Інклюзивна освіта без фахівців: що показав моніторинг

Державна служба якості освіти України оприлюднила результати моніторингового дослідження щодо якості корекційно-розвиткових занять (КРЗ) та використання державної субвенції на підтримку осіб з особливими освітніми потребами у 2025 році.

Дослідження засвідчило: якість інклюзивної освіти безпосередньо залежить від кадрової спроможності закладів.

Зміни в Порядку організації інклюзивного навчання

Кадри — основа інклюзії

• 38,6 % фахівців у закладах загальної середньої освіти, які проводять КРЗ, мають спеціальну профільну підготовку.
• Майже 30 % педагогів у ЗЗСО працюють без спеціальної освіти або без проходження відповідного підвищення кваліфікації.
• У закладах дошкільної освіти ситуація подібна — 30,6 % фахівців не мають профільної підготовки.

Особливо відчутною є нестача вчителів-дефектологів і вчителів-реабілітологів — саме тих спеціалістів, які формують основу якісної інклюзивної підтримки.

Субвенція є — ресурсу бракує

Через кадровий дефіцит корекційно-розвиткові заняття нерідко проводять педагоги без спеціальної дефектологічної освіти або вони замінюються іншими психолого-педагогічними послугами. У результаті підтримка дітей з особливими освітніми потребами може втрачати системність і цільовий характер.

Попри наявність державної субвенції на підтримку дітей з ООП, нестача кваліфікованих кадрів обмежує можливості повноцінної реалізації інклюзивних програм.

Нове та практичне: актуальні матеріали без води

• Помилки штучного інтелекту: на що зважати заступнику директора і вчителю
• Урок читання без нудьгування: як використати Gemini для інтерактивної роботи з текстом

Низький рівень оплати праці ускладнює залучення й утримання фахівців, зокрема тих, хто працює за цивільно-правовими договорами. Таким чином кадровий дефіцит стає не лише організаційною проблемою, а й чинником, що впливає на доступність і якість інклюзивної освіти.

Моніторинг підкреслює: розвиток інклюзивного середовища потребує не лише фінансування, а й системної кадрової політики.