Чеклісти з прийомами, які допоможуть вчителю встановити авторитет
Виховна робота в школі
Мета освіти — сформувати особистість, здатну успішно самореалізуватися в соціумі. Але навіть при найдосконалішій сімейній або шкільній системі виховання не можна ізолювати дитину від суспільних факторів, інтернету, випадкових впливів тощо. Тому зі зміною зовнішнього середовища, ідеології, технічного прогресу виховний процес потребує постійного оновлення методології виховання.
Виховна робота — це цілеспрямована діяльність, спрямована на формування моральних, духовних, соціальних та культурних цінностей, які допомагають індивідам ставати гармонійно розвиненими особистостями. Її основною метою є забезпечити повноцінний розвиток дитини як члена суспільства, підготувати її до свідомої участі в житті колективу, держави та світу. Виховна робота містить не лише навчання академічним знанням, але й розвиток емоційного інтелекту, комунікативних навичок, навичок соціалізації та відповідального ставлення до свого життя та дій.
Виховна робота в початковій школі НУШ
У рамках реформи Нової української школи (НУШ) виховна робота набула нового змісту. Виховання розглядають як невід'ємний складник навчального процесу. Педагог при цьому має бути не лише передавачем знань, але й наставником, мотиватором та другом для учнів. Основними принципами виховання в НУШ є:
- дитиноцентризм: кожного учня визнають унікальною особистістю з власними потребами, інтересами та можливостями;
- інтегрованість: виховання здійснюється не лише під час окремих занять, а й цілісно в освітньому процесі;
- партнерство: активна взаємодія з батьками, громадами та зовнішніми партнерами.
Успішне виховання нагадує магічний коктейль, що складається з різних інгредієнтів:
- педагогічного досвіду
- сприятливих умов та середовища в закладі
- гуманно орієнтованої особистості вчителя тощо.
Які складники ефективного виховання? Визначмо за алгоритмом «Що? Де? Коли? Як?»
ДЕ й КОЛИ виховує вчитель
Необхідною передумовою успішного виховання є значна особиста заглибленість вчителя у виховний процес. Для виховання неможливо виділити певні години чи хвилини. Тож виховний процес відбувається:
Проєкт «Чарівний світ музеїв» для учнів початкових класів
Картина світу учня формується наскрізно та охоплює всі сфери життєдіяльності. Тому зрозуміло, що складником ефективності виховання є його цілісність. Адже виховання не обмежується 45 хвилинами, поки триває класна година. Розуміючи цю особливість виховання, педагоги в різний час намагалися на практиці створювати певні виховні системи в конкретних закладах.
Хоча згадані школи є експериментальними, створення унікальних — а головне ефективних — виховних систем і в традиційних школах є актуальним. Учителі вже не можуть користуватися вчорашньою «педагогікою окремих заходів» з тієї причини, що вона не працює. Сучасний учитель намагається створювати виховні сучасні проєкти, орієнтуючись на цілісність системи виховання.
Форми виховної роботи
Виховний проєкт
Етапи розроблення виховного проєкту:
- визначити конкретну мету і завдання виховної діяльності
- виокремити цільову групу (групи, класи тощо)
- описати кінцевий результат
- розробити критерії оцінювання ефективності виховних впливів
- скласти зміст виховної діяльності
- дібрати форми й методи виховного впливу
- визначити часовий проміжок, протягом якого здійснюватиметься виховна діяльність.
Після реалізації виховного проєкту необхідно:
- оцінити кінцевий результат — життєві компетентності учнів, здатність діяти в реальних ситуаціях відповідно до сформованих цінностей і переконань
- порівняти очікувані результати з реальними результатами виховної роботи.
ЩО виховуємо,
або Виховні орієнтири в роботі вчителя початкових класів
Чітке розуміння, що саме виховуємо в учнів, також є необхідною складовою успішних виховних проєктів та систем.
Учитель початкової школи має формувати в учнів ціннісне ставлення:
- до себе та людей
- до праці й природи
- до культури і суспільства.
Це загальні виховні орієнтири. Проте вони потребують розробки системи заходів. Для прикладу пропонуємо до переліку основних виховних орієнтирів ключові слова.
Ключове слово може стати темою для обговорення на класній годині, п’ятихвилинці на перерві, стати темою свята тощо.
Що формуємо |
| Ключові слова |
Ціннісне ставлення до себе (свого фізичного, психічного та соціального «Я») |
| Тіло; догляд за тілом; зовнішність; стать; здоров’я; харчування; корисні звички; цінності; ідеали, авторитети; настрій; організація дня; друзі |
Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей |
| Добрі справи; сімейні обов’язки; ввічливість; народна мудрість; родовід; гарні манери; совість; співчуття; культура спілкування (листування, телефонні розмови); поведінка в громадських місцях; насильство та агресія; чесність; справедливість; гідність; взаємодопомога; щедрість; вміння товаришувати; повага; доброзичливість; готовність допомогти; обов’язковість; тактовність; спільна праця; єдність слова і діла |
Ціннісне ставлення до праці |
| Самостійність; відповідальність; професії, ремесла; праця; майстерність; домашні обов’язки; українські традиції; місцеві підприємства; працьовитість; ледарство; тайм-менеджмент |
Ціннісне ставлення до природи |
| Чистота (приміщення, подвір’я); рослини; квіти; птахи; тварини; відповідальність, дбайливе ставлення до довкілля; герої українських казок; народний календар; пори року; ліси; річки; заповідні місця |
Ціннісне ставлення до культури та мистецтва |
| Музика; пісні; малювання; танці; кіно; казки; театр; архітектура; народні звичаї, побут; ляльки |
Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави |
| Держава; герб, прапор; рідна мова; видатні українці, герої; права дитини; патріотизм; рідний край; мир; інші народи та нації |
ЯК виховуємо,
або Форми виховної роботи вчителя початкових класів
Під час вибору форм і методів важливо враховувати вікові особливості молодших школярів.
Дитина цього віку тільки починає досліджувати власні позиції у ставленні до людей та світу. Враховуючи незначний особистий досвід дітей, обираючи виховний інструментарій, варто надавати перевагу діяльнісним методам, які:
- поглиблюють особистий досвід
- мають максимальну практичну спрямованість.
У молодшому шкільному віці у дітей домінує наочно-образне мислення, теоретичне поки у стадії формування. Тож такі моральні поняття, як людяність, милосердя, чуйність, співчуття, чесність, справедливість та інші, доречно подавати на доступному для дітей рівні, без зайвого абстрагування. Навчити дітей зіставляти ці моральні поняття з поведінкою є одним із завдань початкової школи.
Самооцінка молодшого школяра, особливо в 1—2-х класах, ще сильно обумовлена оцінкою дорослого. Вчитель є авторитетом, важливим дорослим для учнів, від якого часто залежить настрій, емоції та віра дитини в себе. Тож позакласна діяльність має бути тим середовищем, де дитина відчуває успішність, розкриває свої найкращі якості.
У виховній роботі з дітьми молодшого шкільного віку доцільно:
· враховувати їхню швидку стомлюваність (заходи не мають бути тривалими в часі)
· часто змінювати види діяльності
· надавати перевагу ігровій діяльності.
Для зручності під час планування виховної роботи пропонуємо картотеку форм роботи, яка допоможе обрати те, що максимально відповідає ключовій темі заходу.
Форми роботи мають різні підходи до класифікації. Вони можуть різнитися:
· за часом — наприклад, гурток виховного спрямування орієнтований на рік роботи, а «година пам’яті», відповідно, на 45 хв.
· за кількістю охоплених дітей — наприклад, доручення може бути індивідуальним, інтелектуальна гра командною, а святковий вечір масовим.
У картотеці подані різні форми роботи у вигляді абетки. Тут можна знайти і те, що характеризує результат роботи (літопис, альбом, колекція), і те, що характеризує процес (тренінг, справа, свято).
АБЕТКА
виховних форм роботи вчителя початкової школи
За матеріалами Ганни Колесової,
психолога, м. Славутич Київської обл.
