Порядок моніторингу успішності у загальноосвітньому навчальному закладі

Формувальне оцінювання: способи та інструменти залучення учнів

Зазвичай адміністрація закладу освіти проводить локальний моніторинг, аби знайти способи поліпшення успішності учнів, навчально-виховного процесу, діяльності педагогів.

Результати моніторингу у навчальному закладі дають змогу:

• визначати якість навчальних досягнень вихованців та учнів
• встановлювати рівень соціалізації дітей
• аналізувати зв’язок між рівнем успішності вихованців, учнів із соціальними умовами життя, рівнем соцзахисту, моральними установками та запитами, результатом роботи вчителів тощо
• оцінювати якість кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, лабораторного забезпечення й оснащення закладу
• визначати дієвість державних освітніх стандартів, навчальних програм
• з’ясовувати рівень впливу методичного, технічного обладнання на навчальний процес
• аналізувати ефективність роботи навчального закладу у забезпеченні доступності освіти та покращенні її якості
• виявляти чинники, що негативно впливають на хід і результати освітніх реформ
• встановлювати способи і методи послаблення або нейтралізації цих чинників
• порівнювати результати діяльності навчального закладу за певний період і визначати оптимальні шляхи подальшого розвитку.

Моніторинг у закладі освіти не призначений для пошуку й покарання винних. Не плутайте його з контролем.

Особливості здійснення моніторингу якості знань

Моніторинг навчальних досягнень учнів та моніторинг окремих елементів навчально-виховного процесу містить у тій чи тій мірі етапи:

Останні два етапи дають змогу:

• отримати об’єктивні дані про роботу навчального закладу
• спрогнозувати майбутні тенденції його функціонування.

Види моніторингу

У навчальному закладі звертаються до таких видів моніторингу, як-от:

• адміністративний
• соціологічний
• психолого-педагогічний
• педагогічний
• комплексний.

На визначення рівня знань і вмінь учнів звичайно провадять педагогічний або комплексний моніторинг.

Контроль відвідування учнів: приклад довідки

Якість знань учня значною мірою залежить відтого, чи систематично він відвідує навчальні заняття вшколі. Пропонуємо зразок аналітичної довідки тарекомендації, щодопоможуть проконтролювати відвідуваність занять учнями.

СКОРИСТАТИСЯ ПОРАДАМИ

Ознаки моніторингу

Комплексний моніторинг

Спрямований на:

• виявлення тенденцій розвитку певного явища
• дослідження соціальних і психологічних складників навчально-виховного процесу
• збір і оброблення інформації, яку можна використати для ухвалення виважених рішень.

Педагогічний моніторинг

Тут вивчають окремі аспекти та чинники. Приміром, очікують:

• здійснити аналіз якості знань учнів за певний період
• оцінити, наскільки володіють педагоги інноваційними технологіями
• вивчити ефективність управлінських механізмів.

Етапи моніторингу

Підготовку до моніторингу розпочинають організаційними питаннями, як-от:

• визначення мети і завдань, об’єктів моніторингу
• формулювання проблеми, яку вивчити
• планування подальших дій та побудова графіка моніторингу
• установлення термінів
• добір і навчання координаторів моніторингових заходів
• обрання методів.

Після організаційних питань створюють засоби, необхідні для проведення моніторингу. Зокрема, розробляють інструментарій відповідно до визначених методів, завдань та об’єктів. Для моніторингу знань учнів:

• використовують тести й анкети — стандартизовані чи власні апробовані
• готують інструктивно-методичні матеріали для координаторів та учасників моніторингу
• добирають статистичні й математичні методи оброблення результатів.

Основна частина

У власне моніторингу умовно можна виокремити дві частини:

• підготовка координаторів та учасників, проведення з ними інструктажу
• основне дослідження.

Поширені методи отримання даних:

• спеціально організоване спостереження
• опитування (анкетування та інтерв’ювання)
• робота з фокус-групами
• тестування.

Насамкінець

Після завершення моніторингу починається етап збору та оброблення здобутих результатів.

Наприкінці аналізують та інтерпретують його результати — тобто:

• узагальнюють статистичну інформацію
• виявляють чинники, що вплинули на отриманий результат.

Підводячи підсумки моніторингу, до уваги беруть дані, отримані під час моніторингу, а також ураховують:

• зовнішню статистичну звітність (державну, відомчу тощо)
• звітні документи за результатами досліджень, які певним чином стосуються напрямів проведеного моніторингу тощо.

Усі дані є основою для складення рекомендацій щодо:

• розвитку досліджуваних процесів
• внесення необхідних корективів.

На завершення моніторингу укладають рекомендації для коригування, усунення негативних чинників та формування подальшої освітньої політики.

І порядок проведення, і результати моніторингу обговорюють на засіданнях педагогічної ради.