Реформа профільної середньої освіти: щотреба знати
У зв’язку з російською військовою агресією, населення України різко скоротилося. Навіть із припиненням воєнних дій повернутися до початкової цифри впродовж декількох десятиліть воно навряд чи зможе. За даними Інституту демографії України, ми вже сьогодні спостерігаємо низку негативних демографічних змін, а саме:
- зменшення чисельності населення;
- обвальне падіння народжуваності;
- масштабна міграція;
- статеві диспропорції;
- пришвидшення старіння населення.
Статистика Міністерства юстиції свідчить, що на підконтрольних Україні територіях за 2023 рік народилось 187 тис. дітей, тоді як у 2021 році чисельність новонароджених становила 267 тис. Це говорить про те, що через 12 років навіть при оптимістичному прогнозі українська освіта матимемо дошкільнят на один мільйон менше, а населення України становитиме 31,6 млн осіб за базовим сценарієм та 27,6 млн осіб за песимістичним сценарієм. Відбудеться зменшення чисельності молоді (населення віком до 35 років) із 11,8 млн осіб у 2023 році в середньому до 10,9 млн осіб, а кількість дітей шкільного віку (6-17 років) зменшиться з 3,7 млн осіб у 2023 році до 3,4 млн осіб. Це, звичайно, при нормальних умовах. Бо ж демографічна криза суттєво вплине на освіту України. Кількість учнів щороку стрімко падатиме. Вже у 2032 році контингент профільної середньої освіти становитиме 874,2 тис. осіб або ще менше, адже частина учнів може так і не повернутися з-за кордону. Тому ми маємо працювати над цим вже зараз.
КМУ вніс зміни до Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку. Підготували для вас шпаргалку з підказками.
Які передумови реформи профільної освіти
Необхідність проведення реформи профільної освіти зумовлена цілим рядом причин, як суб’єктивного, так і об’єктивного характеру. Серед них виділяємо найголовніші.
- На вітчизняному ринку праці є потреба в технічних, природничих спеціальностях. Потрібно переорієнтувати освіту відповідно до потреб економіки держави. Зараз майже 70% дітей навчаються за гуманітарними профілями. Україна без запровадження якісної профільної середньої освіти просто не матиме шансів і на міжнародному ринку послуг.
- Чинний 11-річний термін навчання не відповідає стандартам і практиці європейських держав. Сьогодні, завдяки підтримці міжнародних партнерів, можемо провести успішну реформу. Це унікальний шанс української освіти на стрімкі і якісні зміни. Його необхідно використати, дати нашим дітям свободу вибору і мотивацію для навчання.
- На жаль, сьогодні констатуємо посилення нерівності між сільськими та міськими школами за якістю й доступністю освіти. Про це свідчать наступні цифри міжнародного дослідження якості освіти PISA 2022:
- розрив між учнями з міст і сіл у читанні становить 5 років навчання,
- у математиці — 4,5 років,
- у природничо-наукових дисциплінах — майже 4 роки.
Таким чином учні практично не мають впливу на те, що вивчати. Попри різноманіття назв профілів (а їх понад 20!), більшість із них віддають перевагу гуманітарним профілям через невпевненість у можливості опанування математично-природничими науками. Та і школам часто не вистачає матеріально-технічних ресурсів для підвищення якості освіти за природничими та IT-профілями.
- Також у закладах середньої загальної освіти існує проблема із кадрами. Адже не секрет - чого гріха таїти! - що люди із затребуваною освітою бояться школи, як вогню, і йдуть працювати туди, де і оплата більша, і робота спокійніша, і престижність професії вища.
- Заклади освіти практично не пропонують навчання за проєктною технологією, що тісно пов’язує здобуті знання з їх практичним спрямуванням.
- У старших класах учні перевантажені за рахунок великої кількості навчальних годин та дисциплін. Зараз у старшій школі здобувачі освіти опановують 17 предметів. Внаслідок запровадження реформи їх кількість планується скоротити до 12, що суттєво зменшить навантаження на школярів.
- Школи не дають можливості вибору великої кількості курсів в силу обмежених фінансових і кадрових можливостей.
Все це зумовлює необхідність удосконалення освіти, тому що під впливом війни ринок праці невідворотно зміниться і Україна вже зараз має формувати спеціальності, необхідні для поствоєнної відбудови країни. На це і спрямована робота над реформуванням профільної освіти. Реформа профільної середньої освіти є частиною комплексного оновлення загальної середньої освіти за концепцією «Нова українська школа».
Етапи реформування профільної освіти
Термін втілення реформи розрахований на 10 років, які розбито на періоди, що мають вирішити конкретні завдання.
2023-2024 роки: підготовчий етап, що включає написання стратегії, дорожньої карти, узгодження законодавчої бази. Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» вже цьогоріч до 1 вересня повинні бути затверджені плани формування мережі закладів освіти. Тому що одне із ключових завдань реформи — формування спроможної мережі закладів освіти, побудова нової освітньої інфраструктури, яка дасть змогу забезпечити високу якість освіти. Виходячи з цього, місцеві органи самоврядування мають сформувати перспективну мапу мережі майбутніх академічних ліцеїв. Це означає, що потрібно визначити й виокремити ті заклади освіти, де зможуть навчатися учні 10-12-х класів. Такий заклад має бути відокремленим від початкової школи та гімназії, оскільки профільна освіта потребує іншої організації навчання: від класно-урочної системи до гнучких груп, модульного принципу і проєктного методу навчання.
На сьогодні МОН вже відібрало 25 закладів освіти для пілотування.
2025-2026 роки: масштабування пілотування реформи освітніх закладів.
2027-2029 роки: впровадження реформи та перехідний етап.
2029-2033 роки: впровадження та фінальний етап реформи.
Суть реформи профільної освіти: до яких змін слід готуватися
З 2027 року передбачено запровадження трирічної профільної середньої освіти (10-12 класи) за двома спрямуваннями:
- академічним — це профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглиблене вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти.
- професійним, який поєднує зміст освіти, визначений стандартом профільної середньої освіти, та професійно орієнтований підхід до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів,орієнтований на ринок праці та порівняно швидкий процес здобуття професії. Як показує практика, тільки 36% учнів після 9-го класу йдуть здобувати професійну освіту. Прогнозується, що завдяки реформі цей показник збільшиться до 45% через підвищення престижності професійної освіти.
Мета академічних ліцеїв — допомогти учням визначити й розвинути свої сильні сторони, а також здобути знання і вміння, необхідні їм для подальшого життя. Тут учнівство зможе обирати профіль навчання, предмети й курси та проходитиме поглиблену профорієнтаційну підготовку. Для надання вибору профілів, предметів і курсів у ліцеї має бути достатня наповнюваність: що більше учнів, то більше груп для вивчення різних дисциплін можна зробити. Окрім того, передбачається, що переважно академічні ліцеї працюватимуть окремо від початкових шкіл і гімназій, оскільки профільне навчання потребуватиме іншої організації освітнього процессу. Також дітям буде створена можливість обирати предмети й інтегровані курси (профільні та поза профілем) у міжкласних групах.
Мережа ліцеїв у громадах має забезпечити якомога ширший вибір профілів, особливо для учнів із сіл. Це будуть або багатопрофільні заклади, або кілька ліцеїв із різними профілями на одній території. Академічні ліцеї стануть осередками з великою кількістю учнів. Нині МОН розглядає варіант, що на паралелі ліцею має бути 100 дітей — по 25 у класі, а мінімальна кількість учнів у ньому загалом — 300. Адже що більше учнів, то більше груп для вивчення різних дисциплін можна сформувати. Тут працюватимуть за формами проєктного навчання і новими програмами. Держава зможе забезпечити якісну матеріальну базу, фахових педагогів та змістовне наповнення великих закладів. Хоча можливо й таке, що, як виняток, академічний ліцей матиме у своєму складі гімназію.
У пріоритеті буде дуальна освіта. У ліцеях академічного спрямування учень краще зорієнтується, що йому більше до вподоби — інженерія чи ті ж комп’ютерні технології. Або це «не твоє» і краще обрати спорт чи мистецтво для професійного розвитку. «Із особливостей, які варто додатково озвучити, — учень може змінювати обраний профіль. До прикладу, у 10-му класі обрано один профіль, а в 11-му та 12-му класах ти можеш змінювати профіль. Можна спершу повчитися рік в академічному ліцеї, а потім перейти в професійний»,- так розтлумачила положення освітнього дуалізму Наталія Піпа - секретарка Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.
Щоб навчання стало максимально ефективним, потрібно створювати нову культуру закладів освіти, нове освітнє середовище, де б навчалися учні приблизно одного віку.
Таким чином академічні ліцеї сприятимуть профорієнтації ще в базовій школі. Завдяки їх розгалуженій мережі це буде вибір серед різноманіття профілів, а не формальний підхід. У великих закладах освіти легше створити матеріально-технічну базу та лабораторії, утримати висококваліфікованих учителів, яким буде цікаво викладати предмети для підготовлених учнів. Учні зможуть доїжджати на навчання та (або) проживати в пансіонах при ліцеях.
Профілі ліцеїв обиратимуться закладами освіти, але департаменти стежитимуть за збалансованістю представлених профілів у межах областей. Відбудеться оновлення матеріальної бази шкіл, підвищення кваліфікації вчителів, розроблення нових навчальних програм. У закладах освіти втілюватиметься широке запровадження проєктного навчання. Враховуватиметься наближеність закладів освіти до місць проживання учнів. Експерти пропонують такі показники: 30 кілометрів до ліцею для підвезення дітей і проживання при ньому, 10 кілометрів — для щоденного діставання.
Професійна освіта
Її мета – підвищити престижність робочих спеціальностей, що є надактуальною проблемою у всьому світі;
- осучаснити навчальну інфраструктуру в закладах освіти. Як показує досвід, коли йде закупівля сучасної техніки чи обладнання або їх ремонт, — у такі заклади освіти одразу набираються повні групи. Це потребує величезних інвестицій. Професійна освіта покликана підготувати власні кадри для подолання цієї проблеми.
- посилити співпрацю закладів освіти з бізнесом. Чим глибша й тісніша співпраця учнів із підприємствами та виробництвами, тим вища задоволеність якістю освіти.
- підтримувати дискурс про успішність людей, які обирають робочі спеціальності.
Є велика ймовірність, що профліцеї створюватимуть на базі училищ.
Існує Положення про ліцеї, яке розробило МОН. Проте сьогодні ведеться розмова, що його треба прописати по-новому так, щоб громаді озвучувались чіткі вимоги. До прикладу, за однією з пропозицій, освітній заклад, який претендує бути ліцеєм, має забезпечити 6 освітніх профілів для учнів.
Координацією роботи з організації мережі профільних ліцеїв займаються обласні департаменти освіти та м.Києва. З питанням організації академічного ліцею в громаді потрібно звертатися до них.
Планування реформи та її наступних кроків, моделювання мережі академічних ліцеїв та розроблення моделей її фінансування є ключовим етапом, що потребує розуміння необхідності змін, обговорень з органами місцевого самоврядування та узгодження з громадами. Щоб утілити в життя реформу профільної середньої освіти важливо, щоб голос громад був почутий і врахований.
