Підпишіться на Telegram-канал Знайдіть відповіді на це та інші запитання у листопадовому числі журналі «Практичний психолог: Дитячий садок».
Сучасний книжковий ринок пропонує чимало альбомів ігор та вправ для дошкільників. Як обрати саме той, який допоможе для розвитку дітей певної вікової групи чи конкретної дитини? Дізнайтеся, як правильно організувати роботу з персональними альбомами у групі дошкільників, у публікації «Альбом ігор та вправ як інструмент розвивальної роботи з дітьми».
До публікації додано конспект першого заняття, на якому дітей ознайомлюють з альбомом та правилами роботи з ним. Заняття проводять у груповій формі. Також подано конспекти заняття для роботи батьків з дитиною та заняття практичного психолога з групою дітей.
Проблемна поведінка дитини як вдома, так і в дитячому садку часто зумовлена страхами, тривожністю, заниженою самооцінкою. Кожен із цих чинників можна подолати за допомогою спеціальних занять із практичним психологом. Однак, щоб гармонізувати загальний емоційний стан дитини, необхідні комплексні методи. Один зі способів системного впливу на особистість — корекційні заняття з використанням засобів арт-терапії.
Найоб’єктивнішою для психодіагностичного інтерпретування є та інформація, що отримана від дитини в невимушеній формі, непомітно для неї. За допомогою ізотерапії можна одночасно й отримати таку інформацію, і здійснити психокорекційний вплив. Читайте публікацію «Елементи ізотерапії в роботі з дошкільниками».
Дитина плаче, вередує, вживає лайливі слова, може почати битися, кусатися чи плюватися. Нині такі прояви дитячої агресії — не рідкість. Вони завжди мають причину. Для педагогів дошкільного закладу агресивна поведінка дитини становить реальну проблему, інколи викликає розгубленість. Як же поводитися дорослому в ситуації прояву дитиною агресії, що говорити та робити? У публікації «Гуманно та оперативно реагуємо на агресивну поведінку дошкільника» розглянуто різні форми запобігання проявам агресії в поведінці дитини. Правила реагування на такі прояви подано у ментальній карті та описано в моделі оперативного гуманного реагування на них вихователя.
Людина пізнає навколишній світ за допомогою психічних процесів відчуття та сприймання. Сформовані цілісні образи та чуттєві враження накопичуються в пам’яті і поступово формують досвід, необхідний для соціалізації й повноцінного життя особистості. Тож дуже важливо стежити за перебігом розвитку сенсорно-перцептивних процесів у дітей, починаючи з раннього віку. Про це — у публікації «Діагностика сенсорно-перцептивного розвитку дітей».
Запам’ятовування інформації є домінантним пізнавальним процесом у дітей дошкільного віку. А тому своєчасне виявлення можливих відхилень — чи то пак «слабких місць» — дитячої пам’яті допоможе уникнути або вчасно запобігти можливим проблемам у їхньому вихованні — «Вивчаємо особливості пам’яті дітей»
У дошкільному віці здатність дитини до запам’ятовування і відтворення інформації розвивається дуже інтенсивно. Аби дошкільники ліпше запам’ятовували певний матеріал, дорослі мають правильно опрацьовувати його з ними та створювати необхідні умови. А для цього необхідно досконало знати особливості розвитку дитячої пам’яті. У публікації «Психічні функції дітей дошкільного віку: пам’ять» подано, зокрема, рекомендації для батьків «Як оптимізувати процеси пам’яті у дітей дошкільного віку»
