Як розвинути увагу у дошкільників

«Будь уважнішим» — часто повторюєте дітям, щойно вони відволікаються від того чи того заняття. Утім вимагати сумлінної концентрації від маленької дитини не варто. Увага формується поступово, над її становленням слід працювати. Дізнайтеся, як можете допомогти у цьому дошкільнику

Увага — психічна функція, яка відповідає за редукування надлишку інформації і дає можливість спрямувати психічну діяльність людини на певний подразник (предмет) або на кілька таких подразників. Завдяки цьому дитина продуктивніше сприймає та пізнає навколишню дійсність.

Вона буває:

  • довільною, коли дитина свідомо спрямовує її на якийсь об’єкт
  • мимовільною, коли рефлективно звертає увагу на подразники.

До шостого року життя переважає мимовільна увага і лише потім дитина починає все частіше використовувати довільну увагу.

Зв’язок із пізнавальними процесами

Увага нерозривно пов’язана з пізнавальними процесами, зокрема запам’ятовуванням. Вона включена в системи і мимовільної, і довільної пам’яті. Цей зв’язок можна простежити, розглянувши основні функції уваги:

  • утримання пізнавальної готовності (чутливості): пізнавальна готовність у цьому випадку є здатністю утримувати активність мозку на такому рівні, який дає можливість реєструвати подразники та реагувати на них, незалежно від того, надходять вони ззовні чи з організму
  • вибірковість: завдяки їй з маси подразників дитина може виділити найважливіші, а решту — ігнорувати, заощаджуючи енергію
  • пошук поля перцепції, намагання знайти матеріал для пізнання: постійна пізнавальна активність передбачає виявлення того, що в цей момент є важливим та необхідним;
  • розподіл засобів пізнання при виконанні різних видів діяльності.

Пізнавальна готовність і пошук поля перцепції нерозривно пов’язані одне з одним. Щоб уважно вишукувати поле спостереження і вихопити щось, що в цей момент найважливіше, потрібно мати чутливість.

Саме завдяки готовності до пізнання дитина знаходить цікаві для неї подразники і відтак продовжує вишукувати, аби не упустити інших, так само важливих.

Вибірковість також тісно пов’язана з описаними двома функціями, оскільки в часі вишукування важливих подразників менш важливі ігноруються. Завдяки вибірковості уваги людина уникає інформаційного перевантаження, а також має змогу вчасно реагувати на те, що важливе, організовувати свою активність так, щоб досягти мети.

Вибірковість уваги відбувається на кількох рівнях. Спочатку виділяються із загальної маси найважливіші подразники. Відтак вони обробляються в системі операційної пам’яті.

Функція розподілу засобів пізнання дає можливість одночасно розв’язувати більше, ніж одне завдання, а також свідомо переключатися з одного важливого подразника на другий, маючи можливість потім повернутись до першого.

Психічні функції дитини

Як тренувати концентрацію уваги

Увага дитини дуже важлива для інтелектуального розвитку. Тому вкрай необхідною є активність батьків і вихователів. Очевидно, що увагу дитини привертають цікаві для неї речі (теми, ігри, предмети, програми).

Визначивши вподобання та схильності дошкільника, можна розвивати його здатність концентрувати, переключати і розподіляти увагу. Для цього пропонуйте дитині завдання та вправи на основі улюблених казок, мультфільмів тощо.

Найважливішим у підготовці дитини до школи є вміння концентрувати увагу. Для багатьох в силу індивідуальних особливостей це може бути складним завданням, і не лише в дошкільному віці. Сама собою активність дитини (участь у групових іграх, спілкування з дорослими, слухання казки тощо) вже тренує увагу. Є багато методик для поліпшення уваги в дітей різного віку. Їх можуть застосовувати і практичні психологи, і батьки. Є й прості способи поліпшення уваги дитини, які можна змінювати, адаптувати відповідно до особливостей дитини, модифікувати та переносити на інші подібні завдання.

Робота з дітьми молодшого дошкільного віку

Для тренування концентрації уваги в дітей молодшого дошкільного віку доцільно використовувати такі:

  • побудова вежі з дерев’яних кубиків, книжок, різних підручних предметів тощо із вийманням деяких елементів із нижніх шарів. Відтак ці деталі слід використати, будуючи верхівку
  • викладання макаронин, порізаних шматочків пряжі або інших подібних, бажано продовгуватих, предметів на однаковій відстані
  • малювання в повітрі вісімки, хмаринки, інших фігур, що складаються з неперервних ліній. Під час цієї вправи дитина лежить на килимі та повільно водить вказівним пальцем у повітрі, уважно стежачи за своїми рухами. Відпочиваючи на пляжі, можна запропонувати дитині помалювати на піску рукою чи пальцем, не відриваючи їх. Корисним є також малювання на дошці крейдою. Ці вправи не лише розвивають концентрацію уваги, а й зміцнюють м’язи ока, координують роботу лівого та правого ока, а також обох очей та руки — дають змогу вчитися письма
  • складання пазлів за картинкою
  • знаходження п’яти і більше розбіжностей на картинках. Складність завдання має відповідати віку дитини
  • сортування різних предметів: овочів і фруктів — після відвідування магазину, посуду — під час прибирання, речей — після сушіння, або ж перемішаних природних матеріалів — квасолин, макаронин, каштанів, горошин тощо)
  • завдання на кшталт «Чого бракує?», у яких на зображеннях тварин чи людей бракує певної важливої деталі, або «Знайди невідповідність», у яких необхідно знайти зайву деталь (наприклад, плавник на зображенні собаки тощо).

Робота зі старшими дошкільниками

Під час роботи з дітьми старшого дошкільного віку, а також із молодшими школярами можна використовувати зазначені методики, ускладнивши їх — запропонувати дитині скласти пазл із більшою кількістю деталей, попрацювати з малюнком, на якому багато подібних елементів або ж знайти 15-20 розбіжностей між двома зображеннями.

Ефективними для тренування концентрації і вибірковості уваги є завдання з текстами. Дитина має підкреслити слова, в яких є певна літера, або ті, що починаються чи закінчуються на певну літеру.

Завдання із зображеннями різних предметів передбачають їх сортування за істотною ознакою. При цьому важливо не лише реєструвати вибір дитини, а й слухати її коментарі. Якщо вона помиляється, слід пояснити їй, в чому помилка.

Порушення уваги в дітей

Найвідомішим порушенням, пов’язаним з увагою, є синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (ADHD; далі — СДУГ). Діти з таким діагнозом вирізняються збудливістю, надмірною руховою активністю, нездатністю концентруватися на виконанні певного завдання. Поведінка таких дітей спричиняє виникнення проблем під час занять у закладі дошкільної освіти та школі.

Батьки часто приписують своїм дітям СДУГ на підставі спостережень. Однак важливо розуміти, що діагноз може поставити лише лікар після обстежень і діагностики. У разі встановлення такого діагнозу призначають терапію — діяльнісну і медикаментозну.

Зазвичай за раннього виявлення і правильного лікувально-психологічного супроводу симптоми СДУГ можна мінімізувати і до 12-14-річного віку дитини вони вже практично не проявлятимуться.

Порушення уваги може також бути індивідуальною особливістю дитини або особливістю проживання певного вікового етапу (наприклад, підлітковий вік). У такому разі ситуація може бути протилежною до симптомів СДУГ: дитина рухово неактивна, спокійна, флегматична, може бути мрійливою тощо.

Порушення уваги також можуть бути пов’язані з певними життєвими обставинами:

  • захворювання
  • погане самопочуття
  • втомленість
  • недосипання
  • інші значні для дитини події.

Важливо також зазначити, що спричинити порушення уваги може прийом деяких лікарських препаратів. Нервова система дітей може реагувати на них по-різному.

Профілактика порушень

Важливим для розвитку пізнавальних процесів на належному рівні, а також здатності дитини концентрувати увагу, є дотримання режиму дня. Воно передбачає відведення достатнього часу для сну, прогулянок на свіжому повітрі, прийом їжі щодня приблизно в той самий час, обмеження часу, проведеного перед телевізором чи за комп’ютером.

У другій половині дня для дошкільника небажаними є надто емоційні події. Відвідувати кінотеатр, театр, ярмарок тощо ліпше зранку. Також за дві-три години до сну дитина не має користуватися жодними девайсами. Особливо це стосується комп’ютерних ігор, оскільки подібні заняття у вечірній час перезбуджують її психіку і мозок не може повноцінно відпочивати під час сну. Також можуть виникати проблеми із засинанням, що вплине на увагу та пізнавальну активність дошкільника наступного дня.

Якщо дитина тимчасово або впродовж певного часу стає неуважною, необхідно обмежити кількість подразників у місцях, де вона відпочиває і навчається. Зокрема на стінах не має бути картин і плакатів, що відволікають, кольори в кімнаті мають бути спокійними, предмети — однотонними. Варто подбати, аби кількість дрібних предметів у кімнаті була мінімальною, а шумова ізоляція — максимальною. Стіл, за яким дитина малює, виготовляє поробки з пластиліну або ж виконує інші завдання, має стояти недалеко від вікна, але так, аби події за вікном не відволікали її від роботи. Корисними є домашні заняття з вправами на увагу, які можна проводити вдома, під час прогулянки, модифікуючи відповідно до особливостей дитини. Якщо наведені заходи не допомагають поліпшити увагу дитини, необхідно проконсультуватися з практичним психологом і лікарем.

Увага є важливою психічною функцією, без якої неможливий пізнавальний розвиток дитини, зокрема нормальний перебіг процесів запам’ятовування та продуктивного засвоєння матеріалу. Навіть якщо в дитини немає порушень уваги, варто забезпечити сприятливі для її розвитку умови. Внесення до розпорядку дня дитини вправ і завдань, розв’язання яких потребує концентрації уваги, неодмінно принесе користь.

Марина Романюк, практичний психолог, Київ



зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді