Турбота про знання, вміння й навички, які можна легко виміряти й оцінити, була пріоритетною в освіті впродовж тривалого часу. Однак американський вчений Пол Еліс Торренс дійшов висновку, що під час розв’язання складних проблемних завдань найуспішніші насправді не ті діти, які добре навчаються або мають високий коефіцієнт інтелекту. Тобто високий рівень IQ деяких дітей ще не свідчить про їхню обдарованість. До того ж надмірна інтелектуалізація освітнього процесу призводить до значних прогалин духовного виховання. З огляду на це багато психологів переконані, що успішність кожної дитини здебільшого залежить від її емоційного інтелекту (EQ).
Компоненти емоційного інтелекту
Дослідники емоційного інтелекту стверджують, що його структура охоплює такі компоненти, які описують основні сфери емоційних розумових здібностей людини:
| самосвідомість та емпатія | сприймання, розрізнення та вираження емоцій. По суті, це здатність ідентифікувати емоції за виразом обличчя, тоном голосу, жестами, а також уміння керувати власними почуттями |
| саморефлексія | здатність розуміти, що виражає та чи та емоція. Тобто вміння розв’язувати емоційні проблеми, знаходити зв’язок між емоціями, словами, думками, вчинками тощо |
| саморегуляція | здатність керувати емоціями, правильно використовувати їх у відповідних ситуаціях, викликати в когось потрібні емоції |
| стимулювання мислення за допомогою емоцій | здатність спрямовувати свої емоції на допомогу розуму, адекватно використовувати почуття під час розумової діяльності, розв’язання проблем, прийняття рішень |
Зручні чи незалежні
Що робить дітей успішними: зарубіжний досвід
Успіх дітей батьки, а зрідка й педагоги пов’язують передусім з академічною успішністю, тобто рівнем освітніх здібностей дітей. У дошкільному віці це оволодіння:
- навичками читання
- елементами грамоти
- елементарними енциклопедичними знаннями
- розвиток логіко-математичної компетентності.
Багаж знань, накопичений роками, доволі важливий. Однак часто інтелектуальний розвиток тягне за собою проблеми зі здоров’ям, брак вільного часу для активного відпочинку. Це стосується не лише освітнього процесу, а й майбутньої професійної діяльності. Дошкільники у цьому сенсі найменш вразливі. Адже вони ще мають достатньо часу для навчання, ігор, розвитку творчих здібностей, хоча батьки та педагоги починають займатися їхнім розвитком вже в ранньому віці.
У світі існують різні погляди щодо чинників, які найбільше впливають на успішність дітей.
| США Данія | Провідною ідеєю діяльності одного з навчальних закладів США є така: «Твоя самооцінка важливіша за твій рівень IQ». Співзвучний із цією ідеєю й освітній девіз Данії: «Нам все одно, чи будуть наші діти отримувати медалі на олімпіаді. Головне, аби вони були щасливими». Це доволі суперечливі думки, адже висока самооцінка чи надмірне щастя, не підкріплені знаннями, навряд допоможуть дітям у майбутньому розвитку. |
| Швейцарія | Віднайти золоту середину між інтелектуальним та емоційним розвитком дітей вдалося у Швейцарії. Педагоги там спрямовують свою професійну діяльність не лише у напрямі збагачення знань дошкільників, а насамперед особливу увагу приділяють розвитку особистості й талантів дітей. У навчальних закладах Швейцарії, зокрема й дошкільних, сповідують ідеї таких видатних педагогів, як Марія Монтессорі, Рудольф Штайнер, Йоганн Песталоцці. |
| Японія | Зовсім на інших поглядах базується освіта Японії. Навчальні заклади цієї держави функціонують під девізами: «Успіху досягають невтомною працею», «Якщо відстаєш, наполегливіше працюй над собою», «Працювати потрібно на межі своїх можливостей». Тож і освітній процес часто зорієнтований не на творче оволодіння знаннями, а передусім на запам’ятовування. У такому ставленні до освіти є певна логіка. Адже успіху справді можна досягти лише завдяки щоденній наполегливій праці, яка не завжди пов’язана з радощами буття, легкістю та безтурботністю. Утім, що більше дорослі, батьки та педагоги, намагатимуться полегшити освітній процес, зробити його максимально приємним, то більше в дітей зростатиме прагнення отримувати задоволення від оволодіння знаннями, а не лише переборювати пов’язані з цим труднощі. |
Справи керівника у жовтні: що проконтролювати
Як розвинути емоційний інтелект дітей
Особистість дитини починає формуватися в дошкільному віці. І цей процес тісно пов’язаний з розвитком емоційної сфери.
Аби допомогти дітям пізнавати себе й світ навколо, а потім користуватися цим досвідом для досягнення успіху, приділіть увагу реалізації таких освітніх завдань:
- навчати дітей спілкування
- розвивати емоційну сферу
- формувати адекватну самооцінку.
Емоційний інтелект дошкільників проявляється в їхньому вмінні сприймати й розрізняти почуття та емоції інших людей, адекватно реагувати на них. Уже в старшому дошкільному віці в дітей формується довільна поведінка, тому для них доступним і можливим стає розвиток таких умінь:
- регулювати власний настрій і поведінку
- співпрацювати та домовлятися з дорослими й однолітками.
Тож у цей період навчіть дітей не лише висловлювати власні переживання, а й зважати на почуття інших, уміти терпляче вислухати суть чиєїсь проблеми.
Важливе місце у розвитку емоційної сфери дітей належить формуванню їхньої самооцінки. На перебіг цього процесу впливають:
- ставлення до дошкільників у родині
- їхні взаємини з однолітками в межах різних соціальних осередків, зокрема у дворі, театральній студії, спортивній секції тощо.
Велике значення має й статус дітей в колективі дошкільного закладу. Самооцінка є адекватною тоді, коли дитина сприймає себе як унікальну індивідуальність, що має не лише певні чесноти, уміння, а й слабкі сторони, недоліки.
У дошкільному віці здатність дітей до наслідування та засвоєння соціального досвіду є надзвичайно високою, що є потужним чинником психологічного впливу. З огляду на це дошкільний вік є важливим етапом у формуванні таких базових якостей особистості дітей:
- відповідальність
- довільність у поведінці
- ставлення до себе
- самооцінка
- креативність
- ініціативність тощо.
Показати, як правильно проявляти ці якості, на власному прикладі мають дорослі — батьки та педагоги. Проґавити цей період розвитку означає не використати з максимальною користю найсприятливіший час, коли життєві істини діти сприймають та засвоюють порівняно легко.
Особливістю виховання дітей дошкільного віку є те, що потрібно починати не з формування знань, а з розвитку емоційної сфери, надання дітям зразків поведінки у різних життєвих ситуаціях. Це й буде міцним фундаментом для майбутньої роботи.
Презентація дитини
Цикл міні-занять для емоційного розвитку дошкільників
Керуючись принципом інтеграції, з метою розвитку емоційного інтелекту дошкільників, проведіть з ними тематичні міні-заняття, у яких переплітаються психогімнастичні, емоційні вправи та ігри, етюди, казкові перевтілення тощо. Такі заняття виконають важливі завдання:
- допоможуть дітям зрозуміти себе, свої почуття й емоції
- сприятимуть установленню довірливих взаємин із оточенням та довкіллям
- формуватимуть уміння жити в гармонії із собою.
Цикл може містити, наприклад, такі теми:
- Робимо добрі справи
- Де живе любов?
- Пишемо листи
- Світ кольору веселки
- Квітка примирення
- Турботливий світ
- Що переможе: Добро чи Зло?
- На чому тримається життя?
- Життя — це проект «Зроби сам»
Стимулюйте емоційний розвиток дошкільників під час художньо-естетичної, музичної, образотворчої, художньо-мовленнєвої діяльності.
Скачайте план-конспект
заняття з розвитку емоційного інтелекту дітей дошкільного віку «Квітка примирення»
За матеріалом Жанни КУЧЕРЕНКО,
вихователя закладу дошкільної освіти № 7, м. Переяслав-Хмельницький, Київська обл.
ж. «Вихователь-методист дошкільного закладу»
