Освітня омбудсменка назвала гострі проблеми в українській сфері освіти

Блок під заголовком новини 1Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Педраду» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз'яснення

«На першому плані булінг», — освітня омбудсменка про теми звернень до неї

Освітня омбудсменка Надія Лещик

Перевірки та інституційний аудит: яка різниця

У листопаді цього року новим освітнім омбудсменом стала Надія Лещик. За період своєї роботи вона отримала чимало звернень, 20% з яких стосуються безпеки дітей, 15% — умов та оплати праці педагогів, 10% — ліквідації закладів освіти, 10% — вільного вибору форми навчання.

«На першому плані булінг. Я фактично щодня розглядаю  звернення про булінг, переважно між учнями — з насиллям, кіберцькуванням тощо», — зауважила посадовиця.

Зокрема, булінг залишається недооціненим на рівні відповідальності: чинні штрафи (850–1700 грн) не є ефективним стримувальним засобом. Досить часто ані булери, ані їх батьки не вибачаються за скоєне та не мають жалю або співчуття до жертви. Іноді немає навіть усвідомлення, що їхні дії нашкодили іншій людині.

Саме тому, для збільшення міри відповідальності, розробляється новий Кодекс про адміністративні правопорушення. Там пропонується збільшити розмір штрафу за такі порушення.

Розмови про важливе — від булінгу до правил поведінки в екстрених ситуаціях

Іншою проблемою є перевантажені навчальні програми. Учні не встигають засвоювати матеріал через швидкий темп навчання та великий обсяг завдань. Як зазначає омбдусменка, освітня програма в навчальних закладах давно потребує розвантаження та орієнтації на практичні навички, що будуть корисними у реаліях сучасного життя. 

«Поки що ми йдемо за інерцією і не робимо якихось радикальних кроків для того, щоб розвантажити програми і не навчати дуже швидко. Дуже багато тем, вчителі мають виконати програму. Діти не встигають їх засвоювати і це позначається на мотивації учнів до навчання», — акцентувала керівниця Офісу освітнього омбудсмена. 

Ще однією проблемою є брак педагогічних працівників у школах. Згідно з опитуванням, понад 40% вчителів у найближчі 5 років хочуть піти з професії. Молоді вчителі не хочуть працювати через низьку зарплату, адже вони отримують фактично мінімальну заробітну плату. Другою причиною невдоволення педагогів є велика кількість звітів і паперів, а також неприйняття молоді в колективах.

«Молодь у нас не йде працювати в заклади освіти. У МОН розробляються нові підходи до заробітної плати. А ми ініціюємо зміни до законодавства, подаємо пропозиції, щоб забезпечити вчителів більшими заробітними платами», — розповіла Надія Лещик. 

За матеріалами Українського радіо

додаток

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Яка структура 2026/2027 навчального року

Навчальний рік 2026/2027 стартував 1 вересня і триватиме до 30 червня. Як визначають структуру навчального року, тривалість шкільних канікул та що варто врахувати в умовах війни, розглянемо у статті
321024

День учителя як міжнародне свято: історія та традиції

Людина може за життя ніколи не зустріти журналіста, альпініста чи бухгалтера. Але кожна людина зустрічається з учителем. Як вшановують цю професію у світі та як відзначають Всесвітній день учителя, — у статті
18786

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді