Як провести заняття в сенсорній кімнаті

Справи керівника у жовтні: що проконтролювати

Сенсорна кімната — це по-особливому організоване середовище, наповнене різнорідними стимуляторами, що впливають, зокрема, на органи зору, слуху, нюху, дотику. Середовище сенсорної кімнати можна визначити як інтерактивне.

У сенсорній кімнаті створені умови, в яких дитина отримує позитивні емоції та розширює свій досвід:

• сенсорний
• пізнавальний
• емоційний
• комунікативний.

Перед тим, як відвідувати заняття, дитину має оглянути лікар — педіатр або невролог.

Медична сестра закладу освіти надає інформацію щодо використання ароматерапії з конкретною дитиною.

Під час занять у кімнаті, окрім практичного психолога, обов’язково має бути присутній вихователь групи чи інший педагог.

Організаційні аспекти занять у сенсорній кімнаті

Розклад занять та їх структура

Сенсорна кімната працює за розкладом. Його складають на початку навчального року та за потреби змінюють у другому півріччі.

Інформацію про заняття в сенсорній кімнаті фіксуйте у журналі за довільною формою. Пропонуємо вам оптимальний приклад форми обліку.

У графі «Прізвище та ім’я» відзначайте учасника заняття або групу дітей чи дорослих.

За індивідуальної роботи вказуйте прізвище та ім’я дитини, її вік та групу, яку вона відвідує.

Облік роботи в сенсорній кімнаті

Заняття в сенсорній кімнаті здебільшого відбувається в три етапи:

• вступний — ритуал вітання, розминка
• основний — релаксація чи, навпаки, активізація, ігри
• завершальний — підбиття підсумків, ритуал прощання.

Тривалість

Тривалість перебування у сенсорній кімнаті зазвичай становить 20-40 хв., залежно від запланованого ходу заняття та віку учасників. Навіть 15-хвилинне заняття має стимулювальний вплив.

Кількість учасників

Найліпша форма проведення занять із дітьми в сенсорній кімнаті — індивідуальна.

Підгрупова форма ефективна, якщо відповідає меті й завданням роботи і в кімнаті одночасно перебуває не більше чотирьох дошкільників.

Використовувати сенсорну кімнату для проведення релаксаційних занять із дорослими можна у групах до 10-15 осіб. Група дорослих має бути адекватною розміру кімнати та кількості місць для сидіння.

Зміст занять

Заняття для дітей різного віку у різний час дня різняться своїм призначенням, інтенсивністю, індивідуальними показниками. Метою занять може бути:

• зняття психологічного напруження
• поліпшення психофізичного стану
• підвищення працездатності
• розслаблення
• релаксація
• вправи на розвиток загальної і дрібної моторики.

Ігрова форма організації занять у сенсорній кімнаті — пріоритетна. Віддавайте перевагу вправам чи іграм, організованим як окреме заняття.

Запитуйте дітей про їхні відчуття і враження:

• що вони нагадують?
• як виникають?
• наскільки приємні?

Старші дошкільники можуть розповісти, коли вже відчували подібне, чи хотіли б повторити цей досвід.

Як використовувати обладнання сенсорної кімнати

За допомогою бульбашкової колони можна дізнатися, який колір найприємніший дитині в конкретний момент. Можна модифікувати запитання: який колір був би приємний годину тому чи вчора? Споглядаючи різні об’єкти та торкаючись різних поверхонь, діти описують свої відчуття.

Багато уваги під час сеансу діти приділяють лава-лампі. Складається вона з металевої підставки, всередині якої лампа розжарювання. На ній розміщена прозора скляна колба, в ній — масло й парафін (віск). Нагріваючись, масло розтоплює віск, краплі якого злітають угору, а після охолодження падають униз, зіштовхуючись одна з одною та набуваючи химерних форм. Діти можуть довго лежати, розглядаючи хаотичний рух нагрітого воску, вигадувати образи, персонажів і навіть історії. Така лампа — джерело яскравих емоцій і натхнення для відвідувачів сенсорної кімнати.

Розглядаючи інтерактивне панно, діти вигадують, до якої планети сьогодні летить комета, яка назва цієї планети, фантазують, хто там живе і як треба спілкуватися з її мешканцями. Подібні вправи активізують творчу уяву дошкільників, а заразом виявляють проблеми комунікативного характеру.

Завдання практичного психолога

Проводьте сеанси в сенсорній кімнаті у парі з вихователем групи або вихователем-методистом. За такої організації ви зможете відволіктися від групи дітей аби занотувати ключові моменти в поведінці конкретної дитини.

Після завершення заняття проаналізуйте поведінку кожної дитини. За таких умов корекція змісту роботи з дітьми буде оптимальною, так само як і рекомендації батькам та педагогам щодо взаємодії з ними. Кожне відкриття, яке роблять діти в сенсорній кімнаті, їхні враження, коментарі використовуйте, щоб зафіксувати ці відчуття, активізувати чуттєву сферу дитини.

За допомогою спостереження, оцінюючи реакції дітей, визначте, як різні пристрої сенсорної кімнати впливають на кожну дитину. Зокрема, стимулятори, які стомлюють, використовуйте на занятті в останню чергу. Також дозовано застосовуйте зорові подразники, оскільки активне їх використання може зумовити рухову розгальмованість. Використовуючи сенсорну кімнату для роботи з різними категоріями дітей, які мають проблеми психофізичного розвитку, зважайте на їх актуальний психічний і фізичний стан.

Завершуйте заняття з позитивним настроєм. Так зазвичай і відбувається, коли кожна дитина отримала змогу проявити себе та отримати увагу дорослого до своїх слів чи дій.

Ознайомлювальне заняття в сенсорній кімнаті

Перш ніж уперше привести дітей до сенсорної кімнати, продумайте, як їм найдоцільніше таку кімнату представити, аби зацікавити. Ознайомлення із сенсорною кімнатою розпочніть, вимкнувши всі стимулятори, оскільки велика кількість подразників може викликати у дітей негативні емоції.

Під час першого відвідування сенсорної кімнати передбачте приблизний маршрут ознайомлення дітей з її обладнанням. Для збудливих, гіперактивних дітей можна зменшити кількість вражень, прибравши один-два пристрої, наприклад лампу-блискавку чи лава-лампу. Це потрібно і для підтримання інтересу дітей: такий прийом стимулює дослідницьку активність, дає їм змогу відкрити для себе щось нове протягом циклу відвідувань сенсорної кімнати.

Загалом ознайомлення з кожним елементом сенсорної кімнати має бути поступовим і послідовним. Увімкнення кожного пристрою доречно обігрувати.

Аби прилад увімкнувся, дітям можна запропонувати:

• потупати ніжками (гучніше, тихіше)
• поплескати в долоні з різною силою
• прошепотіти своє ім’я чи ім’я свого товариша
• промовити назву пристрою тричі — щоразу тихіше чи голосніше
• зробити крок праворуч, ліворуч, вперед чи назад (тихо, навшпиньки, сильно абощо)
• засміятися (тихенько чи голосно)
• попросити в різні способи та різними інтонаціями, аби пристрій увімкнувся.

Конспект заняття для ознайомлення дітей молодшого та середнього дошкільного віку із сенсорною кімнатою «Мандрівка до чарівної кімнати»

Заняття в сенсорній кімнаті дадуть змогу дітям набути чуттєвості, яка необхідна, щоб сповна сприймати й розуміти своє внутрішнє Я, а також власні можливості в дослідженні й перетворенні навколишнього світу.

За матеріалом Олени Мойзріст, наукового співробітника
Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ