Інтелект-карти — саме те для сучасного освітнього процесу

Технологія mind mapping в освітній та управлінській діяльності

Застосовувати метод інтелект-карт (mind mapping) у початковій школі стали у 70-80-х роках минулого століття у Великій Британії.

Сама назва інноваційного педагогічного інструменту є спробою перекладу словосполучення «Mind Maps», котре використовував у своїх бестселерах її творець — британський психолог Тоні Бьюзен.

Також часто зустрічаються синонімічні переклади:

• карти асоціацій
• карти розуму
• карти думок
• карти пам’яті
• ментальні карти.

Назви відображають основну ідею техніки — побудову «дерева асоціацій», у якому:

• в центрі розміщено базовий образ, від якого відходять кілька товстих гілок — рішення, безпосередньо пов’язані з базовим образом
• від останніх може відходити нескінченне число малих гілочок, які будуть відносно першообразу вторинними, третинними і т. д.

Що таке ментальні карти

Це популярний освітній інструмент, що сприяє максимально запам’ятовувати інформацію завдяки синергетичному синтезу:

• візуалізації
• систематизації
• класифікації
• асоціації.

Навіщо інтелект-карти

Де-факто, інтелект-карти є проекцією тих процесів, що відбуваються в нашому мозку під час запам’ятовування нової інформації.

Так, новий біт даних, що надходить до мозку, можна зобразити у вигляді цілісного ядра, від якого відходять численні промені — наші асоціації, дотичні до цієї нової інформації. При цьому кожна асоціація перебуває у нерозривному зв’язку з безліччю інших, безпосередньо непов’язаних з первинним бітом. І якби вдалося сфотографувати всі ті зв’язки, що утворюються з асоціацій, то отримали б інтелект-карту обраної предметної області.

Для вивчення кожного окремого поняття, проблеми чи зображення ідеї потрібно будувати специфічну для цього ментальну карту.

Інтелект-карти можна застосовувати в освітньому процесі, приміром:

• опановуючи кейс-технології
• досліджуючи родовід у початковій школі
• за економічного виховання дошкільників.

Глибинне (майже 100%) засвоєння нового матеріалу відбувається завдяки тому, що:

• дитина кожне нове для себе поняття запам’ятовує крізь призму уже відомих для себе образів
• записи у вигляді деревовидних схем є тотожними «мові» людського мозку.

Ментальні карти на уроках

Аби досягти оптимального ефекту від використання інструменту інтелект-карти в загальноосвітніх (та й дошкільних) закладах, орієнтуються на такі правила:

• будувати дерево з гнучкими гілками, а не малювати традиційну схему зі словами в прямокутниках. Подібна візуалізація дозволяє:

– спілкуватися з мозком його ж мовою, подібною до схеми побудови нейронних зав’язків

– уникати монотонності та одноманітності візуальних образів, що унеможливлюють глибинне запам’ятовування

• одна гілка дерева повинна дорівнювати лише одному слову. Такий підхід допоможе:

– посилити асоціативний ряд

– збільшити інтелектуальну і творчу свободу

• величина лінії не повинна перебільшувати слово, оскільки:

– економія простору на папері (дошці) дозволяє розширити дерево асоціацій

– відбувається візуалізація довжини слова, що підвищує імовірність запам’ятовування

• товщина, колір. форма і розмір гілок і слів, а також шрифти повинні диференціюватися. Це дозволяє:

– уникнути монотонності зображення

– акцентувати увагу на ключових словах і відсіювати другорядні

– структурувати сприйняття

• максимізувати застосування нешаблонних:

– іконок

– малюнків

– значків

– символів

• обирати відповідний формат паперу:

– для невеликих за обсягом інтелект-карт — А4

– для масштабних карт — А3

• використовувати інструменти побудови карти, які б відповідали віку дітей:

– для дошкільнят, учнів початкових класів — кольорові олівці та ручки, фарби, фломастери, маркери, кольорова крейда тощо

– для учнів старшого шкільного віку — програми Paint, PhotoShop, PowerPoint тощо

• будувати дерево по горизонталі, а не вертикалі, що полегшує його сприйняття мозком
• будувати контури між гілками у випадку, якщо вітки однієї гілки заходять на вітки іншої гілки. Контури запобігають:

– змішуванню інформації

– утворенню накладених один на одного візуальних образів.

Також диференціюйте застосування інструментів залежно від:

• віку вихованців чи школярів
• вимог навчального процесу

Зокрема, карти пам’яті можуть використовуватися:

• всією дошкільною групою чи класом
• окремими групами класу
• індивідуально

Як створити ментальну карту

Етапи побудови карт пам’яті можуть різнитися залежно від цілей та завдань уроку, заняття, однак загальний алгоритм побудови такий:

Етапи побудови інтелект-карт

Ментальні карти — саме те для покоління Z! Як і інфографіка.