директор Комунальної установи «Рівненський інклюзивно-ресурсний центр №2» Рівненської міської ради
Дізнайтеся, як має бути організований інклюзивний заклад освіти, а також як педагогам у межах інклюзивного класу порозумітися і працювати за ефективними моделями спільного викладання
Розглянемо, якими нормативними документами слід керуватися.
Насамперед, це Закони України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту».
Так, згідно зі статтею 3 Закону України «Про освіту» в Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Дітям з особливими освітніми потребами, як і всім іншим, гарантовано право на доступ до освіти, на можливість отримувати досвід і знання. Утім для цього необхідні спеціальні умови. Інклюзивний заклад — заклад освіти, який формує ці умови й забезпечує інклюзивне навчання як систему освітніх послуг. Зокрема:
адаптує освітні програми та плани, фізичне середовище, методи та форми навчання;
використовує наявні в громаді ресурси;
залучає батьків;
співпрацює з фахівцями для надання додаткових послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей;
створює позитивний клімат в освітньому середовищі.
Окрім законів, керуються такими документами:
Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, затверджений постановоюКМУ від15.09.2021№957 (вредакції постановиКМУ від 05.02.2026 № 129; далі— Порядок№957);
Інклюзія в початковій школі: як організувати навчання
Порядок №957 — основний документ, що регламентує організацію інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти, зокрема інклюзивне навчання в 1класі та загалом у початковій школі.
Корекційно-розвиткові заняття проводять фахівці із числа педагогічних працівників, посади яких введено до штатного розпису школи, та/або додатково залучені фахівці з вищою освітою ступеня/освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціаліста або магістра за спеціальностями «Спеціальна освіта (за спеціалізаціями)», «Корекційна освіта (за нозологіями)», «Дефектологія».
Порядком № 957 визначено тривалість корекційно-розвиткових занять, а саме:
групове — 35-40 хв
індивідуальне — 20-25 хв.
Години на проведення корекційно-розвиткових занять не враховують під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.
Асистент вчителя та асистент учня
Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу в початковій школі забезпечує асистент вчителя, який:
бере участь у розробленні та виконанні навчальних планів і програм
адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з ООП.
Соціальні потреби учнів з ООП забезпечує асистент учня.
Інклюзивна освіта в початковій школі: основні акценти
Інклюзія в початковій школі полягає в тому, що всі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це можливо, попри певні труднощі чи відмінності, що існують між ними.
При цьому інклюзивні заклади освіти мають:
визнавати й враховувати різні потреби дітей, узгоджуючи різні види й темп навчання;
забезпечити якісну освіту для всіх, розробивши відповідні освітні програми, стратегії викладання, використовуючи ресурси та партнерські зв’язки зі своїми громадами;
надавати дітям з ООП додаткову допомогу, яка сприяє забезпеченню успішності процесу навчання;
формувати солідарність, співучасть, взаємоповагу, розуміння між дітьми з особливими освітніми потребами та їхніми ровесниками.
Інклюзивна освіта в початковій школі — це не лише визнання рівної цінності всіх дітей, а й також:
підвищення ступеня участі дітей в освітньому процесі й заходах поза школою та одночасне зниження рівня ізольованості окремих дітей;
зміни в політиці закладу освіти, практиці й культурі задля приведення їх у відповідність з різноманітними потребами дітей, які навчаються в закладі;
подолання бар’єрів на шляху отримання якісної освіти та соціалізації всіх дітей, зокрема й дітей зООП;
аналіз і вивчення можливостей подолання бар’єрів і покращення доступності закладу освіти для окремих категорій дітей;
переконання, що відмінності між дітьми — це ресурс, що сприяє педагогічному процесу, а не перешкоди, які необхідно долати.
Аби ефективно керувати інклюзивним закладом, керівник розробляє та застосовує гнучку процедуру:
управління;
перерозподілу навчальних ресурсів;
урізноманітнення можливостей навчання;
мобілізації взаємодопомоги, підтримки дітей, які відчувають труднощі в навчанні;
розвитку тісних стосунків із батьками та громадою.
Успішне управління закладом освіти залежить від активної і творчої участі педагогів та персоналу, а також розвитку ефективної взаємодії та роботи у команді для задоволення потреб дітей.
Про відповідальність
Саме керівник і власник закладу освіти несуть відповідальність за організацію, стан та якість інклюзивної освіти в початкових класах
Щоб перетворити звичайний заклад освіти на інклюзивний, розвивайте та запроваджуйте такі взаємопов’язані напрями, як:
організаційна культура;
освітня політика на рівні закладу (внутрішні нормативні документи);
інклюзивна практика.
Організаційна культура
Рівень організаційної культури закладу освіти розкривається через усвідомлення:
суспільної місії школи та її відмінності від інших закладів;
цінностей і норм, на які спирається заклад у своїй роботі.
Найліпші результати інклюзивна освіта в початковій школі демонструє тоді, коли весь колектив закладу реалізовує її ідеї у повсякденній діяльності.
Оскільки сучасні заклади освіти покликані задовольняти освітні, емоційні та соціальні потреби дітей, будьте готовими до змін і адаптацій відповідно до потреб усіх дітей, а не навпаки. Тому затребувані:
постійний професійний розвиток колективу закладу;
перетворення закладу освіти на «самооновлювану організацію, що навчається»;
перетворення культури закладу на культуру освітніх змін.
Освітня політика закладу
Політика закладу є інтегральною частиною соціальної політики держави і закладає основи:
розвитку освіти;
підготовки дітей та дорослих до активної участі у суспільному житті.
На практиці освітня політика означає:
діяльність держави у сфері освіти, скеровану на дотримання державних стандартів освіти;
забезпечення її матеріально-технічними засобами;
керівництво освітніми інституціями.
Аби сформувати освітню політику, слід ініціювати та впроваджувати зміни. На місцевому рівні органи місцевого самоврядування ухвалюють рішення та шукають ресурси для запровадження таких змін.
Трансформація закладу освіти та створення умов для інклюзивного навчання в початкових класах відбувається за взаємодії освітньої (педагоги, діти, батьки) та місцевої громад.
Інклюзивна практика
Практика інклюзивного навчання спрямована на поліпшення навчального досвіду для кожної дитини. Тож важливо, аби педагоги:
застосовували технології інклюзивного навчання гнучко, вчасно помічали, коли діти з ООП потребують підтримки в навчанні, й надавали її;
заохочували на уроках позитивну взаємодію між дітьми з ООП і нейротипічними дітьми — але не форсували, не примушували дітей до неї, аби не викликати спротив;
надавали дітям з ООП додаткову допомогу в налагодженні стосунків з однолітками, схвалювали взаємну підтримку й повагу дітей одне до одного.
Поступово у цьому процесі у нейротипічних учнів формується позитивне ставлення до учнів, які «відрізняються». Учителі практикують недискримінаційний підхід і набувають навичок розв’язувати ситуації, що виникають при спілкуванні «звичайних» і «особливих» учнів.
ефективність навчальної діяльності дітей і ступінь залучення їх підвищується, якщо на занятті створено сприятливі умови з надання підтримки
⇒ ця технологія має бути достатньо гнучкою
під час роботи з дітьми заохочуйте їх до формування дружніх зв’язків і позитивних стосунків
⇒ створюйте на уроках середовище з можливостями для позитивної соціальної взаємодії, яка відбувається природно
деяким дітям необхідна додаткова допомога в налагодженні стосунків з однолітками
⇒ взаємна підтримка й повага дітей одне до одного, незалежно від сформованих уявлень про статус і рівень здібностей — важлива передумова набуття соціального досвіду, участі в освітньому процесі для засвоєння знань, умінь і навичок
Спільне викладання в інклюзивному класі
Під час роботи в інклюзивному класі застосовуйте технологію спільного викладання.
За спільного викладання діяльність педагогів рівноправна. Вони — як одна команда в класі, що не розмежовує зони відповідальності. За такого підходу важливий високий рівень довіри між педагогами, повага до знань та досвіду кожного.
Програму верифіковано на платформі «Вектор» для участі в проєкті «ГРОШІ ХОДЯТЬ ЗА ВЧИТЕЛЕМ». Опрацюєте нові вимоги до організації інклюзивного навчання. Удосконалите свою інклюзивну компетентність щодо інклюзивних цінностей та індивідуалізації освітнього процесу. Зможете реалізувати командний підхід в організації інклюзивного навчання. Опануєте технологію індивідуального планування розвитку та навчання дитини з особливими освітніми потребами
Під час спільного викладання педагоги використовують такі моделі, як:
консультування;
навчання;
співпраця.
Суть і зміст моделей взаємодії в інклюзивному класі
Модель
Суть
Зміст
Консультування
Опосередковане надання послуг дітям з ООП
Спеціальний педагог працює не безпосередньо з учнем, а консультує вчителя, асистента вчителя щодо спеціальних стратегій навчання, надаючи інформацію про:
аспекти навчальної діяльності
здійснення необхідних адаптацій
застосування відповідних методів викладання та оцінювання навчальних досягнень.
Спеціальний педагог може надати дидактичні матеріали, що допоможуть дитині з ООП засвоїти зміст освітньої програми
Навчання
Спільне вдосконалення знань
Спеціальний педагог може бути наставником учителя. Він спостерігає за діяльністю учнів з ООП на уроці і на основі спостережень:
пропонує зміни в індивідуальній освітній програмі
надає пропозиції щодо адаптації завдань чи матеріалів, які використовують на уроці
надає пропозиції щодо застосування різних стратегій викладання
Співпраця
Чіткий розподіл обов’язків між педагогами під час планування уроку, його проведення та оцінювання результатів
У ролі другого вчителя може бути як спеціальний педагог, так і асистент вчителя.
Цю модель співпраці педагогів реалізують за допомогою підтримувального, паралельного, альтернативного, поперемінного викладання, а також викладання у малих групах
Рівні взаємодії педагогів
Спільне викладання реалізують на рівні взаємодії у класі. Проте члени команди на рівні класу, окрім викладацької діяльності, виконують функції і в інших напрямах роботи.
До складу команди на рівні класу, що є структурною одиницею шкільної команди, входять:
педагоги, які безпосередньо працюють з дитиною:
вчитель
асистент вчителя
вчителі-предметники
батьки
дитина з ООП.
Функції команди на рівні класу розглядайте у площині двох рівнів:
Перший рівень
Команда на рівні класу відіграє основоположну роль під час планування програми інклюзивного навчання в початковій школі. Її члени визначають очікувані результати для кожного учня з особливими освітніми потребами та способи їх досягнення
дітей з особливими освітніми потребами зазвичай залучають до створення власного навчального плану. Зокрема, вони висловлюють свої інтереси, уподобання, потреби, прагнення — це мотивує їх до навчання
батьки, як члени команди, представляють інтереси дітей, формують у них позитивну мотивацію до навчання, а також надають інформацію про:
потреби і можливості дитини
методи заохочення, які використовують вдома
особливості взаємодії.
Окрім того, батьки беруть участь в обговоренні комплексного психолого-педагогічного оцінювання розвитку дитини, розробленні та реалізації ІПР, оскільки вдома вони допомагають дитині оволодіти знаннями, уміннями й навичками, які є її індивідуальними очікуваними результатами
педагоги застосовують фронтальні й індивідуальні (орієнтовані на певного учня) форми оцінювання, щоб визначити рівень знань, навичок і ціннісних установок, що є орієнтирами для подальшої роботи.
При цьому вчителі мають добре знати кожного учня:
які в нього стилі навчання, уподобання
які навчальні стратегії в роботі з ним найбільш ефективні
Другий рівень
У складі шкільної команди педагоги (вчитель, асистент вчителя) спостерігають за дитиною під час освітньої діяльності. Успішність адаптації дитини у шкільному колективі передусім залежить від встановлення міжособистісних стосунків
Критерії спостереження за дитиною містять такі індикатори:
знаходить спільну мову, бере участь в іграх, виявляє інтерес до навчальних видів діяльності
виявляє привітність та готовність спілкуватися, успішно співпрацює з іншими
спілкується з ровесниками, охоче бере участь у роботі групи, або ж малоактивний чи дещо замкнений
реагує на похвалу, дуже радіє від успіху
працює разом із асистентом вчителя залюбки
виявляє почуття гордості за досягнуті успіхи
Усі члени шкільної команди беруть участь у моніторингу впровадження інклюзивного навчання в початковій школі
Висновок
Інклюзивне навчання в початковій школі, як і загалом у НУШ, має на меті зробити так, аби жодна дитина з особливими освітніми потребами не відчувала себе іншою, зайвою, небажаною. Тож організація інклюзивних класів у закладах освіти є цінною як для дітей з особливими освітніми потребами та їхніх ровесників, так і для педагогів, батьків, керівників закладів освіти, зрештою для суспільства в цілому.
