Під час конструювання дитина:
- розвиває
— дрібну та крупну моторику
— образне мислення
— творчу уяву
— активне мовлення
- цілеспрямовано розглядає предмети
- порівнює їх
- розділяє на частини
- бачить спільне та відмінне
- знаходити основні частини конструкції, від яких залежить розміщення інших частин
- робить висновки та узагальнення.
Усі ці дії дитина супроводжує мовою — збагачує словник і вдосконалює граматичну структуру власного мовлення.
Учені, які вивчають діяльність головного мозку, психіку дітей, відмічають велике стимулююче значення функції руки. Коли дитина з’єднує деталі між собою, у неї розвиваються рухи пальців, що сприяє розвитку мови. Ще фізіолог і психолог Володимир Бехтєрєв довів у своїх дослідженнях, що прості рухи рук допомагають зняти розумову втому, покращують вимову багатьох звуків, розвивають мову дитини. Рівень розвитку мовлення залежить від сформованості дрібних рухів пальців рук.
- Заняття з розвитку мовлення дошкільників
Роль дорослого в активізації мовлення дитини
Усебічний ефект у розвитку дитини конструктивна діяльність забезпечує лише за умови цілеспрямованого навчання. Створіть такі умови, щоб під час конструювання у дитини виникала потреба:
- називати різні об’єкти, деталі конструктора, їх якісні характеристики тощо;
- правильно вживати різні поняття
- вказувати напрямок
- озвучувати свої дії.
Навчіть дитину коментувати свої дії, а надалі — і планувати їх. Дитина засвоюватиме необхідні слова, їх значення і способи вживання. Завдяки цьому мовлення стає зв’язним і осмисленим, у ньому з’являються складносурядні та складнопідрядні конструкції.
Розглядаючи разом з дошкільником елементи конструктора, запитуйте:
- «Як ти думаєш, що це таке?»
- «На що це схоже?»
- «Що ти хочеш побудувати?»
- «Як ти це будеш робити?»
| У процесі конструювання з молодшими дошкільниками чітко коментуйте всі дії та спонукайте їх закінчувати фрази:
Згодом діти самостійно формулюватимуть відповідні речення. Для того щоб діти краще розуміли мову, говоріть з ними:
| Організовуючи конструктивну діяльність дітей старшого дошкільного віку, враховуйте рівень їхніх конструктивних навичок та ступінь розвитку мовлення. Важливо знати можливості кожного вихованця і орієнтуватися на них. Коли дитина навчилася конструювати самостійно, лише спостерігайте за нею. Якщо малюк припустився помилки, не вказуйте на неї, лише запитайте: «Ти все робиш правильно?». Нехай дитина поміркує сама. |
Якщо дитина закінчила будувати, а задумана модель у неї не вийшла:
- спочатку заспокойте її
- зауважте, що таке може трапитися у всіх
- після цього разом проаналізуйте помилки за допомогою запитань: «Як ти вважаєш, чому перекосився дах будинку? Що треба зробити зі стіною, яка виявилася нижчою?»
- коли помилки з’ясовано, запропонуйте виправити їх, а якщо це неможливо, то спробуйте побудувати все спочатку. Перш ніж дитина почне, запропонуйте їй розповісти, що і як вона робитиме. Адже велику роль у розвитку вміння працювати цілеспрямовано відіграє здатність послідовно розповідати про хід наступної роботи.
Мовлення допомагає оформити думку, виконує спрямовуючу й регулюючу роль у діяльності. Розвивайте у дітей уміння попередньо називати тему конструкції, розповідати, якою вона буде і як її будувати. Робіть це поступово. Вчіть коротко відтворювати за допомогою слів процес будівництва, розповідати, якими способами конструювання вони користувалися.
Після закінчення роботи запропонуйте їм розповісти:
- що вони побудували
- для кого
- як
- з яких матеріалів тощо.
Це можна робити як після занять, так і після самостійних ігор. Спочатку діти будуть учитися розповідати, відповідаючи на запитання вихователя, і лише поступово перейдуть до зв’язної самостійної розповіді.
Справи керівника у жовтні: що проконтролювати
Створення казок за зоровою опорою
Елементи конструктора можуть прислужитися не лише під час побудови моделі, але й тоді, коли потрібна зорова опора для творення казок.
| У віці | дошкільник вчиться | |
| трьох-чотирьох | років | слухати та переказувати казки |
| чотирьох-п’яти | придумати початок та кінець казки | |
| шести | самостійно створювати казки |
Допоможіть їй у цьому на занятті «Скринька з казками», на якому дитина навчиться створювати казку за допомогою конструктора.
Як провести заняття
- Приготуйте коробку (скриньку) з кольоровими цеглинками, фігурками людей і тварин тощо заздалегідь
- Покажіть її дітям на занятті і скажіть, що принесли скриньку з казками
- Запропонуйте «оживити» її. «Оживляти» казку може кілька дітей
- Той, хто починає, виймає зі скриньки першу фігуру. Він має придумати, хто або що це буде в казці (людина, тварина, предмет тощо). Скажімо, дитина витягнула порося. Вона складає 2–3 речення про свого героя
- Наступна дитина дістає зі скриньки іншу модель, називає її та продовжує казку
- Потім фігуру виймає наступний гравець і т. д. Казку складають по черзі: кожен казкар вигадує історію про свого персонажа, але з умовою, що вона вписується в загальний сюжет
- У результаті виходить не дуже довга, але обов’язково завершена розповідь. Стежте, щоб персонажі (і фігури) не повторювалися. Бажано, щоб їх було не більше 5–6
- Коли казка закінчиться, розкладіть на столі використані предмети і запропонуйте дітям пригадати, яку роль у ній зіграла кожна фігура.
Розум дитини знаходиться на кінчиках пальців.
Василь Сухомлинський
Корисні статті
За матеріалом Вікторії Горбатих,
практичного психолога компанії «Пролего»,
ж. «Вихователь-методист дошкільного закладу»
