Організація психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання
Як активізуватися: скачайте картку
Коли до загальноосвітнього навчального закладу приходить дитина з особливими освітніми потребами, перед практичним психологом постають завдання:
- створити сприятливий психологічний мікроклімат
- подбати про найоптимальніші умови навчання як для цієї дитини, так і для дітей, з якими вона навчатиметься в одному класі.
Освітні послуги дітям з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах надають у класах з інклюзивним навчанням. При цьому застосовують особистісно орієнтовані методи навчання, враховуючи індивідуальні особливості навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.
Під час психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами практичний психолог у співпраці з керівником психологічної служби району (міста) має реалізувати низку завдань, як-от:
Керівник психологічної служби району (міста) | Практичний психолог школи | |
|
| |
| ||
|
| |
| ||
|
| |
| ||
|
| |
| ||
– підвищення психологічної культури вчителів, батьків і учнів – запобігання стигматизації та дискримінації дітей, які мають особливі освітні потреби |
| |
|
♥ Асистент вихователя в інклюзивному класі
Психологічний супровід передбачає не лише роботу з дитиною та створення для неї відповідних умов навчання через розроблення індивідуальних планів і програм розвитку, а й взаємодію з батьками, іншими школярами та педагогами. Тож важливо допомогти дитині з особливими освітніми потребами налагодити взаємодію з усіма учасниками навчально-виховного процесу. Тобто роль практичного психолога — своєрідне посередництво в побудові суб’єкт-суб’єктних стосунків.
Психологічна підтримка педагогів
Найголовніша умова для успішної реалізації інклюзивного навчання — позитивне ставлення педагогічних працівників до інклюзивної освіти в цілому як до закономірного та прогресивного етапу розвитку системи освіти. Адже від їхнього бажання працювати з дітьми з особливими освітніми потребами та розуміння важливості впровадження інклюзивного навчання залежить якість освітнього процесу.
Як розвивати самоаналіз та емоційний інтелект, встановлювати контакт з іншими учасниками?
Отож практичний психолог має передусім:
- провести навчання педагогічних працівників — семінари, семінари-практикуми, тренінги тощо, спрямовані на формування сприятливого середовища, де цінують відмінності кожного учасника навчально-виховного процесу
- вивчити індивідуальні особливості навчально-пізнавальної діяльності дитини та скласти відповідні рекомендації для вчителів.
В інклюзивному середовищі практичний психолог формує психологічну готовність учасників навчально-виховного процесу — школярів, батьків, педагогів, представників адміністрації — до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами. Для цього, зокрема, проводить тренінгові заняття, спрямовані на подолання упередженого ставлення до дітей з особливими потребами, уникнення стереотипів, стигматизації.
Заняття важливо розпочинати саме з педагогами, оскільки очікувану поведінку моделює своїм ставленням учитель.
Педагогів також необхідно налаштовувати на те, що в педагогічній практиці для характеристики особливостей дітей з особливими освітніми потребами варто уникати медичної термінології.
Заняття зі школярами спрямовують на формування толерантного ставлення: вміння бачити й цінувати відмінності, слухати та враховувати різні погляди, висловлювати незгоду, поважаючи думку інших тощо.
Завдання супроводу дитини з особливими освітніми потребами
За інклюзивного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі практичний психолог бере, зокрема, участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами (ІПР).
Серед завдань психологічного супроводу варто виокремити такі, як:
- актуалізувати особистісний потенціал розвитку дитини з особливими освітніми потребами
- формувати позитивні міжособистісні стосунки дитини з ровесниками у процесі внутрішньошкільної інтеграції
- консультувати батьків щодо особливостей розвитку, спілкування, навчання, професійної орієнтації, соціальної адаптації дитини.
Щоб взаємодія педагогічного колективу відбувалася цілісно, варто зважати на такі обов’язкові компоненти психолого-педагогічного супроводу, як:
- систематичне дослідження психолого-педагогічного статусу дитини (тобто, з одного боку, вимог до дитини, а з іншого — особливостей її розвитку) та динаміки психічного розвитку в процесі навчання
- забезпечення соціально-психологічних умов для розвитку особистості дитини та її успішного навчання
- створення спеціальних умов для надання допомоги дітям з особливими освітніми потребами.
Особливим завданням практичного психолога щодо організації психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами є участь у розробленні ІПР. Педагогічні працівники навчального закладу розробляють її спільно.
При цьому практичний психолог бере безпосередню участь у:
- визначенні рівня сформованості знань, умінь і навичок дитини з особливими освітніми потребами. Це здійснюють з метою —
– поінформувати дитину про її індивідуальні досягнення
– сформувати позитивну мотивацію дитини до навчання
– визначити ефективність педагогічної діяльності вчителів
- наданні спеціальних та додаткових освітніх послуг, тобто у розробленні та реалізації корекційно-розвивальної роботи з конкретною дитиною
- адаптації та (або) модифікації навчальних програм, методів, матеріалів, обладнання тощо з урахуванням сенсорних та інших потреб дитини
- оцінюванні динаміки розвитку дитини, що є невід’ємною складовою процесу розроблення індивідуальної навчальної програми для дитини з особливими освітніми потребами — збирання відомостей про її успіхи (учнівські роботи, результати спостережень контрольні листки, результати тестів тощо).
ІПР розробляють на один рік. Двічі на рік (а за потреби й частіше) її варто переглядати з метою корегування. Зокрема, ІПР слід переглядати у таких випадках:
- у дитини виникають труднощі в засвоєнні визначеного змісту навчального матеріалу
- є необхідність перейти до наступного рівня складності виконання завдань.
До розроблення ІПР варто залучити й батьків дитини, аби вони були поінформовані про потенційні можливості дитини, а також щоб запобігти суперечливим запитанням в процесі навчання дитини.
Мультидисциплінарний підхід у реалізації інклюзивного навчання
Питання психологічного, педагогічного і соціального супроводу дітей не можуть належати до сфери професійної діяльності лише одного педагога.
Взаємодія працівників навчального закладу, залучених до роботи з дитиною з особливими освітніми потребами, відбувається у різних формах, зокрема:
- ознайомлення з особовою справою дитини, історією та особливістю перебігу захворювання, співбесіди з представником психолого-медико-педагогічної консультації
- бесіди з дитиною та її батьками для визначення рівня можливостей дитини (самообслуговування, спілкування, пізнавальних можливостей, самоконтролю поведінки, емоційно-вольової сфери тощо)
- оцінювання освітнього середовища, визначення його відповідності потребам і можливостям дитини
- вивчення індивідуальних особливостей та психічного розвитку дитини
- психолого-педагогічні консиліуми з питань розроблення ІПР
- зустрічі з батьками та учнями класу (школи), педагогами щодо формування їхньої психологічної готовності до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами
- корекційна робота задля розвитку потенційних можливостей дитини та відповідного формування особистості
- моніторинг рівня адаптованості та інтегрованості учня, адаптації відповідних індивідуальних програм, планів.
Керівник навчального закладу має запобігати делегуванню працівникам психологічної служби функцій і завдань, які належать до компетенції інших спеціалістів.
Організовуючи інклюзивне навчання в загальноосвітньому навчальному закладі, доцільно:
- сприймати дитину з особливими освітніми потребами як активну, свідому особистість
- помічати навіть незначні досягнення дитини
- сприяти розвитку міжособистісних дружніх стосунків між дітьми
- заохочувати всіх членів педагогічного колективу відповідально ставитися до інклюзивного навчання в навчальному закладі.