Справи керівника у жовтні: що проконтролювати
Метод спостереження — це найстаріший метод психологічної діагностики. Незважаючи на сучасне різноманіття стандартизованих тестових завдань, спостереження є незамінним. А щодо вивчення становлення дитини, особливостей її розвитку — спостереження є провідним методом.
Саме тому психологічне обстеження дитини в дитячому садку має базуватися на методі фіксованого спостереження у звичайних або змодельованих (експериментальних) умовах і стати провідним в арсеналі практичного психолога.
Загальна характеристика методу спостереження
З-поміж цілей спостереження насамперед виділяють такі:
- отримати інформацію про розвиток кожної дитини
- отримати інформацію про активність дитини
- зрозуміти особливості взаємодії дітей як групи і сприймання окремими дітьми одне одного всередині групи
- оцінити, якою мірою педагог і середовище відповідають індивідуальним потребам кожної дитини.
З огляду на своєрідність і певну складність в організації та аналізуванні результатів, метод спостереження має свої переваги та недоліки.
Переваги | Недоліки | ||
| |
|
Проведення роботи в умовах, що якнайменше порушують природний хід подій і дають змогу побачити істинні прояви психофізичного розвитку та поведінки дитини, робить недоліки методу спостереження несуттєвими.
Види методу спостереження
У роботі практичного психолога можливе застосовування різних видів об’єктивного спостереження.
Критерії | Види | |
наявність цілей спостереження |
| |
позиція спостерігача |
| |
участь у процесі спостереження |
| |
повнота спостереження |
| |
особливості організації |
| |
хронологічна організація |
| |
спрямованість |
|
Під час організації спостереження практичний психолог здебільшого застосовує одразу кілька його видів, наприклад, під час вивчення рівня сформованості довільності психічних процесів у майбутнього першокласника можуть бути поєднані такі види спостереження:
- цілеспрямоване (за планом роботи)
- безпосереднє (самостійно спостерігає за діяльністю дитини)
- включене (самостійно ставить завдання)
- суцільне (фіксує всі поведінкові прояви дитини в діяльності та спілкуванні з дорослим)
- систематичне (вивчає також причини особливості конкретного розвитку)
- короткотривале (закінчується після завершення діагностичної роботи).
Корисні статті
Вимоги до проведення спостереження
Щоб результати спостереження могли бути науково обґрунтованою підставою для розробки рекомендацій розвитку, виховання і навчання конкретної дитини, проводьте спостереження з дотриманням таких вимог:
- наявність мети і розробленої схеми спостереження
- продуманість організації та умов спостереження, форми запису, способу реєстрації —
— умови, які є найбільш характерними для явища, що вивчають
— спостереження має проводити людина, яку діти добре знають і до присутності якої вони звикли
— прихованість («законспірованість») спостереження і його мети для досліджуваного
- моментальна, систематична і за можливістю повна реєстрація результатів. Дослідник зобов’язаний реєструвати факти «як такі», і в жодному разі не оцінювати їх. Отже, під час спостереження фіксують лише факти і явища, що супроводжують їх. Один і той самий зовнішній прояв може виражати різні внутрішні стани людини, тому інтерпретація фактів повинна здійснюватися після спостереження з урахуванням всієї ситуації. При спробі моментального аналізування фактів можливі помилки, оскільки під час спостереження в полі зору лише зовнішні факти, вчинки, дії, а не їх закономірності. Інтерпретуйте не лише зовнішні прояви,
а й психічні процеси, якості, стани, що криються за ними - врахування зовнішніх обставин, що супроводжують спостереження, а також суб’єктивних даних, пов’язаних безпосередньо з дитиною, її здоров’ям тощо
- систематичність спостереження (упродовж тривалого часу, аби зібрати достатньо даних про конкретну дитину, її діяльність, поведінкові особливості або явище). Одноразове спостереження може надати недостовірні результати, оскільки можлива ймовірність впливу конкретної ситуації на поведінку досліджуваних в певний момент: пригнічений настрій, погіршення стану здоров’я, стреси тощо. Тому, щоб звести таку ситуативність до мінімуму, проводьте спостереження систематично
- опрацювання отриманих даних як кількісно, так і якісно для отримання більш об’єктивних результатів
- уникання оцінних суджень, обов’язковість перевірки альтернативних гіпотез. Існує ймовірність перенесення почуттів, ставлення психолога до конкретної родини на явища, які спостерігають. Це може надати результатам спостереження суб’єктивізму. Тому спостерігайте з обережністю за власним емоційним станом, щоб отримані дані були якомога об’єктивнішими
- порівняння спостереження окремого етапу поведінки із загальною ситуацією, контекстом дослідження.
Під час спостереження за складними явищами можуть працювати двоє і більше дослідників (підготовка спостерігачів, координація їхніх дій). Кожен повинен мати чітко визначені цілі та завдання спостереження.
Нерідко під час спостереження спостерігають вже відоме, а невідоме проходить повз увагу. Для того щоб знизити вплив недоліків, особливо суб’єктивізму, зробити процес спостереження ефективним та результативним, перед початком роботи:
- чітко сформулюйте мету
- складіть план спостереження (скачайте план спостереження за взаєминами старших дошкільників з однолітками в спільній діяльності)
- продумайте організацію та умови спостереження (у яких випадках або за яких умов предмет дослідження проявляється найбільш виразно) —
— форму запису та спосіб реєстрації
— вибір методу обробки результатів
— обробка та інтерпретація отриманої інформації.
Загальна схема спостереження
Зміст | Спрямованість |
Визначення цілей і завдань спостережень | Для чого? З якою метою? |
Вибір ситуації, об’єкта і предмета спостереження | Що спостерігати? |
Обрання такого способу спостереження, що найменше впливає на досліджуваний об’єкт і водночас є найбільш об’єктивним | Як спостерігати? |
Вибір способу реєстрації | Як вести запис? |
Опрацювання та аналізування отриманої інформації | Який результат? |
За матеріалом Інни Мельник, доцента кафедри психології педагогічного інституту
Київського університету імені Бориса Грінченка, канд. психол. наук,
Тетяни Гурковської, головного редактора журналу «Практичний психолог: Дитячий садок»