Організація психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання

Автор
науковий співробітник лабораторії проблем інклюзивної освіти Інституту спеціальної педагогіки НАПН України
Дедалі частіше до загальноосвітніх навчальних закладів приходять діти з особливими освітніми потребами, і питання їх супроводу — на перетині функцій багатьох спеціалістів, кожен із яких діє в межах своєї компетенції. Беззаперечно, активним і незамінним учасником цього процесу є практичний психолог

Як активізуватися: скачайте картку

Коли до загальноосвітнього навчального закладу приходить дитина з особливими освітніми потребами, перед практичним психологом постають завдання:

  • створити сприятливий психологічний мікроклімат
  • подбати про найоптимальніші умови навчання як для цієї дитини, так і для дітей, з якими вона навчатиметься в одному класі.

Освітні послуги дітям з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах надають у класах з інклюзивним навчанням. При цьому застосовують особистісно орієнтовані методи навчання, враховуючи індивідуальні особливості навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Інклюзивне навчання — це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їхнього навчання в загальноосвітніх навчальних закладах на основі особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей

Під час психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами практичний психолог у співпраці з керівником психологічної служби району (міста) має реалізувати низку завдань, як-от:

Завдання щодо організації інклюзивного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі

Керівник психологічної служби району (міста)

Практичний психолог школи

  • Організувати і забезпечити діяльність районних (міських) методичних об’єднань практичних психологів і соціальних педагогів з проблем психологічного і соціально-педагогічного забезпечення інклюзивної освіти, залучивши до цієї роботи фахівців ПМПК, вчителів-дефектологів, логопедів, науковців

  • Виявляти дітей, у яких виникають труднощі в навчанні, спілкуванні та взаємодії
  • Визначати причини труднощів
  • Скеровувати за потреби до відповідних фахівців для встановлення причин і надання кваліфікованої допомоги

  • Виявляти причини соціального неблагополуччя або затримки в розумовому розвитку дитини
  • Спостерігати за дитиною
  • Аналізувати навчальну документацію
  • Проводити консиліуми з учителями
  • Провадити методичний контроль (супервізію) за діяльністю фахівців психологічної служби, які беруть участь в організації інклюзивного навчання

  • Спостерігати за дитиною задля вивчення її індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та потреб

  • Брати участь (у межах своєї компетенції) у складанні розгорнутої психолого-педагогічної характеристики на дитину та її індивідуального плану розвитку
  • Здійснювати планування та інше організаційне забезпечення підвищення кваліфікації працівників психологічної служби, які беруть участь в організації інклюзивного навчання

  • Брати участь у процесі підготовки документів для розгляду на засіданнях ПМПК

  • Ознайомлюватися з висновками та рекомендаціями ПМПК щодо організації навчання дитини та надання їй додаткових послуг
  • Розробляти індивідуальний план корекційно-розвиткової роботи
  • Збирати і проводити науково-методичну експертизу, узагальнювати та поширювати перспективний досвід роботи практичних психологів і соціальних педагогів в умовах інклюзивного навчання

  • Долучатися до розробки необхідної адаптації навчальних матеріалів, підходів
  • Надавати рекомендації педагогам щодо врахування особливостей навчально-пізнавальної діяльності дитини при визначенні форм і методів роботи з нею

  • Сприяти позитивному мікроклімату в колективі
  • Проводити заходи, спрямовані на профілактику стигматизації та дискримінації у шкільному оточенні
  • Формувати дружнє й неупереджене ставлення до дитини з особливими освітніми потребами
  • Організовувати і проводити у навчальних закладах просвітницьку роботу задля:

– підвищення психологічної культури вчителів, батьків і учнів

– запобігання стигматизації та дискримінації дітей, які мають особливі освітні потреби

  • Надавати (у межах своєї компетенції) консультативно-методичну допомогу педагогам у роботі з дитиною

  • Налагоджувати співпрацю з фахівцями, які безпосередньо працюють із дитиною з особливими освітніми потребами та беруть участь у розробленні індивідуальної програми розвитку

Асистент вихователя в інклюзивному класі

Психологічний супровід передбачає не лише роботу з дитиною та створення для неї відповідних умов навчання через розроблення індивідуальних планів і програм розвитку, а й взаємодію з батьками, іншими школярами та педагогами. Тож важливо допомогти дитині з особливими освітніми потребами налагодити взаємодію з усіма учасниками навчально-виховного процесу. Тобто роль практичного психолога — своєрідне посередництво в побудові суб’єкт-суб’єктних стосунків.

Індивідуальна програма розвитку — це письмовий документ, який визначає конкретні навчальні стратегії і підходи до навчання дитини з особливими освітніми потребами

Психологічна підтримка педагогів

Найголовніша умова для успішної реалізації інклюзивного навчання — позитивне ставлення педагогічних працівників до інклюзивної освіти в цілому як до закономірного та прогресивного етапу розвитку системи освіти. Адже від їхнього бажання працювати з дітьми з особливими освітніми потребами та розуміння важливості впровадження інклюзивного навчання залежить якість освітнього процесу.

Отож практичний психолог має передусім:

  • провести навчання педагогічних працівників — семінари, семінари-практикуми, тренінги тощо, спрямовані на формування сприятливого середовища, де цінують відмінності кожного учасника навчально-виховного процесу
  • вивчити індивідуальні особливості навчально-пізнавальної діяльності дитини та скласти відповідні рекомендації для вчителів.

В інклюзивному середовищі практичний психолог формує психологічну готовність учасників навчально-виховного процесу — школярів, батьків, педагогів, представників адміністрації — до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами. Для цього, зокрема, проводить тренінгові заняття, спрямовані на подолання упередженого ставлення до дітей з особливими потребами, уникнення стереотипів, стигматизації.

Заняття важливо розпочинати саме з педагогами, оскільки очікувану поведінку моделює своїм ставленням учитель.

Педагогів також необхідно налаштовувати на те, що в педагогічній практиці для характеристики особливостей дітей з особливими освітніми потребами варто уникати медичної термінології.

Заняття зі школярами спрямовують на формування толерантного ставлення: вміння бачити й цінувати відмінності, слухати та враховувати різні погляди, висловлювати незгоду, поважаючи думку інших тощо.

Завдання супроводу дитини з особливими освітніми потребами

За інклюзивного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі практичний психолог бере, зокрема, участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами (ІПР).

Серед завдань психологічного супроводу варто виокремити такі, як:

  • актуалізувати особистісний потенціал розвитку дитини з особливими освітніми потребами
  • формувати позитивні міжособистісні стосунки дитини з ровесниками у процесі внутрішньошкільної інтеграції
  • консультувати батьків щодо особливостей розвитку, спілкування, навчання, професійної орієнтації, соціальної адаптації дитини.

Щоб взаємодія педагогічного колективу відбувалася цілісно, варто зважати на такі обов’язкові компоненти психолого-педагогічного супроводу, як:

  • систематичне дослідження психолого-педагогічного статусу дитини (тобто, з одного боку, вимог до дитини, а з іншого — особливостей її розвитку) та динаміки психічного розвитку в процесі навчання
  • забезпечення соціально-психологічних умов для розвитку особистості дитини та її успішного навчання
  • створення спеціальних умов для надання допомоги дітям з особливими освітніми потребами.

Особливим завданням практичного психолога щодо організації психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами є участь у розробленні ІПР. Педагогічні працівники навчального закладу розробляють її спільно.

При цьому практичний психолог бере безпосередню участь у:

  • визначенні рівня сформованості знань, умінь і навичок дитини з особливими освітніми потребами. Це здійснюють з метою —

– поінформувати дитину про її індивідуальні досягнення

– сформувати позитивну мотивацію дитини до навчання

– визначити ефективність педагогічної діяльності вчителів

  • наданні спеціальних та додаткових освітніх послуг, тобто у розробленні та реалізації корекційно-розвивальної роботи з конкретною дитиною
  • адаптації та (або) модифікації навчальних програм, методів, матеріалів, обладнання тощо з урахуванням сенсорних та інших потреб дитини
  • оцінюванні динаміки розвитку дитини, що є невід’ємною складовою процесу розроблення індивідуальної навчальної програми для дитини з особливими освітніми потребами — збирання відомостей про її успіхи (учнівські роботи, результати спостережень контрольні листки, результати тестів тощо).

Зауважте!

  • Адаптація змінює характер подачі матеріалу, не змінюючи зміст або концептуальну складність навчального завдання

  • Модифікація трансформує характер подачі матеріалу шляхом зміни змісту або концептуальної складності навчального завдання

ІПР розробляють на один рік. Двічі на рік (а за потреби й частіше) її варто переглядати з метою корегування. Зокрема, ІПР слід переглядати у таких випадках:

  • у дитини виникають труднощі в засвоєнні визначеного змісту навчального матеріалу
  • є необхідність перейти до наступного рівня складності виконання завдань.

До розроблення ІПР варто залучити й батьків дитини, аби вони були поінформовані про потенційні можливості дитини, а також щоб запобігти суперечливим запитанням в процесі навчання дитини.

Мультидисциплінарний підхід у реалізації інклюзивного навчання

Питання психологічного, педагогічного і соціального супроводу дітей не можуть належати до сфери професійної діяльності лише одного педагога.

Взаємодія працівників навчального закладу, залучених до роботи з дитиною з особливими освітніми потребами, відбувається у різних формах, зокрема:

  • ознайомлення з особовою справою дитини, історією та особливістю перебігу захворювання, співбесіди з представником психолого-медико-педагогічної консультації
  • бесіди з дитиною та її батьками для визначення рівня можливостей дитини (самообслуговування, спілкування, пізнавальних можливостей, самоконтролю поведінки, емоційно-вольової сфери тощо)
  • оцінювання освітнього середовища, визначення його відповідності потребам і можливостям дитини
  • вивчення індивідуальних особливостей та психічного розвитку дитини
  • психолого-педагогічні консиліуми з питань розроблення ІПР
  • зустрічі з батьками та учнями класу (школи), педагогами щодо формування їхньої психологічної готовності до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами
  • корекційна робота задля розвитку потенційних можливостей дитини та відповідного формування особистості
  • моніторинг рівня адаптованості та інтегрованості учня, адаптації відповідних індивідуальних програм, планів.

Керівник навчального закладу має запобігати делегуванню працівникам психологічної служби функцій і завдань, які належать до компетенції інших спеціалістів.


Організовуючи інклюзивне навчання в загальноосвітньому навчальному закладі, доцільно:

  • сприймати дитину з особливими освітніми потребами як активну, свідому особистість
  • помічати навіть незначні досягнення дитини
  • сприяти розвитку міжособистісних дружніх стосунків між дітьми
  • заохочувати всіх членів педагогічного колективу відповідально ставитися до інклюзивного навчання в навчальному закладі.


зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді