Інтелект-карти в освітньому процесі: як створювати та використовувати
Де застосовувати інтелект-карти: підказка для педагога та керівника
СКАЧАТИ
Інтелект-карти в освіті
Педагоги мають справу з людським інтелектом. І перше, чому вони мають навчити своїх учнів, — це важливість ментальної грамотності, вміння вчитися. Інтелектуальні карти ми розглядаємо як один з ефективних методів покращення процесу та результативності навчання на всіх рівнях освіти.
Застосовувати метод інтелект-карт (mind mapping) в освіті, зокрема в початковій школі, стали у 70-80-х роках минулого століття у Великій Британії. Назва цього інноваційного педагогічного інструменту є спробою перекладу словосполучення «Mind Maps», яке використовував у своїх бестселерах її творець — британський психолог Тоні Бюзен.
Також часто зустрічаються синонімічні переклади терміну інтелектуальна карта чи інтелект-карта:
- карта асоціацій
- карта розуму
- карта думок
- карта пам’яті
- ментальна карта.
Назви відображають основну ідею техніки — побудову «карти асоціацій», у якій:
- в центрі розміщено базовий образ, від якого відходять кілька товстих гілок — рішення, безпосередньо пов’язані з базовим образом
- від останніх може відходити нескінченне число малих гілочок, які будуть відносно першообразу вторинними, третинними і т. д.
Розпочнемо з інтелект-карти про інтелект-карти в освіті:
Ментальні карти чи інтелектуальні?
Терміни ментальна карта й інтелектуальна карта — про одне і те ж. Ментальна карта (інтелектуальна карта) — це структурно-логічна схема, що візуалізує суть поняття чи теми через асоціації та їх класифікацію й систематизацію. Інтелект-карти, за висловом автора цього методу Тоні Бюзена, є найкращим способом відображення процесу людського мислення. Тому інтелект-карти в освіті є потужним і ефективним інструментом навчання, який успішно застосовують педагоги починаючи з дошкільного віку.
Інтелект-карти в освіті: навіщо використовувати
Де-факто, інтелект-карти є проєкцією тих процесів, що відбуваються в нашому мозку під час запам’ятовування нової інформації. Так, новий біт даних, що надходить до мозку, можна зобразити у вигляді цілісного ядра, від якого відходять численні промені — наші асоціації, дотичні до цієї нової інформації. При цьому кожна асоціація перебуває у нерозривному зв’язку з безліччю інших, безпосередньо непов’язаних з первинним бітом. І якби вдалося сфотографувати всі ті зв’язки, що утворюються з асоціацій, то отримали б інтелект-карту обраної предметної області.
Для вивчення кожного окремого поняття, проблеми чи зображення ідеї потрібно будувати специфічну для нього ментальну карту.
Інтелект-карти можна застосовувати в освіті, приміром:
- опановуючи кейс-технології
- досліджуючи родовід у початковій школі
- плануючи освітній процес: тематичні цикли, інтегровані заняття чи уроки, лекції чи семінари
Методику роботи з інтелектуальними картами в дошкільній та початковій освіті розробила Наталія Гавриш, д-р пед. наук, професор.
Інтелект-карти в освіті цінні тим, що окреслюють смисли навчальної діяльності, тому їх доцільно використовувати на уроках будь-якого виду. Особливо ефективні вони для організації інтегрованих уроків та занять. Адже ключове слово схеми становить смисловий стрижень, навколо якого «об’єднуються» різні освітні галузі та види діяльності дітей.
Інтелект-карти в освіті особливо ефективні для запам'ятовування навчального матеріалу. Глибинне (майже 100%) засвоєння нового матеріалу відбувається завдяки тому, що:
- дитина кожне нове для себе поняття запам’ятовує крізь призму уже відомих для себе образів
- записи у вигляді структурно-логічних схем є тотожними «мові» людського мозку.
Переваги застосування інтелектуальних карт в освіті
Інтелект-карти в освітньому процесі:
- привертають увагу аудиторії;
- дають змогу змінювати й коригувати наповнення карти, тож навчальний матеріал стає гнучким;
- сприяють кращому засвоєнню матеріалу, оскільки ілюструють інформацію, яка безпосередньо стосується тем;
- викладають факти і демонструють взаємозв’язки між ними, на відміну від лінійного тексту, тому учні глибше розуміють предмет;
- зменшують обсяг навчального матеріалу.
Інтелектуальні карти особливо корисні і для дітей, яким складно навчатися.

Інтелект-карта: правила побудови
Як створити інтелектуальну карту? Класичні правила побудови ментальної карти описані Тоні Бюзеном.
Щоб досягти оптимального ефекту від використання інтелект-карти в освітньому процесі з школярами та дошкільниками, орієнтуються на такі правила:
- будувати схему з гнучкими гілками, а не малювати традиційну схему зі словами в прямокутниках. Подібна візуалізація дозволяє:
– спілкуватися з мозком його ж мовою, подібною до схеми побудови нейронних зав’язків
– уникати монотонності та одноманітності візуальних образів, що унеможливлюють глибинне запам’ятовування
- одна гілка дерева повинна дорівнювати лише одному слову. Такий підхід допоможе:
– посилити асоціативний ряд
– збільшити інтелектуальну і творчу свободу
- величина лінії не повинна перебільшувати слово, оскільки:
– економія простору на папері (дошці) дозволяє розширити дерево асоціацій
– відбувається візуалізація довжини слова, що підвищує імовірність запам’ятовування
- товщина, колір. форма і розмір гілок і слів, а також шрифти повинні диференціюватися. Це дозволяє:
– уникнути монотонності зображення
– акцентувати увагу на ключових словах і відсіювати другорядні
– структурувати сприйняття
- максимізувати застосування нешаблонних:
– іконок
– малюнків
– значків
– символів
- обирати відповідний формат паперу:
– для невеликих за обсягом інтелект-карт — А4
– для масштабних карт — А3
- використовувати інструменти побудови карти, які б відповідали віку дітей:
– для дошкільнят, учнів початкових класів — кольорові олівці та ручки, фарби, фломастери, маркери, кольорова крейда тощо
– для учнів старшого шкільного віку — програми Paint, PhotoShop, PowerPoint тощо
- будувати інтелект-карту по горизонталі, а не вертикалі — це полегшує її сприйняття мозком
- будувати контури між гілками у випадку, якщо вітки однієї гілки заходять на вітки іншої гілки. Контури запобігають:
– змішуванню інформації
– утворенню накладених один на одного візуальних образів.
Також диференціюйте застосування інструментів залежно від:
- віку вихованців чи школярів
- вимог навчального процесу
Зокрема, інтелект-карти педагог може використовувати в роботі:
- зі всією дошкільною групою чи класом
- з окремими групами класу
- індивідуально
Чи дозволяють правила творити? Перегляньте відеокоментар про це — у ньому приклади інтелект-карт:
Як створити інтелект-карту: етапи
Коли педагог укладає інтелектуальну карту як конспект до уроку чи заняття, важливо зробити таке:
- Визначити ключові поняття та встановити їх взаємозв’язки із другорядними, дотичними поняттями
- Логічно структурувати матеріал
- Зробити карту візуально привабливою
Етапи побудови ментальних карт можуть різнитися залежно від цілей та завдань уроку, заняття, однак загальний алгоритм побудови такий:
Етапи побудови інтелект-карт
| Етапи |
| Особливості |
1. | Обмірковування ідеї |
|
|
2. | Деталізація змісту інтелект-карти |
|
|
3. | Доповнення карти новими ідеями |
|
– іконки – малюнки – значки – символи
|
4. | Редагування |
|
– описки – помилки – дублювання гілок
|
Ментальні карти — саме те для покоління Z! Як і інфографіка.
Створити інтелект-карту онлайн можна за допомогою таких програм, як:
- draw.io від Google
- coggle.it
- XMind