Метод спостереження в арсеналі практичного психолога дитсадка

Метод спостереження є першою сходинкою на шляху розв’язання проблем розвитку дитини, надання їй необхідної допомоги у дошкільному закладі. Дізнайтеся, яких вимог обов’язково дотримуватися практичному психологу

Справи керівника у жовтні: що проконтролювати

Метод об’єктивного спостереження — стратегія дослідження з фіксацією певних характеристик процесу без втручання в його перебіг. Може бути орієнтований на реєстрацію актів поведінки та фізіологічних процесів.

Метод спостереження — це найстаріший метод психологічної діагностики. Незважаючи на сучасне різноманіття стандартизованих тестових завдань, спостереження є незамінним. А щодо вивчення становлення дитини, особливостей її розвитку — спостереження є провідним методом.

Саме тому психологічне обстеження дитини в дитячому садку має базуватися на методі фіксованого спостереження у звичайних або змодельованих (експериментальних) умовах і стати провідним в арсеналі практичного психолога.

Загальна характеристика методу спостереження

Спостерігати можна лише те, що можна об’єктивно зареєструвати. Тому практичний психолог не спостерігає властивості психіки дитини, він спостерігає її поведінку. У поведінці дитини, в її реакціях у певних ситуаціях на певні події проявляються властивості психіки дитини.

З-поміж цілей спостереження насамперед виділяють такі:

  • отримати інформацію про розвиток кожної дитини
  • отримати інформацію про активність дитини
  • зрозуміти особливості взаємодії дітей як групи і сприймання окремими дітьми одне одного всередині групи
  • оцінити, якою мірою педагог і середовище відповідають індивідуальним потребам кожної дитини.

З огляду на своєрідність і певну складність в організації та аналізуванні результатів, метод спостереження має свої переваги та недоліки.

Переваги

Недоліки

  • доступність засобів;
  • сталість природного перебігу психічних процесів.
  • великі витрати часу через пасивність спостерігача (позиція вичікування)
  • неможливість повторного спостереження тотожних фактів
  • складність встановлення причини явища
  • злитість фактів, що спостерігають, із супутніми явищами
  • наявність багатьох умов, які складно врахувати
  • суб’єктивізм
  • складність статистичної обробки.

Проведення роботи в умовах, що якнайменше порушують природний хід подій і дають змогу побачити істинні прояви психофізичного розвитку та поведінки дитини, робить недоліки методу спостереження несуттєвими.

Види методу спостереження

У роботі практичного психолога можливе застосовування різних видів об’єктивного спостереження.

Критерії

Види

наявність цілей спостереження

  • цілеспрямоване — чітко визначені цілі спостереження, його завдання, спосіб організації та фіксації результатів
  • вільне — цілі, завдання спостереження, спосіб його організації і фіксації результатів не окреслені
  • спонтанне — процес спостереження не був запланованим

позиція спостерігача

  • безпосереднє — здійснює сам дослідник, безпосередньо спостерігає за явищем, що вивчається, та його перебігом
  • опосередковане — використовують готові результати спостереження, що були підготовлені іншими (повідомлення вихователів, батьків, відео- та аудіозаписи тощо)
  • відкрите (явне) — призводить до зміни поведінки. Важливо, щоб мету спостереження відкрито не повідомляли, а присутність спостерігача пояснювали робочими цілями
  • приховане — для спостереження використовують дзеркало Гезелла або технічні засоби, наприклад відеокамеру

участь у процесі спостереження

  • включене — спостерігач є учасником, членом групи, за якою проводять спостереження, або безпосередньо взаємодіє з дитиною. Події аналізують «зсередини». При цьому варто пам’ятати, що діяльність дорослого може суттєво змінювати поведінку дитини (дія механізму наслідування), тому ініціатива дій має належати дитині
  • невключене — спостереження ззовні

повнота спостереження

  • суцільне — регулярне спостереження упродовж певного проміжку часу. Фіксують всі прояви психічної діяльності дитини (щоденник матері чи педагога)
  • вибіркове — спостереження проводять за певним психічним явищем чи процесом (навички спілкування вихователя з дитиною, мовлення дитини)

особливості організації

  • систематичне — реєстрація особливостей поведінки та класифікація умов зовнішнього середовища, тобто спостереження дає змогу скласти уявлення про взаємодію суб’єкта із середовищем як системне явище та виокремити причини такої взаємодії
  • несистематичне — створення узагальненої картини поведінки індивіда або групи в певних умовах, спостерігають поведінку як факт, без аналізування її причин

хронологічна організація

  • довготривале — спостереження впродовж тривалого часу
  • короткотривале — спостереження за діяльністю дитини в певний час протягом тижня, наприклад, упродовж однієї години, в ранкові години тощо. Також спостереження для виміру інтервалу часу, частотності подій

спрямованість

  • зовнішнє — стороннє спостереження
  • внутрішнє — самоспостереження

Під час організації спостереження практичний психолог здебільшого застосовує одразу кілька його видів, наприклад, під час вивчення рівня сформованості довільності психічних процесів у майбутнього першокласника можуть бути поєднані такі види спостереження:

  • цілеспрямоване (за планом роботи)
  • безпосереднє (самостійно спостерігає за діяльністю дитини)
  • включене (самостійно ставить завдання)
  • суцільне (фіксує всі поведінкові прояви дитини в діяльності та спілкуванні з дорослим)
  • систематичне (вивчає також причини особливості конкретного розвитку)
  • короткотривале (закінчується після завершення діагностичної роботи).

Вимоги до проведення спостереження

Щоб результати спостереження могли бути науково обґрунтованою підставою для розробки рекомендацій розвитку, виховання і навчання конкретної дитини, проводьте спостереження з дотриманням таких вимог:

  • наявність мети і розробленої схеми спостереження
  • продуманість організації та умов спостереження, форми запису, способу реєстрації —

— умови, які є найбільш характерними для явища, що вивчають
— спостереження має проводити людина, яку діти добре знають і до присутності якої вони звикли
— прихованість («законспірованість») спостереження і його мети для досліджуваного

  • моментальна, систематична і за можливістю повна реєстрація результатів. Дослідник зобов’язаний реєструвати факти «як такі», і в жодному разі не оцінювати їх. Отже, під час спостереження фіксують лише факти і явища, що супроводжують їх. Один і той самий зовнішній прояв може виражати різні внутрішні стани людини, тому інтерпретація фактів повинна здійснюватися після спостереження з урахуванням всієї ситуації. При спробі моментального аналізування фактів можливі помилки, оскільки під час спостереження в полі зору лише зовнішні факти, вчинки, дії, а не їх закономірності. Інтерпретуйте не лише зовнішні прояви,
    а й психічні процеси, якості, стани, що криються за ними
  • врахування зовнішніх обставин, що супроводжують спостереження, а також суб’єктивних даних, пов’язаних безпосередньо з дитиною, її здоров’ям тощо
  • систематичність спостереження (упродовж тривалого часу, аби зібрати достатньо даних про конкретну дитину, її діяльність, поведінкові особливості або явище). Одноразове спостереження може надати недостовірні результати, оскільки можлива ймовірність впливу конкретної ситуації на поведінку досліджуваних в певний момент: пригнічений настрій, погіршення стану здоров’я, стреси тощо. Тому, щоб звести таку ситуативність до мінімуму, проводьте спостереження систематично
  • опрацювання отриманих даних як кількісно, так і якісно для отримання більш об’єктивних результатів
  • уникання оцінних суджень, обов’язковість перевірки альтернативних гіпотез. Існує ймовірність перенесення почуттів, ставлення психолога до конкретної родини на явища, які спостерігають. Це може надати результатам спостереження суб’єктивізму. Тому спостерігайте з обережністю за власним емоційним станом, щоб отримані дані були якомога об’єктивнішими
  • порівняння спостереження окремого етапу поведінки із загальною ситуацією, контекстом дослідження.

Під час спостереження за складними явищами можуть працювати двоє і більше дослідників (підготовка спостерігачів, координація їхніх дій). Кожен повинен мати чітко визначені цілі та завдання спостереження.

Нерідко під час спостереження спостерігають вже відоме, а невідоме проходить повз увагу. Для того щоб знизити вплив недоліків, особливо суб’єктивізму, зробити процес спостереження ефективним та результативним, перед початком роботи:

— форму запису та спосіб реєстрації
— вибір методу обробки результатів
— обробка та інтерпретація отриманої інформації.

Загальна схема спостереження

Зміст

Спрямованість

Визначення цілей і завдань спостережень

Для чого? З якою метою?

Вибір ситуації, об’єкта і предмета спостереження

Що спостерігати?

Обрання такого способу спостереження, що найменше впливає на досліджуваний об’єкт і водночас є найбільш об’єктивним

Як спостерігати?

Вибір способу реєстрації

Як вести запис?

Опрацювання та аналізування отриманої інформації

Який результат?

За матеріалом Інни Мельник, доцента кафедри психології педагогічного інституту
Київського університету імені Бориса Грінченка, канд. психол. наук,
Тетяни Гурковської, головного редактора журналу «Практичний психолог: Дитячий садок»



зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді