Оцінки заради галочки: аудити виявили, що понад половина шкіл не вміє оцінювати знання учнів

У понад половині українських шкіл система оцінювання навчальних досягнень працює неефективно, попри формальну наявність правил і критеріїв. Про це свідчать результати аудитів, проведених у більш ніж 200 закладах освіти.

📅 Циклограма діяльності заступника директора: вересень

У 2025 році 53,2% шкіл отримали низькі оцінки або визначені як такі, що потребують покращення за напрямом оцінювання результатів навчання.

Формальність замість інструменту

Перевірки показали, що проблема полягає не у відсутності підходів до оцінювання, а в їх формальному застосуванні:

• у 90% освітніх програм прописані критерії;
• водночас 51% шкіл не забезпечують їх прозорого використання на практиці.

Критерії часто не стають зрозумілими для учнів і батьків та не допомагають відстежувати навчальний прогрес.

Моніторинг без впливу

Найкраще ситуація виглядає з внутрішнім контролем, однак і тут є суттєві недоліки:

• 94% шкіл планують моніторинг;
• лише 42% аналізують результати з усіх предметів;
• 12% не проводять його взагалі.

Зібрані дані переважно не використовують для вдосконалення навчання, тому моніторинг залишається формальністю.

Запитання – відповіді: деталі атестації

• Коли атестувати педагогічних працівників, які переривали роботу
• Чи можна вчителю одночасно присвоїти вищу кваліфікаційну категорію та педагогічне звання
• Як встановлюють чи підтверджують тарифний розряд керівнику закладу освіти
• Як оформити витяг з наказу про результати атестації педагогів

Слабкий розвиток відповідальності учнів

Система оцінювання рідко сприяє формуванню самостійності:

• лише 3% шкіл мають високий рівень за цим показником;
• 57% потребують покращення.

Порівняно з попередніми роками ситуація погіршилася.

Розрив між правилами і практикою

Спостереження за понад 14 тисячами уроків показали:

• лише 47% занять відповідали встановленим критеріям оцінювання;
• у 40% випадків критерії не озвучувалися;
• самооцінювання застосовували у 47% уроків, взаємооцінювання — у 30%.

Індивідуальний підхід також використовується обмежено:

• диференційовані домашні завдання — у 23% випадків;
• можливість обирати рівень складності — у 22%.

Сприйняття учнями

Попри недоліки, більшість учнів і батьків орієнтуються в правилах оцінювання та вважають їх загалом справедливими. Це свідчить про наявність базової довіри до системи, яка може стати основою для її подальшого вдосконалення.