За даними дослідження медіаспоживання українців, молодь часто використовує смартфон як фоновий екран під час навчання, роботи чи спілкування. Пояснюємо, чому школам і батькам варто формувати культуру користування смартфонами.
Смартфон як фоновий екран: дослідження
Молодь дедалі частіше використовує смартфон не лише для спілкування чи розваг, а як постійний фоновий екран — під час навчання, роботи, гри на комп’ютері або спілкування. Це впливає на здатність зосереджуватися, критично споживати інформацію та підтримувати ментальне здоров’я.
За даними дослідження медіаспоживання українців, яке презентували Міністерство культури України, БФ «МХП-Громаді» та Gradus, молодь може перебувати за екраном від 6 до 16 годин на добу. Дослідження проводили у лютому–березні 2026 року: якісна частина охопила 24 глибинні інтерв’ю, кількісна — 2200 респондентів віком від 14 років.
Особливо помітна ця тенденція серед молоді 14–23 років. Для цієї вікової групи характерні^
- мультиекранність;
- постійне гортання стрічки;
- використання телефона як паралельного екрана.
Підлітки можуть одночасно навчатися, слухати відео, листуватися й переглядати TikTok або Instagram.
Автори дослідження звертають увагу: фоновий контент для молоді часто є не просто розвагою. Респонденти описували його як спосіб «заповнити тишу» і не залишатися наодинці з тривожними думками. Такий контент виконує роль емоційного буфера, який допомагає не занурюватися у внутрішній стан. Найбільш виражено це у вікових групах 14–25 років.
Для школи це важливий сигнал. Якщо смартфон постійно перебирає на себе увагу дитини, учню складніше зосередитися на навчальному завданні, втримувати інструкцію, аналізувати інформацію та доводити роботу до кінця. Тому питання не лише в тому, дозволяти чи забороняти смартфони в закладі освіти. Важливо навчити дітей користуватися ними усвідомлено.
ШІ для уроку української мови: ідеї 🎆
Дослідження також показало ще один ризик — алгоритмічну інерцію. У віковій групі 14–17 років TikTok, YouTube та Instagram можуть продовжувати пропонувати російськомовний контент «по інерції». Для підлітків у цьому віці часто важливішими є формат, ритм і емоційна привабливість контенту, а не мова. За наявності української озвучки вони можуть обирати українську, однак через нестачу якісних українських версій споживають російські.
Це створює для школи ще одне завдання — розвивати в учнів не лише цифрові навички, а й медіаграмотність: уміння розпізнавати маніпуляції, перевіряти джерела, розуміти роботу рекомендаційних алгоритмів і свідомо формувати власну інформаційну стрічку.
Тема особливо актуальна в умовах інформаційної війни. Ювенальна поліція України нещодавно попереджала, що російські куратори можуть використовувати онлайн-ігри, Discord, Roblox, Arma 3 або мобільні застосунки для вербування дітей. Під виглядом «квестів», «ігрових місій» або «призів» неповнолітніх можуть втягувати у збір інформації, фото об’єктів чи інші небезпечні дії.
Саме тому педагогам і батькам варто говорити з дітьми не лише про час, проведений за екраном, а й про зміст контенту, онлайн-спілкування, цифрову безпеку та вплив смартфона на сон, фізичну активність і здатність навчатися.
Смартфон — це інструмент. Він може допомагати в навчанні, комунікації та розвитку, але може й керувати увагою дитини замість неї. Завдання дорослих — сформувати культуру користування смартфоном, у якій дитина вміє зупинитися, обрати якісний контент, відрізнити маніпуляцію від інформації та не втрачати контроль над власною увагою.
Що можуть зробити заклади освіти
Школам варто не обмежуватися формальною забороною смартфонів. Доцільно поєднувати правила користування гаджетами з практичними заняттями з медіаграмотності та цифрової безпеки.
Зокрема, учням варто пояснювати:
- як працюють рекомендаційні алгоритми TikTok, YouTube та Instagram;
- чому стрічка може «підкидати» російськомовний або маніпулятивний контент;
- як перевіряти джерело інформації;
- чому фонове гортання стрічки знижує концентрацію;
- як розпізнати небезпечне онлайн-спілкування;
- що робити, якщо незнайомець у грі чи месенджері пропонує «квест», «завдання» або «приз».
Для батьків важливо не лише встановлювати часові обмеження, а й цікавитися, який саме контент споживає дитина, з ким спілкується онлайн і як почувається без телефону.
На що звернути увагу батькам
Чи використовує дитина телефон під час навчання або виконання домашніх завдань.
Чи може вона засинати без відео, музики або стрічки соцмереж.
Які мови й теми переважають у її рекомендаціях.
Чи спілкується вона з незнайомцями в іграх або месенджерах.
Чи знає дитина, до кого звернутися, якщо в онлайні їй пропонують небезпечне завдання.
Джерело - Освітній омбудсмен України
Підпишіться на канал 
