Часто на допомогу педагогам надходять листи з рекомендаціями, де прописані теми виховної роботи. Всі ці теми актуальні на національному рівні, оскільки визначені на підставі досліджень певних проблем в країні чи регіоні.
Проте рекомендації й шаблони не мають застилати від педагога живе обличчя класу. Виховна робота результативна тоді, коли базується на потребах та інтересах конкретних учнів. Враховуючи рекомендації ззовні, педагог має базувати виховну роботу на реальній характеристиці класу (1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го...).
Оскільки в педагогічній практиці психолого-педагогічна характеристика класу є початковим етапом виховної роботи, то:
Складові психолого-педагогічної характеристики класу
Коли педагог складає програму виховної роботи, він має визначити в ній пріоритети, щоб подати у загальній характеристиці класу. Для цього виокремлює:
індивідуальні особливості класного колективу
акценти в історії формування класу
найактуальніші питання для конкретної групи учнів.
Наприклад
У класі, де вкрай актуальною є проблема згуртованості та частих конфліктів між підгрупами, найближчим пріоритетом роботи з класом буде формування толерантних стосунків
Провокувати негативну атмосферу під час навчального процесу можуть:
нетолерантне ставлення більшості до певної групи учнів
конфлікт двох лідерів, що мають послідовників
ґендерна перевага дівчат над хлопцями тощо
Для обґрунтування цього напряму роботи педагог має детально описати причини протистояння.
Пріоритет можна пов’язати із соціальним складом колективу:
якщо у батьківському середовищі актуальні проблеми трудової міграції — варто спрямовувати роботу на подолання її негативних наслідків для родин
якщо клас набуває статусу інклюзивного — варто присвятити перший рік роботі вихованню толерантності в колективі щодо осіб з особливими потребами
Важливою є інформація про інтереси та творчі здібності учнів. Це значно визначає вектор виховної роботи:
якщо більшість дітей у класі «спортсмени» — їхню активність можна спрямувати на туристичну роботу
якщо більшість становлять «книголюби» — варто озброїтися гуманітарним напрямом: налагодити співпрацю зі шкільною бібліотекою, організувати читацький гурток тощо
Складаючи психолого-педагогічну характеристику на клас, варто усвідомлювати, що виховна робота відбуватиметься не з абстрактними середньостатистичними дітьми — а з конкретними учнями й групами, які мають індивідуальні особливості.
Тому характеристика класного колективу, на підставі якої буде проваджувана виховна робота, має бути:
максимально об’єктивною та інформативною
складена з урахуванням педагогічної та психологічної діагностики.
Характеристика має бути лаконічною та водночас не нагадувати довідку
Оптимальний об’єм психолого-педагогічної характеристики класу — 1-2 сторінки
Педагог дотримує балансу між детальним описом кожного учня та занадто абстрактним образом класу («всі діти різні», «всі учні добре вчаться»).
При описі певних характеристик можливі три тенденції:
загальна
«Всі учні класу доброзичливі та тактовні»
групова
«Декілька дітей мають проблеми з поведінкою»
«Батьківські збори відвідують лише 40% батьків»
індивідуальна
«Учень А є лідером в класі, має вплив на колектив»
Індивідуальні характеристики доречно представляти мінімально, в основному для того, щоб проілюструвати розвиток групи.
не/вносять свої пропозиції щодо вирішення поточних справ класу
займають активну/пасивну позицію щодо взаємодії з класним керівником
часто/рідко відвідують батьківські збори та не/цікавляться шкільними успіхами дитини
6. Висновки та визначення загальних напрямів роботи
Що зайве у психолого-педагогічній характеристиці класу
інформація про досягнення, перелік обов’язків педагога
«Класний керівник щотижня перевіряє щоденники учнів»
«Педагог має вищу категорію, є переможцем конкурсу «Класний керівник 1999»
характеристики та вирази, які мають надто суб’єктивний відтінок
«Живий колектив»
«Теплі стосунки»
«Учні не справляють враження самостійних»
«Класний керівник любить своїх дітей»
Слова «поганий»/«добрий», якщо йдеться про певні процеси (згуртованість, адаптація, успішність), ліпше замінити на «сформовані/не сформовані», «на низькому/середньому/високому рівні» тощо
теоретичні блоки, які характеризують групові явища або типажі
при описі адаптації першокласників не варто розписувати поняття «адаптація»
характеризуючи учнів за темпераментом, не давайте характеристики темпераменту (для цього ж бо є спеціальні довідники)
детальні методичні рекомендації
«Оскільки більшість дітей в класі гіперрухливі, задля запобігання перевтоми слід кожного дня проводити на перервах фізкультхвилинки та частіше робити паузи»
За матеріалами Ганни Колесової, психолога, м. Славутич Київської обл.
