директор приватного закладу загальної середньої освіти ІІ-ІІІ ступенів «Гімназія А+»
Дуже часто багато ідей і планів не можна реалізувати через брак коштів чи відсутність фінансування. Типова ситуація для закладів освіти, чи не так? Тому директор закладу має вміти знайти, раціонально використати залучені кошти та допомогу. Спробуємо розібратися з нормативною-правовою базою та знайти шляхи, як залучити позабюджетні кошти.
Благодійні внески — це благодійні (добровільні) внески й пожертви від юридичних і фізичних осіб. Це визначено у Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування визначено, затвердженому постановою КМУ від 04.08.2000 № 1222 (далі — Порядок).
Благодійником може бути дієздатна фізична чи юридична особа приватного права, зокрема благодійна організація, яка добровільно здійснює один чи кілька видів благодійної діяльності.
Серед сфер здійснення благодійної діяльності є освіта.
Види благодійної діяльності визначені у статті 5 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Серед них — безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів, іншого майна.
Як приймати благодійні внески
Приймати благодійні внески від фізичних і юридичних осіб можна виключно надобровільній основі (Порядок). А також обов’язково оформлювати відповідну документацію та відображати у бухгалтерському обліку (лист МОНмолодьспорту «Щодо благодійних внесків» від 09.04.2012 № 1/9-272).
Благодійник має вказати цільове призначення, коли перераховуватиме благодійні (добровільні) внески, наприклад «Кошти на ремонт підлоги закладу №...» тощо. Також аби краще контролювати витрачання коштів, благодійник може перерахувати внесок на рахунок благодійного фонду, що створений для потреб закладу освіти, а не виплачувати благодійні внески готівкою.
Благодійники можуть надавати благодійні (добровільні) внески у грошовій формі, а також як товари, роботи, послуги. Набувачі можуть використовувати їх:
за напрямами, визначеними благодійниками, наприклад, батьками;
якщо благодійники не вказали напрямів витрачання, це може зробити директор закладу, спрямувавши благодійні кошти на першочергові потреби, пов’язані виключно з основною діяльністю закладу.
Фізособа-благодійник, який надає благодійні грошові внески, може написати заяву директору закладу з проханням прийняти благодійні внески та вказати напрями їх спрямування. Також у документах на перерахування коштів благодійник указує їхнє призначення, тобто з якою метою їх надає.
Благодійник може внести грошовий внесок безпосередньо на спеціальний реєстраційний рахунок через банківську установу, оформивши заяву на переказ готівки за відповідною формою. У реквізиті «Призначення платежу» заяви може вказати, наприклад: «на матеріально-технічне забезпечення», або «на придбання господарських і канцелярських матеріалів», або «на придбання літератури для бібліотеки».
Якщо в закладі освіти функціонує каса, то благодійні внески можна внести безпосередньо в касу закладу з обов’язковим оформленням прибуткового касового ордера та квитанцією до сплати. Батьки учнів/вихованців часто використовують цей варіант. Цілі, для яких призначено кошти, вони можуть указати в заяві. Заява — підстава для прийняття коштів у касу.
Отримані в касу закладу благодійні внески у вигляді готівки потрібно:
оприбуткувати в повній сумі в день одержання готівки — у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів;
зарахувати на спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників коштів, відкриті в органах Казначейства.
Благодійні внески у грошовій формі можна використати на організацію основної діяльності закладу. Але не варто забувати, що фізособа-благодійник може визначити напрями витрачання благодійних внесків. Якщо ж благодійник їх не визначив, то керівник закладу спрямовує їх на першочергові потреби, пов’язані тільки з основною діяльністю закладу.
Факт внесення коштів на спеціальний реєстраційний рахунок підтверджує видана квитанція.
Як оформити
Чи потрібно в разі надання благодійних (добровільних) внесків оформляти договір і де зазначати напрями витрачання?
Норми Цивільного кодексу України щодо оформлення договору про надання благодійності розглядають благодійну допомогу як пожертву. Це узгоджується з Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», у якому йдеться про благодійні пожертви.
Під час укладення договорів про пожертву застосовують положення про договірдарування, якщо інше не встановлено законом. Такі договори можуть укладатися як в усній, так і в письмовій формі. Тобто письмова форма договору необов’язкова. Однак договір оформляють, якщо благодійник наполягає на оформленні такого договору й хоче вказати напрями витрачання благодійних внесків. На практиці такі договори зазвичай оформляють з юридичними особами — благодійниками, а з фізичними особами — рідше.
Як використовувати благодійні кошти
Якщо благодійні внески отримали й зарахували на спеціальний реєстраційний рахунок, визначили напрями витрачання, а також внесли (у разі потреби) зміни до кошторису, то кошти можна використати для організації основної діяльності.
Однак врахуйте, що вартість платних послуг, які надає заклад, повинна включати всі витрати на їх організацію на підставі проведеної калькуляції платної послуги. Зважаючи на те, що благодійні внески не можуть замінювати плату за послуги, немає підстав їх спрямовувати на витрати, пов’язані з наданням платних послуг.
Отже, за рахунок благодійних внесків, залежно від указаних напрямів їх витрачання, можна:
придбати обладнання, господарські товари;
оплатити послуги, необхідні для основної діяльності закладу.
Чому часом нам, керівникам, так важко просити гроші? Є стереотип, що гроші — це «брудне» слово, особливо якщо це стосується сфери освіти. Іноді ми почуваємося незручно, бо хвилюємося, що людина не зможе собі дозволити зробити внесок і почуватиметься приниженою. Або думаємо, що матимемо проблеми, якщо витратимо кошти не на те, на що обіцяли? Що ми можемо дати благодійникам навзаєм? Як бачимо, переважно це психологічне питання. Впевнена, що за роки діяльністі кожен керівник має власні історії успіху чи неуспіху, пов’язані із залученням додаткових джерел фінансування.
Залучення додаткових ресурсів некомерційними організаціями має назву «фандрайзинг» (в перекладі з англійської — збір коштів, засобів) та широко застосовується в сучасній практиці освітян вже протягом тривалого часу.
Успішний фандрайзинг завжди базується на стратегії та місії закладу освіти, адже дуже важливо, щоб цінності благодійників збігалися з вашими цілями та пріоритетами.
Основні принципи фандрайзингу
1. Фандрайзинг — це процес. 2. Просити гроші потрібно не на заклад, а на конкретний проєкт, що має цільову групу, а результати будуть відчутні, очевидні та зрозумілі всім. 3. Залучення фінансів — це залучення людей. Де б ви не шукали грошей, основна мета — зацікавити донора у вашій діяльності, побудувати довгострокові відносини. Донор повинен бути емоційно залученим у діяльність вашого закладу, переживати успіхи і невдачі разом з вами. 4. Донора потрібно вміти «заробити». 5. Куди б ви не звернулися за засобами — в колектив, організацію, фонд — ставку треба робити на людину. 6. Починати треба з того, що близько людині, адже головне правило: люди дають людям для людей! Де тут організація?
Де ж все-таки шукати додаткові ресурси для закладу освіти?
Варіантів багато. Окрім громадських проєктів, які є чудовою ініціативою підтримки проєктів закладів освіти за кошти міського бюджету, допомогу надають благодійні фонди, які розподіляють засоби для некомерційних проєктів на конкурсній основі: ґранти, співпраця, технічна допомога. Комерційні організації надають допомогу у вигляді соціального спонсортсва, волонтерства, натуральних внесків, безоплатної оренди. Приватні особи допомагають волонтерством і пожертвами, а громадські організації — партнерством, послугами та товарами.
А можна кошти зібрати й у закладі. Ідей — безліч. Пропоную кілька, які ваш заклад може використати для збору коштів на реалізацію проєкта:
1. Продавайте випічку. Батьки та працівники закладу можуть випекти солодощі на одноденний розпродаж. Батьків можна запросити придбати ці частування.
2. Організуйте показ мод. Зацікавте місцевих продавців надати предмети дитячого одягу, щоб організовати модний показ. Попередньо підготуйте квитки або розповсюджуйте їх на вході.
3. Організуйте благодійний концерт педагогів. Організуйте педагогів на музичний концерт для дітей! Продавайте квитки й глядачі побачать, як педагоги виконують пісні, танці, проявляють творчість. Запросіть відомих виконавців приєднатися до заходу або попросіть їх бути спонсорами.
4. Проведіть шоу талантів. Залучіть до шоу учнів, їх батьків і викладачів. Заохочуйте особисту участь чи командиний виступ та продайте квитки для перегляду сім’ям та їх друзям.
Хто контролює цільове використання коштів
Громадський контроль у сфері освіти можуть здійснювати суб’єкти громадського нагляду, зокрема:
об’єднання здобувачів освіти;
об’єднання батьківських комітетів;
органи, до яких об’єднання делегують своїх представників.
Батьківські комітети — добровільні органи громадського самоврядування, які створені на основі єдності інтересів батьків щодо реалізації прав та обов’язків своїх дітей під час організації їх життєдіяльності у закладі.
Суб’єкти громадського нагляду (контролю) мають право проводити моніторинг та оприлюднювати результати, зокрема, щодо:
якості результатів навчання, зокрема моніторинг державної підсумкової атестації, екзаменів та інших форм оцінки результатів навчання;
якості підручників та інших навчальних матеріалів;
розподілу витрат на освіту та цільового використання коштів з державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством.
Благодійники або уповноважені ними особи мають право здійснювати контроль за цільовим використанням благодійної пожертви, зокрема на користь третіх осіб.
Яка відповідальність
Керівники місцевих органів управління освітою та директори закладів освіти несуть відповідальність згідно із законодавством про боротьбу з корупцією.
Вимагання коштів адміністрацією закладу освіти, педагогічними працівниками — незаконне та тягне кримінальну відповідальність відповідно до чинного законодавства.
Кримінальним кодексом України (КК) передбачена кримінальна відповідальність як за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, так і за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі.
У разі відсутності складу злочину, визначеного КК, особу може бути притягнено до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Упевнена, збір коштів, безумовно, стане хітом, якщо ви творчо підійдете до справи! Найкращі побажання для успішного залучення додаткових ресурсів!
