Під інтелектуальною готовністю дітей старшого дошкільного віку до школи слід розуміти не лише наявність у них певного обсягу знань, а насамперед достатній рівень розвитку пізнавальних процесів — сприймання, уваги, пам’яті, мислення, уяви, а також таких якостей особистості, як-от: допитливість, кмітливість; здатності до цілеспрямованої мисленнєвої діяльності, зокрема аналізування.
Одним з ефективних засобів сприяння інтелектуальному розвитку старших дошкільників та збагачення їх пізнавальної сфери є ігри й завдання логіко-математичного спрямування.
Щоб захопити дітей світом чисел та цифр, працюйте над пошуком нових шляхів активізації розумової діяльності дітей у процесі формування в них елементарних математичних уявлень.
Справи керівника у жовтні: що проконтролювати
Активізація мислення дитини як засіб інтелектуального розвитку
Уміння самостійно засвоювати знання, зокрема й математичні, усвідомлено сприймати програмовий матеріал є результатом розумового розвитку дітей у дошкільному віці і водночас обов’язковою умовою для його успішного продовження. Аби постійно удосконалювати ці вміння, стимулюйте розумову активність дітей як на заняттях, так і в повсякденному житті.
Заняття
Однією з основних форм роботи в системі інтелектуального розвитку дошкільників є заняття.
Чинники успішної активізації мисленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку на заняттях::
- мотивація — створення позитивного емоційного настрою за допомогою міміки, інтонації, заохочення тощо
- логічний композиційний зв’язок між частинами заняття
- інтегрований характер занять
- ігрові методи й прийоми —
- сюрпризні моменти
- несподіванки
- навмисно неправильне розв’язання завдань вихователем або задіяним на занятті персонажем
- пропозиція дітям взяти на себе певну роль для подальшого виконання того чи того завдання
- ігри-схованки
- ігри-загадки тощо
- дидактичні ігри
- словесні методи й прийоми —
- запитання
- логічні кінцівки
- підказки
- вірші
- загадки
- лічилки
- скоромовки
- задачі-жарти
- методи ТРВЗ-педагогіки
- засоби ІКТ
- проблемні ситуації
- самостійне вигадування дітьми завдань.
З огляду на ці чинники активізації розумової діяльності дошкільників, розроблено систему інтегрованих занять із пріоритетом логіко-математичних завдань для старших дошкільників.
Недостатня активізація мислення призводить до штучного насаджування знань, а отже до низького їх засвоєння: діти звикають діяти за механічно завченими схемами, що негативно позначається на їх розумовому розвитку.
Щоб формувати в дітей не лише математичні знання, а й уміння їх застосовувати
в різних сферах життя, форми роботи з дітьми на заняттях з математики повинні мати інтегрований характер. Як один із компонентів системної роботи з математики використовуйте засоби ІКТ. Зокрема, пропонуйте дітям не лише цікаві презентації до занять, а й власні розробки дидактичних ігор, анімовані математичні задачі та приклади, створені за допомогою ІКТ.
Ігрова діяльність
Аби формування інтелектуальної готовності до навчання в школі набуло системного характеру, створіть оптимальні умови для використання і закріплення набутих на заняттях знань в повсякденні, зокрема під час самостійної ігрової діяльності дітей.
Для активізації мисленнєвої діяльності дошкільників доцільно поєднувати різні форми й методи навчання. Базуватися слід на завданнях в ігровій формі, що є провідною для дітей.
Приділіть увагу використанню дидактичних ігор. Попіклуйтеся, аби методичний кабінет закладу вміщував чимало дидактичних ігор логіко-математичного спрямування, якими зможуть користуватися педагоги.
Дотримуйтеся принципу особистісно-орієнтованого підходу, основою якого є рівноправність і партнерство дорослого й дитини. Розуміючи, що інтелектуальний розвиток і формування особистості дошкільника нерозривно пов’язані, враховуйте мотиви поведінки, які формуються в особистісній сфері дошкільників, як-от:
- ігровий
- пізнавальний
- змагальний
- мотив бути визнаним дорослими та інші.
Логіко-математична компетентність у структурі інтелекту
Роль математики в інтелектуальному розвитку полягає в тому, що результатом навчання є не лише знання, а й певний стиль мислення, для якого характерне домінування логічної схеми міркувань. Для подальшого життя дітей це дуже важливо, адже вони надалі самостійно пізнаватимуть світ, будуть одержувати, аналізувати й синтезувати інформацію, зіставляти предмети та явища, робити висновки, пояснювати закономірності.
Результатом активізації дитячого мислення під час завдань та ігор математичного спрямування є достатній рівень логіко-математичної компетентності, яка передбачає наявність низки конкретних умінь, а саме:
- використовувати елементарні прийоми логічного мислення
- здійснювати вимірювання, обчислення
- виявляти цікавість до математичної діяльності, активність, самостійність, наполегливість не лише на заняттях з математики, а й на інших заняттях та в повсякденні.
Формуючи елементарні математичні уявлення у дітей, ви забезпечите їх необхідною передумовою готовності до навчання в школі.
Галина Левковська, вихователь-методист дошкільного навчального закладу «Лісова казка»,
м. Бровари, Київська обл.
