директор Рівненського ліцею № 18, тренер НУШ, супервізор, зовнішній експерт Державної служби якості освіти України
Нові Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 5—9 класів закладів загальної середньої освіти МОН затвердило у серпні 2026-го. Уточнюємо функції, види, рівні, критерії та правила оцінювання учнів
Види оцінювання визначені Системою та загальними критеріями оцінювання результатів навчання учнів, затвердженими наказомМОН від04.05.2026№722. Розглянемо їх.
Види оцінювання результатів навчання учнів — формувальне, поточне, підсумкове та державна підсумкова атестація. Основні види оцінювання відповідно до вимог НУШ— формувальне, поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне).
Як часто застосовувати види оцінювання НУШ, які методи та інструменти обрати, вчитель самостійно визначає на початку навчального року, семестру чи вивчення теми. Це стосується й оцінювання навчальних досягнень учнів 5–9 класів, про що йтиметься у статті далі.
скеровувати освітній процес на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.
Формувальне оцінювання проводить педагогічний працівник. Також воно здійснюється шляхом взаємооцінювання та самооцінювання учнями.
Види оцінювання. Поточне
Поточне оцінювання проводять на визначених етапах освітнього процесу для перевірки відповідності досягнутих результатів очікуваним. Проміжний рівень досягнення учнями очікуваних результатів навчання встановлюють і фіксують у межах структурної одиниці програми— модуля, теми, розділу.
Як часто виставляти поточні оцінки вчитель визначає самостійно. При цьому він враховує зміст програми, кількість навчальних годин, специфіку результатів навчання, які оцінює. Зауважимо, що поточні оцінки не потрібно виставляти на кожному уроці або за кожне виконане навчальне завдання.
Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку, а також чи відповідають досягнуті результати навчання очікуваним. Підсумкове оцінювання поділяють на тематичне, семестрове та річне.
Тематичне оцінювання проводять на основі поточного за структурною одиницею навчальної програми та/або результатів виконання підсумкової (діагностувальної) роботи. Тематичний бал може бути середнім арифметичним поточних оцінок, утім заклад освіти може застосовувати інші підходи, якщо вони зафіксовані у власних критеріях, правилах і процедурах оцінювання. Проводити окрему підсумкову роботу після кожної теми, розділу чи модуля не обов’язково.
Семестрове оцінювання є узагальненням результатів навчання наприкінці вивчення всіх структурних одиниць програми, передбачених для відповідного періоду навчання та/або підсумкових семестрових робіт.
Річне оцінювання проводять на основі семестрових оцінок.
Види оцінювання: як обирати
Для вибору виду оцінювання визначальними є його мета й спосіб використання отриманої інформації, а не назва роботи чи завдання.
Якщо інформацію використовують насамперед для зворотного зв’язку, виявлення навчальних потреб і коригування освітнього процесу, оцінювання є формувальним. Якщо визначають і фіксують рівень досягнення результатів навчання на певному етапі для подальшого використання під час підсумкового (тематичного та/або семестрового) оцінювання, — поточним.
У Рекомендаціях щодо оцінювання результатів навчання учнів 5—9класів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказомМОН від14.08.2026№1427, наведено таку порівняльну таблицю:
Формувальне та поточне оцінювання: сутнісні характеристики
Ознака
Формувальне оцінювання
Поточне оцінювання
Мета
зворотний зв’язок, виявлення навчальних потреб, коригування навчання
встановлення й фіксування рівня досягнення результатів на певному етапі
Шкала
вербальна, рівнева або бальна (за вибором учителя)
12-бальна (уразі якщо заклад освіти запроваджує власну шкалу оцінювання, він має визначити правила переведення досистеми оцінювання, визначеної законодавством)
Фіксування
не обов’язкове вжурналі (можливе взручний учителеві спосіб)
обов’язкове вжурналі
Вплив напідсумкову оцінку
оцінки невраховують
оцінки враховують
Наказ МОН «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання» від02.08.2024№1093 втратив чинність.
Види оцінювання — це не лише інструмент для відстеження поступу учнів у навчанні, інструмент контролю, а й засіб мотивації та підтримки учнів у їхньому навчальному розвитку. На це мають бути спрямовані усі види оцінювання, які застосовує вчитель.
Оцінювання учнів 5—9 класів: функції
Функції оцінювання навчальних досягнень учнів, як і види оцінювання, визначає Система та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів, затверджені наказомМОН від04.05.2026№722.
Функція оцінювання навчальних досягнень учнів
У чому виявляється
Формувальна
Відстеження динаміки навчального поступу учнів та визначення їхніх особистих навчальних потреб
Констатувальна
Встановлення рівня досягнення результатів навчання
Діагностувальна
Виявлення стану набутого досвіду, з’ясування причин утруднень, відстеження динаміки процесу навчання
Коригувальна
Спрямування зусиль на подолання виявлених труднощів шляхом індивідуалізації завдань та підходів
Управлінська
Забезпечення інформацією для ухвалення рішень щодо академічної успішності, необхідності підтримки, переведення до наступного класу та моніторингу якості навчання на рівні закладу освіти
Мотиваційна
Активізація внутрішніх мотивів до навчання через конструктивне оцінювання, що викликає почуття задоволення від результату
Розвивальна
Мотивування учнів до рефлексії, самовдосконалення, аналізу власних сильних і слабких сторін через якісний зворотний зв’язок
Прогностична
Визначення знань та вмінь, необхідних на наступних етапах навчання, формування реалістичних очікувань
Виховна
Налаштування учнів на відповідальність за результати власного навчання та якісне виконання завдань
Програму верифіковано для участі в проєкті «ГРОШІ ХОДЯТЬ ЗА ВЧИТЕЛЕМ». Опрацюєте нові підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів. Опануєте алгоритм, інструменти та методи формувального оцінювання
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5—9 класів
Оцінювати навчальні досягнення учнів 5—9 класів, які навчаються за Державним стандартом базової середньої освіти, слід відповідно до нових Рекомендацій, затверджених наказом №1427.
Як по-новому проводити оцінювання учнів 5—9класів, зокрема формувальне, поточне та підсумкове, частково описали вище. Розглянемо інші зміни, які описують нові Рекомендації щодо оцінювання учнів 5—9класів.
Чи проводити оцінювання за групами результатів
Із 1 вересня 2026 року оцінювання за групами результатівне є обов’язковим. Якщо електронний журнал має відповідний функціонал, учитель може використовувати його для аналізу навчального поступу учнів.
Як фіксувати результати формувального оцінювання
Не обов’язково також вносити результати формувального оцінювання до класного журналу. Їх учитель може фіксувати у зручний для себе спосіб— у робочих нотатках, контрольних переліках, матрицях або щоденниках спостережень.
Оцінки, отримані під час формувального оцінювання, не враховують у підсумковій оцінці. За потреби в журналі можна зробити запис «Формувальна» у стовпці з датою.
Як визначати семестрову та річну оцінки
Семестрову оцінку виводять на основі тематичних оцінок, а якщо тематичні оцінки не виставляли — поточних. Також можна враховувати семестрову підсумкову роботу.
Водночас методичні рекомендації від МОН щодо оцінювання учнів 5—9класів не радять визначати семестрову оцінку тільки за результатом однієї підсумкової роботи, якщо є інша достатня інформація про навчальні результати учня.
За семестр виставляють одну семестрову оцінку з предмета або інтегрованого курсу.
Річну оцінку можна визначати як середнє арифметичне семестрових оцінок або за іншими підходами, закріпленими у шкільних правилах. Окрему річну підсумкову роботу проводити не передбачено, крім окремих випадків для учнів на індивідуальних формах навчання.
Нові критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5—9 класів НУШ
Із 2026/2027 навчального року для оцінювання результатів навчання учнів 5—9класів НУШ слід використовувати нові критерії оцінювання, затверджені наказомМОН від04.05.2026№722.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5—9 класів мають чотири рівні: початковий, середній, достатній і високий. Один рівень складається зтрьох балів, які в сумі дають дванадцять. Надано також опис кожного бала шкали оцінювання.
Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів, затверджені наказомМОН від04.05.2026№722, розроблено на засадах компетентнісного підходу з урахуванням таких інтегрованих показників навчальної та пізнавальної діяльності учнів:
когнітивні процеси;
навчальна діяльність;
рівень самостійності;
рівень комунікації та взаємодії;
частота вияву умінь.
Загальні критерії оцінювання заклад освіти використовує для розроблення критеріїв оцінювання за освітніми галузями (навчальними предметами / інтегрованими курсами). Заклад освіти має також право адаптувати критерії оцінювання (5—9класи) для дистанційної форми та інших форм здобуття освіти.
Критерії оцінювання оприлюднюють на сайті закладу освіти не пізніше ніж через десять робочих днів здня їх затвердження.
НУШ: оцінювання через компетентнісний підхід
Обов’язкові результати навчання учнівства слід реалізовувати черезкомпетентнісний підхід.
Для реалізації компетентнісного підходу вчитель має виконувати такі вимоги:
фокусуватися на здатності учнів застосовувати знання в практичних ситуаціях, а не на механічному відтворенні теоретичного матеріалу;
застосовувати практико-орієнтовані завдання;
зосереджувати увагу на ступені оволодіння вмінням, а не на кількості допущених помилок;
підтримувати позитивне ставлення до навчальних досягнень учнів незалежно від рівня цих досягнень;
використовувати різноманітні методи для виявлення рівня сформованості знань, умінь, ставлень та цінностей;
враховувати індивідуальний освітній поступ під час формувального оцінювання;
залучати учнів до самооцінювання та взаємооцінювання;
проводити оцінювання лише на основі чітких і зрозумілих критеріїв;
надавати якісний зворотний зв’язок іншим учасникам освітнього процесу.
формулювати зрозуміло, чітко, доброзичливо і своєчасно;
не протиставляти учнів / учениць одне одному;
акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень;
обговорювати труднощі в навчанні з учнями / ученицями індивідуально;
надавати в письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності;
створювати умови для формування в учнів здатності аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);
залучати учнів до самооцінювання та взаємооцінювання навчальної діяльності, а також до спільного з учителем визначення подальших кроків для покращення результатів навчання;
коригувати освітній процес з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.
Оцінювання учнів 5—9 класів має бути не просто інструментом контролю. Воно має мотивувати та підтримувати учнів, допомагаючи їм розвиватися. Усі види оцінювання, від формувального до підсумкового, мають слугувати саме цій меті.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5—9 класів розробляйте на основі загальних критеріїв, затверджених наказомМОН від04.05.2026№722.
Наказ МОН «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання» від
