Задля розвитку мовлення роботу з альбомами ігор та вправ можна організувати заняття як індивідуально з кожною дитиною, так і в груповій (підгруповій) формі.
Розглянемо, як це зробити, на прикладі альбому «Розвивальні ігри та вправи для дітей шостого року життя» (серія «Дитина замовляє розвиток», 2012; автори — Піроженко Т. О., Ладивір С. О., Карабаєва І. І., Гурковська Т. Л., Соловйова Л. І.).
Альбом як засіб розвитку мовлення
Психологи стверджують, що робота з розвивальними альбомами стимулює розвиток у дитини:
- дрібної моторики
- описового і доказового мовлення
- уважності
- зосередженості
- довільності поведінки
- пізнавальних процесів.
До того ж під час групової роботи з розвивальними альбомами діти:
- мають змогу обмінюватися думками
- вчаться розв’язувати завдання разом з однолітками
- слухати інших
- презентувати себе.
На відміну від збірників ігор та вправ, у яких фахівець добирає необхідні завдання, розвивальні альбоми призначені суто для дітей. Дорослий (практичний психолог дошкільного закладу) лише супроводжує діяльність малюка.
Організація заняття з розвитку мовлення за альбомом
Насамперед практичний психолог дошкільного закладу ознайомлює дітей із альбомом:
- розповідає про його особливості
- пояснює, чим альбом відрізняється від альбому для малювання чи книжки.
Відтак допомагає дитині позначити свій альбом.
За виконання завдань з розвитку мовлення до роботи із розвивальними альбомами доцільно залучати батьків дошкільників. Для цього практичний психолог:
- інформує батьків про використання альбомів
- звертає увагу батьків на періодичність такої роботи (наприклад, домовитися, що дитина приноситиме альбом додому на вихідні чи раз на два тижні)
- ознайомлює батьків із правилами роботи дитини з розвивальним альбомом.
Ефективність використання альбомів ігор та вправ у роботі з розвитку мовлення дітей дошкільного віку перевірено практикою. Завдяки різноманітності завдань у дітей пробуджується стійкий інтерес до пізнання навколишнього світу та співпраці з дорослим.
Конспект групового заняття з розвитку мовлення для дітей шостого року життя
Предметний світ.
Подорож на Галявину сміху
МЕТА:
- розвивати мовлення
- удосконалити образотворчі вміння та навички
- формувати бережливе ставлення до природи
ЗАВДАННЯ:
- навчати орієнтуватися на сторінках альбому, працювати за інструкцією
- розвивати вміння аналізувати предмети, події, почуття, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки
- вправляти у вмінні добирати слова відповідно до ситуації мовлення, утворювати ласкаві форми імен, називати ознаки, якості, властивості предмета, явища, дії
- сприяти розвитку координації рухів у дрібних м’язах пальців рук та кисті
МАТЕРІАЛИ:
- альбоми ігор та вправ (для кожної дитини)
- набори карток із зображенням одягу, взуття, посуду, інвентарю, меблів тощо
- дзвоник
- кольорові олівці, фломастери.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:
- зацікавленість дитини роботою з альбомом, її активність під час бесід, ігор та виконання завдань
- поліпшення функціонування уяви, мислення; дрібної моторики
- розширення уявлень про подорожі на природу; професію лісника
- розвиток вміння орієнтуватися у просторі.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Педагог:
— Діти, відкрийте, будь ласка, альбом на сторінці 55 (за необхідності допомагає дітям). Розгляньте малюнок. Кого на ньому зображено? Вигадаймо цим персонажам імена. Як вони почуваються? Що їм подобається? Де відбуваються події? Коли? Яка галявина (разом із дітьми добирає слова-ознаки)? Чим заповнена галявина (слова-ознаки)? Що є навкруги? Що робить той чи той персонаж (слова-дії)?
Під час бесіди за малюнком педагог використовує додаткові запитання («Це так?», «Усі згодні?», «Хто думає інакше?»)
Гра «Вибери потрібне для походу»
Кожна дитина отримує картку із зображенням певного предмета. Педагог просить уважно роздивитися картку, а потім розповісти одноліткам, що зображено на ній, а відтак висловити свою думку, чи потрібна ця річ у поході.
Педагог:
— Діти, куди прямує ця родина? Вона поспішає на Галявину сміху. Потрапити туди можна лише з друзями.
Педагог ласкаво називає ім’я дитини, яка стоїть праворуч від нього, і бере її за руку.
Відтак усі разом поступово утворюють коло, називаючи одне одного ласкавими іменами.
Гра «Вгадай, чий голосок»
Узявшись за руки, діти стають кружка. За лічилочкою обирають ведучого, який стає в центр кола, заплющивши очі. Малята рухаються по колу проти годинникової стрілки і проговорюють: «Раз, два, три! Ліворуч поверни!».
Відтак дітки прямують за годинниковою стрілкою: «А як скажем: «Скок, скок, скок», вгадай, чий голосок!».
Слова «Скок, скок, скок» промовляє одна дитина. Ведучий має вгадати, хто саме вигукнув слова. Якщо йому це вдається, він залишається ведучим. Якщо ж ні — ведучою стає дитина, голос якої не вгадано.
Педагог:
— Який настрій створює ця гра? Пам’ятайте, радість об’єднує. Намагайтеся частіше усміхатися, бути веселими. Радість — стан, що швидко минає, його треба плекати. Поміркуйте, що може зіпсувати вам настрій? Як уберегти себе від цього? Доповніть фразу: «Якщо я засумую, то...».
Педагог слухає відповіді дітей та підсумовує їх.
Педагог:
— Мандруючи лісом, персонажі натрапили на будинок (просить дітей відкрити альбом на сторінці 58). Розгляньте зображення. Це будинок лісника. Намалюйте навколо нього все, що захочете. Однак зауважте, дах будинку обов’язково має бути зеленим, перед будинком — клумба з квітами, а позаду будинку — ялинка.
Діти повторюють умови, яких треба дотримуватися.
Педагог (після того, як діти завершать роботу над малюнками):
— Чому господаря цього будинку називають лісником? Що це за професія?
Педагог слухає відповіді дітей та підсумовує їх.
Педагог:
— Назвіть слова, які містять частинку «ліс». На що вона вказує, коли ми говоримо «лісова ягода», «лісник», «лісова стежинка»? Як потрібно поводитися під час відпочинку в лісі? Який ліс називають листяним, хвойним, змішаним?
Педагог слухає відповіді дітей та підсумовує їх. Відтак організовує фізкультхвилинку.
Педагог пропонує дітям завершити роботу над малюнками — домалювати сходинки та паркан навколо будинку лісника за поданим зразком на сторінці 59.
Відтак організовує виставку малюнків.
Роботи дітей, яким не вдалося дотриматися запропонованого зразка, педагог обговорює з дітьми після заняття індивідуально.
За матеріалами Людмили СОЛОВЙОВОЇ,
канд. психол. наук, ст. н. с. лабораторії психології дошкільника
Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України,
Київ
