Формувальне оцінювання: способи та інструменти залучення учнів
Останній дзвоник для київських школярів у цьому навчальному році пролунає 31 травня.
Про це розповів заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
«Організація комфортних умов навчання під час воєнного стану була першочерговим завданням для всіх шкіл столиці. За рахунок міського бюджету заклади загальної середньої освіти Києва були максимально підготовлені до роботи в нинішніх умовах. Нам вдалось не тільки налагодити інтернет в укриттях, що є одним із головних важелів безперебійного освітнього процесу, а й забезпечити школам роботу без віялових відключень електроенергії. Також були чітко організовані дистанційне навчання та робота шкіл у другу зміну, що дало змогу ефективно працювати всім закладам освіти», – наголосив Валентин Мондриївський.
МОН щодо завершення навчального року
- Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» під час дії воєнного стану тривалість навчального року встановлює Кабінет Міністрів України. Так, постановою від 28 липня 2023 р. № 782 він визначив, що 2023/2024 навчальний рік триває з 1 вересня 2023 до 28 червня 2024 року. Водночас це не суперечить призупиненій у дії частині 3 статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту», згідно з якою навчальний рік закінчується не пізніше 1 липня. Тобто, як і раніше, навчальний рік триває до кінця червня.
- Згідно з цим законом структуру й тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначає педагогічна рада закладу освіти в межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального навантаження в навчальному плані й з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, особливостей регіону тощо.
- Тривалість канікул у закладах освіти протягом навчального року не може становити менш як 30 календарних днів.
Для визначення дати завершення освітнього процесу та форм його організації в літній період педагогічні ради й керівники шкіл мають зважати й на те, наскільки навчання в умовах війни вплинуло на психічний стан та інтелектуальний розвиток учнів, чи є в них освітні втрати та які активності будуть найбільш дієвими для їхнього подолання.
У червні школи можуть продовжити стандартний освітній процес, проводити додаткові заняття, консультації, екскурсії тощо.
Отже, заклад освіти самостійно визначає тривалість навчального року (тобто дату завершення занять), спираючись на встановлені урядом дати його закінчення. Також школа визначає дати канікул, необхідність і день проведення свята останнього дзвоника тощо.
Якість знань учня значною мірою залежить відтого, чи систематично він відвідує навчальні заняття вшколі. Пропонуємо зразок аналітичної довідки тарекомендації, щодопоможуть проконтролювати відвідуваність занять учнями.
Хто вирішує як завершити рік
Кожен заклад загальної середньої освіти та його педагогічна рада вирішує, як завершити навчальний рік. У межах академічної автономії питання організації виконання освітньої програми, навчального плану та освітнього процесу — це внутрішнє питання кожного закладу.
Потрібно забезпечити права учнів на продовження здобуття освіти, зокрема в установленому порядку:
- перевести учнів до наступного класу;
- видати свідоцтва досягнень (табелі) та документи про освіту випускникам.
Як провести практику
Наприкінці навчального року, зокрема протягом п’яти днів у 1-2-х класах або десяти днів у 3-4-х класах, рекомендовано проводити навчально-пізнавальну, пошуково-дослідницьку практику, що передбачає активну діяльність учнів у школі та поза її межами, наприклад, реалізовувати з ними проєкти, екологічні акції тощо. Щодо проведення практики в інших класах, то педагогічна рада закладу освіти в межах автономії, гарантованої статтею 23 Закону України «Про освіту», може ухвалити рішення про доцільність її проведення та терміни проведення.
Оцінювання результатів навчання учнів
Систему та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів визначає МОН.
Основними види оцінювання результатів навчання учнів — формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання, державна підсумкова атестація, зовнішнє незалежне оцінювання.
Якщо учень вибуває із закладу освіти, наприклад, через виїзд за кордон, соціальну відпустку, призов на військову службу тощо, результати навчання такого учня можуть оцінювати достроково. Результати навчання учня з особливими освітніми потребами (ООП) оцінюють згідно із загальними критеріями оцінювання та з урахуванням індивідуального навчального плану (за наявності).
Досягнення учнів, які навчаються за індивідуальною формою здобуття освіти, можуть оцінювати разом з навчальними досягненнями інших учнів відповідного класу за розкладом, який визначив заклад освіти, або окремо від них.
Завдання для оцінювання складає заклад освіти. При цьому слід урахувати очікувані результати навчання відповідно до освітньої програми та навчальних програм з окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів), а також особливостей засвоєння освітньої програми, що визначені індивідуальним навчальним планом (за його наявності).
Результати оцінювання фіксують в окремому журналі або у класному журналі, що містить розділ/додаток для обліку навчальних занять та оцінювання при організації індивідуальної форми здобуття освіти.
Екстерни складають річне оцінювання та атестацію. Річне оцінювання проводять з усіх навчальних предметів, обов’язкових для вивчення відповідно до освітньої програми. Результати такого оцінювання оформлюють протоколом. Оцінювання проводиться, як правило, до закінчення навчального року. Для екстернів, які здобували або здобувають повну загальну середню освіту за кордоном, а також для осіб, які проживали чи проживають на неконтрольованій території або на території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану, оцінювання може проводитися протягом усього навчального року.
Здобувачі освіти за сімейною (домашньою) формою проходять підсумкове (семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію. Підсумкове оцінювання результатів навчання учнів за сімейною (домашньою) формою здійснюють не менше двох разів на рік (ст. 17 Закону про повну загальну середню освіту).
Здобувачі освіти, для яких організовано педагогічний патронаж, проходять формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію відповідно до законодавства.
Якщо немає результатів річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації після завершення навчання за освітньою програмою закладу освіти, учень має право до початку нового навчального року пройти річне оцінювання та/або державну підсумкову атестацію. У разі, якщо учень не пройшов повторне річне оцінювання та/або державну підсумкову атестацію, педагогічна рада закладу освіти спільно з батьками учня до початку нового навчального року визначають форму та умови подальшого здобуття таким учнем повної загальної середньої освіти (частина п’ята ст. 17 Закону про повну загальну середню освіту).
За вибором закладу освіти оцінювання може здійснюватися за власною шкалою оцінювання результатів навчання учнів. У такому разі мають бути правила переведення до системи оцінювання, визначеної законодавством. При цьому річне оцінювання та державну підсумкову атестацію здійснюють за системою оцінювання, визначеною законодавством. Результати такого оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі щороку у разі переведення його на наступний рік навчання.
Джерело: стаття журналу Заступник директора школи
