Інклюзивне навчання — спосіб отримання освіти, у який учні з особливими освітніми потребами (ООП) навчаються в загальному освітньому середовищі за місцем свого проживання.
Як створити інклюзивне середовище
Мета інклюзивної освіти — зробити так, аби жоден із дітей з особливими освітніми потребами не відчував себе іншим, зайвим, небажаним. Тож організація інклюзивних класів і груп у закладах освіти є цінною як для дітей з особливими освітніми потребами та їхніх ровесників, так і для педагогів, батьків, керівників закладів освіти, зрештою для суспільства в цілому.
Як «підступитися» до розробки стратегії та з чого вона має складатися
Інклюзивне навчання в початкових класах
Згідно зі ст. 3 Закону України про освіту в Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Дітям з особливими освітніми потребами, як і всім іншим, гарантовано право на доступ до освіти, на можливість отримувати досвід і знання. Утім для цього необхідні спеціальні умови. Інклюзивний заклад — заклад освіти, який формує ці умови й забезпечує інклюзивне навчання як систему освітніх послуг. Зокрема:
- адаптує освітні програми та плани, фізичне середовище, методи та форми навчання
- використовує наявні в громаді ресурси
- залучає батьків
- співпрацює з фахівцями для надання додаткових послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей
- створює позитивний клімат в освітньому середовищі.
В останні роки вдосконалена нормативно-правова база, щодо упровадження інклюзії в початковій школі. Зокрема, у Законі про освіту виокремлено статтю 20 «Інклюзивне навчання», згідно з якою інклюзивні класи утворюють обов’язково у разі звернення батьків дітей з особливими освітніми потребами.
Окрім того, затверджені:- Положення про інклюзивно-ресурсний центр
- Положення про ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти
- Типова освітня програма спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами (наказ МОН від 25.06.2018 № 693)
Організація інклюзивного навчання
Порядок організації інклюзивного навчання, затв. постановою КМУ від 15.08.2011 № 872 (далі — Порядок), — основний документ, що регламентує створення й функціонування відповідних класів у закладах освіти.
Так, у Порядку:
- визначено ключові терміни
- чітко окреслено підстави й умови створення інклюзивного класу
- уточнено кількість учнів з особливими освітніми потребами у класі з інклюзивним навчанням
- прописано питання організації освітнього процесу;
- зафіксовано право дітей з ООП здобувати освіту в усіх закладах;
- визначено норму щодо створення інклюзивних і спеціальних класів на підставі заяви батьків про зарахування дитини з ООП до закладу.
⇒ Субвенція на освіту «особливих» дітей
Створення інклюзивного класу
У Порядку скасували норму про те, що інклюзивний клас створюють «за наявності необхідної матеріально-технічної та методичної бази, відповідних педагогічних кадрів і приміщень…», яка створювала чи не найбільше перепон для інклюзії.
⇒ Орієнтовний перелік засобів навчання в початковій школі
Директор ЗЗСО за підтримки органу управління освітою:
- організовує клас з інклюзивним навчанням
- створює необхідну матеріально-технічну та навчально-методичну базу
- добирає відповідних педагогічних працівників тощо.
Компетентності вчителя для реалізації інклюзивного навчання
Онлайн-курс для вчителів від EdEra
Освітній процес в інклюзивному класі
Однією з основних змін до Порядку є нова форма індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами (ІПР).
Індивідуальний навчальний план та індивідуальну навчальну програму розробляє команда педагогів із залученням:
- корекційного педагога
- практичного психолога
- батьків дитини.
ІПР містить в собі інформацію про:
- наявний рівень знань і вмінь учня, динаміку розвитку
- адаптацію навчального матеріалу
- технічні пристосування
- додаткові послуги (корекційно-розвиткові заняття), визначені на підставі висновку психолого-медико-педагогічної консультації.
Корекційно-розвиткові заняття
У п. 11 Порядку визначено, що корекційно-розвиткові заняття проводять учителі-дефектологи (корекційні педагоги) та практичні психологи. Окрім того, вказано тривалість корекційно-розвиткових занять, а саме:
- групове — 35-40 хв
- індивідуальне — 20-25 хв.
У Порядку зазначено, що години на проведення корекційно-розвиткових занять не враховують під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження учнів.
Асистент вчителя та асистент дитини
Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу забезпечує асистент вчителя, який:
- бере участь у розробленні та виконанні навчальних планів і програм
- адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з ООП.
Як і коли укласти строковий трудовий договір з учителем? Чи має він бути на роботі?
⇒ Чи потрібен річний план роботи асистенту вчителя
Щороку у школах збільшується кількість дітей, які мають складні порушення розвитку. Це, зокрема, діти:
- з розладами спектра аутизму
- синдромом Дауна
- які пересуваються на візках
- з вадами зору.
Вони потребують тимчасового чи постійного супроводу під час уроку та в позаурочний час. Відповідно до Порядку такий супровід мають забезпечувати:
- соціальні працівники
- батьки чи уповноважені ними особи.
Заборона здійснювати такий супровід під час уроку є неприпустимою і порушує права дитини.
Для здійснення супроводу дитини один із батьків, уповноважена особа чи соціальний працівник пишуть заяву. На підставі цієї заяви директор закладу:
- видає наказ
- ознайомлює особу, яка здійснюватиме супровід, з правилами школи
Асистент вчителя: взаємодія з педагогами та дітьми
Онлайн-курс для вчителів від EdEra
Інклюзивне середовище в початковій школі
Інклюзія полягає в тому, що всі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це можливо, попри певні труднощі чи відмінності, що існують між ними.
При цьому інклюзивні заклади освіти мають:
- визнавати й враховувати різні потреби дітей, узгоджуючи різні види й темп навчання
- забезпечити якісну освіту для всіх, розробивши відповідні освітні програми, стратегії викладання, використовуючи ресурси та партнерські зв’язки зі своїми громадами
- надавати дітям з ООП додаткову допомогу, яка сприяє забезпеченню успішності процесу навчання
- формувати солідарність, співучасть, взаємоповагу, розуміння між дітьми з особливими освітніми потребами та їхніми ровесниками.
⇒ Що таке універсальний дизайн школи
Інклюзивна освіта — це не лише визнання рівної цінності для суспільства всіх дітей і педагогічних працівників, а й також:
- підвищення ступеня участі дітей в освітньому процесі й заходах поза школою та одночасне зниження рівня ізольованості окремих дітей
- зміни в політиці закладу освіти, практиці й культурі задля приведення їх у відповідність з різноманітними потребами дітей, які навчаються в закладі
- подолання бар’єрів на шляху отримання якісної освіти та соціалізації всіх дітей, зокрема й дітей з особливими потребами
- аналіз і вивчення можливостей подолання бар’єрів і покращення доступності закладів освіти для окремих категорій дітей
- переконання, що відмінності між дітьми — це ресурс, що сприяє педагогічному процесу, а не перешкоди, які необхідно долати
- визнання прав дітей на отримання освіти у закладах освіти, розташованих за місцем проживання
- визнання ролі школи не лише в підвищенні академічних показників дітей, а й у розвитку місцевих громад
- розвиток партнерських відносин між закладами освіти й місцевими громадами.
Як вести класний журнал НУШ: оновлено методичні рекомендації
Аби ефективно керувати інклюзивним закладом, керівник розробляє та застосовує гнучку процедуру:
- управління
- перерозподілу навчальних ресурсів
- урізноманітнення можливостей навчання
- мобілізації взаємодопомоги, підтримки дітей, які відчувають труднощі в навчанні
- розвитку тісних стосунків із батьками та громадою.
⇒ Очікувані результати навчання учнів з особливими освітніми потребами
Успішне управління закладом освіти залежить від:
- активної і творчої участі педагогів та персоналу
- розвитку ефективної взаємодії та роботи у команді для задоволення потреб дітей.
Інклюзивні зміни в закладі освіти
Щоб перетворити звичайний заклад освіти на інклюзивний, розвивайте та запроваджуйте такі взаємопов’язані напрями, як:
- організаційна культура
- освітня політика на рівні закладу (внутрішні нормативні документи)
- інклюзивна практика.
Організаційна культура
Рівень організаційної культури закладу освіти розкривається через усвідомлення:
- суспільної місії школи та її відмінності від інших закладів
- цінностей і норм, на які спирається заклад у своїй роботі.
Найліпші результати інклюзивна освіта в початковій школі демонструє тоді, коли весь колектив закладу реалізовує її ідеї у повсякденній діяльності.
Оскільки сучасні заклади освіти покликані задовольняти освітні, емоційні та соціальні потреби дітей, будьте готовими до змін і адаптацій відповідно до потреб усіх дітей, а не навпаки. Тому затребувані:
- постійний професійний розвиток колективу закладу
- перетворення закладу освіти на «самооновлювану організацію, що навчається»
- перетворення культури закладу на культуру освітніх змін.
Створення інклюзивних та спеціальних груп подовженого дня
Освітня політика закладу
Політика закладу є інтегральною частиною соціальної політики держави і закладає основи:
- розвитку освіти
- підготовки дітей та дорослих до активної участі у суспільному житті.
На практиці освітня політика означає:
- діяльність держави у сфері освіти, скеровану на дотримання державних стандартів освіти
- забезпечення її матеріально-технічними засобами
- керівництво освітніми інституціями.
Аби сформувати освітню політику, слід ініціювати та впроваджувати зміни. На місцевому рівні органи місцевого самоврядування ухвалюють рішення та шукають ресурси для запровадження таких змін.
Трансформація закладу освіти та створення умов для інклюзивного навчання в початкових класах відбувається за взаємодії освітньої (педагоги, діти, батьки) та місцевої громад.
Інклюзивна практика
Практика інклюзивного навчання спрямована на поліпшення навчального досвіду для кожної дитини. Тож важливо, аби педагоги:
- застосовували технології інклюзивного навчання гнучко, вчасно помічали, коли діти з ООП потребують підтримки в навчанні, й надавали її;
- заохочували на уроках позитивну взаємодію між дітьми з ООП і нейротипічними дітьми — але не форсували, не примушували дітей до неї, аби не викликати спротив;
- надавали дітям з ООП додаткову допомогу в налагодженні стосунків з однолітками, схвалювали взаємну підтримку й повагу дітей одне до одного.
Поступово у цьому процесі у нейротипічних учнів формується позитивне ставлення до учнів, які «відрізняються». Учителі практикують недискримінаційний підхід і набувають навичок розв’язувати ситуації, що виникають при спілкуванні «звичайних» і «особливих» учнів.
| ⇒ ця технологія має бути достатньо гнучкою |
| ⇒ створюйте на уроках середовище з можливостями для позитивної соціальної взаємодії, яка відбувається природно |
| ⇒ взаємна підтримка й повага дітей одне до одного, незалежно від сформованих уявлень про статус і рівень здібностей — важлива передумова набуття соціального досвіду, участі в освітньому процесі для засвоєння знань, умінь і навичок |
Спільне викладання в інклюзивному класі
Під час роботи в інклюзивному класі застосовуйте технологію спільного викладання.
Основна ідея спільного викладання — залучити до освітнього процесу додаткових фахівців (асистента вчителя, спеціального педагога), щоб надати:
- підтримку дітям з ООП
- консультативну та наставницьку допомогу педагогам закладу освіти, зокрема асистенту вчителя.
За цією технологією залучені фахівці працюють разом з учителем у співпраці й партнерстві, спільно:
- плануючи освітній процес
- узгоджуючи форми й методи роботи на уроці
- узгоджуючи мету, структуру уроку, стратегії навчання, форми оцінювання навчальних досягнень учнів.
⇒ Дзеркало інклюзивної освіти в Україні
За спільного викладання діяльність педагогів рівноправна. Вони — як одна команда в класі, що не розмежовує зони відповідальності. За такого підходу важливий високий рівень довіри між педагогами, повага до знань та досвіду кожного.
Так співпраця дає змогу:
- удосконалювати навчальні програми
- розробляти стратегії навчання дітей з ООП
- налагоджувати співпрацю з батьками, учнями та педагогами.
Моделі взаємодії педагогів
Під час спільного викладання педагоги використовують такі моделі, як:
- консультування
- навчання.
- співпраця.
Суть і зміст моделей взаємодії в інклюзивному класі
модель | суть | зміст |
Консультування | Опосередковане надання послуг дітям з ООП | Спеціальний педагог працює не безпосередньо з учнем, а консультує вчителя, асистента вчителя щодо спеціальних стратегій навчання, надаючи інформацію про:
Спеціальний педагог може надати дидактичні матеріали, що допоможуть дитині з ООП засвоїти зміст освітньої програми |
Навчання | Спільне вдосконалення знань | Спеціальний педагог може бути наставником учителя. Він спостерігає за діяльністю учнів з ООП на уроці і на основі спостережень:
|
Співпраця | Чіткий розподіл обов’язків між педагогами під час планування уроку, його проведення та оцінювання результатів | У ролі другого вчителя може бути як спеціальний педагог, так і асистент вчителя. Цю модель співпраці педагогів реалізують за допомогою підтримувального, паралельного, альтернативного, поперемінного викладання, а також викладання у малих групах |
Рівні взаємодії педагогів
Спільне викладання реалізують на рівні взаємодії у класі. Проте члени команди на рівні класу, окрім викладацької діяльності, виконують функції і в інших напрямах роботи.
До складу команди на рівні класу, що є структурною одиницею шкільної команди, входять:
- педагоги, які безпосередньо працюють з дитиною:
- вчитель
- асистент вчителя
- вчителі-предметники
- батьки
- дитина з ООП.
⇒ Стаття «Інклюзивне навчання» в ЗЗСО
Функції команди на рівні класу розглядайте у площині двох рівнів:
Перший рівень | Команда на рівні класу відіграє основоположну роль під час планування програми інклюзивного навчання в початковій школі. Її члени визначають очікувані результати для кожного учня з особливими освітніми потребами та способи їх досягнення |
| |
Окрім того, батьки беруть участь в обговоренні комплексного психолого-педагогічного оцінювання розвитку дитини, розробленні та реалізації ІПР, оскільки вдома вони допомагають дитині оволодіти знаннями, уміннями й навичками, які є її індивідуальними очікуваними результатами | |
При цьому вчителі мають добре знати кожного учня:
| |
Другий рівень | У складі шкільної команди педагоги (вчитель, асистент вчителя) спостерігають за дитиною під час освітньої діяльності. Успішність адаптації дитини у шкільному колективі передусім залежить від встановлення міжособистісних стосунків |
Критерії спостереження за дитиною містять такі індикатори:
| |
Усі члени шкільної команди беруть участь у моніторингу впровадження інклюзивного навчання в початковій школі | |
Співпраця шкільної команди. Спільне викладання
Онлайн-курс для вчителів від EdEra
