У серпні 2024 року МОН опублікувалорекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти.
Рекомендації щодо оцінювання стосуються учнів 5–9 класів. У рекомендаціях визначено, що результати навчання — це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти.
Функції оцінювання
Основні функції оцінювання:
формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу);
констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання);
діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень);
коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес);
орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток);
мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання);
розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення);
прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє);
виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов’язку).
Види оцінювання
Види оцінювання результатів навчання учнів — формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація. Формувальне оцінювання — основний вид оцінювання в НУШ. Воно спрямоване на те, щоб:
відстежувати динаміку навчального поступу учнів;
визначати їхні навчальні (освітні) потреби;
скеровувати освітній процес на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.
Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.
У практиці роботи педагоги класифікують види оцінювання за різними критеріями:
види оцінювання за використанням різноманітних методів оцінювання
види оцінювання компетентностей учнів;
види оцінювання за визначеними до уроку чи теми критеріями;
види оцінювання учнів початкових класів;
види оцінювання для дітей з особливими освітніми потребами.
Види оцінювання — це не лише інструмент для відстеження поступу учнів у навчанні. Оцінювання має бути не лише інструментом контролю, але й засобом мотивації та підтримки учнів у їхньому навчальному розвитку. на це мають бути спрямовані усі види оцінювання, які застосовує вчитель.
Рівні оцінювання
У документі визначено:
загальні критерії оцінювання (визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів);
критерії оцінювання за освітніми галузями.
Критерії оцінювання мають чотири рівні: початковий, середній, достатній і високий. Кожний наступний охоплює вимоги до попереднього й додає нові. Один рівень складається з 3 балів, які в сумі дають 12.
У рекомендаціях надано опис кожного бала шкали оцінювання. Окрім того, у документі запропоновано форму Свідоцтва досягнень учня / учениці. Якщо потрібно, школи можуть вносити в нього зміни, щоб воно якнайліпше відповідало освітній програмі закладу освіти та потребам учнівства.
Опис кожного бала шкали оцінювання подано в додатках з урахуванням:
структури компетентності: знання, уміння, цінності, ставлення;
наскрізних у всіх ключових компетентностях умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критично й системно мислити, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, ухвалювати рішення, розв’язувати проблеми, творчість, ініціативність, здатність співпрацювати з іншими людьми.
Заклад освіти має право оцінювати навчальні досягнення учнів за власною шкалою оцінювання. У такому разі педагогічна рада має затвердити розроблені правила переведення до 12-бальної шкали оцінювання.
Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учнівства та його батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових / електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.
Компетентнісний підхід: три рівні оцінювання
У нових стандартах у центрі — обов'язкові результати навчання учнівства, які реалізовуємо через компетентнісний підхід.
Такі вимоги представлено через результати на трьох рівнях:
групи результатів (через які реалізується компетентнісний потенціал галузі);
загальні результати, які є спільними для всіх трьох рівнів загальної середньої освіти (вони ж визначають навчальний поступ за циклами: 5‒6 і 7‒9 класи);
орієнтири для оцінювання, на основі яких визначають рівень досягнення результатів навчання на завершення відповідного циклу.
Під час організації оцінювання результатів навчання учнів рекомендовано:
визначати форми поточного і підсумкового оцінювання під час планування освітнього процесу на семестр;
формулювати об’єктивні та зрозумілі для учнів навчальні цілі. Основа для формулювання навчальних цілей — обов’язкові і очікувані результати навчання, визначені Державним стандартом / відповідними модельними Навчальними програмами;
ознайомлювати учнів із критеріями та засобами оцінювання;
надавати учням зворотний зв’язок щодо їхніх результатів навчання за певний період.
Як зробити зворотний зв’язок ефективним:
формулювати зрозуміло, чітко, доброзичливо і своєчасно;
не протиставляти учнів / учениць одне одному;
акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень;
обговорювати труднощі в навчанні з учнями / ученицями індивідуально;
надавати в письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності;
створювати умови для формування в учнів здатності аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);
залучати учнів до самооцінювання та взаємооцінювання навчальної діяльності, а також до спільного з учителем визначення подальших кроків для покращення результатів навчання;
коригувати освітній процес з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.
