Освітня омбудсменка назвала гострі проблеми в українській сфері освіти

Блок під заголовком новини 1  Підпишіться на канал Messenger — Експертус Освіта! Тримаємо руку на пульсі змін без паніки та спаму

«На першому плані булінг», — освітня омбудсменка про теми звернень до неї

Освітня омбудсменка Надія Лещик

Перевірки та інституційний аудит: яка різниця

У листопаді цього року новим освітнім омбудсменом стала Надія Лещик. За період своєї роботи вона отримала чимало звернень, 20% з яких стосуються безпеки дітей, 15% — умов та оплати праці педагогів, 10% — ліквідації закладів освіти, 10% — вільного вибору форми навчання.

«На першому плані булінг. Я фактично щодня розглядаю  звернення про булінг, переважно між учнями — з насиллям, кіберцькуванням тощо», — зауважила посадовиця.

Зокрема, булінг залишається недооціненим на рівні відповідальності: чинні штрафи (850–1700 грн) не є ефективним стримувальним засобом. Досить часто ані булери, ані їх батьки не вибачаються за скоєне та не мають жалю або співчуття до жертви. Іноді немає навіть усвідомлення, що їхні дії нашкодили іншій людині.

Саме тому, для збільшення міри відповідальності, розробляється новий Кодекс про адміністративні правопорушення. Там пропонується збільшити розмір штрафу за такі порушення.

Почути, захистити, допомогти: про безпеку в освітньому середовищі

Іншою проблемою є перевантажені навчальні програми. Учні не встигають засвоювати матеріал через швидкий темп навчання та великий обсяг завдань. Як зазначає омбдусменка, освітня програма в навчальних закладах давно потребує розвантаження та орієнтації на практичні навички, що будуть корисними у реаліях сучасного життя. 

«Поки що ми йдемо за інерцією і не робимо якихось радикальних кроків для того, щоб розвантажити програми і не навчати дуже швидко. Дуже багато тем, вчителі мають виконати програму. Діти не встигають їх засвоювати і це позначається на мотивації учнів до навчання», — акцентувала керівниця Офісу освітнього омбудсмена. 

Ще однією проблемою є брак педагогічних працівників у школах. Згідно з опитуванням, понад 40% вчителів у найближчі 5 років хочуть піти з професії. Молоді вчителі не хочуть працювати через низьку зарплату, адже вони отримують фактично мінімальну заробітну плату. Другою причиною невдоволення педагогів є велика кількість звітів і паперів, а також неприйняття молоді в колективах.

«Молодь у нас не йде працювати в заклади освіти. У МОН розробляються нові підходи до заробітної плати. А ми ініціюємо зміни до законодавства, подаємо пропозиції, щоб забезпечити вчителів більшими заробітними платами», — розповіла Надія Лещик. 

За матеріалами Українського радіо

додаток

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Яка структура 2025/2026 навчального року

Навчальний рік 2025/2026 стартував 1 вересня і триватиме до 30 червня. Як визначають структуру навчального року, тривалість шкільних канікул та що варто врахувати в умовах війни, розглянемо у статті
314657

Яким буде НМТ—2026

Уже п’ятий рік поспіль Український центр оцінювання якості освіти замість традиційного ЗНО проводить НМТ. Як проходитиме НМТ у 2026 році, дізнаєтеся зі статті
2769

Синхронне й асинхронне дистанційне навчання: як поєднувати в реаліях війни

Школи та учні вже пристосувались до нового формату навчання. Досить важко вибрати формат змішаного навчання з правильною комбінацією занять, яка була б комфортною і для закладу, і для учнів. Також потрібно обрати онлайн режим роботи – він може бути синхронним чи асинхронним. Давайте разом розбиратися в чому різниця
119009

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді