Опанування дітьми будь-якої інформації є продуктивним та результативним лише тоді, коли педагог уміло й доцільно застосовує:
- дослідницьку, пізнавально-пошукову діяльність у довкіллі
- евристичні й мультисенсорні методи
- прийоми ейдотехніки та мнемотехніки
- моделювання
- трансформування
- перевтілення
- творчі завдання тощо.
Саме педагогічно обґрунтоване використання сучасних і традиційних методів забезпечує умови для формування у дітей цілісної картини світу — а це є важливою ціллю дошкільної освіти.
Вимоги за інтегрованого підходу
Питання інтеграції освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі досліджують сучасні науковці, як-от: Олександра Білан, Алла Богуш, Наталя Гавриш, Катерина Крутій, Світлана Якименко тощо. Вони вважають, що завдяки інтеграційному підходу в організації занять
- у свідомості дітей формується цілісне уявлення про предмет (об’єкт, явище), об’єктивніша картина світу
- діти починають активніше використовувати знання на практиці, підвищується якісний рівень їхньої самостійної роботи.
Під час інтегрованих занять значно посилюється зацікавленість дітей темою та покращується якість засвоєння ними знань і вмінь.
Які умови забезпечити
Утім досвід свідчить, що успішне проведення інтегрованих занять неможливе без певних умов, якот:
- знання педагогом теорії інтеграції змісту дошкільної освіти
- опанування структури проведення різних видів занять, зокрема й інтегрованих
- глибокі знання педагога з теми, що постане на інтегрованому занятті як центральна
- ретельна підготовка педагога до проведення заняття, розроблення плану-конспекту на основі карти розумових дій тощо.
Якщо будь-яка із цих умов відсутня або не забезпечена у повній мірі, то заняття не дає очікуваного результату й у дітей не утворюється цілісне уявлення щодо визначеної теми.
Чому немає інтеграції
Аби з’ясувати, у яких випадках і чому ідея інтеграції в організації занять може «не спрацювати» на практиці, необхідно дати відповіді на такі запитання:
- У чому полягають труднощі та страхи педагогів-«дошкільників» під час підготовки до проведення інтегрованого заняття?
- Наскільки педагоги володіють методикою проведення інтегрованих занять? Які методичні рекомендації застосовують, що беруть за основу під час підготовки до проведення інтегрованого заняття?
- У чому проявляється неузгодженість теорії, методики та власне практики проведення інтегрованих занять?
- На яку методичну допомогу очікують вихователі під час розв’язання складних для себе питань щодо організації інтегрованих занять?
- Які «гострі кути» теорії, методики проведення інтегрованого заняття потребують найбільшого шліфування та розкриття на практиці з погляду вихователя-методиста?
- Що є незрозумілим у побудові структури інтегрованого заняття?
- Як організувати інтегроване заняття, щоб не перевантажувати дітей?
- Що потрібно здійснити вихователю-методисту, аби організація та проведення інтегрованого заняття стала цікавою та зрозумілою для педагогів?
Що утруднює процес проведення інтегрованих занять
Спілкування з керівниками та педагогами дошкільних навчальних закладів, спостереження за педагогічним процесом дають змогу окреслити низку проблем, які утруднюють процес проведення інтегрованих занять.
Помилкове трактування
Насамперед педагоги часто плутають інтегровані заняття з комбінованими та (або) комплексними, а тому:
- не розуміють, у чому різниця в особливостях їх проведення
- не бачать можливостей одночасного розв’язання програмових завдань за допомогою різних видів діяльності.
Складові поняття «інтегроване заняття»
| Назва | Визначення |
| Вид заняття | Залежно від обраного напряму роботи, діяльності дітей та вибору розділів програми — предметні (комплексні; тематичні), комбіновані, домінантні, інтегровані, сюжетно-динамічні |
| Синтез | Метод наукового дослідження предметів, явищ дійсності в цілісності, єдності та взаємозв’язку їх частин; логічний прийом, за допомогою якого ми подумки сполучаємо в одне ціле окремі частини предмета, явища |
| Пізнання | Сукупність процесів, процедур і методів набуття знань про явища та закономірності об’єктивного світу; процес відображення та відтворення дійсності у мисленні |
| Рівні (види) або способи пізнання |
|
| Діяльність, види діяльності | Процес активної взаємодії суб’єкта й об’єкта. Буває ігрова, пізнавальна, трудова, діяльність спілкування тощо |
| Діяльність, спрямована на реалізацію завдань освітніх ліній (освітні напрями):
| |
| Дидактичні ігри та вправи, рухливі ігри та вправи, бесіди, спостереження, види праці, досліди, пізнавальні хвилинки, читання, театралізація тощо — це методи та прийоми освітньої діяльності як засоби реалізації програмових завдань |
Труднощі методики
Під час пояснення поняття «інтегроване заняття» педагогам складно визначити, що все-таки необхідно інтегрувати (об’єднувати) — теми, розділи програми чи види діяльності. Непросто виокремити й те, на реалізації змісту яких розділів програми потрібно зосереджуватися на інтегрованому занятті й у якому випадку.
Часто вихователі на інтегрованих заняттях роблять акцент на розв’язанні завдань, які поставлені у програмі відповідно до теми (наприклад, узагальнити уявлення про будову рослини, розвивати вміння узгоджувати числівники з іменниками тощо), але не розкривають ключове поняття (наприклад, «весняні квіти»), а іноді взагалі не спрямовують дитячу діяльність на його розкриття
Інколи педагоги так захоплюються можливістю використати багато прийомів, що їх кількість не дає змоги педагогу методично грамотно відпрацьовувати всі ці прийоми. А якщо вихователі й намагаються правильно застосувати їх, то забувають про необхідність сформувати в дітей цілісне уявлення про предмет, який зазначено в темі заняття. Відтак у дітей безсистемно нагромаджуються знання, які вони не спроможні застосувати на практиці
Багатьох вихователів бентежить кількість підтем, які можуть виникати у процесі розкриття ключової темиобразу, — їм незрозуміло, як охопити весь необхідний матеріал у структурі заняття. Окрім того, педагогічним працівникам не завжди зрозуміло, скільки і яких видів діяльності може бути використано на інтегрованих заняттях.
Аби якнайліпше розкрити тему-образ на занятті, деякі педагоги застосовують велику кількість різних прийомів, захоплюються ними та проводять їх фронтально, не застосовуючи групових та індивідуальних форм роботи з дітьми.
Брак досвіду
Своєю чергою вихователі-методисти, надаючи методичну допомогу педагогу, скажімо аналізуючи його конспект інтегрованого заняття, не завжди можуть:
- побудувати цей процес у формі інтерактивної взаємодії з ним
- порекомендувати вихователю альтернативні методи освітнього впливу на дітей — методи, прийоми, види діяльності та форми організації дітей.
Тож педагогам бракує прикладів вдалих розробок інтегрованих занять, їх відеозаписів тощо.
Зрозуміло, що в такій ситуації виникає потреба глибокої методичної роботи з педагогами.
Методична робота з педагогами
Однією з результативних форм роботи може бути семінар-практикум. Готуючись до заходу, варто:
- обрати найвдаліші інтегровані заняття із проведених у дошкільних навчальних закладів міста під час методичних об’єднань
- обговорити та за потреби скорегувати структурні компоненти обраних інтегрованих занять разом із їх авторами, завідувачами та вихователямиметодистами з метою подальшої презентації цих занять для колег
- організувати відеозйомку одного з обраних занять в умовах групи дошкільного закладу для подальшого його аналізування з педагогами
- сформулювати запитання до учасників, які сприяли б конструктивному обговоренню та тлумаченню кожної складової у визначенні поняття «інтегроване заняття», дібрати приклади із практики для аргументації тлумачень
- дібрати карти розумових дій, розроблені педагогами, на різноманітні теми
- визначити методи та прийоми залучення учасників до активної роботи (обговорення й аналізування).
У підсумку педагоги мають:
- упорядкувати свої теоретичні знання щодо інтеграційних процесів у дошкільній освіті
- з’ясувати термінологічні поняття
- обговорити з колегами й методистами незрозумілі питання
- збагатитися новими ідеями для моделювання й проведення інтегрованих занять у своїй педагогічній практиці.
Пам’ятка для педагогів
За матеріалами Ірини РОМАНЮК,
методиста Миколаївського науково-методичного центру,
Олени БОРОЗДІНОЇ,
вихователя-методиста ДНЗ № 141, Миколаїв,
ж. «Вихователь-методист дошкільного закладу»
