Що менша дитина, то більше значення в її житті має чуттєвий досвід. На другому-третьому році життя, дитина вже готова засвоювати сенсорні еталони, тобто вчитися правильно розрізняти й називати властивості предметів. Вона починає накопичувати уявлення про величину, форму, колір та інші властивості предметів. Це відбувається під час ігрових вправ та ситуацій, які створює дорослий зі спеціальною розвивальною метою. Під час гри дитина мимовільно освоює прийоми групування і класифікації, поняття відношення і залежностей між предметами за величиною, формою, кольором, розташуванням у просторі. Отже, сенсорний розвиток нерозривно пов’язаний із різними видами діяльності.
Як впоратися з емоційними складнощами: поради
Основними завданнями сенсорного розвитку дітей раннього віку є такі:
- формувати здатність повноцінно сприймати предмети довкола
- навчати виділяти ознаки предметів — колір, форму, величину
- накопичувати уявлення про співвідношення двох предметів за величиною, формою, кольором
- розвивати вміння орієнтуватися у просторі щодо певного предмета
- збагачувати словник
- виховувати самостійність.
Упродовж дошкільного дитинства характер сенсорного пізнання змінюється. Дитина поступово переходить від маніпуляції предметами до ознайомлення з ними на основі зорового, тактильного та слухового сприймання, а також їх поєднання. Аби сформувати у дитини правильні уявлення про зовнішні ознаки предметів та їх співвідношення, слід забезпечити можливість безпосередньо сприймати ці предмети через зір, слух, дотик, різні дії з ними.

Роботу з дитиною раннього віку педагогам слід не вибудовувати за принципом розвитку окремих психічних процесів, а скеровувати на загальне, максимально різнобічне ознайомлення малюка зі світом предметів, людей і взаємин.
Аби сприяти оптимальному індивідуальному розвитку сенсорної сфери малюків, ми розробили розвивальну програму «Форма. Колір. Величина». Вона має такі завдання, як-от:
- формувати та закріплювати уявлення про геометричні фігури — круг, квадрат, трикутник, основні кольори — червоний, синій, зелений, жовтий
- ознайомлювати з поняттями «великий — маленький»
- розвивати відчуття та сприймання — зорові, слухові, тактильні тощо
- навчати розрізняти та групувати предмети за зовнішніми ознаками: кольором, величиною, формою.
Під час планування розвивальної роботи з дітьми раннього віку за мету ми обрали всебічний розвиток дитини. Вона має отримувати задоволення від процесу пізнання через взаємодію з дорослим. Дорослий, своєю чергою, має стимулювати бажання дитини самостійно міркувати та розв’язувати конкретне завдання шляхом практичної дії. Під час розвивальних занять ми залучали дітей до сенсорних дидактичних ігор, різних дій із предметами, створювали ситуації, які спонукали їх орієнтуватися на зовнішні ознаки предметів.
- як створити
- які завдання запропонувати
- заняття в сенсорній кімнаті
Сенсорний розвиток дітей: заняття й організаційні особливості
Розвивальна робота практичного психолога не відміняє роботи з сенсорного виховання вихователя групи. Робота фахівця психологічної служби є додатковою — уточнювальною та допоміжною. Вона дає змогу реалізувати індивідуальні потреби розвитку кожного малюка.
Практичний психолог щодо сенсорного розвитку працює з дітьми, батьками й педагогічним колективом. Система роботи щодо сенсорного розвитку дітей раннього віку охоплює такі аспекти:
- розрізнення геометричних фігур за зразком та еталонними назвами
- розрізнення величин
- розрізнення кольорів за зразком та еталонними назвами
- оволодіння орієнтувально-дослідницькими діями
- оволодіння сенсорними еталонами.
Нижче наводимо тематичний план розвивальної програми «Форма. Колір. Величина». Роботу за нею розраховано на два місяці, по одному заняттю на тиждень — усього вісім занять. Чотири заняття присвячено ознайомленню дітей із кольором (шість основних кольорів, а також білий і чорний), геометричними фігурами (круг, квадрат, трикутник) та величиною. Наступні два заняття призначені для закріплення вивченого матеріалу. Іще два заняття — для узагальнення знань дітей за темою.
Кожну групу занять проводять за визначеною структурою.
Заняття з ознайомлення з ознаками та еталонними назвами проводять за такою структурою:
- організація дітей, знайомство з казковим персонажем
- вивчення нового матеріалу, ознайомлення з геометричною фігурою
- фізкультхвилинка
- закріплення вивченого матеріалу за допомогою 2-3 дидактичних ігор
- підсумок.
Заняття, спрямовані на закріплення та узагальнення знань дітей, мають таку структуру:
- організація дітей
- повторення та узагальнення вивченого матеріалу
- рухлива гра
- 2-3 дидактичні гри
- підсумок.
Тематичний план розвивальної програми «Форма. Колір. Величина»
Тема | Завдання | Обладнання | Схема заняття |
---|---|---|---|
Подорож Капітошки |
| Демонстраційні:
Роздаткові:
|
|
Сонячний зайчик в гостях у малят |
| Демонстраційні:
Роздаткові:
|
|
Пригоди Іринки і Цуцика |
| Демонстраційні:
Роздаткові:
|
|
Маша і Ведмідь завітали в дитячий садок |
| Демонстраційні:
Роздаткові:
|
|
Незвичайні гості Жирафа й Черепаха |
| Демонстраційні:
Роздаткові:
|
|
Допоможемо Ляльці-неваляйці |
| Демонстраційні:
Роздаткові:
|
|
Прогулянка до весняного лісу |
| Демонстраційні:
Роздаткові:
|
|
|
|
| |
В гості до бабусі |
| Демонстраційні
Роздаткові:
|
|
Підтримка особистісного здоров'я: акценти
Дидактичні вправи та ігри з сенсорного розвитку
Універсальним інструментом для роботи з дітьми раннього віку є дидактична гра. Вона одночасно є ігровим методом навчання дітей впродовж дошкільного дитинства, засобом виховання особистості та самостійною ігровою діяльністю малюка.
Дидактична гра є ефективним діагностичним засобом. Аналіз процесу гри та її результату дає змогу практичному психологу зробити висновки про рівень сенсорного розвитку кожної дитини.
Вважаємо, що дидактичним іграм належить основна роль у розвивальній роботі. Оскільки в ній пізнавальне завдання є основним і відкритим, на відміну від малювання, конструювання тощо.
Маленькі діти засвоюють відомості про навколишній світ, коли мають можливість не лише розглядати предмети, а й активно діяти. Під час дидактичних ігор дитина може самостійно діяти в певній ситуації або з певними предметами. У такий спосіб вона накопичує власний дієвий і чуттєвий досвід.
Ми підібрали і розробили для дітей дидактичні вправи та ігри з сенсорного розвитку. Особливу увагу звертали на їх багатофункціональність, різносторонність, привабливість для дітей, зручність проведення. Знання, отримані в ході дидактичної гри, діти поступово засвоюють у своїй самостійній діяльності.
Дидактична гра «Порівняй предмети»
Мета: розвивати вміння дітей порівнювати два предмети за величиною; активізувати у словнику дітей слова «високий — низький»; виховувати уважність, зосередженість.
Хід: Практичний психолог пропонує дітям порівняти предмети за величиною:
- «Хто високий — черепаха чи жирафа?»
- «Покажи низенький будинок»
- «Вибери високу пірамідку» тощо.
Індивідуальна спрямованість сенсорного розвитку
За результатами спостереження за дітьми ми виявили групу дітей, які мали значні проблеми у сенсорному розвитку, зокрема такі:
- не вирізняли форму, величину, колір як специфічні зовнішні ознаки предметів
- не співвідносили предмети за визначеною ознакою за зразком та/або еталонною назвою
- не розрізняли кольори за зразком та еталонною назвою.
Для таких дітей організували додаткову роботу щодо сенсорного розвитку. Ми сформували підгрупи для проведення індивідуальної роботи. У підгрупу об’єднали дітей з подібними проблемами у розвитку, наприклад, тих, хто:
- не розрізняє фігури за геометричними формами
- співвідносить предмети за величиною лише за крайніми параметрами — найменший чи найбільший
- не співвідносить колір за еталонною назвою. Утім такі діти співвідносять предмети за колірним зразком, виконують завдання на кшталт «Знайди всі предмети такого кольору», «Збери всі фішки, однакові за кольором»
- не володіє еталонними назвами фігур.
Тривалість кожного заняття становила 10-15 хв. Для кожної підгрупи у програму вносили зміни. Здебільшого розвивальну програму доповнювали дидактичними іграми, які стимулювали розрізнення тієї чи тієї ознаки, співвіднесення з еталонними назвами тощо. За потреби проводили додаткову роботу з деякими дітьми в індивідуальній формі.
Допомога вихователям
Допомога вихователям щодо сенсорного виховання дітей раннього віку здебільшого була спрямована на уточнення і розширення їхніх знань.
Ознайомлення з кожним видом еталонів має свої особливості. Приміром, сприйняти колір можна лише зорово. Для ознайомлення з геометричними формами істотну роль відіграє навчання дітей прийому обведення контуру й зіставлення фігур.
Маленькі діти ще не вміють самостійно розглядати предмети, помічати їхні ознаки — форму, колір, величину. Тому вихователі мають цілеспрямовано формувати сенсорні дії та сприяти, аби діти оволоділи сенсорними еталонами. Для цього, окрім дидактичних ігор, доцільно використати дидактичні іграшки — мотрійки, пірамідки, сортери тощо. Також фотографії, картинки, залишковий матеріал та природні ресурси, зокрема квітники. Архітектура та дизайн приміщень групи та дошкільного закладу — це також ресурси, які слід використати у роботі щодо розвитку у дітей уявлень про форму, колір, величину.
У процесі роботи з дітьми раннього віку щодо сенсорного розвитку провели консультацію для педагогів.
План-конспект консультації для педагогів про сенсорний розвиток дошкільників
Уміння сприймати, обстежувати предмети не з’являються в дитини самі собою. Допомогти сформувати їх має педагог, який створює систему розвитку чуттєвого досвіду кожного малюка.
Під час спеціальних занять зосереджуйтеся на сенсорному вихованні дітей. Закріпіть уявлення, які діти отримали на занятті, за допомогою ігор, щоденних дій із предметами, іграшками, посібниками. Такі дії нетривалі, оскільки увага дітей доволі швидко переключається з предмета на предмет. Утім малюк знову і знову повертається до знайомих предметів, повторюючи засвоєні й освоюючи нові дії. Так виникає розвивальний ефект.
Робота з сенсорного виховання та розвитку сенсорних процесів з дітьми другого-третього року життя стає ефективною, якщо педагог дотримується правил.
Ігри й заняття спрямовуйте на розв’язання розвивальних завдань. На другому-третьому році життя у дитини формується вміння стежити за діями дорослого. Вона починає розуміти коментуюче мовлення дорослого. Тому стимулюйте в неї природне прагнення наслідувати дорослого, а також сприймати і виділяти властивості предметів, визначати їх призначення, оволодівати способами дій, які демонструє дорослий, досягати необхідного результату, бачити як окремі, так і взаємопов’язані дії з предметами, розвивати вміння підпорядковувати свої дії інструкції. Для дитини раннього віку слово стає регулятором її дій. Тому дорослий має обов’язково супроводжувати показ детальним поясненням.
Педагог має сприяти розвитку уміння орієнтуватися в навколишньому середовищі, мовленню та моторики, ускладненню різних видів діяльності. У ранньому віці виховні завдання тісно пов’язані між собою. Зокрема, встановлено зв’язок між розвитком мовлення, рухом, сприйманням, накопиченням вражень, розвитком дрібної моторики. Велике значення для розвитку мовлення має розвиток дрібної моторики.
Заняття та ігри проводьте за планом відповідно до мети. Поступово ускладнюйте завдання та щодня повторюйте з дітьми вивчений матеріал. Важливо забезпечити дітям можливість активно діяти з матеріалом, для закріплення набутих умінь повторювати дії з подібними матеріалами, аби надалі використовувати їх у самостійних іграх.
Діяльність дітей раннього віку ліпше організовувати в індивідуальній формі. Утім можлива і групова чи підгрупова форми роботи. Кількість дітей на заняттях із сенсорного розвитку залежить від мети заняття, специфіки дидактичного матеріалу, особливостей розвитку дітей групи чи підгрупи та конкретної дитини.
Спостереження за навколишнім середовищем, екскурсії, під час яких провідна роль належить зоровому і слуховому сприйманню, можна проводити з усією віковою групою. Заняття, на яких педагог організує предметну діяльність, ефективні з невеликою кількістю учасників — четверо-шестеро дітей. Рівень розвитку дітей в одній підгрупі має бути приблизно однаковим. Дітей з уповільненим темпом розвитку залучайте до занять у парах. Партнером для таких дітей обирайте того, в кого вищий рівень розвитку та спокійна вдача.
Під час ознайомлення дітей із поняттями кольору, форми, величини поступово ускладнюйте завдання. Переходьте від елементарних завдань на групування однорідних предметів до врахування різних сенсорних властивостей під час групування. Педагог спочатку пропонує дітям ознайомитися з предметами, які можна обстежити через обмацування, погладжування. Пізніше діти пізнають такі сенсорні властивості, розпізнати які можна через зорове сприймання, приміром колір.
Ознайомлюйте дітей спочатку з контрастними властивостями предметів — круглої та квадратної форми, червоного й синього кольору, великими й малими за розміром. Відтак ознайомлюйте з предметами, ближчими за властивостями.
Спочатку розвивайте дії з предметами, які складаються із двох деталей, — мотрійками, втулками, пірамідками. Продемонструйте необхідні дії та детально поясніть їх. Приміром, діти охоче розкладають і збирають кубики, пірамідки, нанизують кільця, відкривають і закривають кришки.
Завдання моторного характеру поступово доповнюйте завданнями сенсорного (знайти такий самий), конструктивного характеру.
Запропонуйте дітям пограти з кільцями двох контрастних розмірів. Вони вибирають спочатку всі великі, а потім усі маленькі кільця.
Пропонуйте дітям ігри з будівельними матеріалами. Вони збагачують сенсорний досвід, дають змогу сформувати в дітей елементарні уявлення про форму, величину предметів та орієнтування у просторі.
Завдання педагога — створити умови для формування зорового, слухового, тактильного сприймання дітьми предметів, аби розпочати пізнання навколишнього середовища. Педагог формує елементарні уявлення про основні властивості кольору, форми, величини, простору, сили звуку на основі практичних дій з предметами. Цих дій необхідно спеціально навчати дитину, спонукати її до активності.
У дошкільному віці пізнання навколишньої дійсності і сенсорний розвиток дитини припиняються, хіба що коли вона спить. Під час гри, прогулянки на природі, занять, допомоги батькам тощо дитина сприймає різні предмети, діє з ними. У такий спосіб постійно збагачує свій чуттєвий та практичний досвід, який необхідний їй для повноцінного розвитку.
Ірина Заброцька, практичний психолог ДНЗ №10 «Попелюшка», м. Чернівці