директор Комунальної установи «Рівненський інклюзивно-ресурсний центр № 2» Рівненської міської ради
Інклюзія — це не просто модний тренд в освіті, а наша спільна відповідальність. Це філософія, що відкриває двері до навчання та розвитку для кожного. У цій статті ми розібралися, що таке інклюзивна освіта, як вона працює та чому це важливо
Інклюзія — це процес включення всіх громадян у соціум, насамперед тих, хто має труднощі у фізичному чи розумовому розвитку.
Інклюзивна освіта — це система, що допомагає кожній дитині повноцінно брати участь у житті суспільства. Мета інклюзії — виховати самодостатніх громадян із високою самооцінкою, які готові до дорослого життя. Щоб це стало реальністю, потрібно створити належні умови для навчання та розвитку.
Успіх інклюзивної освіти залежить не лише від держави, а й від готовності суспільства приймати всіх, незалежно від їхніх особливостей. Щоб інклюзивна освіта була реалізована в Україні, потрібно:
сформувати правильне розуміння, що таке інклюзивна освіта;
виховати інклюзивну культуру в усіх учасників освітнього процесу.
Варто розуміти, що це не лише зміна педагогічного підходу, використання нових методик і розміщення дітей з особливими освітніми потребами(далі ООП) в загальноосвітніх школах. Насамперед, інклюзія є інструментом соціалізації та інтеграції, який допоможе дітям з ООП реалізувати себе в людській спільноті. Це процес, в якому школа намагається відповідати на потреби всіх учнів, вносить необхідні зміни до навчальної програми та вишукує ресурси, щоб забезпечити рівні можливості. Саме завдяки інклюзивній освітілюди з ООП можуть відчувати себе частиною суспільства, знаходити друзів і переймати загальноприйняті моделі поведінки.
Таким чином інклюзивна освіта в системі освітнього процесу сприяє:
полегшеній адаптації дитини з ООП до перебування в різнорідному колективі;
розвитку власних сильних якостей і талантів кожної дитини;
досягненню індивідуальних цілей через участь у житті громади та класу;
залученню батьків у процес навчання і життя школи;
формуванню толерантного ставлення і поваги до здібностей інших дітей;
розвитку необхідних соціальних навичок.
Інклюзивне навчання — це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу. Тому основне завдання організаторів і педагогів інклюзивного навчання полягає у створенні середовища, де вихованці з особливими освітніми потребами знаходитимуть підтримку, усвідомлюватимуть свою цінність, а також важливість власної ролі у процесі навчання. Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти таким дітям шляхом урахування їх індивідуальних особливостей.
При всій доцільності впровадження інклюзивної освіти, учасникам освітнього процесу слід бути готовими до складностей різного характеру, які неминуче доведеться долати.
Інклюзивна освіта в школі надає дитині з особливими потребами низку можливостей:
через спілкування з однолітками поліпшується її когнітивний, моторний, мовленнєвий, соціальний та емоційний розвиток;
ровесники стають для дитини прикладом загальноприйнятих моделей поведінки;
відбувається функціональне оволодіння новими вміннями та навичками;
навчання орієнтоване на сильні якості, здібності та інтереси дитини;
з’являється можливість для налагодження дружніх стосунків з іншими дітьми й участі у громадському житті.
Спробуймо розібратись, чим же корисне перебування дитини з особливими освітніми потребами для її однокласників.
По-перше, діти вчаться природно сприймати різноманітність свого оточення і толерантно ставитися до людських відмінностей.
По-друге, у них формуються комунікативні навички налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них.
По-третє, при правильно організованій комунікації формується командний дух. Діти не лише засвоюють партнерські відносини, але й навчаються співробітництву, виробляють вміння взаємодії, взаємодопомоги, навчаються сприймати різні точки зору.
По-четверте, це сприяє виробленню нестандартної поведінки в нестандартній ситуації, змушує їх бути винахідливими і кмітливими, вчить відповідальності і співчуттю.
Опрацюєте нові вимоги до організації інклюзивного навчання. Удосконалите свою інклюзивну компетентність щодо інклюзивних цінностей та індивідуалізації освітнього процесу. Зможете реалізувати командний підхід в організації інклюзивного навчання. Опануєте технологію індивідуального планування розвитку та навчання дитини з особливими освітніми потребами
Для педагогічного колективу створення класів з інклюзивним навчанням теж є своєрідним професійним викликом, який мотивує до:
кращого розуміння індивідуальних особливостей здобувачів освіти;
оволодіння новими педагогічними методиками, які дають змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності;
більш цілісного сприйняття дітей та погляду на життєві ситуації їх очима.
Крім того, вчителі реально втілюють державну політику в галузі навчання і виховання, однією з вимог якої є забезпечення рівних можливостей для доступу до загальної освіти, що і робить інклюзивна освіта.
Матеріальні труднощі стосуються закладу освіти та батьків дитини з ООП. Адже для організації інклюзивного навчання освітній установі потрібно задіювати додаткові ресурси зі створення безбар’єрного середовища, додаткових приміщень, придбання корекційного обладнання, а батькам навчитися безболісно регулярно долати шлях від дому до школи і зі школи додому.
Держава, своєю чергою, намагається підтримати вирішення проблем інклюзивної освіти нормативними документами.
Інклюзивна освіта в школі: що зроблено
До повномасштабного вторгнення ерефії в Україну наша освітня система вже мала певні напрацювання в галузі інклюзії.
Створена мережа інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ), яка охопила найголовніші ланки освіти – від дошкільної до професійно-технічної.
Крім посади асистента педагога, запроваджена посада асистента дитини, який необов’язково має бути педагогічним працівником. Це може бути хтось із батьків, опікунів, уповноважена батьками особа, соціальний працівник. Для закладів освіти МОН затвердило порядок надання доступу таким людям до освітнього процесу.
Запроваджена інклюзивна субвенція на підтримку дітей з ООП. На жаль, під час війни виділення коштів під неї значно скоротилося. Зараз вона розподіляється пропорційно відповідно до кількості дітей. За ці кошти можна закупляти допоміжне корекційне обладнання і оплачувати корекційно-розвиткові послуги.
Крім ІРЦ, школам також надано право забезпечувати здобувачів освіти з ООП корекційно-розвитковими послугами, які можуть здійснювати дефектологи, логопеди та інші фахівці.
Цінності інклюзивної освіти
Інклюзивні цінності — це соціально схвалювані уявлення та підходи, що забезпечують:
можливість успішного навчання й розвитку всіх дітей за місцем проживання
підтримку відмінностей між дітьми й дорослими як освітній ресурс
допомогу кожному відчувати себе частиною цілого
сприяння розвитку творчої ініціативи дітей, батьків, педагогів
зіставлення української освіти зі світовими реаліями освіти тощо.
Такий підхід потребує зміни низки пріоритетів у роботі на основі цінностей, серед яких:
структурні цінності — рівність усіх учасників освітнього процесу, забезпечення прав кожного, опора на спільноту, забезпечення сталого розвитку;
цінності, пов’язані зі взаєминами — повага до різноманітності, відсутність насильства, довіра, співчуття, чесність, мужність;
моральні якості — домінування радості в закладі, любов і повага одне до одного, надія та оптимізм, щирість у стосунках, краса в навколишньому середовищі.
Інклюзивна освіта — це важливий крок до демократичного суспільства, де кожен має право на рівні можливості. Це не лише система навчання, а й філософія, що базується на повазі до різноманітності та взаємодопомозі. Успішне впровадження інклюзії вимагає зусиль усіх: держави, закладів освіти, батьків та суспільства загалом. Адже інклюзія — це не про інтеграцію «інших», а про створення єдиної спільноти, де кожен відчуває свою цінність і належність.
