Освіта під час війни: втрати, виклики та освітнє диво України

Блок під заголовком новини 1  Підпишіться на Messenger-канал Messenger — Експертус Освіта! Тримаємо руку на пульсі змін без паніки та спаму

Автор
шеф-редактор Експертус Освіта, Київ
Колишня міністерка освіти Ганна Новосад в інтерв'ю для Експертус Освіта: про виклики, довіру до вчителя, роль громад у відновленні шкіл та нові підходи до навчання

Освітні втрати

Освіта під час війни: виклики та втрати

Колишня міністерка освіти і науки України Ганна Новосад у великому інтерв’ю для Цифрового видавництва Експертус розповіла про головні виклики, з якими сьогодні стикається українська освіта, та поділилася баченням її майбутнього в умовах війни. «Українська освіта тримається завдяки стійкості педагогів і креативності громад», — основна теза, яку розкриває Ганна Новосад.

Цивільний захист та охорона праці: 7 чеклістів для перевірки

Освіта на лінії фронту

За словами Ганни Новосад, оцінити стан української освіти зараз неможливо узагальнено: ситуація в регіонах кардинально різниться. Якщо у Львівській області школи працюють офлайн, то на Харківщині, Запоріжжі чи Херсонщині навчання відбувається переважно дистанційно.
«Найбільший виклик сьогодні — це війна і її наслідки. Уже четвертий навчальний рік поспіль діти прифронтових регіонів мають обмежений доступ до офлайн освіти», — зазначила вона.

Як надолужити освітні втрати  

Ганна Новосад наголосила: насамперед потрібно визнати, що освітні втрати є. Проте звинувачувати педагогів у цьому неправильно.
«Як можна вимагати результатів, якщо діти проводять уроки в укриттях по кілька годин на добу під час тривог? Ми маємо шукати рішення спільно — спрощувати програми, давати більше позашкільних можливостей», — сказала ексміністерка.

Вона розповіла, що очолюваний нею фонд Save Education реалізує програму подолання освітніх втрат, у якій за два роки взяли участь понад 50 тисяч дітей із Дніпропетровської, Запорізької, Чернігівської та Харківської областей.

Децентралізація і роль громад

Ганна Новосад відзначила, що саме спроможність місцевих громад визначає, як працює школа чи садок.
«Без активних органів місцевого самоврядування держава не зможе якісно відновлювати освіту. Міністерство з Києва не проконтролює, як зробили укриття чи організували навчання в Миколаївській області», — сказала вона.

Водночас колишня міністерка зауважує, що війна спричинила часткове повернення до централізації: «Деякі процеси знову змістилися до центру, хоча за законом освіта залишається на рівні громад».

Нерівність між регіонами зростає

За словами Новосад, різниця у доступі до якісної освіти між регіонами поглиблюється. «Харківщина четвертий рік в онлайні. Херсонщина й Запоріжжя мають лише поодинокі школи, де можливо змішане навчання», — пояснила вона. «Ми не можемо робити вигляд, що війни немає і ми впроваджуємо НУШ по всій країні однаково». 

Міжнародна допомога і співпраця з бізнесом

Ганна Новосад наголосила, що українська освіта, як і держава загалом, значною мірою залежить від міжнародного фінансування. Водночас вона переконана: бізнес може відіграти більшу роль у підтримці шкіл, зокрема через впровадження корпоративних або чартерних закладів — моделі, поширеної у США та Європі.
«Бізнес міг би інвестувати у програми психоемоційної підтримки для дітей і вчителів. Це те, чого зараз бракує», — додала вона.

Перегляньте інтерв'ю:

Освітні втрати та шляхи їх подолання

8 кроків для розвитку освіти: ключові рішення від Ганни Новосад

Кроки / рішення

Що робити?

Цілі, які мають бути досягнуті

1

Визнати освітні втрати й шукати рішення спільно

Не замовчувати втрати, а інтегрувати, спрощувати навчальні програми та змінювати підходи до оцінювання

Шукати спільні рішення, інтегруючи програми та надаючи більше позашкільних можливостей

2

Підтримати школи прифронтових регіонів

Створювати безпечні умови для коротких офлайн-занять (у підвалах, модульних приміщеннях) для відновлення доступу до освіти

Відновити доступ до освіти, забезпечивши хоча б кілька годин офлайну навіть у прифронтових громадах

3

Надати пріоритет допомозі прифронтовим громадам

Зосередити ресурси на підтримці шкіл, учителів і дітей, які перебувають ближче до фронту (диверсифікована політика)

Уникнути ілюзії «як до війни» та надати цільову допомогу найбільш постраждалим регіонам

4

Розвивати співпрацю громад з освітянами

Місцева влада й директори мають діяти в тісній співпраці, плануючи освітні ініціативи разом із громадами

Знаходити спільні рішення, ставлячи в пріоритет дітей, що допомагає триматися у війні

5

Залучати підлітків до життя громади

Створювати можливості для соціалізації, позашкільних активностей та участі в справах громади

Формувати середовище, де діти відчувають себе потрібними, що зменшує міграцію і втрату людського потенціалу. Україні потрібні освідчені люди, спроможні боротися і відбудовувати країну

6

Запровадити корпоративні (чартерні) школи

Делегувати управління закладами освіти недержавним партнерам (університетам, бізнесу, ГО)

Пришвидшити відновлення та підвищити якість освіти через залучення зовнішніх партнерів

7

Розвивати програми психоемоційної підтримки

Інвестувати не лише в інфраструктуру, а й у ментальне здоров’я дітей і педагогів (залучати бізнес)

Забезпечити необхідну психоемоційну підтримку, яку держава поки не може надати в повному обсязі

8

Підвищити роль і статус педагога

Забезпечити гідну оплату, професійний розвиток і суспільне визнання освітян

Переоцінити важливість педагогів для суспільства та їхню витривалість, забезпечивши їм належний статус

Ці кроки підкреслюють необхідність диверсифікації освітньої політики, пріоритетності прифронтових регіонів та залучення недержавних партнерів (бізнесу, ГО) для вирішення поточних викликів. Ключовий акцент — на безпеці, ментальному здоров'ї та суспільному визнанні педагогів.

Освіта під час війни і погляд у майбутнє

  • Ганна Новосад вважає, що вже сьогодні українська система освіти демонструє «справжнє диво стійкості»:
    ми не зазнали колапсу, попри всі обставини. Це заслуга наших педагогів;
  • український досвід у відновленні, адаптації освітньої системи до масштабних викликів має бути поширений у світі.

Через 10 років я хотіла б бачити систему, яка зможе адаптуватися до потреб кожної дитини і по-новому оцінює роль учителя в суспільстві», — підсумувала вона.

На завершення, відповідаючи на бліц-запитання, ексміністерка назвала три слова, якими описує сучасну українську освіту: стійкість, творчість і оптимізм.

додаток

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Визначаємо відповідність педагогічного працівника кваліфікаційній категорії

Кваліфікаційні категорії педагогічним працівникам закладів освіти присвоюють чи підтверджують лише за результатами атестації. При цьому враховують, зокрема, вимоги, які встановлені до рівня професійної кваліфікації та стажу працівників. Розглянемо, які саме
46046

Як укладати індивідуальний навчальний план учня з особливими освітніми потребами

Індивідуальна траєкторія розвитку, індивідуальна програма розвитку, індивідуальний навчальний план — що це і для чого. З’ясовуємо, як забезпечити індивідуалізацію освітнього процесу дитини з ООП відповідно до нормативних документів
9067

Яким буде НМТ—2026

Уже чотири роки Український центр оцінювання якості освіти замість традиційного ЗНО проводить НМТ. Як проходитиме НМТ у 2026 році, починаємо дізнаватися вже зараз
1063

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді