Ділова гра передбачає імітацію прийняття рішень у різних педагогічних ситуаціях, умовне відтворення організаційної ситуації в ігровій формі за певними правилами. Суть ділової гри полягає в тому, що учасники продукують свої ідеї щодо розв’язання заданої проблеми, потім разом аналізують їх і обирають той запропонований варіант, який задовольнить усіх або більшість.
Як і всі інші методи підвищення кваліфікації педагогічного колективу, ділова гра максимально ефективна лише тоді, якщо її використання продумане й обґрунтоване.
Вихователі-методисти все частіше обирають ділову гру для методичної роботи з кількох причин. По-перше, тому що така форма роботи дає змогу з’ясувати індивідуальні та колективні здібності педагогів, рівень їхнього професіоналізму. А по-друге, завдяки ігровому компоненту у грі створюються умови, за яких кожен педагог може:
наочно змоделювати реальну проблемну ситуацію, відчути її та визначити можливу стратегію своїх дій
відпрацювати комплексну поетапну реалізацію розв’язання будь-якої організаційної та методичної проблеми в імітаційному режимі
набути навичок розв’язання проблем в умовах, максимально наближених до реальної практичної діяльності
закріпити отримані теоретичні знання
удосконалити вміння обговорювати, аналізувати й раціонально використовувати інформацію, критично оцінювати різні погляди, приймати і формулювати рішення
робити висновки із власних і чужих помилок
розкрити свій творчий потенціал.
Використовувати ділову гру як форму роботи з педагогами найліпше в колективі, де організаційна структура перебуває на високому рівні розвитку.
Під час такої гри педагоги можуть в реальних умовах відтворити педагогічну діяльність, імітувати справжні чи умовні педагогічні ситуації. І в самому процесі програвання таких ситуацій педагоги вчаться приймати самостійні рішення, набувають конкретних професійних умінь, досвіду мовленнєвого спілкування.
У формі ділової гри можна організовувати засідання педагогічної ради або інший захід для педагогів у закладі дошкільної освіти.
розробити сценарій, зокрема уточнити ролі та функції учасників, сформулювати правила гри
створити графічну модель взаємодії учасників
розробити систему оцінювання
дібрати методичне і технічне забезпечення.
Що більша свобода вибору рішень, то більш охоче гравці включаються в гру.
За браком часу можете використати не цілісний сценарій ділової гри, а її фрагменти, наприклад, моделювання ситуацій — рольове розігрування ситуації і зіставлення його результатів з реальністю, а відтак пошук нових можливостей розв’язання змодельованої ситуації з використанням різних варіантів, які пропонують учасники.
Можете взяти за основу готову модель розробленої ділової гри та змінити певні її елементи чи зміст. Результативність гри напряму залежить від того, наскільки ретельно продумана й розроблена ігрова модель взаємодії учасників.
Проведення ділової гри
Власне ділова гра зазвичай відбувається в кілька етапів:
ознайомлення учасників з метою, завданнями та умовами гри
інструктаж щодо правил проведення гри
розподіл учасників на певну кількість груп, зорієнтованих на розв’язання окремих завдань
колективний аналіз ігрових ситуацій, формулювання варіантів розв’язання проблеми
підсумки гри — обговорення й оцінювання її процесу та результатів.
Якщо ділову гру проводять з метою навчання, то їй мають передувати семінари, лекції та інші форми роботи з обраної теми.
Ділова гра: як долати труднощі
Під час проведення гри вихователь-методист, який здебільшого виступає ведучим, часто стикається з різними труднощами. Саме від фахового та вчасного їх подолання залежить результативність ділової гри.
Труднощі
Спосіб подолання
Учасники не включаються в гру або роблять це формально
Ведучий сам програє ту чи ту роль або пропонує це зробити ліпше підготовленим педагогам. За потреби ведучий може стимулювати ігрову діяльність за допомогою запитань, як-от: «Я думаю діяти так, але ще остаточно не вирішив. Що ви мені порадите?»
Гра затягується, бо учасники не можуть знайти правильний варіант розв’язання проблеми
Ведучий вводить додаткову інформацію, використовує допоміжні засоби, аби допомогти учасникам
Ігрові дії не розвиваються, оскільки учасники не можуть налагодити взаємодію
Ведучий уточнює ролі, повторює завдання
Виникає конфліктна ситуація
Ведучий розв’язує конфлікт, усуваючи предмет суперечки, або вводить у гру нову інформацію чи правила, які нейтралізують учасників конфлікту
Щоб уникнути подібних труднощів і почуватися комфортно під час ділової гри, педагоги мають теоретично опрацювати відповідну тему. Це допоможе їм під час обговорення варіантів розв’язання проблеми знаходити аргументи й чітко обґрунтовувати свою думку.
Ділова гра — одна з найскладніших форм роботи з колективом. Вона потребує від вихователя-методиста ретельної попередньої підготовки, адже лише за умови активної взаємодії між педагогами можна отримати бажаний ефект. Не менш важливо й під час самої гри забезпечити реалізацію інтересів, духовних і професійних потреб педагогів, дати їм змогу висловити власну позицію щодо важливих проблем. Як результат — отримуємо не просто групу кваліфікованих працівників, а колективний інтелект, який цілеспрямовано розв’язує спільні для всіх педагогів завдання.
максимальна наближеність до реальної професійної діяльності
створення атмосфери пошуку й невимушеності
ретельна підготовка ведучого та учасників
чітко сформульовані завдання, умови і правила гри
наявність необхідних матеріалів та обладнання
За матеріалом Ірини Карабаєвої, старшого наукового співробітника лабораторії психології дошкільника Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, канд. психол. наук
