Мінус рік навчання: освітні втрати під час війни

Блок під заголовком новини 1Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Педраду» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз'яснення

Автор
шеф-редактор Експертус Освіта, Київ
Інтерв'ю з Ганною Новосад: ділимося алгоритмом, як організувати роботу з подолання втрат через системні зміни та психологічний комфорт

Освітні втрати

Освітні втрати під час війни

Колишня міністерка освіти і науки України Ганна Новосад у великому інтерв’ю для Цифрового видавництва Експертус розповіла про головні виклики, з якими сьогодні стикається українська освіта, та поділилася баченням її майбутнього в умовах війни. «Українська освіта тримається завдяки стійкості педагогів і креативності громад», — основна теза, яку розкриває Ганна Новосад.

Як долати освітні втрати: рішення та інструменти

За словами Ганни Новосад, оцінити стан української освіти та освітні втрати зараз неможливо узагальнено: ситуація в регіонах кардинально різниться. Якщо у Львівській області школи працюють офлайн, то на Харківщині, Запоріжжі чи Херсонщині навчання відбувається переважно дистанційно.
«Найбільший виклик сьогодні — це війна і її наслідки. Уже четвертий навчальний рік поспіль діти прифронтових регіонів мають обмежений доступ до офлайн освіти», — зазначила вона.

Ганна Новосад наголосила: насамперед потрібно визнати, що освітні втрати є. Проте звинувачувати педагогів у цьому неправильно.
«Як можна вимагати результатів, якщо діти проводять уроки в укриттях по кілька годин на добу під час тривог? Ми маємо шукати рішення спільно — спрощувати програми, давати більше позашкільних можливостей», — сказала ексміністерка.

Вона розповіла, що очолюваний нею фонд Save Education реалізує програму подолання освітніх втрат, у якій за два роки взяли участь понад 50 тисяч дітей із Дніпропетровської, Запорізької, Чернігівської та Харківської областей.

Освіта під час війни: децентралізація і роль громад

Ганна Новосад відзначила, що саме спроможність місцевих громад визначає, як працює школа чи садок.
«Без активних органів місцевого самоврядування держава не зможе якісно відновлювати освіту. Міністерство з Києва не проконтролює, як зробили укриття чи організували навчання в Миколаївській області», — сказала вона.

Водночас колишня міністерка зауважує, що війна спричинила часткове повернення до централізації: «Деякі процеси знову змістилися до центру, хоча за законом освіта залишається на рівні громад».

Нерівність між регіонами зростає

За словами Новосад, різниця у доступі до якісної освіти між регіонами поглиблюється. «Харківщина четвертий рік в онлайні. Херсонщина й Запоріжжя мають лише поодинокі школи, де можливо змішане навчання», — пояснила вона. «Ми не можемо робити вигляд, що війни немає і ми впроваджуємо НУШ по всій країні однаково». Освітні втрати різні в кожному з регіонів України.

Міжнародна допомога і співпраця з бізнесом

Ганна Новосад наголосила, що українська освіта, як і держава загалом, значною мірою залежить від міжнародного фінансування. Водночас вона переконана: бізнес може відіграти більшу роль у підтримці шкіл, зокрема через впровадження корпоративних або чартерних закладів — моделі, поширеної у США та Європі.
«Бізнес міг би інвестувати у програми психоемоційної підтримки для дітей і вчителів. Це те, чого зараз бракує», — додала вона.

Перегляньте інтерв'ю:

Освіта під час війни і погляд у майбутнє

  • Ганна Новосад вважає, що вже сьогодні українська система освіти демонструє «справжнє диво стійкості»:
    ми не зазнали колапсу, попри всі обставини. Це заслуга наших педагогів;
  • український досвід у відновленні, адаптації освітньої системи до масштабних викликів має бути поширений у світі.

«Через 10 років я хотіла б бачити систему, яка зможе адаптуватися до потреб кожної дитини і по-новому оцінює роль учителя в суспільстві», — підсумувала вона.

На завершення, відповідаючи на бліц-запитання, ексміністерка назвала три слова, якими описує сучасну українську освіту: стійкість, творчість і оптимізм.

додаток

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Як вихователю обрати педагогічне кредо

Педагогічне кредо – це ваш професійний дороговказ. Воно формує підхід до роботи, впливає на взаємодію з дітьми та батьками. Але як серед сотень цитат і філософських думок знайти те, що справді відображає вашу місію?
35420

Педагогічні звання «старший учитель» та «учитель-методист»: умови присвоєння та вимоги

Педагогічне звання для вчителя є показником визнання його професійних заслуг, творчої ініціативи. Розглянемо, які педагогічні звання і за що присвоюють учителям. А також які доплати за звання і чи зберігається воно при переході з однієї посади на іншу.
161045

Перший раз у перший клас: як допомогти дитині адаптуватися до школи

Щоденні навчальні заняття першокласників потребують напруженої розумової праці, активізації уваги і зосередження. Все це впливає на емоційний стан школярів. Скористайтеся інформацією та методиками, що допоможуть з'ясувати стан адаптації першокласників та допомогти їм швидко адаптуватися до умов навчання
45792

НМТ—2027

Уже шостий рік поспіль Український центр оцінювання якості освіти замість традиційного ЗНО проводив НМТ. Як проходитиме НМТ у 2027 році, дізнаєтеся зі статті
1328

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді