Мінус рік навчання: освітні втрати під час війни
Підпишіться на канал Messenger — Експертус Освіта! Тримаємо руку на пульсі змін без паніки та спаму

Освітні втрати під час війни
Колишня міністерка освіти і науки України Ганна Новосад у великому інтерв’ю для Цифрового видавництва Експертус розповіла про головні виклики, з якими сьогодні стикається українська освіта, та поділилася баченням її майбутнього в умовах війни. «Українська освіта тримається завдяки стійкості педагогів і креативності громад», — основна теза, яку розкриває Ганна Новосад.
Як долати освітні втрати: рішення та інструменти
За словами Ганни Новосад, оцінити стан української освіти та освітні втрати зараз неможливо узагальнено: ситуація в регіонах кардинально різниться. Якщо у Львівській області школи працюють офлайн, то на Харківщині, Запоріжжі чи Херсонщині навчання відбувається переважно дистанційно.
«Найбільший виклик сьогодні — це війна і її наслідки. Уже четвертий навчальний рік поспіль діти прифронтових регіонів мають обмежений доступ до офлайн освіти», — зазначила вона.
Ганна Новосад наголосила: насамперед потрібно визнати, що освітні втрати є. Проте звинувачувати педагогів у цьому неправильно.
«Як можна вимагати результатів, якщо діти проводять уроки в укриттях по кілька годин на добу під час тривог? Ми маємо шукати рішення спільно — спрощувати програми, давати більше позашкільних можливостей», — сказала ексміністерка.
Вона розповіла, що очолюваний нею фонд Save Education реалізує програму подолання освітніх втрат, у якій за два роки взяли участь понад 50 тисяч дітей із Дніпропетровської, Запорізької, Чернігівської та Харківської областей.
Освіта під час війни: децентралізація і роль громад
Ганна Новосад відзначила, що саме спроможність місцевих громад визначає, як працює школа чи садок.
«Без активних органів місцевого самоврядування держава не зможе якісно відновлювати освіту. Міністерство з Києва не проконтролює, як зробили укриття чи організували навчання в Миколаївській області», — сказала вона.
Водночас колишня міністерка зауважує, що війна спричинила часткове повернення до централізації: «Деякі процеси знову змістилися до центру, хоча за законом освіта залишається на рівні громад».
Нерівність між регіонами зростає
За словами Новосад, різниця у доступі до якісної освіти між регіонами поглиблюється. «Харківщина четвертий рік в онлайні. Херсонщина й Запоріжжя мають лише поодинокі школи, де можливо змішане навчання», — пояснила вона. «Ми не можемо робити вигляд, що війни немає і ми впроваджуємо НУШ по всій країні однаково». Освітні втрати різні в кожному з регіонів України.
Міжнародна допомога і співпраця з бізнесом
Ганна Новосад наголосила, що українська освіта, як і держава загалом, значною мірою залежить від міжнародного фінансування. Водночас вона переконана: бізнес може відіграти більшу роль у підтримці шкіл, зокрема через впровадження корпоративних або чартерних закладів — моделі, поширеної у США та Європі.
«Бізнес міг би інвестувати у програми психоемоційної підтримки для дітей і вчителів. Це те, чого зараз бракує», — додала вона.
Перегляньте інтерв'ю:
Освіта під час війни і погляд у майбутнє
- Ганна Новосад вважає, що вже сьогодні українська система освіти демонструє «справжнє диво стійкості»:
ми не зазнали колапсу, попри всі обставини. Це заслуга наших педагогів; - український досвід у відновленні, адаптації освітньої системи до масштабних викликів має бути поширений у світі.
«Через 10 років я хотіла б бачити систему, яка зможе адаптуватися до потреб кожної дитини і по-новому оцінює роль учителя в суспільстві», — підсумувала вона.
На завершення, відповідаючи на бліц-запитання, ексміністерка назвала три слова, якими описує сучасну українську освіту: стійкість, творчість і оптимізм.

