Формувальне оцінювання: способи та інструменти залучення учнів
Зазвичай адміністрація закладу освіти проводить локальний моніторинг, аби знайти способи поліпшення успішності учнів, навчально-виховного процесу, діяльності педагогів.
Результати моніторингу у навчальному закладі дають змогу:
- визначати якість навчальних досягнень вихованців та учнів
- встановлювати рівень соціалізації дітей
- аналізувати зв’язок між рівнем успішності вихованців, учнів із соціальними умовами життя, рівнем соцзахисту, моральними установками та запитами, результатом роботи вчителів тощо
- оцінювати якість кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, лабораторного забезпечення й оснащення закладу
- визначати дієвість державних освітніх стандартів, навчальних програм
- з’ясовувати рівень впливу методичного, технічного обладнання на навчальний процес
- аналізувати ефективність роботи навчального закладу у забезпеченні доступності освіти та покращенні її якості
- виявляти чинники, що негативно впливають на хід і результати освітніх реформ
- встановлювати способи і методи послаблення або нейтралізації цих чинників
- порівнювати результати діяльності навчального закладу за певний період і визначати оптимальні шляхи подальшого розвитку.
Моніторинг у закладі освіти не призначений для пошуку й покарання винних. Не плутайте його з контролем.
Особливості здійснення моніторингу якості знань
Моніторинг навчальних досягнень учнів та моніторинг окремих елементів навчально-виховного процесу містить у тій чи тій мірі етапи:
|
|
– мету – розробляють концепцію, програму майбутнього моніторингу – здійснюють інформаційно-аналітичний супровід |
|
|
– алгоритм роботи – правила, спільні для всіх учасників – способи технічного оброблення результатів |
|
|
– установлюють причинно-наслідкові зв’язки – порівнюють нові дані з отриманими за попередніх моніторингових заходів |
|
|
|
Останні два етапи дають змогу:
- отримати об’єктивні дані про роботу навчального закладу
- спрогнозувати майбутні тенденції його функціонування.
Види моніторингу
У навчальному закладі звертаються до таких видів моніторингу, як-от:
- адміністративний
- соціологічний
- психолого-педагогічний
- педагогічний
- комплексний.
На визначення рівня знань і вмінь учнів звичайно провадять педагогічний або комплексний моніторинг.
![image94](/webpcache/images/stat_pages/about/ZDSH_250.png.webp)
Якість знань учня значною мірою залежить відтого, чи систематично він відвідує навчальні заняття вшколі. Пропонуємо зразок аналітичної довідки тарекомендації, щодопоможуть проконтролювати відвідуваність занять учнями.
Ознаки моніторингу
комплексного |
| педагогічного |
|
|
|
|
|
|
|
Комплексний моніторинг
Спрямований на:
- виявлення тенденцій розвитку певного явища
- дослідження соціальних і психологічних складників навчально-виховного процесу
- збір і оброблення інформації, яку можна використати для ухвалення виважених рішень.
Педагогічний моніторинг
Тут вивчають окремі аспекти та чинники. Приміром, очікують:
- здійснити аналіз якості знань учнів за певний період
- оцінити, наскільки володіють педагоги інноваційними технологіями
- вивчити ефективність управлінських механізмів.
Етапи моніторингу
Підготовку до моніторингу розпочинають організаційними питаннями, як-от:
- визначення мети і завдань, об’єктів моніторингу
- формулювання проблеми, яку вивчити
- планування подальших дій та побудова графіка моніторингу
- установлення термінів
- добір і навчання координаторів моніторингових заходів
- обрання методів.
Після організаційних питань створюють засоби, необхідні для проведення моніторингу. Зокрема, розробляють інструментарій відповідно до визначених методів, завдань та об’єктів. Для моніторингу знань учнів:
- використовують тести й анкети — стандартизовані чи власні апробовані
- готують інструктивно-методичні матеріали для координаторів та учасників моніторингу
- добирають статистичні й математичні методи оброблення результатів.
Основна частина
У власне моніторингу умовно можна виокремити дві частини:
- підготовка координаторів та учасників, проведення з ними інструктажу
- основне дослідження.
Поширені методи отримання даних:
- спеціально організоване спостереження
- опитування (анкетування та інтерв’ювання)
- робота з фокус-групами
- тестування.
Насамкінець
Після завершення моніторингу починається етап збору та оброблення здобутих результатів.
Наприкінці аналізують та інтерпретують його результати — тобто:
- узагальнюють статистичну інформацію
- виявляють чинники, що вплинули на отриманий результат.
Підводячи підсумки моніторингу, до уваги беруть дані, отримані під час моніторингу, а також ураховують:
- зовнішню статистичну звітність (державну, відомчу тощо)
- звітні документи за результатами досліджень, які певним чином стосуються напрямів проведеного моніторингу тощо.
Усі дані є основою для складення рекомендацій щодо:
- розвитку досліджуваних процесів
- внесення необхідних корективів.
На завершення моніторингу укладають рекомендації для коригування, усунення негативних чинників та формування подальшої освітньої політики.
І порядок проведення, і результати моніторингу обговорюють на засіданнях педагогічної ради.
Корисна стаття