень, скорегувати процес навчання, відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їхній розвиток.
Критерії формувального оцінювання
Для того щоб дотримати державної політики у сфері освіти, ЗЗСО користуються критеріями оцінювання, розробленими МОН. Або розробляють власну шкалу оцінювання, яку відтак можна буде перевести у загальноприйняту систему оцінювання.
Критерії ─ набір якісних характеристик результату навчання, які використовують для формулювання оціночних суджень. Оцінювання зорієнтоване на:
· ключові компетентності та наскрізні уміння, які визначає Державний стандарт базової середньої освіти;
· очікувані результати навчання, які передбачають навчальні програми
Загальні критерії оцінювання МОН розробило у формі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчальних досягнень здобувачів початкової та базової середньої освіти, з якою можна ознайомитись у відповідних Методичних рекомендаціях.
Крок 1. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей
Учитель спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроку.
Ціль має бути вимірною, щоб через оцінювання виміряти на якому рівні вона досягнута.
Створення ефективного зворотнього зв’язку, який має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним.
Крок 2. Забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання
Щоб учень користувався отриманими знаннями, він має їх вміти застосовувати, перетворювати, розширювати, доповнювати, знаходити нові зв’язки і співвідношення тощо.
Задля цього звертаються до різноманітних прийомів, форм і методів роботи з навчальним матеріалом.
Крок 3. Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання
Обговорення з учнями критеріїв оцінювання робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх суб’єктів освітнього процесу, та сприяє позитивному ставленню до самого процесу.
Критерії оцінювання, розроблені для поточного оцінювання, мають описувати те, що заявлено у навчальних цілях.
Учнів слід ознайомити з ними до початку виконання завдання.
Що конкретніше сформульовані критерії оцінювання, то зрозуміліша для учнів діяльність щодо успішного виконання завдання.
Крок 4. Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія)
Початкові навички рефлексії як особистісного новоутворення сповна формуються наприкінці молодшого шкільного віку. Здатність до персональної (автономної) рефлексії у шести-семирічних дітей достатньо обмежена. Можливості для її розвитку актуалізуються під час роботи в групі. Для цього застосовні форми й процедури групової рефлексії, розподілені між дорослим, групою і дитиною.
У процесі навчання першокласників важливе значення має становлення елементів рефлексії, спрямованих на:
спостереження своїх дій та дій однокласників
осмислення своїх суджень, дій, учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності.
Будучи другим рівнем цілісності рефлексії (на якому дитина відображає, усвідомлює, розуміє), запитання породжують у дітей перший (відображувальний вичленовувальний) рівень цілісності рефлексування — фіксації, а самі запитання для дітей мають значення як насиченість середовища рефлексивними зразками. При цьому треба уникати запитань «Що сподобалось?», «Що не сподобалось?» без попередньої операціоналізації цього узагальнення.
Крок 5. Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання
За формувального оцінювання учень має усвідомлювати відповідальність за самоосвіту. Для формувального оцінювання можна використовувати мовне портфоліо, основна суть якого в тому, щоб показати все, на що здібні учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію»:
Кожен учень має власний стиль і темп навчання. Тому важливо усвідомлювати, що оцінювання учня не має спричинити заниження самооцінки молодшого школяра, позначившись на його навчальній мотивації й успішності.
Під час організації навчання взагалі і оцінювання в 1-му класі зокрема важливо створювати для учнів ситуацію успіху. Навіть невеличке досягнення надихає дітей. А вчитель завжди може знайти можливість запропонувати таку ситуацію, дати таке завдання, щоб навіть найслабший учень міг вирізнитися з кращого боку.
Важливо, щоб учитель похвалою відмітив навіть ледь помітний прогрес: «Добре! Твоя буква А зараз набагато краща»
Завершальне (підсумкове) оцінювання за рік здійснюють з огляду на динаміку зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці.
Які функції оцінювання
Основні функції оцінювання — формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна.
Формувальна та діагностувальна функції — пріоритетні й взаємодоповнюють одна одну.
Щоб реалізувати формувальну функцію оцінювання, педагог відстежує динаміку навчального поступу учня, визначає його навчальні потреби та з огляду на результати спрямовує освітній процес на підвищення ефективності навчання.
Діагностувальна функція дає змогу виявити досвід навчальної діяльності учня відповідно до поставлених цілей, з’ясувати передумови отриманих результатів, причини утруднень, скорегувати процес навчання, відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їхній розвиток.
оцінювання є інструментом навчання, тобто процесу здобуття компетентностей. Пригадаймо, що це означає. Результати навчання оцінюють, щоб надати учням інформацію про прогрес в оволодінні відповідними знаннями і вміннями. Оцінювання відбувається регулярно, постійно, а увагу не фокусують лише на кінцевій оцінці чи кількох способах оцінювання. Тобто постійне оцінювання, що триває впродовж усього вивчення тем навчального предмета, називається формувальним. Воно надає зворотний зв’язок учням упродовж вивчення навчальної теми.
оцінювання є інструментом навчання, тобто процесу здобуття компетентностей. Пригадаймо, що це означає. Результати навчання оцінюють, щоб надати учням інформацію про прогрес в оволодінні відповідними знаннями і вміннями. Оцінювання відбувається регулярно, постійно, а увагу не фокусують лише на кінцевій оцінці чи кількох способах оцінювання. Тобто постійне оцінювання, що триває впродовж усього вивчення тем навчального предмета, називається формувальним. Воно надає зворотний зв’язок учням упродовж вивчення навчальної теми.
