Колишня міністерка освіти Ганна Новосад в інтерв'ю для Експертус Освіта: про виклики, довіру до вчителя, роль громад у відновленні шкіл та нові підходи до навчання
Війна докорінно змінила український освітній процес, перетворивши безпеку на головний пріоритет навчання. Постійні повітряні тривоги та обстріли змушують заклади освіти балансувати між очним форматом у сховищах та дистанційною роботою. Через це виникло нове явище —освітні втрати. Освітні втрати — це прогалини у знаннях та навичках, які учні не встигли опанувати за програмою.
Колишня міністерка освіти і науки України Ганна Новосад у великому інтерв’ю для Цифрового видавництва Експертус розповіла про головні виклики, з якими сьогодні стикається українська освіта, та поділилася баченням її майбутнього в умовах війни. «Українська освіта тримається завдяки стійкості педагогів і креативності громад», — основна теза, яку розкриває Ганна Новосад.
За словами Ганни Новосад, оцінити стан української освіти та освітні втрати зараз неможливо узагальнено: ситуація в регіонах кардинально різниться. Якщо у Львівській області школи працюють офлайн, то на Харківщині, Запоріжжі чи Херсонщині навчання відбувається переважно дистанційно. «Найбільший виклик сьогодні — це війна і її наслідки. Уже четвертий навчальний рік поспіль діти прифронтових регіонів мають обмежений доступ до офлайн освіти», — зазначила вона.
Дослідження демонструють суттєві освітні страти: відставання школярів у математиці, читанні та природничих дисциплінах порівняно з довоєнним періодом. Соціальна ізоляція та стрес також негативно впливають на м’які навички (soft skills) і загальний психоемоційний стан дітей. Педагоги змушені не лише викладати предмет, а й надавати першу психологічну підтримку своїм вихованцям. Наразі держава та міжнародні партнери впроваджують програми надолуження знань для компенсації втраченого часу. Системний підхід до вимірювання освітніх втрат дасть змогу розробити ефективну стратегію відновлення інтелектуального капіталу країни. Попри всі труднощі, освіта залишається фундаментом нашої стійкості та майбутньої відбудови.
Ганна Новосад наголосила: насамперед потрібно визнати, що освітні втрати є. Проте звинувачувати педагогів у цьому неправильно. «Як можна вимагати результатів, якщо діти проводять уроки в укриттях по кілька годин на добу під час тривог? Ми маємо шукати рішення спільно — спрощувати програми, давати більше позашкільних можливостей», — сказала ексміністерка.
Вона розповіла, що очолюваний нею фонд Save Education реалізує програму подолання освітніх втрат, у якій за два роки взяли участь понад 50 тисяч дітей із Дніпропетровської, Запорізької, Чернігівської та Харківської областей.
Освіта під час війни: децентралізація і роль громад
Ганна Новосад відзначила, що саме спроможність місцевих громад визначає, як працює школа чи садок. «Без активних органів місцевого самоврядування держава не зможе якісно відновлювати освіту. Міністерство з Києва не проконтролює, як зробили укриття чи організували навчання в Миколаївській області», — сказала вона.
Водночас колишня міністерка зауважує, що війна спричинила часткове повернення до централізації: «Деякі процеси знову змістилися до центру, хоча за законом освіта залишається на рівні громад».
За словами Новосад, різниця у доступі до якісної освіти між регіонами поглиблюється. «Харківщина четвертий рік в онлайні. Херсонщина й Запоріжжя мають лише поодинокі школи, де можливо змішане навчання», — пояснила вона. «Ми не можемо робити вигляд, що війни немає і ми впроваджуємо НУШ по всій країні однаково». Освітні втрати різні в кожному з регіонів України.
Міжнародна допомога і співпраця з бізнесом
Ганна Новосад наголосила, що українська освіта, як і держава загалом, значною мірою залежить від міжнародного фінансування. Водночас вона переконана: бізнес може відіграти більшу роль у підтримці шкіл, зокрема через впровадження корпоративних або чартерних закладів — моделі, поширеної у США та Європі. «Бізнес міг би інвестувати у програми психоемоційної підтримки для дітей і вчителів. Це те, чого зараз бракує», — додала вона.
Перегляньте інтерв'ю:
Освітні втрати та шляхи їх подолання
8 кроків для розвитку освіти: ключові рішення від Ганни Новосад
Кроки/ рішення
Що робити?
Цілі, які мають бути досягнуті
1
Визнати освітні втрати й шукати рішення спільно
Не замовчувати втрати, а інтегрувати, спрощувати навчальні програми та змінювати підходи до оцінювання
Шукати спільні рішення, інтегруючи програми та надаючи більше позашкільних можливостей
2
Підтримати школи прифронтових регіонів
Створювати безпечні умови для коротких офлайн-занять (у підвалах, модульних приміщеннях) для відновлення доступу до освіти
Відновити доступ до освіти, забезпечивши хоча б кілька годин офлайну навіть у прифронтових громадах
3
Надати пріоритет допомозі прифронтовим громадам
Зосередити ресурси на підтримці шкіл, учителів і дітей, які перебувають ближче до фронту (диверсифікована політика)
Уникнути ілюзії «як до війни» та надати цільову допомогу найбільш постраждалим регіонам
4
Розвивати співпрацю громад з освітянами
Місцева влада й директори мають діяти в тісній співпраці, плануючи освітні ініціативи разом із громадами
Знаходити спільні рішення, ставлячи в пріоритет дітей, що допомагає триматися у війні
5
Залучати підлітків до життя громади
Створювати можливості для соціалізації, позашкільних активностей та участі в справах громади
Формувати середовище, де діти відчувають себе потрібними, що зменшує міграцію і втрату людського потенціалу. Україні потрібні освідчені люди, спроможні боротися і відбудовувати країну
6
Запровадити корпоративні (чартерні) школи
Делегувати управління закладами освіти недержавним партнерам (університетам, бізнесу, ГО)
Пришвидшити відновлення та підвищити якість освіти через залучення зовнішніх партнерів
7
Розвивати програми психоемоційної підтримки
Інвестувати не лише в інфраструктуру, а й у ментальне здоров’я дітей і педагогів (залучати бізнес)
Забезпечити необхідну психоемоційну підтримку, яку держава поки не може надати в повному обсязі
8
Підвищити роль і статус педагога
Забезпечити гідну оплату, професійний розвиток і суспільне визнання освітян
Переоцінити важливість педагогів для суспільства та їхню витривалість, забезпечивши їм належний статус
Ці кроки підкреслюють необхідність диверсифікації освітньої політики, пріоритетності прифронтових регіонів та залучення недержавних партнерів (бізнесу, ГО) для вирішення поточних викликів. Ключовий акцент — на безпеці, ментальному здоров'ї та суспільному визнанні педагогів.
Ганна Новосад вважає, що вже сьогодні українська система освіти демонструє «справжнє диво стійкості»: ми не зазнали колапсу, попри всі обставини. Це заслуга наших педагогів;
український досвід у відновленні, адаптації освітньої системи до масштабних викликів має бути поширений у світі.
«Через 10 років я хотіла б бачити систему, яка зможе адаптуватися до потреб кожної дитини і по-новому оцінює роль учителя в суспільстві», — підсумувала вона.
На завершення, відповідаючи на бліц-запитання, ексміністерка назвала три слова, якими описує сучасну українську освіту: стійкість, творчість і оптимізм.
З’ясуємо, яка документація з цивільного захисту має бути в закладі загальної середньої освіти відповідно до нового Примірного переліку, затвердженого наказом ДСНС
Об’єктами уражень ворога часто стає цивільне населення. Убезпечити дітей у закладах освіти – найважливіше завдання педагогів. Що повинен робити кожен учасник освітнього процесу, хто керує цивільним захистом у закладі освіти і як організувати цей процес – читаймо далі
Яу убезпечити себе й колег від звинувачень у мобінгу й перевірок Держпраці? Як відрізнити мобінг від управлінських вимог? Прочитайте роз’яснення експерта — і матимете аргументи для захисту як від претензій, так і від самого мобінгу
Створіть свято зустрічі Зими й Весни для дошкільників середніх і старших груп. Запросіть знайомих казкових персонажів, які потрапили в неочікувані обставини... А також зазирніть у ресурсний календар!
Підпишіться на канал 
