Інтелект-карти в освітньому процесі: як створювати та використовувати

Автор
головний редактор порталу «Педрада», канд. пед. наук
Що таке інтелект-карти та як ефективно їх використовувати в освітньому процесі. Правила побудови та переваги застосування інтелект-карт в освіті: у роботі з дошкільниками та учнями. Приклади інтелект-карт та способів їх застосування
Інтелект-карти — саме те для сучасного освітнього процесу      Де застосовувати інтелект-карти: підказка для педагога та керівника
            СКАЧАТИ  

Інтелект-карти в освіті

Педагоги мають справу з людським інтелектом. І перше, чому вони мають навчити своїх учнів, — це важливість ментальної грамотності, вміння вчитися. Інтелектуальні карти ми розглядаємо як один з ефективних методів покращення процесу та результативності навчання на всіх рівнях освіти.

Технологія mind mapping

Застосовувати метод інтелект-карт (mind mapping) в освіті, зокрема в початковій школі, стали у 70-80-х роках минулого століття у Великій Британії. Назва цього інноваційного педагогічного інструменту є спробою перекладу словосполучення «Mind Maps», яке використовував у своїх бестселерах її творець — британський психолог Тоні Бюзен.

Також часто зустрічаються синонімічні переклади терміну інтелектуальна карта чи інтелект-карта:

  • карта асоціацій
  • карта розуму
  • карта думок
  • карта пам’яті
  • ментальна карта.

Назви відображають основну ідею техніки — побудову «карти асоціацій», у якій:

  • в центрі розміщено базовий образ, від якого відходять кілька товстих гілок — рішення, безпосередньо пов’язані з базовим образом
  • від останніх може відходити нескінченне число малих гілочок, які будуть відносно першообразу вторинними, третинними і т. д.

Розпочнемо з інтелект-карти про інтелект-карти в освіті:

Ментальні карти чи інтелектуальні?  

Терміни ментальна карта й інтелектуальна карта — про одне і те ж. Ментальна карта (інтелектуальна карта) — це структурно-логічна схема, що візуалізує суть поняття чи теми через асоціації та їх класифікацію й систематизацію. Інтелект-карти, за висловом автора цього методу Тоні Бюзена, є найкращим способом відображення процесу людського мислення. Тому інтелект-карти в освіті є потужним і ефективним інструментом навчання, який успішно застосовують педагоги починаючи з дошкільного віку.  

Інтелект-карти — саме те для сучасного освітнього процесу

Інтелект-карти в освіті: навіщо використовувати

Де-факто, інтелект-карти є проєкцією тих процесів, що відбуваються в нашому мозку під час запам’ятовування нової інформації. Так, новий біт даних, що надходить до мозку, можна зобразити у вигляді цілісного ядра, від якого відходять численні промені — наші асоціації, дотичні до цієї нової інформації. При цьому кожна асоціація перебуває у нерозривному зв’язку з безліччю інших, безпосередньо непов’язаних з первинним бітом. І якби вдалося сфотографувати всі ті зв’язки, що утворюються з асоціацій, то отримали б інтелект-карту обраної предметної області.

Для вивчення кожного окремого поняття, проблеми чи зображення ідеї потрібно будувати специфічну для нього ментальну карту.

Інтелект-карти можна застосовувати в освіті, приміром:

Методику роботи з інтелектуальними картами в дошкільній та початковій освіті  розробила Наталія Гавриш, д-р пед. наук, професор.

Інтелект-карти в освіті цінні тим, що окреслюють смисли навчальної діяльності, тому їх доцільно використовувати на уроках будь-якого виду. Особливо ефективні вони для організації інтегрованих уроків та занять. Адже ключове слово схеми становить смисловий стрижень, навколо якого «об’єднуються» різні освітні галузі та види діяльності дітей.

Інтелект-карти в освіті особливо ефективні для запам'ятовування навчального матеріалу. Глибинне (майже 100%) засвоєння нового матеріалу відбувається завдяки тому, що:

  • дитина кожне нове для себе поняття запам’ятовує крізь призму уже відомих для себе образів
  • записи у вигляді структурно-логічних схем є тотожними «мові» людського мозку.

Переваги застосування інтелектуальних карт в освіті 

Інтелект-карти в освітньому процесі:

  • привертають увагу аудиторії;
  • дають змогу змінювати й коригувати наповнення карти, тож навчальний матеріал стає гнучким;
  • сприяють кращому засвоєнню матеріалу, оскільки ілюструють інформацію, яка безпосередньо стосується тем;
  • викладають факти і демонструють взаємозв’язки між ними, на відміну від лінійного тексту, тому учні глибше розуміють предмет;
  • зменшують обсяг навчального матеріалу.

Інтелектуальні карти особливо корисні і для дітей, яким складно навчатися.

image11
ТВОЄ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ Запрошуємо опанувати технологію, в основі якої — застосування інтелектуальних карт в освітній роботі, саморозвитку, роботі керівника та в особистому житті
Опануєте нові можливості свого мислення. Навчитеся створювати інтелектуальні карти та використовувати їх у навчанні, плануванні, рефлексії, самоосвіті, командній роботі. Є дві програми: для школи та для дошкільного закладу

Інтелект-карта: правила побудови

Як створити інтелектуальну карту? Класичні правила побудови ментальної карти описані Тоні Бюзеном.

Інтелект-карти — правила побудови

Щоб досягти оптимального ефекту від використання інтелект-карти в освітньому процесі з школярами та дошкільниками, орієнтуються на такі правила:

  • будувати схему з гнучкими гілками, а не малювати традиційну схему зі словами в прямокутниках. Подібна візуалізація дозволяє:

– спілкуватися з мозком його ж мовою, подібною до схеми побудови нейронних зав’язків

– уникати монотонності та одноманітності візуальних образів, що унеможливлюють глибинне запам’ятовування

  • одна гілка дерева повинна дорівнювати лише одному слову. Такий підхід допоможе:

– посилити асоціативний ряд

– збільшити інтелектуальну і творчу свободу

  • величина лінії не повинна перебільшувати слово, оскільки:

– економія простору на папері (дошці) дозволяє розширити дерево асоціацій

– відбувається візуалізація довжини слова, що підвищує імовірність запам’ятовування

  • товщина, колір. форма і розмір гілок і слів, а також шрифти повинні диференціюватися. Це дозволяє:

– уникнути монотонності зображення

– акцентувати увагу на ключових словах і відсіювати другорядні

– структурувати сприйняття

  • максимізувати застосування нешаблонних:

– іконок

– малюнків

– значків

– символів

  • обирати відповідний формат паперу:

– для невеликих за обсягом інтелект-карт — А4

– для масштабних карт — А3

  • використовувати інструменти побудови карти, які б відповідали віку дітей:

– для дошкільнят, учнів початкових класів — кольорові олівці та ручки, фарби, фломастери, маркери, кольорова крейда тощо

– для учнів старшого шкільного віку — програми Paint, PhotoShop, PowerPoint тощо

  • будувати інтелект-карту по горизонталі, а не вертикалі — це полегшує її сприйняття мозком
  • будувати контури між гілками у випадку, якщо вітки однієї гілки заходять на вітки іншої гілки. Контури запобігають:

– змішуванню інформації

– утворенню накладених один на одного візуальних образів.

Також диференціюйте застосування інструментів залежно від:

  • віку вихованців чи школярів
  • вимог навчального процесу

Зокрема, інтелект-карти педагог може використовувати в роботі:

  • зі всією дошкільною групою чи класом
  • з окремими групами класу
  • індивідуально

Чи дозволяють правила творити? Перегляньте відеокоментар про це — у ньому приклади інтелект-карт:

Як створити інтелект-карту: етапи

Коли педагог укладає інтелектуальну карту як конспект до уроку чи заняття, важливо зробити таке:

  • Визначити ключові поняття та встановити їх взаємозв’язки із другорядними, дотичними поняттями
  • Логічно структурувати матеріал
  • Зробити карту візуально привабливою

Етапи побудови ментальних карт можуть різнитися залежно від цілей та завдань уроку, заняття, однак загальний алгоритм побудови такий:

Етапи побудови інтелект-карт

 

Етапи

 

Особливості

1.

Обмірковування ідеї

 

  • проводять мозковий штурм: озвучують будь-які слова, ідеї, образи, асоціації, що спадають на думку
  • обирають базовий центральний образ (об’єкт вивчення)

2.

Деталізація змісту інтелект-карти

 

  • будують центральний образ
  • обмірковують ключові слова
  • будують головні гілки
  • записують ключові слова (по одному слову на кожній гілці)

3.

Доповнення карти новими ідеями

 

  • будують розширені вітки від головних гілок
  • там, де це можливо, додають:

– іконки

– малюнки

– значки

– символи

  • прослідковують зв’язки між окремими образами, асоціаціями
  • активно застосовують різні кольори, шрифти, розміри, товщину слів і гілок

4.

Редагування

 

  • повторно застосовують мозковий штурм для з’ясування невикористаних асоціацій
  • записують нововиявлені асоціації
  • інтелект-карту переглядають, щоб виявити можливі:

– описки

– помилки

– дублювання гілок

  • перевіряють можливість відтворення візуальних образів, зображених на ментальній карті

Ментальні карти — саме те для покоління Z! Як і інфографіка.

Створити інтелект-карту онлайн можна за допомогою таких програм, як:

  • draw.io від Google
  • coggle.it
  • XMind



зміст

Педрада. Телеграм. Новини

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді