Варто говорити з дітьми про гроші вже з раннього віку як з дорослими й відповідати на їхні запитання. Лише за таких умов у дітей поступово формуватимуться адекватні уявлення про гроші та навички правильного поводження з ними.
Кожен дорослий бажає бачити своїх дітей в майбутньому щасливими й фінансово незалежними. Проте якою виросте дитина, залежить від комплексу чинників, зокрема й від того, чи навчиться вона правильно поводитися з грошима, ставитися до них, заробляти, накопичувати й витрачати. Саме фінансова грамотність допоможе дитині в дорослому житті забезпечувати добробут, сформує вміння бачити та використовувати наявні можливості.
Згідно із документом фінансову освіту варто починати ще з дошкільного віку. З найменшого віку діти дізнаватимуться, що таке гроші, у чому їхня цінність, як планувати витрати та заощаджувати кошти. І що раніше дитина почне опановувати фінансові знання та навички, то простіше їй буде в майбутньому бути фінансово успішною.
Окрему увагу надано питанням фінансової безпеки. Діти дошкільного віку мають розуміти ризики втрати грошей чи цінних речей, а також усвідомлювати небезпеку від шахраїв та незнайомців, що цікавляться фінансовими питаннями.
Фінансова грамотність — це вміння управляти доходами і витратами, грамотно розподіляти гроші й правильно примножувати наявний капітал. Це набір навичок, які дають змогу людям ухвалювати розумні рішення стосовно грошей — як їх заробляти, економити, витрачати та інвестувати.
Сучасні діти виявляють значний інтерес до серйозних економічних питань. Вони часто ставлять дорослим запитання на кшталт: Звідки беруться гроші? Чому вони закінчуються? Як можна заробити гроші? Як їх зберігати та накопичувати?
Варто говорити з дітьми про гроші вже з раннього віку як з дорослими й відповідати на їхні запитання. Лише за таких умов у дітей поступово формуватимуться адекватні уявлення про гроші та навички правильного поводження з ними.
Фінансова грамотність для дошкільнят: коли починати?
Основи соціальної та фінансової освіти діти отримують задовго до того, як розпочинають своє навчання в школі. Більшу частину знань про планування бюджету, заощадження та витрати вони дізнаються від батьків, спостерігаючи за тим, як усі ці процеси відбуваються в їхній сім’ї. У віці трьох років діти здатні розуміти такі фінансові дії, як заощадження й витрати. А до семи років, за даними багатьох досліджень, у них формуються певні фінансові звички.
Уперше ознайомити малюка з грошима можна у три — чотири роки, а в п’ять років показати дитині, як здійснювати покупки. Дитина має знати, що не можна просто так взяти в магазині цукерку або іграшку — необхідно її купити, а для цього мама або тато повинні заплатити гроші.
Якщо в дитячому садку та сім’ї дорослі навчатимуть дитину з ранніх років правильно поводитися з грошима, то сформовані фінансові звички залишаться з нею на довгі роки. Проте якщо дорослі уникають розмов про гроші, у дитини можуть формуватися про них хибні уявлення.
Спостерігаючи, як батьки знімають гроші в банкоматі, діти часто вважають, що саме так батьки й отримують гроші. Вони не розуміють, що гроші можуть закінчитися. Тож отримавши відмову в покупці бажаного, бо нема грошей, дитина пропонує татові піти в банкомат і взяти гроші там. Слід пояснювати дитині: щоб заробити гроші, треба працювати, а банк — це просто місце, де їх зберігають.
Основи фінансової грамотності
Як формувати основи фінансової грамотності у дитини? Плануючи свою роботу з формування основ фінансової грамотності, педагог має керуватися тим, що економічного досвіду дошкільники набувають за двома напрямами:
засвоюють досвід попередніх поколінь у вигляді сталих економічних законів та понять — завдяки книжкам, відео, іграм із друзями, поясненням батьків тощо;
формують первинний економічний досвід у результаті власної економічної діяльності.
Такою економічною діяльністю для дітей може бути спостереження за економічними процесами, виконання соціально-економічних ролей, участь в економічних взаємозв’язках між людьми — обговорення бюджету сім’ї, обмін, продаж, купівля. Також дошкільники набувають елементарного економічного досвіду під час ігрової діяльності, оскільки гра починається з перетворення реальної соціально-економічної ситуації в уявну.
Завдання формування фінансової грамотності у дітей
У межах означених напрямів формування основ фінансової грамотності дошкільників реалізуйте такі завдання:
залучайте дітей до світу елементарних уявлень про економічні процеси й об’єкти економічної сфери життя, ознайомлюючи їх зі світом речей, людей та природи під час різних форм освітньої взаємодії;
розширюйте уявлення про різні потреби, обмеженість можливостей і задоволення потреб; про ресурси — як і для чого їх використовують, які ресурси потрібні людині; про обмін товарами й послугами; про гроші та їхнє значення;
формуйте навички економічного самопізнання через гру та практичну взаємодію зі світом.
Для цього створіть відповідні умови — розвивальне середовище, яке мотивувало б дітей до активної діяльності економічної спрямованості. Зокрема, складіть добірку ігор економічної спрямованості, оформіть осередки фінансової грамотності у групових приміщеннях, поповніть бібліотеку відповідними художніми творами для дітей тощо.
Олена Стаєнна Кожен досвідчений водій усвідомлює важливість дотримання правил безпеки під час руху. Зокрема, слід бути уважним, оминати вибоїни на дорозі та, звісно, завжди пристібати пасок безпеки. А що у професійній діяльності? Які «паски безпеки» допоможуть не втрапляти в професійні «вибоїни»? Адже в мінливому світі ми не завжди знаємо, які завдання доведеться розв’язувати найближчим часом. Один такий пасок професійної безпеки ви вже маєте — фаховий журнал «Вихователь-методист дошкільного закладу». Він допоможе перестрахуватися й підготувати про запас кілька професійних козирів.
Залишайтеся з нами та відкривайте для себе нові професійні можливості!
З огляду на те, що формувати основи фінансової грамотності дітей неможливо без елементарних уявлень у них про економічну сферу життя, необхідно збагачувати лексичний запас дітей поняттями економічної спрямованості, як-от:
поняття про економічні дії — придбати, обміняти, позичити, виграти, поміняти;
назви нових професій — менеджер, підприємець, бізнесмен, фінансист, рекламодавець, фермер тощо;
особистісні якості — працьовитий, щедрий, скупий, меркантильний, безвідповідальний, ощадливий, раціональний;
характеристики товару — дорогий, дешевий, сучасний, якісний, вигідний.
Назви й поняття економічної спрямованості мають увійти в активний словник дитини. Це дасть їй змогу використовувати ці знання як в ігровій діяльності, так і в повсякденному житті.
Роль сім’ї у формуванні фінансової грамотності дітей
Проте яких би зусиль не докладали педагоги в дитячому садку, діти насамперед беруть приклад із батьків та засвоюють модель фінансової поведінки своєї родини. Тому важливим завданням вихователя є налагодження тісної взаємодії з батьками в питаннях формування основ фінансової грамотності вихованців.
Перш ніж планувати роботу з батьками, з’ясуйте особливості економічного виховання дітей у родині. Для цього запропонуйте їм заповнити анкету та опрацюйте результати. Відтак організуйте тематичні зустрічі та обговоріть різні спірні питання, наприклад:
«Чи потрібні дитині кишенькові гроші»,
«З якого віку залучати дитину до обговорення сімейного бюджету»,
«Плата дитині за виконану хатню роботу — стимул чи зло» тощо.
Отже, дорослі — педагоги та батьки — мають усвідомити важливість формування в дітей дошкільного віку основ фінансової грамотності. Вкрай важливо, щоб діти вже з дошкільного віку розуміли цінність грошей. Адже набутий дитиною практичний досвід взаємодії з грошима стане в майбутньому основою процесу економічної соціалізації особистості.
