Освітня омбудсменка назвала гострі проблеми в українській сфері освіти

Блок під заголовком новини 1  Підпишіться на Telegram-канал Педрада. Новини! Тримаємо руку на пульсі змін без паніки та спаму

«На першому плані булінг», — освітня омбудсменка про теми звернень до неї

Освітня омбудсменка Надія Лещик

Перевірки та інституційний аудит: яка різниця

У листопаді цього року новим освітнім омбудсменом стала Надія Лещик. За період своєї роботи вона отримала чимало звернень, 20% з яких стосуються безпеки дітей, 15% — умов та оплати праці педагогів, 10% — ліквідації закладів освіти, 10% — вільного вибору форми навчання.

«На першому плані булінг. Я фактично щодня розглядаю  звернення про булінг, переважно між учнями — з насиллям, кіберцькуванням тощо», — зауважила посадовиця.

Зокрема, булінг залишається недооціненим на рівні відповідальності: чинні штрафи (850–1700 грн) не є ефективним стримувальним засобом. Досить часто ані булери, ані їх батьки не вибачаються за скоєне та не мають жалю або співчуття до жертви. Іноді немає навіть усвідомлення, що їхні дії нашкодили іншій людині.

Саме тому, для збільшення міри відповідальності, розробляється новий Кодекс про адміністративні правопорушення. Там пропонується збільшити розмір штрафу за такі порушення.

Почути, захистити, допомогти: про безпеку в освітньому середовищі

Іншою проблемою є перевантажені навчальні програми. Учні не встигають засвоювати матеріал через швидкий темп навчання та великий обсяг завдань. Як зазначає омбдусменка, освітня програма в навчальних закладах давно потребує розвантаження та орієнтації на практичні навички, що будуть корисними у реаліях сучасного життя. 

«Поки що ми йдемо за інерцією і не робимо якихось радикальних кроків для того, щоб розвантажити програми і не навчати дуже швидко. Дуже багато тем, вчителі мають виконати програму. Діти не встигають їх засвоювати і це позначається на мотивації учнів до навчання», — акцентувала керівниця Офісу освітнього омбудсмена. 

Ще однією проблемою є брак педагогічних працівників у школах. Згідно з опитуванням, понад 40% вчителів у найближчі 5 років хочуть піти з професії. Молоді вчителі не хочуть працювати через низьку зарплату, адже вони отримують фактично мінімальну заробітну плату. Другою причиною невдоволення педагогів є велика кількість звітів і паперів, а також неприйняття молоді в колективах.

«Молодь у нас не йде працювати в заклади освіти. У МОН розробляються нові підходи до заробітної плати. А ми ініціюємо зміни до законодавства, подаємо пропозиції, щоб забезпечити вчителів більшими заробітними платами», — розповіла Надія Лещик. 

За матеріалами Українського радіо

додаток

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Реформа профільної середньої освіти: як це відбувається

Нові умови і обставини диктують новий підхід до розвитку економіки, яка, у свою чергу, мотивує до пошуку інших форм і методів управління у галузях, на яких вона базується. Зокрема, це стосується і освіти. З цією метою в Україні розпочалася реформа профільної освіти, яка відбувається у кілька етапів. Що вона передбачає і до яких змін ми маємо бути готові – далі у статті
1088

Профільна середня освіта: державний стандарт

КМУ затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти 25 липня 2024 року. Що закладено в документі, як реалізовуватимуть концепцію профільної середньої освіти — у статті.
1794

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді