Інтерактивна ділова гра для педагогів «Створи нову гру!»

Мета:

• опанувати технологію створення нової гри на основі відомих ігор.

Справи керівника у жовтні: що проконтролювати

Кількість учасників:

• працюють три мікрогрупи по 7–8 педагогів.

Керівну і координаційну роль у діловій грі відіграє вихователь-методист. Використовуючи інтерактивні методи під час навчання педагогів , вихователь-методист спрямовує їх на досягнення обраної мети — задає генеральний вектор. Водночас він залишає педагогам право самостійного вибору стратегій і тактик просування до мети в демократичному спілкуванні. Це дає змогу учасникам інтерактивного процесу паралельно з досягненням інструментальної навчальної мети набути широкого нового досвіду.

Час розгортання гри:

• 40–45 хвилин.

Спосіб координації дій між мікрогрупами:

• блочний з обміном візуальною інформацією.

Спосіб оформлення звіту:

• символічне позначення новостворених ігор і занесення їх до ігробанку.

Процес інтерактивного навчання, зокрема гра, крім вступної, технологічної, основної частин та рефлексії має звітну частину. Учасники мікрогруп готують доповіді презентації, творчі виступи, концертні номери, листівки, пам’ятки, використовуючи результати здобуті під час виконання завдання або вправи, та захищають свої доробки.

Хід інтерактивної гри

Координатор: У світі існує величезна кількість різноманітних ігор, при цьому кількість оригінальних ігрових форм обмежена. Маючи ігрові модулі, педагог може створити певну кількість нових ігор, що значно збагатить ігровий та комунікативний досвід дітей та вмотивує їх на самостійне ігротворення.

Створення власного ігробанку

Мета: створити власний ігробанк з переліку найуживаніших ігор.

Час: 5 хвилин.

Завдання: згадати добре відомі ігри й записати їх назви, згадати сюжет, хід, мету.

Координатор: Насамперед кожній мікрогрупі слід створити власний ігробанк. Для цього складіть перелік відомих вам ігор, згадайте їх сюжет, хід, мету.

Визначення педагогічних завдань ігор

Мета: згрупувати виписані ігри за встановленим критерієм.

Час: 5 хвилин.

Завдання: структурувати складений перелік ігор, згрупувавши їх за встановленим критерієм.

Координатор: Складений перелік ігор слід структурувати. Ігри можна згрупувати за різними критеріями. Наприклад, за педагогічними завданнями:

• ігри-знайомства («Знайомка», «Сніжна куля», «Таємниця імені», «Міні-презентація», «Проспівай своє ім’я» тощо);
• оригінальний розподіл на команди (за кольором очей, за довжиною волосся, за музичним жеребом, за смаком, за фрагментами розрізаної картинки, за парами казкових героїв, за допомогою пантоміми, предметів, фрагментів казок тощо);
• ігри-активізатори й оптимізатори аудиторії («Десять бананів», «Здрастуй-здрастуй», «Плутанина», «Молекули», «Вишикуйтеся за зростом», «Вишикуйтеся за алфавітом, орієнтуючись на перші літери імені» тощо);
• ігри-хвилинки, щоб зайняти дітей на короткий час («Ігри на увагу», «Такнітки», «Собі — сусідові», «Поміняйтеся місцями» тощо);
• масові соціокультурні ігри («Ми йдемо», «Голуби», «Відгадай мелодію», «Аукціон», «Супер-тетріс», «Футбол», «Перегони» тощо);
• творчі індивідуальні завдання («Ім’я — крок», «Показуха», «Розшифруй букви слова ВЕСНА», «Прочитай своє ім’я навпаки», «Знайди риму», «Чемпіонат скоромовок» тощо).

Можна групувати ігри за дидактичною метою:

• інтелектуальні («Вірю — не вірю», «Ключове слово», «Перевертні», «Що й для чого», настільні ігри, ігри-загадки, казкові запитання, відгадайки, тести тощо);
• на увагу («Ковпак мій трикутний» — заміна слів жестами, «Зробіть-но, будь ласка, ось так», «Телепати» тощо);
• на координацію рухів (пальчикові ігри, малювання різними руками одночасно трикутника і квадрата, зображення жестами, як пиляємо, як забиваємо цвяхи тощо);
• сенсорні («Відгадай за смаком», «Що звучить?», «Чарівний мішечок» тощо);
• рухливі (естафети, змагання, ігри на координацію рухів, «Зайвий», «Передай», «Поміняйся місцями», «Паровозик» тощо);
• музичні та з використанням музики («Повтори рух за лідером», танцювальні ігри-повтори, «Піаніно», «Не збийся» — виконай пісню з оригіналом і без, із прискоренням, після закінчення пісні зупинися тощо);
• рольові («Доньки-матері», «Магазин», «Концерт», «Сліпий і поводир», драматизації казок, «Хованки», «Козаки-розбійники» тощо).

А ще можна згрупувати ігри за:

• каналами сприйняття — чую, бачу, відчуваю, здогадуюся, передбачаю;
• віковими особливостями — враховуючи обмеження у знаннях і вміннях;
• місцем проведення — у приміщенні, на відкритій місцевості, в колі, на відстані, у залі тощо;
• кількісним складом учасників — передбачені для одного чи двох лідерів, для невеликої групи, для аудиторії у кількості 200–300 осіб;
• наявністю чи відсутністю матеріально-речових ресурсів — кульки, целофанові пакети, камінці, повітря, вода.

Тож структуруйте складений перелік ігор, згрупувавши ігри за встановленим вами критерієм.

Ключові моменти гри

Мета: навчитися визначати ключові моменти певної гри з ігробанку.

Час: 5 хвилин.

Завдання: з’ясувати ключові моменти обраних ігор.

Координатор: Вигадати щось нове можна, змінюючи прототип у ключових (вузлових) моментах або скориставшись методом аналогії.

Кожна гра має свою структуру, складові якої і є ключовими моментами гри:

• назва — слово, що запам’ятовується, відображає суть гри. Рідше назву дають за найуживанішим у грі словом, дією, завданням;
• правила, умови, обмеження — учасники гри — кількість, стать, вік, якісні ознаки (наприклад: три дівчини, які вміють співати);
• умови гри — що потрібно зробити для того, щоб стати переможцем;
• уведені обмеження — тимчасові, територіальні, спеціальні, за змістом («не заступи», «чорне і біле не називай» тощо);
• склад журі, що визначає переможця, — спеціально обрані люди, сам ведучий, глядачі чи уболівальники (визначення переможця за певними параметрами, наприклад, за кількістю відданих голосів) тощо;
• стимул — що я одержу за виграш: приз, пільгу, бали, ігрові жетони тощо;
• ігрові дії — сидимо, переносимо, пригадуємо, створюємо, генеруємо тощо;
• змістові елементи — літературний чи музичний матеріал (лічилки, зачини, пісеньки, приспіви, певний реквізит).

Отже, виберіть п’ять ігор з вашого переліку й з’ясуйте їх ключові моменти.

Створення нової гри методом зміни назви

Мета: навчитися створювати нові ігри методом зміни назв уже відомих ігр.

Час: 5 хвилин.

Завдання: придумати нові назви для відомих ігор.

Координатор: Найпростіший спосіб створити нову гру — це придумати для неї нову назву. Зазвичай назва вказує на основну дію чи завдання гри. Скажімо, назва гри «Що ми бачили — не скажемо, а що робили — покажемо» вказує на основну дію гри — відображення за допомогою рухів і жестів певних дій. Завдання гри: відгадати, яку дію зображують гравці. Змінивши назву на таку, що вказує на завдання гри, отримаємо нову гру. Наприклад: «Відгадай професію за діями гравця, що її зображує». Очевидно, що нова назва гри викликала нові цілі, завдання, сюжет, хід, призначення. Зрозуміло, що й результати гри будуть зовсім іншими.

У такий спосіб придумайте нові назви для обраних вами ігор.

Створення нової гри методом уведення
додаткових обмежень

Мета: навчитися створювати нові ігри методом уведення в обрані певних обмежень.

Час: 5 хвилин.

Завдання: увести в гру нові обмеження.

Координатор: Створити нову гру можна в різні способи, зокрема, ввівши в неї певні обмеження, наприклад:

• не називати кольорів;
• не вживати слів «так» чи «ні»;
• не виходити за межі визначеного кола;
• не торкатися руками;
• не рухатися;
• не розмовляти вголос тощо.

Уведіть в обрані ігри обмеження на ваш розсуд так, щоб утворилися нові ігри.

Створення нової гри методом ускладнення

Мета: навчитися створювати нові ігри, ускладнюючи відомі ігри різними способами.

Час: 5 хвилин.

Завдання: ускладнити ігри різними способами.

Координатор: Головне у грі — простота й доступність. Але що гра простіша, то швидше ми втрачаємо до неї інтерес, і навпаки. Відновити ж інтерес до вже відомої гри можна, якщо ввести додаткові правила, тобто ускладнити її. Наприклад:

• зіграти у гру за певний час;
• здійснити одночасно різні дії (наче Юлій Цезар);
• зіграти іншою кількістю команд, гравців, творчих груп;
• зіграти у гру без слів, лише за допомогою жестів (пантоміми);
• зіграти у гру із зав’язаними очима (наосліп);
• зіграти у гру в певному стилі (національному, в стилі тварин, казкових або фантастичних персонажів тощо);
• вигадати кількісні обмеження (плавання з однією рукою, у Міжнародний день шульг — усе робимо лише лівою рукою);
• встановити просторові обмеження (не торкатися землі, не виходити за квадрат);
• здійснити гру з якісними змінами («Два футболіста в одному» — гра у футбол гравців, які попарно зв’язані між собою один правою, а інший — лівою ногами);
• зіграти у гру, не зійшовши з місця;
• зіграти у гру, не збившись, не розсміявшись тощо.

Ускладніть обрані ігри різними способами.

Створення нової гри за обраним методом

Мета: навчитися створювати нові ігри за обраним методом.

Час: 5 хвилин.

Завдання: доповнити чи змінити гру за допомогою певного методу на власний розсуд.

Координатор: Ви маєте доповнити чи змінити гру за допомогою певного методу, обраного на власний розсуд. Це може бути метод театралізації, метод «навпаки», метод привнесення іншого реквізиту, метод епізодичної зміни цілей тощо.

Фестиваль нових ігор

Мета: навчитися презентувати нові ігри.

Час: 10 хвилин.

Завдання: презентувати членам інших мікрогруп нові ігри.

Координатор: У кожній мікрогрупі оберіть найцікавіші зі створених вами ігор і презентуйте їх членам інших мікрогруп. Упевнена, ваші нові ігри поповнять ігробанки колег.

Микола Шуть, доцент кафедри музично-теоретичної та художньої підготовки
Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди, канд. пед. наук