Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів встановлюють чотири рівні навчальних досягнень учнів (вихованців), кожному з яких відповідає визначена кількість балів:
1−3 бали — початковий рівень
4−6 балів — середній рівень
7−9 балів — достатній рівень
10−12 балів — високий рівень
Для кожного бала відповідного рівня визначено загальні вимоги до знань, умінь і навичок учнів. Коротко охарактеризуємо рівні, які встановлюють критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.
Початковий рівень
Перший рівень досягнень — початковий. За такого рівня учень відповідає фрагментарно, користується загальними уявленнями про предмет вивчення.
Середній рівень
Якщо учень відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, оперує елементарними вміннями навчальної діяльності, то його рівень досягнень визначають як середній.
Достатній рівень
Третій рівень досягнень — достатній. Характерним для цього рівня є те, що учень:
знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, основні закономірності
самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, виконує розумові операції (аналіз, абстрагування, узагальнення тощо)
виправляє допущені помилки
вміє робити висновки
Відповідь учня правильна, логічна, обгрунтована, але без власних суджень.
Високий рівень
Ознакою високого рівня досягнень учня є глибокі, міцні, системні знання. Він уміє застосовувати отримані знання для виконання творчих завдань, самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і обстоювати особисту позицію.
Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові.
Розібратися з групами результатів — ще той квест. Пройдімо його разом!
Обов’язковому оцінюванню підлягають досягнення з предметів інваріантного складника навчального плану закладу. Які критерії оцінювання навчальних досягнень учнів враховувати під час визначення рівня досягнень? Загальні критерії оцінювання такі:
характеристики відповіді — правильність, логічність, обгрунтованість, цілісність
якість знань
сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок
рівень володіння розумовими операціями — аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, узагальнення тощо
уміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези
ТВОЄ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ Як працювати з критеріями оцінювання в системі формувального оцінювання — у програмі підвищення кваліфікації "Практика формувального оцінювання"
Алгоритм діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання. Інструменти самооцінювання, зворотного зв'язку, рефлексії. Завдання для оцінювання результатів навчання учнів на компетентнісній основі
Результат оцінювання особистісних надбань учня / учениці у 1—4 класах виражають вербальною оцінкою, а об'єктивних результатів навчання у 1-2 класах — вербальною оцінкою, у 3—4 класах — або вербальною, або рівневою оцінкою за вибором закладу загальної середньої освіти на підставі рішення його педагогічної ради.
Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання МОН пропонує здійснювати на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти (наказ МОН № 813 від 13.07.2021).
Відповідно до статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту» заклад освіти може застосовувати власну шкалу оцінювання, яка переводиться в національну. Отже, педагогічна рада може прийняти рішення про застосування іншої шкали оцінювання, у яку педагоги закладають конкретні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів. Але в підсумковому оцінюванні власну шкалу необхідно переводити в національну, тобто в рівневу.
Відповідно у 2024/2025 навчальному році для оцінювання в 5—7-х класах, а також пілотних 8-х, використовуємо нові критерії оцінювання, затверджені наказом № 1093, а у 8—9-х — критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (наказ МОН від 13.04.2011 № 329).
Окремі зауваги до оцінювання
Не потрібнофіксувати в журналі оцінювання за групами результатів на кожному уроці.
Оцінювання всіх груп результатів з окремою фіксацією у журналі на одному уроці не є доцільним та обов'язковим.
Поточні оцінки за групами результатів враховують під час виведення семестрової оцінки за кожною групою результатів.
Оцінки за підсумкові роботи також виставляють у колонці з датою уроку і відповідною позначкою внизу сторінки та за потреби в розділі «Зміст уроку» (ПРГР1/ ПРГР2/ПРГР3/ПРГР4).
Семестрова оцінка за групами результатів: як вивести
Алгоритм 1
Наприкінці семестру педагог може проводити на вибір:
одну комплексну підсумкову роботу за всіма групами результатів;
кілька підсумкових робіт за окремими групами.
Водночас вчитель може проводити підсумкові роботи за кожною з груп результатів протягом семестру і не проводити фінальну комплексну підсумкову роботу.
Отже, семестрову оцінку за певною групою результатів виставляють на підставі двох (або більше) поточних оцінок за групами результатів та оцінки за підсумкову роботу (оцінок за підсумкові роботи).
Якщо учень або учениця були відсутні, коли проводилася підсумкова робота, семестрову оцінку за цю групу результатів виставляють на основі наявних поточних оцінок за групами результатів.
Загальну семестрову оцінку за навчальний предмет або інтегрований курс виводять як середнє арифметичне семестрових оцінок за групами результатів або з урахуванням ваги кожної окремої групи.
Цей алгоритм оцінювання дає змогу:
відстежити динаміку успішності учня чи учениці впродовж семестру
не здійснювати додаткового тематичного оцінювання за групами результатів.
Це зменшує навантаження на вчительство та знижує бюрократизацію оцінювання.
Алгоритм 2
Тематичне оцінювання
Учитель чи вчителька або педагогічна рада закладу освіти можуть ухвалити рішення застосовувати тематичне оцінювання й фіксувати його в журналі. При цьому кожна тематична оцінка повинна відповідати певній групі (або кільком групам) результатів навчання.
Способи виставлення тематичної оцінки:
1) на підставі тематичних контрольних робіт, у яких має бути передбачено завдання за відповідною групою або групами результатів навчання;
2) на підставі врахування поточних оцінок, за умови що кожна така оцінка позначена індексом тієї групи, результати якої нею було оцінено.
За цим алгоритмом наприкінці семестру також можуть проводитися підсумкові роботи — одна комплексна або кілька за групами результатів. Семестрову оцінку за кожною групою результатів вираховують як середнє арифметичне з тематичних оцінок за відповідними групами та оцінки за підсумкову роботу (у разі її проведення).
Виконувати тематичну або підсумкову роботу, яка було пропущена, учню/учениці не потрібно.
Алгоритм 2, порівняно з алгоритмом 1, має низку ризиків:
є складнішим і потребує більших витрат часу на проведення й фіксування оцінювання;
Річну оцінку виставляють на підставі семестрових оцінок за I та II семестри (або скоригованих семестрових оцінок). Річна оцінка може бути середнім арифметичним оцінок за I та II семестри. Підсумкову комплексну роботу за рік не проводять.
Учитель, у межах академічної свободи, може використовувати один із запропонованих алгоритмів або використовувати свій алгоритм виведення семестрової оцінки за групами результатів.
Критерії оцінювання: інші системи та підходи
Для оцінювання досягнень можна використовувати різні системи та методи оцінювання, зокрема словесну характеристику, 12-бальну систему (шкалу) оцінювання, альтернативну (авторську) систему оцінювання. Тож критерії оцінювання навчальних досягнень учнів можуть бути відповідними до системи оцінювання, обраної закладом освіти. Альтернативні системи оцінювання заклад освіти може використовувати за погодженням з місцевими органами управління освітою. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів є відповідальністю закладу освіти.
Чи можна повернути бальне оцінювання рішенням педагогічної ради?
Відповідно до статті 17 Закону України “Про повну загальну середню освіту” заклад освіти може застосовувати власну шкалу оцінювання, яка переводиться в національну. Отже, педагогічна рада може прийняти рішення про застосування іншої шкали оцінювання, але в підсумковому оцінюванні її необхідно переводити в національну, тобто в рівневу.
Цей алгоритм оцінювання дає змогу:
