Інтеграція дитини з розладами аутичного спектра в інклюзивні класи навчальних закладів може бути доволі складним і тривалим процесом.
У практичних психологів разом з іншими учасниками корекційного процесу виникають труднощі під час визначення меж втручання та впливу кожного фахівця під час роботи з такими дітьми. Адже зазвичай симптоми мінливі — залежно від впливу таких чинників, як час, оточення, інструкції тощо. Саме тому всім учасникам групи психологічного супроводу слід окреслити цілі та завдання, які вони ставлять перед дитиною з аутизмом.
Індивідуальна програма розвитку — це унікальний план, розроблений спеціально для певної дитини та містить конкретні цілі і завдання, що ставлять перед командою фахівців та батьків. Індивідуальну програму розвитку необхідно створювати для кожної дитини з особливими потребами, яка відвідує навчальний заклад
Основною метою індивідуальної програми розвитку в такому особливому випадку є не здобуття дитиною знань, а розв’язання її поведінкових та комунікативних проблем, опанування соціальних навичок.
Діти з розладами аутичного спектра можуть мати такі групи порушень:
- якісні розлади соціальної взаємодії
- якісні розлади комунікації
- повторювані та стереотипні поведінку, діяльність, інтереси.
Завдання та цілі розвитку
Завдання і цілі розвитку конкретної дитини визначають з огляду на індивідуальні особливості, що характеризують специфіку її соціальної взаємодії, комунікації та поведінки, діяльності й інтересів. Показниками оцінювання варто обрати структурні компоненти нормативного розвитку соціальної взаємодії та комунікації, а також поведінки, діяльності й інтересів.
Комунікація
Це широке поняття, що охоплює такі вміння:
- запитувати та відповідати на запитання
- адекватно називати предмети, дії, події
- надавати певне значення інструкціям та виконувати їх
- вести розмову спонтанно
- адекватно інтерпретувати жести, міміку.
Щоби правильно поставити цілі розвитку комунікації у дитини з аутизмом, важливо визначити індивідуальний рівень розвитку та його специфіку в конкретної дитини.
У пригоді стане таблиця
Соціальна взаємодія
Характерним для дитини з аутизмом є порушення соціальної взаємодії, що часто проявляється як відсутність інтересу, невміння підтримувати діалог тощо.
Зазвичай дитина, яка не має порушень розвитку, прагне показати результати своєї діяльності (малюнки, оцінки) батькам чи іншим близьким дорослим, щоб отримати їхнє схвалення. Натомість дитина з розладами аутичного спектра витратить цей час на участь в іншому виді відокремленої діяльності.
Причинами соціальної дезадаптації дитини з аутизмом є такі:
- погане розуміння виразів обличчя та жестів
- невміння переносити засвоєні навички в інші сфери життєдіяльності
- невміння будувати взаємини тощо.
Заповніть таблицю
Поведінка, інтереси, діяльність
Дитині з аутизмом притаманна повторювана (стереотипна) поведінка, інтереси та/або діяльність. Це може проявлятися по-різному, як-от:
- плесканням у долоні
- похитуванням уперед-назад
- огляданням колеса в русі протягом тривалого часу.
Стереотипні форми поведінки перешкоджають оволодінню навчальними навичками.
Під час навчання в інклюзивному класі дитині з РАС значно складніше опанувати учбові навички, оскільки вона не може зосередитися під час інструкцій учителя, які він подає для всіх. Окрім того, на неї впливають безліч зовнішніх подразників.
Часто коло інтересів дитини з аутизмом вкрай обмежене, через що їй складно підтримувати розмову з однолітками. Зазвичай така дитина дотримується певних ритуалів і процедур, щоб зробити для себе навколишній світ більш передбачуваним і прогнозованим.
Важливо під час розроблення індивідуальної програми розвитку дитини з аутизмом окреслити завдання, спрямовані на:
- зменшення чи заміну повторюваних форм поведінки
- розширення кола інтересів.
Якщо ці завдання не будуть розв’язані, то стереотипні форми поведінки можуть негативно вплинути на здатність такої дитини до навчання та взаємодії з оточенням.
Визначте завдання за допомогою таблиці
Як працювати з таблицями
Діагностичні таблиці, запропоновані для використання, заповнюйте, дотримуючись таких правил:
- дитина з аутизмом оволоділа навичкою лише якщо здійснює діяльність самостійно і спонтанно, може перенести набуте вміння в нову ситуацію — використовувати вміння хоча б у двох ситуаціях або хоча б із трьома людьми
- у третьому стовпчику таблиці слід зазначати «так» чи «ні» відповідно до того, чи дитина оволоділа певною навичкою
- у четвертому стовпчику необхідно зазначати «так» чи «ні» відповідно до того, чи є генералізація навички — чи переносить дитина з РАС певну навичку в інші сфери життєдіяльності (якщо вітається лише з мамою — «ні», а якщо вітається з усіма знайомими — «так»).
Заповнені таблиці не є документом чи індивідуальною програмою розвитку, а лише інструментом для визначення першочергових цілей і завдань для дитини з розладами аутичного спектра у навчально-виховному процесі. Окрім того, практичні психологи, педагоги, логопеди та інші учасники групи супроводу матимуть змогу зрозуміти, як діяти в одному напрямі задля розвитку дитини з аутизмом.
За матеріалами Інни НЕДОЗИМ,
наукового співробітника лабораторії корекції розвитку дітей з аутизмом
Інституту спеціальної педагогіки НАПН України,
психолога Громадської організації «Системна допомога дітям з аутизмом «Маленький принц»,
Київ
Успішна освіта для дітей з розладами аутистичного спектра
Онлайн-курс для вчителів від EdEra
