Інклюзія в освітньому процесі як одна із форм соціалізації дитини з особливими освітніми потребами

Основні поняття інклюзії,  її мета і завдання

Інклюзія - це процес включення всіх громадян у соціум, насамперед тих, хто має   труднощі у фізичному чи розумовому розвитку. Він  передбачає розробку і застосування таких методів і прийомів, які зможуть дозволити кожній людині рівноправно брати участь суспільному житті. Щоб кожна дитина, яка проживає в Україні,  відчула себе повноправним громадянином своєї держави, необхідно створити певні умови для її освіти і виховання, в яких би вона мала можливість  розвиватися, навчатися, а згодом   і самореалізуватися, бути готовою увійти в доросле життя з гідною самооцінкою своєї особистості. На шляху демократичного поступу  суспільство теж повинне перебувати в стані готовності прийняти до себе будь-яку людину незалежно від її інтелектуального рівня чи фізичного розвитку. Тому сьогодні, як ніколи, актуалізується питання інклюзивної освіти. Щоб вона прижилась у нашій країні,  необхідне правильне розуміння того, чим насправді є ця система, і також сприйняття інклюзивної культури всіма учасниками навчального процесу. 

Як навчити дітей з ООП реагувати на надзвичайні ситуації

Варто розуміти, що це не лише зміна педагогічного підходу, використання нових методик і розміщення дітей з особливими освітніми потребами (далі ООП) в загальноосвітніх школах, а,  насамперед, інструмент соціалізації та органічної інтеграції, який допоможе їм реалізувати себе в людській спільноті. Це процес, у якому школа намагається відповідати на потреби всіх учнів, вносить необхідні зміни до навчальної програми та вишукувати  нові ресурси, щоб забезпечити рівні можливості. Саме завдяки інклюзивній освіті люди з ООП можуть відчувати себе частиною суспільства, знаходити друзів і переймати загальноприйняті моделі поведінки.

Таким чином запровадження інклюзивної освіти у систему навчально-виховного процесу сприяє:

• полегшеній адаптації дитини з  ООП до перебування в різнорідному колективі;
• розвитку її власних сильних якостей і талантів;
• досягненню індивідуальних  цілей через  участь у житті громади та  класу;
• залученню батьків у процес навчання і життя школи;
• формуванню толерантного ставлення і поваги до  здібностей інших дітей;
• розвитку різноманітних навичок.

Інклюзивне навчання — це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу. Тому основне завдання  організаторів і педагогів інклюзивного навчання  полягає у  створенні середовища, де  вихованці з особливими освітніми потребами знаходитимуть підтримку, усвідомлюватимуть свою цінність, а також важливість власної ролі у процесі навчання. Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти таким дітям шляхом  урахування їх індивідуальних особливостей.

При всій доцільності впровадження інклюзивної освіти,  учасникам освітнього процесу слід бути готовими до складностей різного характеру, які неминуче доведеться долати.

ТОП-3 теми з журналу «Практика управління закладом освіти»

• Як вести облік дітей
• Посібник з проєктування укриттів
• Супровід під час індивідуального навчання

Труднощі на шляху реалізації інклюзивного навчання

Хочемо ми того, чи ні, але так чи інакше до вирішення проблемних питань інклюзії будуть причетні всі – від фахових спеціалістів до  людей, далеких від педагогіки. Тому умовно проблеми можна поділити на дві групи – моральні (психологічні) та матеріальні.

Труднощі морального аспекту полягають у неоднаковому рівні усвідомлення  і різному сприйнятті поняття «людина з особливими потребами» членами  нашого суспільства. Навіть батьками і родиною така дитина сприймається неоднозначно: для одних вона  ізгой і змушена перебувати в ізоляції від суспільства, задовольняючись спілкуванням в оточенні найближчих, які, до речі, часто оцінюють її потреби неоднозначно, інші сім’ї, навпаки, намагаються якнайбільше соціалізувати з раннього віку своє дитя, щоб виробити імунітет до випробувань у дорослому віці, треті приречено змиряються з подібним станом справ і навіть не намагаються щось змінити у власному житті. І це, на жаль, не найгірші сценарії буття. Те ж саме зустрічаємо і в соціальному середовищі. Тож якщо така дитина  має з’явитися у закладі, то її появу слід виважено підготувати. А для цього організаторам інклюзивного навчання  потрібно мати переконливі аргументи  на користь інклюзивної освіти, щоб переконати і саму дитину, і її батьків, і батьків її однокласників, і – чого гріха таїти – часто спротив окремих педагогів теж у доцільності запровадження такої форми навчання.

Отже, чому дитина з особливими потребами виграє від перебування у загальноосвітньому закладі:

• через спілкування з однолітками поліпшується її когнітивний, моторний, мовленнєвий, соціальний та емоційний розвиток;
•  ровесники  для неї відіграють роль загальноприйнятих моделей поведінки
•  відбувається функціонально оволодіння новими вміннями та навичками;
• навчання проводиться з орієнтацією на  її сильні якості, здібності та інтереси;
• з’являється можливість для налагодження дружніх стосунків з іншими дітьми й участі у громадському житті.

Спробуймо розібратись, чим же корисне перебування дитини з особливими освітніми потребами для її однокласників.

По-перше, діти вчаться природно сприймати різноманітність свого оточення і толерантно ставитися до людських відмінностей.

По-друге, у них формуються комунікативні навички налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них.

По-третє, при правильному поданні даного факту іде вироблення командного духу. Діти не лише  засвоюють партнерські відносини, але і навчаються співробітництву, виробляють вміння взаємодії, взаємодопомоги, навчаються сприймати різні точки  зору.

По-четверте, це сприяє виробленню нестандартної поведінки в нестандартній ситуації, змушує їх бути винахідливими і кмітливими,  вчить відповідальності і  співчуттю.

 Подібне тлумачення можна застосовувати педагогам для батьків, які боячись травмувати психіку власних дітей, часто виступають проти перебування дитини з особливими освітніми потребами у класі загальноосвітньої школи.

Для педагогічного колективу створення класів з інклюзивним навчанням теж є своєрідним професійним викликом, який мотивує до:

• кращого розуміння індивідуальних особливостей здобувачів освіти;
• оволодіння новими педагогічними методиками, які дають  змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності;
• більш цілісного сприйняття дітей,  а також дає змогу подивитися  на життєві ситуації  їх очима.

Крім того, перебуваючи на державній посаді, вчителі мають втілювати державну політику в галузі навчання і виховання, однією з вимог якої є забезпечення рівних можливостей для доступу до загальної освіти, що і робить інклюзивна освіта.

Матеріальні труднощі стосуються навчального  закладу та батьків  дитини з ООП . Адже для організації інклюзивного навчання освітній установі потрібно задіювати додаткові ресурси зі створення безбар’єрного середовища, додаткових приміщень, придбання корекційного обладнання, а батькам навчитися безболісно регулярно  долати шлях від дому до школи і зі школи додому.

Держава, у свою чергу, намагається підтримати  вирішення проблем інклюзивної освіти  нормативними документами. 

Що було зроблено до війни

До повномасштабного вторгнення ерефії в Україну  наша освітня система вже мала певні напрацювання в галузі інклюзії.

1. Створена мережа інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ), яка охопила найголовніші ланки освіти – від дошкільної до  професійно- технічної.
2. Крім посади асистента педагога, запроваджена посада асистента дитини, який необов’язково має бути педагогічним працівником. Це може бути хтось із батьків, опікунів, уповноважена батьками особа, соціальний працівник, тощо.   Для  освітніх закладів  МОН затвердило порядок  надання доступу таким людям до освітнього процесу.
3. Запроваджена інклюзивна субвенція на підтримку дітей з ООП. На жаль, під час війни виділення коштів під неї значно скоротилося.   Зараз вона розподіляється пропорційно відповідно до кількості дітей. За ці кошти можна закупляти допоміжне корекційне обладнання  і оплачувати  корекційно-розвиткові послуги.
4. Крім ІРЦ, школам також надано право забезпечувати  здобувачів освіти  з ООП корекційно-розвитковими послугами, які можуть здійснювати  дефектологи, логопеди та інші фахівці. 

Документальне забезпечення інклюзії під час воєнних дій

Перш ніж  підтримати  розвиток інклюзії в особливих умовах, держава мала би промоніторити ситуацію з цієї проблеми, залучивши до вивчення  відповідних фахівців. Але, на жаль, поки що цього зробити немає змоги. Адже ухвалення загальних рішень для підтримки дітей з ООП таїть в собі небезпечні підводні камені. Тому треба вивчати  потреби учнів з ООП локально та персонально. Проте деякі напрацювання в цьому напрямку вже є.

1. Лист МОН № 1/3710 від 28.03.2022 р. «Про роботу інклюзивно-ресурсних центрів та організацію освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами у період воєнного стану»
2. 26 квітня 2022 року Кабінет Міністрів затвердив зміни до організації інклюзивного навчання під час війни (Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2022 р. №483 “Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2021 р. №530 і від 15 вересня 2021 р. №957)
3. Постанова Кабінету Міністрів №493 від 29.04. 2022 р. "Про внесення змін до Положення про інклюзивно-ресурсний центр"
4. Лист МОН від 15.06.2022 № 1/6435-22 «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами»).
5. Лист МОН України №1/9540- 22 від 19.08.2022 р.“Щодо асистента учня (дитини) в закладах освіти”
6. Лист МОН України №1/10258-22 від 06.09.2022 р. “Про організацію освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами у 2022/2023 навчальному році”
7. Лист МОН № 1/11479-23 від 03.08.2023 « Про методичні рекомендації «Безпечне освітнє середовище: Надання індивідуальної підтримки учням з особливими освітніми потребами під час підготовки до реагування на надзвичайні ситуації» (розроблені ДУ "Український інститут розвитку освіти")     
8. Лист МОН №1/13094-23від 31.08.2023р. « Про організацію  освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами у 2023/2024 навчальному році».

Корисними в цьому аспекті будуть записи серії вебінарів з психологічної підтримки дітей з особливими освітніми потребами «Територія безпеки:психологічна підтримка дітей з особливими освітніми потребами у закладах освіти під час повітряної тривоги», розміщені на фейсбук-сторінках МОН та ГО «Підтримай дитину».

Зупинимось на окремих актуальних положеннях.

Щодо проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дітей, які знаходяться за кордоном та на окупованих територіях або змінили місце проживання

Для осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або за кордоном та не мають можливості виїхати для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку в Україну, норма щодо подовження строку дії висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (особи), який використовувався у процесі здобуття освіти на попередньому рівні освіти, при переході між рівнями освіти продовжує діяти на весь період воєнного стану,

Повторна комплексна оцінка для таких здобувачів освіти має бути проведена не пізніше ніж через три місяці після припинення чи скасування  воєнного стану, повернення особи з-за кордону чи деокупації окупованої території.

В окремих випадках повторна комплексна оцінка розвитку дитини між рівнями освіти може бути проведена в онлайн режимі фахівцями ІРЦ, які роводили первинну оцінку розвитку, здійснювали супровід цієї дитини в освітньому процесі та прослідковували за динамікою її розвитку.

Для дітей, які потребують  комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи вперше і  знаходяться на тимчасово окупованій території або перебувають за кордоном, Міністерством було розроблено та розміщено на офіційному сайті МОН чітку інструкцію щодо проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини та отримання висновку ІРЦ. 

Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг

Дітям з особливими освітніми потребами, які вимушені були змінити місце проживання,  передбачено на період війни на базі спеціальних закладів освіти можливість доступу до освітніх та корекційних послуг  для змінного контингенту. Отримувати такі послуги можна і за місцем навчання, залучивши фахівців інклюзивно-ресурсних центрів (в межах робочого часу). Такі ж послуги можуть надаватись педагогічними працівниками закладів освіти, іншими педагогічними працівниками на умовах цивільно-правових договорів (за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами), педагогічними працівниками спеціальних закладів освіти (в межах штатної чисельності педагогічних працівників спеціальної школи).

У разі нестачі коштів субвенції з державного бюджету інклюзивне навчання має бути профінансоване за рахунок коштів місцевого бюджету для унеможливлення порушення права дітей з особливими освітніми потребами на освіту.

Звертаємо увагу, що потреби кожної дитини мають бути забезпечені в повному обсязі, в т. ч. за рахунок залишків коштів субвенції за попередні роки, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Робота асистента вчителя та асистента дитини в умовах воєнного стану

Нагадаємо, що асистент  дитини забезпечує в освітньому процесі соціальні та соціально-побутові потреби здобувача освіти з особливими освітніми потребами. Такий супровід під час інклюзивного навчання передбачає:

• допомогу в самообслуговуванні;
• підтримку у спілкуванні та комунікації з дітьми, педагогами та іншими особами;
• організацію харчування та допомогу у прийнятті їжі;
• організацію пересування та допомогу під час пересування;
• спостереження за станом здоров’я, допомогу в проведенні необхідних процедур;
• допомогу під час занять у гуртках, секціях, клубах, культурно-освітніх, спортивно-оздоровчих, науково-пошукових об’єднаннях на базі закладів освіти;
• допомогу під час ігрової діяльності для дітей дошкільного віку, інших видів діяльності під час освітнього процесу;
• допомогу під час здійснення рухової активності;
• організацію денного відпочинку (сну) у закладах дошкільної освіти.

Важливо! Однією з вимог до асистента учня (дитини) для допуску до освітнього процесу для виконання його функцій є обов’язкове проходження спеціальної підготовки, що підтверджується відповідним документом, виданим суб’єктом надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації. Таку підготовку проводять на базі обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Алгоритм дій батькам, які хочуть стати асистентом у своєї дитини з ООП

1. Звернутися до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - виконавчий орган) з письмовою заявою, до якої додається копія висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, наданого ІРЦ, в якому зазначається потреба дитини у супроводі під час інклюзивного навчання.
2. Подати заяву на комплексне обстеження розвитку дитини Ви можете через сайт - Система автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів.

А отримати копію висновку  можна на порталі АС «ІРЦ» або у відповідному мобільному додатку.

Якщо самостійно отримати копію висновку не можливо, батьки (інші законні представники) особи з особливими освітніми потребами можуть звернутися до ІРЦ за місцем тимчасового проживання особи, отримати копію висновку за допомогою фахівців ІРЦ або провести первинну (повторну) комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи.

3. У разі прийняття рішення про надання соціальної послуги необхідно укласти договір про надання соціальної послуги між надавачем соціальних послуг та одним із батьків/іншим законним представником отримувачасоціальної послуги в письмовій формі.

Отримати консультацію щодо даної проблеми можна за посиланням  (Ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти) та на Телеграм-каналі «Посміхнись: для дітей та дорослих».