25 кілометрів під тривогами: українці вимагають призупинити скорочення сільських шкіл через небезпеку для дітей

На офіційному сайті Кабінету Міністрів України зареєстровано електронну петицію із закликом призупинити скорочення мережі сільських шкіл на період воєнного стану. Авторка звернення, Інна Коротіченко, наголошує, що у нинішніх умовах рішення про оптимізацію освітньої мережі мають враховувати передусім безпеку дітей.

📅 Циклограма діяльності заступника директора: вересень

Безпека замість «оптимізації»

У тексті петиції йдеться, що в багатьох громадах учням доводиться долати 20–25 кілометрів до найближчої школи. Такі поїздки, особливо під час повітряних тривог, створюють додаткові ризики — від відсутності укриттів дорогою до фізичного й психологічного виснаження дітей.

Авторка підкреслює, що скорочення кількості учнів у селах є об’єктивним процесом, однак це не повинно ставати підставою для рішень, які можуть загрожувати життю та здоров’ю школярів.

Візьміть у роботу готові рішення

• Безпечне освітнє середовище: практичні інструменти для вчителя. БУКЛЕТ
• Протидія насильству в повсякденному житті: правовий діалог з учнями 9-х класів
• Як створити безпечне освітнє середовище для підлітків: практичні рекомендації

Що пропонують

У петиції сформульовано кілька ключових вимог:

• тимчасово обмежити закриття сільських закладів освіти під час воєнного стану;
• визначити безпеку дітей обов’язковим критерієм при формуванні шкільної мережі;
• посилити контроль за організацією підвезення учнів.

Зокрема, йдеться про необхідність перевірки технічного стану транспорту, якості доріг і наявності укриттів уздовж маршрутів.

Роль держави

Окремо авторка звернення пропонує доручити Міністерству освіти і науки України розробити спеціальні рекомендації щодо організації безпечного навчання в сільській місцевості в умовах війни.

На її думку, закриття шкіл у селах не лише ускладнює доступ до освіти, а й пришвидшує занепад громад і відтік населення.

Наразі петиція має набрати необхідну кількість голосів, щоб її розглянув уряд. Авторка закликає розглядати питання шкільної мережі не лише через призму ефективності, а насамперед — через гарантії безпеки для дітей.