Через російську військову агресію населення України різко скоротилося. Навіть із припиненням воєнних дій повернутися до його початкової кількості впродовж декількох десятиліть навряд чи вдасться. За даними Інституту демографії України, ми вже сьогодні спостерігаємо негативні демографічні зміни, як-от:
зменшення чисельності населення;
обвальне падіння народжуваності;
масштабна міграція;
статеві диспропорції;
пришвидшення старіння населення.
Прогнозована статистика Мін’юсту свідчить, що за 10років навіть при оптимістичному прогнозі дошкільнят матимемо на один мільйон менше, а населення України становитиме 31,6 млн осіб за базовим сценарієм та 27,6 млн осіб за песимістичним. Чисельність молоді віком до 35 років зменшиться із 11,8 млн осіб у2023році орієнтовно до 10,9млн, а дітей шкільного віку (6-17 років)— з 3,7млн у2023році до3,4млн. Це, звісно, за нормальних умов. Бо ж демографічна криза суттєво вплине на освіту України. Кількість учнів щороку стрімко падатиме. Вже у2032році контингент профільної середньої освіти становитиме 874,2тис. осіб або ще менше, адже частина учнів може так і не повернутися з-за кордону. Тому ми маємо враховувати ці реалії і реформувати освіту вже зараз.
Профільна освіта потребує реформування. Під час організованого МОН громадського обговорення реформи профільної середньої освіти, а також у презентованому МОН Комплексному дослідженні передумов впровадження реформи профільної середньої освіти в Україні, виділяли причини як суб’єктивного, так і об’єктивного характеру. Розглянемо найголовніші.
На вітчизняному ринку праці є потреба в технічних, природничих спеціальностях. Потрібно переорієнтувати освіту відповідно до потреб економіки держави. Зараз майже 70%дітей навчаються за гуманітарними профілями. Запроваджена якісна профільна освіта забезпечить Україні шанси на міжнародному ринку послуг.
Чинний 11-річний строк навчання не відповідає стандартам і практиці європейських держав. Сьогодні завдяки підтримці міжнародних партнерів можемо провести успішну реформу. Це унікальний шанс української освіти на стрімкі та якісні зміни, і його варто використати, дати нашим дітям свободу вибору і мотивацію для навчання.
розрив між учнями з міст і сіл у читанні становить 5 років навчання;
у математиці — 4,5 років;
у природничо-наукових дисциплінах — майже 4 роки.
Учні практично не мають впливу на те, що вивчати. Попри різноманіття профілів, яких понад 20, більшість учнів віддають перевагу гуманітарним профілям через невпевненість у можливості опанувати математично-природничі науки. Та і школам часто не вистачає матеріально-технічних ресурсів для підвищення якості освіти за природничими та IT-профілями.
У закладах середньої загальної освіти існує проблема з кадрами. Часто фахівці із затребуваною освітою ідуть працювати не у школи, а туди, де й оплата більша, і робота спокійніша, і престижність професії вища.
Заклади освіти зазвичай не пропонують навчання за проєктною технологією, що тісно пов’язує здобуті знання з їх практичним спрямуванням.
У старших класах учні перевантажені через велику кількість навчальних годин та дисциплін. У старшій школі здобувачі освіти опановують 17предметів. Іззапровадженням реформи їх кількість планують скоротити до 12, що суттєво зменшить навантаження на учнів.
Школи не дають можливості вибору із великої кількості курсів через обмежені фінансові та кадрові можливості.
Усе це зумовлює необхідність удосконалення системи освіти. Під впливом війни ринок праці невідворотно зміниться, тому Україна вже зараз має формувати спеціальності, необхідні для післявоєнної відбудови країни. На це і спрямована робота з реформування профільної освіти. Реформована профільна освіта є частиною комплексного оновлення загальної середньої освіти за концепцією «Нова українська школа».
Затверджено Державний стандарт профільної середньої освіти: що маєте знати
КМУ затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти. Його застосовуватимуть, зокрема, в 10—12-х класах академічних ліцеїв. Повноцінний старт навчання за новим стандартом відбудеться 1 вересня 2027 року, проте пілотувати його почнуть із 2025 року. Що маєте знати вже зараз, щоб підготуватися, — у статті
Профільна освіта має бути реформована згідно з планом, визначеним у Концептуальних засадах реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї), які затверджені наказомМОН від10.10.2024№ 1451. Розглянемо цей план упровадження реформи старшої профільної школи (академічні ліцеї).
Профільна освіта: план упровадження реформи
Етап реформи
Суть етапу
Підготовка до пілотування/передпілотування (березень 2024 — липень2025)
Розроблення та початок реалізації концепції академічних ліцеїв
Створення мережі перших закладів освіти для розроблення й апробації методик та матеріалів
Апробування ліцеями уже готових програм або розроблення й апробування авторських програм. На основі програм мають бути розроблені матеріали для вчительства та учнівства для використання на уроках
Активна робота з експертними групами та міжнародними школами-партнерами для професійного розвитку вчительства, обміну досвідом, використання готових закордонних навчальних матеріалів тощо
Пілотування в ширшому масштабі (збільшення кількості учасників). Ліцеї з першого етапу допомагають новим закладам освіти, використовуючи модель, напрацьовану під час першого етапу
Розвиток регіональної мережі тренерів-учителів.
Підготовка курсів дистанційного навчання дня підготовки вчительства до загальнонаціонального впровадження реформи
Дослідження прогресу імплементації реформи НУШ для подальшої координації з партнерами та врахування можливих ризиків перед загальнонаціональним упровадженням
Загальнонаціональне впровадження (із серпня2027)
Поступове загальнонаціональне впровадження на основі досвіду попередніх етапів
Залучення зацікавлених сторін, спільне створення матеріалів, комунікаційних ініціатив і систематичний моніторинг прогресу
Упровадження щорічного дослідження прогресу впровадження реформи НУШ та проведення першого дослідження за2027/2028навчальний рік (data-based, evidence-based підхід)
МОН вже відібрало 30 закладів освіти для пілотування.
Мета академічних ліцеїв — допомогти учням визначити й розвинути свої сильні сторони, а також здобути знання і вміння, необхідні їм для подальшого життя. Тут учнівство зможе обирати профіль навчання, предмети й курси та проходитиме поглиблену профорієнтаційну підготовку. Для надання вибору профілів, предметів і курсів у ліцеї має бути достатня наповнюваність: що більше учнів, то більше груп для вивчення різних дисциплін можна зробити. Окрім того передбачається, що здебільшого академічні ліцеї працюватимуть окремо від початкових шкіл і гімназій, оскільки профільне навчання потребуватиме іншої організації освітнього процесу. Також діти зможуть обирати предмети й інтегровані курси (профільні та поза профілем) у міжкласних групах.
Мережа ліцеїв у громадах має забезпечити якомога ширший вибір профілів, особливо для учнів із сіл. Це будуть або багатопрофільні заклади, або кілька ліцеїв із різними профілями на одній території. Академічні ліцеї стануть осередками з великою кількістю учнів. МОН розглядає варіант, що на паралелі ліцею має бути 100 дітей — по 25 у класі, а мінімальна кількість учнів у ньому загалом — 300. Адже що більше учнів, то більше груп для вивчення різних дисциплін можна сформувати. Тут працюватимуть за формами проєктного навчання і новими програмами. Держава зможе забезпечити якісну матеріальну базу, фахових педагогів та змістовне наповнення великих закладів.Хоча можливо й таке, що, як виняток, академічний ліцей матиме у своєму складі гімназію.
У пріоритеті будедуальна освіта.У ліцеях академічного спрямування учень краще зорієнтується, що йому більше до вподоби — інженерія чи ті ж комп’ютерні технології. Або це «не твоє» і краще обрати спорт чи мистецтво для професійного розвитку. Профільна освіта має ще таку особливість — учень може змінювати обраний профіль. До прикладу, у 10класі обрано один профіль, а в 11 та12класах можна змінювати профіль. Можна спершу повчитися рік в академічному ліцеї, а потім перейти упрофесійний.
Щоб навчання стало максимально ефективним, потрібно створювати нову культуру закладів освіти, нове освітнє середовище, де б навчалися учні приблизно одного віку. Цей аспект також враховує профільна освіта.
Тож академічні ліцеї сприятимуть профорієнтації ще в базовій школі. Завдяки їх розгалуженій мережі це буде вибір серед різноманіття профілів, а не формальний підхід. У великих закладах освіти легше створити матеріально-технічну базу та лабораторії, утримати висококваліфікованих учителів, яким буде цікаво викладати предмети для підготовлених учнів. Учні зможуть доїжджати на навчання та (або) проживати в пансіонах при ліцеях.
Профілі ліцеїв обиратимуть заклади освіти, утім департаменти стежитимуть за збалансованістю представлених профілів у межах областей. Відбудеться оновлення матеріальної бази шкіл, підвищення кваліфікації вчителів, розроблення нових навчальних програм. У закладах освіти втілюватиметься широке запровадження проєктного навчання. Враховуватиметься наближеність закладів освіти до місць проживання учнів. Експерти пропонують такі показники: 30кілометрів до ліцею для підвезення дітей і проживання при ньому, 10кілометрів — для щоденного доїзду.
Мета професійної освіти — підвищити престижність робочих спеціальностей, що є надактуальною проблемою у всьому світі. Також професійна освіта має на меті:
осучаснити навчальну інфраструктуру в закладах освіти. Як показує досвід, коли йде закупівля сучасної техніки чи обладнання або їх ремонт, — у такі заклади освіти одразу набираються повні групи. Це потребує величезних інвестицій. Професійна освіта покликана підготувати власні кадри для подолання цієї проблеми.
посилити співпрацю закладів освіти з бізнесом. Що глибша й тісніша співпраця учнів із підприємствами та виробництвами, то вища задоволеність якістю освіти.
підтримувати дискурс про успішність людей, які обирають робочі спеціальності.
Є велика ймовірність, що профліцеї створюватимуть на базі училищ.
Існує Положення про ліцей, яке розробило МОН. Проте сьогодні ведеться розмова, що його треба прописати по-новому так, щоб громаді озвучувались чіткі вимоги. До прикладу, за однією з пропозицій, освітній заклад, який претендує бути ліцеєм, має забезпечити 6 освітніх профілів для учнів.
Роботу з організації мережі профільних ліцеїв координують обласні департаменти освіти та м.Києва. З питанням організації академічного ліцею в громаді потрібно звертатися до них.
Висновок
Профільна освіта потребує реформування. Реформа старшої профільної школи передбачає системні зміни щодо змісту, організації освітнього процесу, мережі й адміністрування закладів загальної середньої освіти. Стартувало пілотування реформи, яке дасть змогу адаптувати її до реальних умов в українських школах, ефективно впроваджувати інновації та вчасно реагувати на виклики. Також реформа профільної середньої освіти, моделювання мережі академічних ліцеїв та розроблення моделей її фінансування потребує розуміння необхідності змін, обговорень з органами місцевого самоврядування та узгодження з громадами. Щоб утілити в життя реформу профільної освіти, важливо чути і враховувати голос громад.
