Справи керівника у жовтні: що проконтролювати
Уява — психічний процес, створення нових образів на основі раніше сприйнятих, з використанням їхніх елементів або з мінімальним зв’язком із раніше сприйнятими елементами; їх наповнення іншим змістом та модифікація.
Також це здатність до передбачення, тобто вигадування можливих варіантів завершення тих чи тих ситуацій. Уява відповідає за створення уявлень, а уявлення, своєю чергою, — це відображений образ предмета, явища або сцени, які виникають в свідомості тоді, коли ми їх не бачимо, і коли можуть бути відсутні подразники, що могли би стимулювати наші органи чуття.
Скачайте презентацію «Як розвивати уяву дитини»
Якими бувають уявлення
| Відтворювальні | До них можна віднести ейдетичні образи. Так, пригадуючи образ конкретної особи чи персонажа, ми відтворюємо його у своїй уяві, хоча в конкретний момент і не можемо побачити цей образ наяву |
| Творчі | Цей різновид виникає, коли ми комбінуємо певні відомі нам елементи для створення образу в уяві або коли створюємо щось абсолютно нове, як-от неіснуючі істоти, предмети тощо |
Уявлення можуть існувати не лише в нашій уяві. Їх можна:
- перенести на папір у вигляді малюнка
- сконструювати з матеріалів (пластилін, глина, пісок, лід тощо)
- переказати комусь усно
- продемонструвати за допомогою пантоміміки.
При цьому, коли одна людина демонструє свої уявлення за допомогою тих чи тих засобів, вони стають доступними для сприймання іншим людям. Ті, своєю чергою, завдяки власній уяві можуть «бачити» їх дещо інакше, доповнюючи і змінюючи отриманий образ.
Для чого потрібна уява?
Уява бере активну участь у процесі навчання дитини й розвитку її інтелекту. Практично всі мнемотехніки, а також інші стратегії запам’ятовування не можуть обійтися без уяви. І власне навчання, пояснення тих чи тих явищ для їх ліпшого розуміння й засвоєння потребує активізації уяви дитини. Відповідно, педагог має прагнути активізувати її уяву, пристосовуючи, змінюючи та збагачуючи завдання.
Уява є «продуктом» правої півкулі мозку. Але якщо використовувати її в процесі навчання (на заняттях з математики, музики, природознавства тощо), то активними будуть обидві півкулі. Під час спроб дитини продемонструвати образи своєї уяви (за допомогою малюнків, скульптур, розповідей, написаних текстів) також активізуються одночасно обидві півкулі мозку, а це, як відомо, сприяє психічному розвитку дитини, підвищує якість засвоєння нових знань.
Уява необхідна для розв’язання життєвих, логічних, математичних та інших завдань на мислення, коли написаний або сприйнятий на слух текст потрібно уявити, аби знайти відповідь.
Уява важлива також тому, що допомагає робити передбачення, уявляючи той чи той результат, наслідки своїх дій для себе та інших людей. Це спонукає дітей мислити «по-дорослому», регулювати свою поведінку не лише методом спроб та помилок, а також у досконаліший спосіб — використовуючи уяву.
А ще уява активно допомагає долати різні складні емоційні стани, що часто виникають у дітей, зокрема страх з різних причин:
- на прийомі у лікаря
- перед вихователем, а пізніше — вчителем
- перед виконанням складного завдання, написанням самостійної роботи.
Дитина, уяву якої батьки, педагоги та фахівці активно розвивали з раннього дитинства, у дорослому житті зазвичай досягає успіхів у професії та будь-якій творчій діяльності.
Наскільки багатою є уява дитини, залежить від виховання та середовища, в якому вона зростає, а не від спадковості.
Як стверджує Ібука Масару, японський інженер та бізнесмен, автор книги з теорії виховання «Після трьох уже пізно»: «Якщо батьки прагнуть виховати творчу особистість, вони мають від самого народження оточувати дитину мистецтвом — хорошою музикою, живописом, літературою; тренувати її уяву, оскільки все закладене до трирічного віку залишається з дитиною на все життя». Утім і після трьох років уяву дитини слід стимулювати.
Експериментуйте
Що загрожує уяві дитини
Розвиток уяви дитини часто блокують батьки та педагоги, сприймаючи її як непотрібне фантазування. Особливо гостро це питання постає напередодні вступу дитини до школи, коли батьки знання дитини ставлять вище від її пізнавальної активності й творчості. Утім інколи навіть невинні, на перший погляд, речі здатні загальмувати розвиток уяви.
| Розмальовки | «Ніщо так не вбиває дитячу уяву, як розмальовки», — писав відомий американський кінорежисер Девід Кіт Лінч (David Keith Lynch) у своїй книжці «Спіймати велику рибу». Справді, розмальовування зображень не потребує фантазування та створення образів. Утім допомагає підготувати психіку дитини до навчання у школі. Адже головне тут — розфарбовувати зображення в чітких рамках, упорядковано та послідовно. Тож можемо впевнено стверджувати, що розмальовування потрібне дитині, але в поєднанні з іншими видами творчої діяльності, такими як малювання, ліплення з пластиліну, створення фігур із піску чи снігу, складання пазлів, вирізання і склеювання фігур, колаж тощо |
| Школа | Класична школа є впорядкованою системою зі своїми правилами та обмеженнями. Так, на уроці діти повинні сидіти на своїх місцях, піднімати руку й відповідати лише з дозволу вчителя. Навчальний процес — не хаотичний, а складений з певних елементів, як-от самостійні, контрольні роботи, іспити й так звані зрізи знань тощо. Це дає змогу зробити висновок, що класична школа — «лівопівкульна» |
Під час пояснення тем, тих чи тих явищ доцільно використовувати певні асоціації, описи. Адже в такий спосіб активізується уява дітей, що, своєю чергою, значно поліпшує розуміння та засвоєння матеріалу.
Розвивальна робота
Як розвивати уяву дитини
Існує багато буденних способів та наукових методик тренування уяви дитини дошкільного віку. Окрім тих, що описані нижче, батьки можуть вигадувати й застосовувати і власні варіанти активізації її уяви.
| Домальовування | Дорослому легко самостійно створити стимульний матеріал для завдання на домальовування малюнка. Так, можна зобразити на аркуші паперу кілька кольорових плям або геометричних фігур, смуги або ж звичайні хаотичні каракулі і запропонувати дитині за допомогою олівців чи фарб перетворити це зображення на закінчений змістовний малюнок, використовуючи уяву |
| Стимулювання чуттів | Класична школа розрахована здебільшого на дитину-візуала, тобто таку, у якої домінує зорове сприймання. За цих умов більшість дітей мають недорозвинені інші способи сприймання, оскільки педагоги не приділяють їх розвитку належної уваги. Утім, незалежно від того, який канал сприймання інформації для дитини є провідним, і батьки і педагоги мають подбати, аби всі її чуття без винятку розвивалися в оптимальних умовах. Розвивати різні види чуття в поєднанні з розвитком уяви можна за допомогою низки вправ, як-от:
Легко розв’язувати з дитиною подібні завдання вдома, оскільки для їх виконання можна використовувати будь-який підручний матеріал |
| Творчі завдання | Як свідчить досвід, ефективними для стимулювання уяви дитини є різноманітні творчі завдання. Зокрема, можна ставити їй запитання, які починаються словами: «А що сталося б, якби…». Дитина має уявити певну життєву ситуацію й описати свої емоції, відчуття, поведінку й дії інших людей у цій ситуації. Казкотерапія, пісочна терапія та низка інших завдань із арт-терапії теж допомагають стимулювати уяву дитини |
| Закінчення розповіді | Найпоширенішим завданням такого типу є пропозиція дитині завершити розповідь за поданим початком. Окрім цього, можна пропонувати їй під час читання певного розділу книжки, перегляду частини фільму (мультфільму, першого акту п’єси) пофантазувати над тим, як розвиватиметься сюжет надалі, або вигадати кінцівку. Також можна пропонувати вигадати альтернативний перебіг подій, змінити кінцівку для тих казок, оповідань, фільмів та історій, які вже знайомі дитині |
Марина Романюк,
практичний психолог, Київ
