З досвіду STEM-освіти у початкових класах

Як учні створили фітокартину та робота-поливальника — своїм досвідом реалізації STEM-проекту в початковій школі ділиться Анна Савіцька, вчитель інформатики

Тиждень фокусованого навчання

Щойно дитина переступає поріг початкової школи, на плечі вчителя лягає надзавдання:

  • не розгубити закладеного природою
  • розвинути навички, задатки і здібності
  • «витягнути» назовні приховані таланти
  • дати дитині змогу виявити себе й відчути свою значимість.

Як сформувати безпечне і здорове освітнє середовище

Усе це в руках і в компетенції вчителя. За чотири роки початкової школи вчитель має налагодити співпрацю з кожною дитиною. У кожного вчителя є свої улюблені методики, технології, прийоми для побудови гармонійних і конструктивних взаємин з учнями.

Мій секрет —  STEM

Починати застосовувати його можна і треба з початкових класів. Підтвердженням цієї думки можуть бути мої практично апробовані STEM-проєкти.

Що для мене STEM і як я створила «розумний» кабінет

Нині все — від гаджетів до інформації — дуже швидко старіє, втрачає актуальність. І традиційні методики навчання не виняток — для кожного наступного покоління дітей вони все менш ефективні.

Альтернативою сьогодні є STEM-освіта. Щоправда, це не лише методика, а й модель, підхід тощо.

STEM — це абревіатура зі слів:

  • Science (наука)
  • Technology (технології)
  • Engineering (інженерія)
  • Mathematics (математика).

Саме ці напрями лежать в основі STEM-освіти. Науку, технології, інженерію та математику учні вивчають не окремо, а комплексно. При цьому чи не найважливішу роль відіграє практичне застосування отриманих знань: учні не просто ознайомлюються з новими напрямами розвитку точних наук та інженерії, а навчаються реалізовувати вивчене на практиці.

Поєднувати можна різні навчальні предмети, тож STEM — це поле для творчості вчителя й учнів.

STEM-office-IoT

Робота за новою методикою для мене почалася зі створення так званого STEM-office-IoT («розумного» STEM-кабінету) та сайту з аналогічною назвою.

IoT

Це також абревіатура з англійської Internet of Things, що означає «інтернет речей»

IoT — концепція мережі фізичних предметів («речей»), оснащених вбудованими технологіями для взаємодії один з одним або із зовнішнім середовищем

ІоТ розглядає організацію таких мереж, як явище, здатне перебудувати економічні та суспільні процеси

Особливістю ІоТ є те, що для частини дій і операцій участь людини не потрібна

Як реалізувати STEM-проєкт у початковій школі

Близько двох років тому ми з учнями почали працювати над Всеукраїнським проєктом «Школа SMART: Arduino&RaspberryPi». Завдання, поставлене перед нами, полягало у створенні фітокартини для кабінету інформатики.

І тут все почалося!

Звичайно, робота була комплексна, але спробую описати окремі її елементи.

Етап 1: пошук

Насамперед ми з учнями почали шукати інформацію про рослини, які не просто ростимуть у фітокартині, а й будуть так званими «кисневими бомбами». Адже у нас кабінет інформатики! Вдома учні продовжували пошуки разом з батьками. Як результат — в учнів:

  • поліпшилися навички роботи з інтернет-пошуковиками
  • теоретичні знання з природознавства вийшли за межі стандартного підручника.

На етапі пошуку інформації про рослини учні дізналися про чимало інших матеріалів, які могли згодитися для фітокартини. Для зберігання цих «знахідок» я створила спільну стіну в Padlet «Проєкт «Жива картина» в кабінеті інформатики».

Етап 2: природознавство & трудове навчання

На наступному етапі науково-пошукову роботу (природознавство) ми поєднали з технологіями (трудовим навчанням). Протягом деякого часу ми з учнями спостерігали за ростом рослин у домашніх посудинах у ґрунті. Та за нашим задумом для фітокартини потрібні були різнокольорові горщики. Коли ми їх придбали, перед учнями постало нове завдання — пересадити рослини, та не у простий, а в коко-ґрунт.

Пересаджування рослин також потребувало певних знань, тож учні спочатку підготувалися теоретично — знайшли інформацію про те, як правильно це робити.

Коко-грунт помістили у горщики, а далі діти самостійно:

  • діставали зі звичайного ґрунту рослини, обтрушували його
  • мили корінці водою у трьох окремих посудинах
  • підстригали кінчики корінців
  • поміщали рослини у зроблені заглибини у ґрунті.

Пересаджуючи рослини, діти мали змогу:

  • роздивитися будову живих рослин
  • ознайомитися з їхніми кореневими системами
  • власноруч посадити, можливо, перші в житті рослини.

Учні запам’ятали, що рослини «п’ють» воду і вона їм потрібна для життя постійно. І все це не просто картинка в підручнику — це знання з природознавства, математики і трудового навчання. А ще — практичне уміння й новий життєвий досвід.

Етап 3: інженерія

Не обійшлося в роботі над проєктом і без інженерії.

Ми з учнями тривалий час шукали компроміс щодо конструкції фітокартини. Адже вона мала виконувати не лише естетичну, а й дослідну функції.

У віці 6-10 років учні надзвичайно допитливі. Їм треба все бачити, до всього доторкатися руками. І дозволяти їм це робити — означає сприяти формуванню цілісних комплексних знань.

Реалізувати фітокартину ми вирішили у формі гри «Будівельна компанія». Для цього ми:

  • зробили двоповерховий квітодім (назву вигадали діти)
  • у домі — 4 двокімнатні «квартири» (по дві на кожному поверсі)
  • різнокольорові «квартири» розмістили так, щоб квітам було комфортно рости.

Кожен горщик має систему водопостачання та водовідведення: є один резервуар з чистою водою та два для стічної води. Для ліпшого росту рослини підсвічуємо фітолампою. У класному кабінеті фітокартина розміщена так, щоб кожна дитина мала змогу спостерігати за всіма процесами та змінами росту рослин.

Етап 4: математика

Математика у проєкті — скрізь і всюди.

На кожному етапі роботи учні мали змогу здобувати математичні знання, ознайомлюватися з базовими математичними поняттями. Так, перш ніж замовляти горщики, учні мали:

  • визначитися з їх розмірами, вагою, кількістю
  • з’ясувати, скільки паростків вони можуть посадити в один горщик, чи потрібні їм подвійні горщики тощо.

Коли ми обирали конструкцію для фітокартини, учні обчислювали:

  • її оптимальні форми, розміри
  • кількість потрібних для конструювання матеріалів і їх вартість
  • динаміку росту рослин — на скільки вони підросли за певний проміжок часу, скільки нових листків з’явилося тощо.

STEM-освіта на уроках географії: квест-проєкт

Поливати кімнатні рослини діти можуть у своєму класному кабінеті чи вдома. А в кабінеті інформатики полив фітокартини автоматизований — це робить робот-поливальник.

Сучасні учні прагнуть бути самостійними і приймати рішення, бажають робити свої маленькі і великі відкриття, бачити більше та більше чути. На власному досвіді я щоразу переконуюся, що STEM — це поле для творчості вчителя й учнів. 



зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді